Справа № 276/102/24
Провадження по справі 2-а/276/4/24
22 січня 2024 року смт. Хорошів
Суддя Володарсько-Волинського районного суду Житомирської області Бобер Д.О., розглянувши матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Дробиш М.І.) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Преставник позивача - адвокат Ковальчук В.А. звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову серії БАД №564771 ві 07.10.2023 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної віповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафув розмірі 20400 грн.
Дослідивши адміністративний позов та матеріали, додані до нього, суддя дійшов висновку про необхідність залишення його без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Разом з тим, до позовної заяви, поданої позивачем, не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" № 3674-VІ (далі за текстом - Закон № 3674-VІ), який набув чинності 01.11.2011 року.
За статтями 1, 2 Закону № 3674-VІ судовий збір справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є: громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Таким чином, на час виникнення спірних правовідносин, що є предметом даного розгляду, за подання заяв, скарг до суду, в тому числі у випадку оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державного управління, сплачується судовий збір, самостійні правові засади справляння якого, платники, об'єкти та розміри його ставок, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI .
В частині 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Аналогічна правова позиція висловлена в Постанові Великої Палати Верховного Суду №543/775/17 від 18.03.2020 року, відповідно до якої у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні ст.ст. 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом в порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону №3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають, де також зазначено, що з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць станом на 01.01.2024 року складає 3028 грн. 00 коп.
Таким чином, позивачу слід сплатити судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. (3028х0,2) та надати до суду відповідну квитанцію, а у разі, якщо позивача звільнено від сплати судового збору відповідно до закону, необхідно надати підтверджуючі документи та зазначити підстави такого звільнення в позовній заяві.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України.
З тексту адміністративного позову вбачається, що постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача винесена 07.10.2023 року, а про наявність адміністративного стягнення позивачу стало відомо з додатку «Дія».
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 1 та 2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Відповідно до ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суд зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує рішення суб'єкта владних повноважень та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Натомість позивачем заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з належним обгрунтуванням не надана, а тому суд вважає, що позивачу необхідно усунути вказаний недолік.
Крім того, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач (частина перша статті 46 КАС України).
В адміністративному позові відповідачем визначено Департамент патрульної поліції НПУ (Інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Дробиш М.І.).
Частиною четвертою статті 46 КАС України встановлено, що відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Разом з цим, відповідно до пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 11 частини першої статті 23 3акону України від 02 липня 2015 року №580-УІІІ «Про Національну поліцію» (далі - Закон) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Згідно пункту 8 частини першої статті 23 зазначеного Закону поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Разом з тим, інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Дробиш М.І. у трудових відносинах з Департаментом патрульної поліції Національної поліції України не перебуває, а посада інспектора ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області не входить до складу цього Депатаменту, а тому у даній справі Департамент патрульної поліції Національної поліції України є неналежним відповідачем.
Крім того, в порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін спору.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на те, що позивачем судовий збір не сплачено, позовна заява не відповідає вимогам ст.160 КАСУ, заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду разом доказами поважності причин його пропуску не подана, а позов подано до неналежного відповідача, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу строк для усунення виявлених недоліків, що становить 10 календарних днів.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України (Інспектор сектору реагування патрульної поліції ВП №1 Житомирського РУП ГУНП в Житомирській області Дробиш М.І.) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення визначених в ухвалі недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Попередити позивача, що у випадку, якщо в зазначений строк недоліки позовної заяви не будуть усунені, позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.О. Бобер