вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київської області, 07541
Номер провадження 2-н/356/8/24
Справа № 356/13/24
18.01.2024 суддя Березанського міського суду Київської області Капшученко І. О., розглянувши цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник ОСОБА_1
До Березанського міського суду Київської області надійшла вказана вище заява, обґрунтована тим, що ТОВ «Київоблгаз Збут» здійснює господарську діяльність з постачання природного газу на території України на підставі ліцензії, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 21.04.2017 № 527. Постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі Типового договору, затвердженого Постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500. Як зазначає заявник, між ТОВ «Київоблгаз Збут» як постачальником та боржником ОСОБА_1 на підставі публічного договору склались фактичні договірні відносини щодо послуг постачання природного газу. З метою здійснення обліку всіх операцій за спожитий природний газ на ім'я боржника було відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 . За адресою: АДРЕСА_1 , здійснювалось фактичне споживання природного газу. При цьому, протягом тридцяти днів після опублікування заявником у засобі масової інформації тексту договору постачання природного газу боржник про свою відмову укласти договір чи незгоду із його умовами у письмовому вигляді не висловив, продовжив фактичне споживання природного газу, а, отже, прийняв пропозицію ТОВ «Київоблгаз Збут» щодо укладення договору постачання природного газу побутовим споживачам. Дані про те, що боржник не користується послугами ТОВ «Київоблгаз Збут» або уклав договір з іншим постачальником, відсутні. Разом з тим, в порушення норм діючого законодавства, боржник не проводив оплату за спожитий природний газ, внаслідок чого за період з 01.10.2021 по 30.04.2022 виникла заборгованість у розмірі 3 380,09 грн. За таких обставин, просить суд видати судовий наказ про стягнення на свою користь з ОСОБА_1 заборгованості за спожитий газ у вказаному вище розмірі, а також 3% річних в сумі 11,90 грн. та інфляційних втрат в розмірі 70,35 грн., що нараховані за період з 26.11.2021 по 23.02.2022, та стягнути судовий збір в сумі 268,40 грн.
Суд, розглянувши подану заяву та додані до неї документи, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу.
За частиною 3 статті 19 ЦПК України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.
Наказне провадження є безспірним, тобто в його порядку задовольняються тільки ті вимоги заявника, що мають безспірний характер та належним чином документально підтверджені, заперечення боржника проти вимог стягувача означає наявність спору про право.
У відповідності до роз'яснень в п.п. 9, 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» № 14 від 23.12.2011, наявність спору про право вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності.
Якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, судовий наказ може бути видано за наявності відповідних договорів про надання таких послуг, інших письмових доказів, що підтверджують фактичне надання та отримання таких послуг. Крім того, заявник має обґрунтувати свої вимоги та додати документи, що вказують на правильність і безспірність розрахунків, а також застосування тарифів на відповідні послуги.
Зважаючи на спрощений порядок розгляду вимог у наказному провадженні, і відсутність у боржника можливості заперечувати проти таких вимог на стадії їх розгляду судом, заява про видачу судового наказу та додані до неї документи мають містити вичерпні відомості про підстави та час виникнення у заявника права вимоги, а також її розмір.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу у випадку, коли із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Так, послуги з постачання та розподілу природного газу є житлово-комунальними послугами відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Правові засади функціонування ринку природного газу України регулюються Законом України «Про ринок природного газу», а також Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2496 (далі - Правила постачання природного газу).
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону України «Про ринок природного газу», постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.
Так, Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2500 затверджено Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам (далі - Типовий договір від 30.09.2015 № 2500), за умовами якого постачальник зобов'язується постачати природний газ споживачу в необхідних для споживача об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1 Типового договору від 30.09.2015 № 2500).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3 Типового договору від 30.09.2015 № 2500, цей договір є публічним договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України на невизначений строк.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно положень ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
При цьому, згідно з вимогами ч. 1 ст. 642 ЦК України, відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Разом з тим, заявником до поданої заяви не додано належних та достатніх доказів, які б підтверджували виникнення у нього права грошової вимоги до боржника, за якою подано заяву про видачу судового наказу.
Так, відомостей про дату виникнення між заявником та споживачем договірних відносин матеріали справи не містять.
Заявником зазначено, що використання природного газу боржником проводилось в період з 01.10.2021 по 30.04.2022, протягом якого виникла заборгованість в сумі 3 380,09 грн., пред'явлена до стягнення.
Разом з тим, положення розділу ІІІ (п. 4) Правил постачання природного газу в редакції Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, на які посилається заявник у заяві, обґрунтовуючи виникнення договірних відносин між сторонами, якими було передбачено, що фактом згоди споживача про приєднання до умов договору (акцептування заяви-приєднання) є сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, а щодо постачальника із спеціальними обов'язками - і факт фактичного споживання природного газу, станом на початок виникнення пред'явленої заборгованості 01.10.2021 були викладені постановою НКРЕКП від 10.06.2020 № 1080 в новій редакції та втратили чинність з 01.07.2020.
Натомість, п. 9 розділу ІІІ Правил постачання природного газу в редакції від 01.08.2021, чинній на момент виникнення заборгованості, встановлено, що для забезпечення приєднання побутовим споживачем до умов договору постачання природного газу побутовий споживач має надати постачальнику заяву-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, підписану побутовим споживачем або уповноваженою ним особою.
Згідно з вимогами п. 1.3 Типового договору від 30.09.2015 № 2500 в редакції Постанови НКРЕКП № 1080 від 10.06.2020, чинній на початок виникнення заявленої в заяві заборгованості, фактом укладення цього Договору є включення Постачальником Споживача до свого Реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи на підставі заяви-приєднання, поданої Споживачем в установленому законодавством порядку.
Разом з тим, в справі відсутня заява-приєднання до умов договору постачання природного газу побутовим споживачам, а також будь-які відомості про те, що заявником вживались заходи щодо її складання.
Окрім того, за змістом п.п. 4.4, 4.5 Типового договору від 30.09.2015 № 2500 визначено, що розрахунок об'єму (обсягу) постачання та споживання природного газу Споживачем, а також спосіб оплати за договором здійснюється одним із способів, який має визначатись споживачем в заяві-приєднанні по формі, наведеній в додатку до вказаного договору.
Отже, з огляду на відсутність в справі заяви-приєднання, підписаної споживачем, неможливо однозначно встановити всі істотні умови договору, щодо яких сторонами має бути досягнута згода, що не узгоджується з вимогами ч. 1 ст. 638 ЦК України та не може слугувати доказом безспірності вимог заявника.
Крім того, наданий суду розрахунок заборгованості (фінансовий стан), на який як на акцепт публічного договору приєднання в порядку ст.ст. 641-642 ЦК України посилається заявник, не містить жодних відомостей про особу, яка його склала, зазначений у ньому споживач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , в той час як за змістом заяви датою народження боржника ОСОБА_1 є ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Крім того, наданий розрахунок містить інформацію лише за період, починаючи з грудня 2021 року, в той час як в заяві заявником заявлено про стягнення заборгованості, що виникла за період з 01.10.2021 по 30.04.2022.
Будь-яких документів, які б містили відомості за період з жовтня 2021 року по листопад 2021 року матеріали справи не містять.
Щодо вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, суд зазначає, що за змістом п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на цю ж суму заборгованості.
Пунктом 24 розділу ІІІ Правил постачання природного газу встановлено, що розрахунковим періодом за договором постачання природного газу побутовим споживачам є календарний місяць.
З розрахунку (фінансового стану) вбачається, що станом на грудень 2021 борг становить 751,78 грн., на січень 2022 року - 369,06 грн., на лютий 2022 року - 924,04 грн.
Разом з тим, як вбачається із заяви про видачу судового наказу, нарахування інфляційних втрат та трьох відсотків річних боржнику здійснено на заборгованість за грудень 2021 року у сумі 350,18 грн., за січень 2022 року - 1 425,69 грн. та за лютий 2022 року - 3 104,55 грн., що не відповідає зазначеним сумам у розрахунку.
Вказане дає підстави для висновку, що надані суду розрахунки є необґрунтованими та не можуть у безспірному порядку доводити розмір та підстави виниклої заборгованості боржника.
Окрім того, на підтвердження заявлених вимог заявник до заяви долучає Типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам в редакції Постанови НКРЕКП № 416 від 03.05.2022, що набув чинності з 06.05.2022 та жодним чином не може регулювати правовідносини, що виникли в період часу з 01.10.2021 по 30.04.2022.
Відтак, проаналізувавши подану заявником заяву про видачу судового наказу, суд прийшов до висновку про те, що додані до неї письмові документи не можуть безспірно підтвердити наведені в заяві доводи, а, отже, слугувати доказом виникнення та порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Заявник має право звернутися в суд з тими самими вимогами у позовному провадженні.
Враховуючи вказане, у видачі судового наказу необхідно відмовити на підставі п. 8 ч. 1 ст. 165 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 164 ЦПК України у разі відмови у видачі судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 160-165, 352-355 ЦПК України, суд, -
У видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Київоблгаз Збут» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ, боржник ОСОБА_1 - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку на її апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо вона не скасована, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня її проголошення.
Суддя: І. О. Капшученко