Справа № 279/6423/23
Провадження № 2/279/482/24
19 січня 2024 року
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Недашківської Л.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу №279/6423/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС - ФАКТОРИНГ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 9128501 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримала грошові кошти у сумі 2300,00 гри., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Кредитний договір №9128501 від 26.01.2021 року був підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № НОМЕР_1 було направлено Позичальнику 26.01.2021 року на номер мобільного телефону вказаний ним в Анкеті на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор № НОМЕР_1 було введено Позичальником у відповідне поле на сайті Товариства , що є підписанням договору електронним: підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 2300,00 грн. на банківську карту, що належить Відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН».
Відповідно до умов Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 2300,00 грн. строком на 20 днів зі сплатою 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом, починаючи з першого дня надання суми кредиту Позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит. 18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 18/05.2021, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 9128501 від 26.01.2021 року. Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості, який є невід'ємним Додатком № 1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 18/05.2021 від 18.05.2021 р. до Позивача перейшло право вимоги за зобов'язаннями Відповідача за кредитним договором № 9128501 від 26.01.2021 року в сумі 8119,00 грн., з яких 2300 грн. - сума заборгованості за. основною сумою боргу, 782,00 грн. сума простроченої заборгованості, 5037,00 грн. сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам.
Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 08.09.2023 року має заборгованість за кредитним договором в розмірі 41080,30 грн., з яких: 8119,00 грн. заборгованість на дату відступлення прав вимоги, 32961,30 грн. нараховані відсотки станом на 08.09.2023 року. Просив стягнути з відповідача вказану заборгованість, інфляційні збитки за період з 18.05.2021 року по 08.09.2023 року в розмірі 2801,02 грн., три відстака річних за період з 18.05.2021 року по 08.09.2023 року в розмірі 557,21 грн., та понесені судові витрати в сумі 2147,00 гривни зі сплати судового бору та 3000,00 грн. за надання професійної правничої допомоги.
Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.
Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано. Про розгляд справи суд повідомляв відповідача за зареєстрованим місцем проживання, копію позовної заяви з додатками отрмимала 20.12.2023 року.
Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Звертаючись до суду з даним позовом позивач посилається на ті обставини, що 26.01.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір №9128501 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідач добровільно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Товариства обрала для себе у вбудованому калькуляторі бажану суму грошових коштів та бажаний строк кредитування, зазначила свої персональні дані в тому числі і банківську картку на яку в подальшому отримала грошові кошти у сумі 2300,00 гри., пройшла декілька етапів підтвердження наміру вступити в договірні відносини з Товариством та уклав кредитний договір без зовнішнього впливу та примусу. Кредитний договір №9128501 від 26.01.2021 року був підписаний Відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, одноразовий персональний ідентифікатор № НОМЕР_1 було направлено Позичальнику 26.01.2021 року на номер мобільного телефону вказаний ним в Анкеті на отримання грошових коштів, одноразовий персональний ідентифікатор № НОМЕР_1 було введено Позичальником у відповідне поле на сайті Товариства, що є підписанням договору електронним: підписом одноразовим ідентифікатором, відразу після вчинених дій, Товариством було перераховано грошові кошти в сумі 2300,00 грн. на банківську карту, що належить Відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що Відповідач прийняв пропозицію Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «АРАГОН» .
Відповідно до п.п.3.1, 4.1 Кредитного договору Первісний кредитор надав Відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 2300,00 грн. строком на 20 днів зі сплатою зниженої процентної ставки 1,7 % від суми Кредиту за кожний день користування кредитом.
Відповідно до п.4.2 договороу стандартна процентна ставка в розмірі 2,3% від суми кредиту за кожен день користування кредитом є фіксованою і становить 839,50 % річних від суми залишку кредиту за кожен день користування кредитом застосовується у межах строку надання кредиту, зазначеного в п. 3.1 цього договору, якщо позичальник не викона умови, передбачені п.4.1 даного договору.
Відповідно до п.4.6 договору в будь-якому випадку проценти нараховуються до повного виконання позичальником своїх зобов'язань по сплаті забоговансоті за цим договором, проте не більше ніж 100 календарних днів з першого дня прострочення, після чого нарахування процентів може бути припинено кредитодавцем в односторонньому порядку.
Відповідно до п.9.2 договору з першого дня прострочення строку кредиту нараховуються проценти відповідно до умов п.4.2 цього договору протягом 100 днів (включно).
18 травня 2021 року між ТОВ «ФК «АРАГОН» та ТОВ «ВВС-ФАКТОРИНГ» було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 18/05.2021, відповідно до умов якого до Позивача перейшло право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 9128501 від 26.01.2021 року. Відповідно до Реєстру боржників права вимоги до яких відступаються, сума та підстава заборгованості, який є невід'ємним Додатком № 1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 18/05.2021 від 18.05.2021 р. до Позивача перейшло право вимоги за зобов'язаннями Відповідача за кредитним договором № 9128501 від 26.01.2021 року.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом Украiни «Про електронну комерцію». Зокрема, в ст.13 Закону України «Про споживче кредитування» зазначено, що договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутних послуг кредитодавцем i третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням етектронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примiрнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Відповідно до ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особi, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дiй чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, i це роз'яснення логічно пов'язані з нею. Статтею 12 цього закону регламентуються вимоги до підпису сторін договору. Так, згідно ч.1 цієї статті, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема: електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Відповідно до п.12, ч.1 ст.3 Закону одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реестрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реестрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення вiд особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.Таким ідентифікатором є СМС повідомлення з кодом, якай зазначений у тексті договору у розділі «Підписи сторiн».
Також, приписами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Договір №9128501 від 26.01.2021 року містить електронний підпис одноразовим ідентифікатором № UА556186.
Відповідно до п.7 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Позивачем надано докази про зарахування на рахунок відповідача коштів в розмірі 2300,00 грн. за договором від 26.01.2021 року (повідомлення про проведення успішної операції) (а.с14).
Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 1 статті 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.
За правилами ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1ст.626 ЦК України).
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до змісту ст.ст.610,612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Згідно ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. У ч.1 ст.638 ЦК України закріплена норма, згідно з якою договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов'язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно їх порушує, до погашення заборгованості заходів не вживав, що є підставою для стягнення з нього заборгованості за кредитним договором.
Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов'язань за ним судом не оцінюється.
Оскільки, відповідач порушив умови договору, станом на 18.05.2021 року має заборгованість в сумі 8119,00 грн., з яких 2300 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 782,00 грн. сума простроченої заборгованості (1,7 % за 20 днів, п.4.1 Договорру), 5037,00 грн. сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам (2,3 % за 100 днів, п.п. 4.6, 9.2 договру).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 8119,00 грн. заборгованості за кредитним договором підлягають задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 1048 та частини першої статті 1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюються договором. Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов'язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов'язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов'язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України, що узгоджується з висновками викладеними в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.04.2023 року, у справі 910/4518/16.
А відтак, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за відсотками в розмірі 32961,30 грн., станом на 08.09.2023 року задоволенню не підлягають.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача 2801,02 грн. інфляційні збитки, 557,21 грн. три відсотка річних за період з 18.05.2021 року по 08.09.2023 року, відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає наступне.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з 18.05.2021 року по 08.09.2023 року від суми боргу на загальну суму 2801,02 грн. та зрахунок 3% річних з 18.05.2021 року по 08.09.2023 року у розмірі 557,21 грн.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України Зеленського В.О. №64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який булов подальшому продовжено Указом Президента України до 14.02.2024 року.
Враховуючи вище викладене, нарахування позивачем трьох відсотків річних та інфляційних втрат за період після 24.02.2022 року не відповідає вимогам ЦК України.
У період з 18.05.2021 р. по 24.02.2022р. інфляційні втрати від 3200,00 грн. становлять 153,00 грн. У період 18.05.2022 р. по 24.02.2022р. 3% річних становлять 53,00 грн.
За наведених обставин, наявні підстави для часткового задоволення позовних вимог в розмірі 8352,00 грн., з яких: заборгованість за кредитним договором в розмірі 8119,00 грн.(2300,00 грн. тіло кредиту, 782,00 грн. сума простроченої заборгованості за користування кредитом, 5037,00 сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам), 153,00 грн. інфляційних втрат та 53,00 грн. три відсотка річних.
Судові витрати зі сплати судового збору стягуються відповідно до розміру задоволених вимог (0,18 %).
Що стосується витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.
Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач уклав із Адвокатським бюро "Тараса Онищенко", договір про надання правничої допомоги №2023/09/18 від 18.09.2023 року. Згідно з актом прийому-передачі наданих постуг та рахунком на оплату правничої допромоги від 20.09.2023 року адвокатом було витрачено на дану справу 2 години, а саме надання усної консультації 1 год. 1000 грн., складання позовної заяви 1 год. 2000 грн., згідно до платіжної інструкції від 21.09.2023 року №16650 позвачем було оплачено послуги за надання правничої допомоги в рорзмірі 3000,00 грн.
Відповідно доположень частини 3 ст.141ЦПК України: при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
За таких обставин, суд вважає, що відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, обгрунтованою та пропорційною сумою витрат на правову допомогу, яка була надана у даній справі є 3000 грн.
Керуючись ст.ст.4-12,141,247,259,263-265 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,549,610-612,628,629,638,1054,1055 ЦК України,
Позовні вимоги задовольити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" 8352 (вісім тисяч триста п'ятдесят дві) гривні, з яких: заборгованість за кредитним договором № 9128501 від 26.01.2021 року, станом на 18.05.2021 року, в розмірі 8119,00 грн. (2300,00 грн. тіло кредиту, 782,00 грн. сума простроченої заборгованості за користування кредитом, 5037,00 сума простроченої заборгованості по підвищеним відсоткам), 153,00 грн. інфляційних втрат та 53,00 грн. три відсотка річних.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-Факторинг" 403 (чотириста три) гривні 51 коп. судового збору та 3000 (три тисячі) гривень за надання професійної правничої допомоги.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.
Сторони:
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю ''ВВС-ФАКТОРИНГ'', місце знаходження: 01103, м. Київ, вул. Підвисоцького Професора, 10/10, ЄДРПОУ 37686875.
Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Недашківська Л.А.
копія згідно з оригіналом