Справа № 275/652/23
16 січня 2024 року смт. Брусилів
Брусилівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Миколайчука П.В.,
із секретарем судового засідання Довгаленко О.І.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідачів ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Брусилів Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування,-
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування на спадкове майно після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , якій на праві власності належить 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . З ОСОБА_6 позивач був розлучений з 2006 року, однак з того часу продовжували проживати спільно як чоловік та дружина, разом вели спільне господарство до самої смерті ОСОБА_6 . Відповідачам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є рідними сестрами померлої, також належать по 1/3 частині від вказаного житлового будинку кожній. Сестри є спадкоємцями другої черги за законом, а позивач відноситься до п'ятої черги спадкування, заповітів померла не залишала, інших спадкоємців нема. Позивач зазначає, що останні пів року перед смертю ОСОБА_6 тяжко хворіла, не могла пересуватися, потребувала постійного стороннього догляду, який саме позивач їй надавав. Відповідачі, які є рідними сестрами ОСОБА_6 не приїжджали до неї, ніякої допомоги не надавали, тобто ухилялися від надання їй допомоги, яка через похилий вік та тяжку хворобу була в безпорадному стані. За наведеного, вважає, що сестри як спадкоємці другої черги не мають права на спадкування, а він має бути єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_6 .
Враховуючи викладене, просив усунути ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від права на спадкування після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Процедура та позиції сторін
Ухвалою судді від 19.06.2023 відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.
07.07.2023 від представника відповідачів адвоката Осадчого А.А. до суду надійшов відзив на позовну заяву, мотивований тим, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 проживають та працюють в місті Києві, однак вони, при можливості, періодично навідувалися до своєї померлої сестри. Останні рази вони навідувалися на початку липня 2022, потім 30 липня вони були в померлої сестри ОСОБА_6 де святкували день народження позивача, того ж дня ОСОБА_6 передала їм свої ключі від вище вказаного батьківського будинку. При цьому померла ОСОБА_6 почувалася добре, навіть вжила спиртні напої. Наступний раз вони були у сестри на початку вересня 2022, тоді остання скаржилася на свій стан здоров?я, але до лікаря вона не зверталася. Потім вони були на день смерті ОСОБА_6 та організовували її поховання. Крім того, зазначає що між відповідачами та померлою ОСОБА_6 були хороші родинні відносини. Навіть, якщо вони не приїздили в село до померлої сестри, то вони майже кожного дня з нею спілкувалися в телефонному режимі. Під час спілкування, померла сестра ОСОБА_6 жодного разу не повідомляла відповідачам про те, що вона потребує постійної сторонньої допомоги від них, що вона хворіє, що вона перебуває у безпорадному стані. Натомість, між померлою ОСОБА_6 та позивачем ОСОБА_1 були складні відносини. Після розірвання їхнього шлюбу позивач ОСОБА_1 декілька років проживав окремо у іншої жінки. Навіть після смерті ОСОБА_6 позивач ОСОБА_1 майже відразу знайшов собі іншу жінку з якою на даний час проживає у вище вказаному будинку. При цьому відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , які є власниками даного будинку не допускає до нього. Жодних доказів, які б підтверджували, що дружина позивача хворіла, на що хворіла - не надає. Крім того він жодного разу не викликав медичних працівників і сам померлу ОСОБА_6 в лікарню до лікарів не завозив. Коли вона померла, він навіть не викликав швидку допомогу та поліцію. Оскільки позивач ОСОБА_1 в позовній заяві та додатках до неї не доводить, як факт перебування померлої ОСОБА_6 в безпорадному стані та потребу її саме в допомозі відповідачів, так і факт ухилення відповідачів від надання допомоги померлій при можливості її надання, просив в задоволенні позовної заяви відмовити.
Ухвалою судді від 07.09.2023 постановлено витребувати у приватного нотаріуса Житомирського районного нотаріального округу належним чином завірену копію спадкової справи після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та оголошено перерву в підготовчому судовому засіданні. На виконання указаної ухвали 11.09.2023 суду було надано витребувані докази.
13.10.2023 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, яка мотивована тим, що не дивлячись на те, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 і було 19.09.2006 розірвано вони все рівно продовжували проживати разом однією сім'єю. Коли дружина захворіла, перебувала в безпорадному стані, не могла самостійного пересуватися, потребувала постійного стороннього догляду позивач доглядав за нею. Крім того, після смерті особисто займався її похованням, а сестри ухилялися від надання їй допомоги.
Ухвалою суду від 13.10.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.
Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив його задовольнити. Вказав, що з весни 2022 року дружина стала втрачати вагу, скаржилася на болі в животі, вже влітку не могла сама себе доглядати, він постійно їй купував їжу та ліки, турбувався про неї та організував поховання. Лікаря він не викликав, так як ОСОБА_6 категорично не хотіла звертатись до лікарів, на що саме хворіла дружина - не знає, ніяких медичних документів не має, так як лікарі не оглядали дружину. Сестри приїздили рідко, може кілька разів на рік, ніякої допомоги не надали. Нині він може залишитись без житла, яке успадкують сестри, хоча весь час і в шлюбі і після докладав сил на облаштування домоволодіння. Просив позов задовольнити.
Представник позивача адвокат Києнко Д.О. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі просив його задовольнити. Вказав, що так як позивач доглядав дружину, фактично вони продовжили жити як чоловік та дружина після розірвання шлюбу, а сестри ніякої допомоги після захворювання ОСОБА_6 не надали, то наявні підстави для задоволення позову.
Представник відповідачів адвокат Осадчий А.А. в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, так як тяжкість хвороби чи безпорадний стан ОСОБА_6 не доведений, вона не зверталась до сестер за допомогою ,відмовлялася від медичної допомоги, діагноз захворювання - не відомий сторонам, відповідачі приїздили до сестри кілька раз, остання не вимагала від них догляду. Просив у позові відмовити.
Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснили, що мають право на спадкування тому що вони сестри ОСОБА_6 , будинок належав матері, а потім вони троє його успадкували. Сестра перед смертю заповітів не укладала, з позивачем вона жила разом, але відносини не були хорошими, були непорозуміння за час сімейного життя. За допомогою лікарів сестра не хотіла звертатися, жодну з сестер не просила про допомогу. Дійсно сестра скаржилася на болі в животі, втратила вагу з весни 2022 року, пила обезболювальні, однак ще влітку 2022 року могла сама ходити, хоч і важко. Вже з серпня майже не вставала, її дійсно доглядав позивач, так як жив з нею, але за кошти самої ОСОБА_6 .
Фактичні обставини та докази на їх підтвердження
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 6).
Згідно довідки Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області від03.04.2023 № 90 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 постійно проживає з 22.05.2015 в АДРЕСА_1 (а.с. 3).
Згідно копії витягу про реєстрацію справи у Спадковому реєстрі №70145918 від 27.09.2022 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 було зареєстровано спадкову справу (а.с. 4).
Згідно копії свідоцтва про право на спадщину від 29.11.2006 ОСОБА_6 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є спадкоємцями у рівних частках житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 5).
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 було розірвано 19.09.2006, що підтверджується копією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 (а.с. 7).
27.09.2022 на підставі заяви ОСОБА_1 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 було заведено спадкову справу, згідно матеріалів якої ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з заявами про прийняття спадщини звернулися 30.05.2023 (а.с. 35-44).
Згідно свідоцтва про поховання № 20 від 13.09.2022 ОСОБА_6 похована 12.09.2022 на кладовищі в с.Морозівка Житомирського району Житомирської області та ОСОБА_1 оплачено 500 грн. на утримання кладовища (а.с. 53).
Згідно товарних чеків від 10.09.2022 ОСОБА_1 було придбано комплексний поминальний обід на суму 7700 грн. та речі необхідні для поховання ОСОБА_6 на суму 8285 грн. (а.с. 54).
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показала, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_6 були гарні відносини, вони завжди були разом. Знає їх, так як проживала недалеко. В 2022 році ОСОБА_6 захворіла, втратила вагу, але не хотіла звертатися до лікарів, була вольовою жінкою, і її було важко переконати в іншому. За час хвороби позивач постійно їздив за продуктами та ліками, обробляв город за вказівками дружини,
Свідок ОСОБА_8 вказала, що була приятелькою ОСОБА_6 , тісно з нею спілкувалися. Дійсно, в 2022 році вона захворіла, стала втрачати вагу скаржилася на болі в животі, але категорично не хотіла їхати до лікарів. Відповідачів свідок в селі не бачила, вони були на похованні вже, ОСОБА_6 в розмовах не згадувала, що потребувала допомоги від сестер, її доглядав ОСОБА_1 , з яким вони жили в будинку.
Свідок ОСОБА_9 , вказала, що ОСОБА_6 останній рік була худа, з людьми спілкувалася мало. ОСОБА_10 що ОСОБА_11 їй готував їжу. Коли вона хворіла, то свідок ходила до неї 2 рази на тиждень і жодного разу ОСОБА_6 не говорила, що їй щось потрібно. Що приїжджали сестри до неї вона не бачила. Перед смертю казала, що відносно проживання ОСОБА_1 в будинку в сім'ї все вирішено.
Свідок ОСОБА_12 вказала, що є сусідкою ОСОБА_13 , в 2022 році Рая захворіла, на яку хворобу - не знає, з літа 2022 вже майже не виходила з будинку, жила разом з ОСОБА_1 . З сусідами свідок має неприязні відносини, чи доглядали сестри за ОСОБА_14 - їй не знає.
Свідок ОСОБА_15 вказав, що живе поруч з Тіторенками, в 2022 році ОСОБА_16 хворіла та померла. Хто доглядав за нею, на що вона хворіла йому не відомо, з сусідами останній час близько не спілкувався.
Законодавство, що підлягає застосуванню
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України та ч. 2 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Відповідно ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Згідно ст. 1262 ЦК України, у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Згідно ст. 1264 ЦК України, у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст.1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунена від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено , що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Положення цієї статті поширюється на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.
Вимога про усунення спадкоємця від права на спадкування може бути пред'явлена особою, для якої таке усунення породжує пов'язані зі спадкуванням права та обов'язки, одночасно з її позовом про одержання права на спадкування з підстав, визначених у частині другій статті 1259 ЦК України.
Як роз'яснено в ч. 3 п. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Тобто, необхідними умовами для усунення особи від права на спадкування є встановлення факту ухилення особи від надання спадкодавцеві допомоги й факту перебування спадкодавця в безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво й потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Виходячи з тлумачення вказаної вище норми закону, суд вважає, що ухилення особи від надання допомоги спадкодавцеві, який потребував допомоги, полягає в умисних діях чи бездіяльності особи, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю, тобто ухилення, пов'язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов'язок, мала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.
Таким чином, при встановленні судом факту ухилення особи від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця необхідно враховувати поведінку особи і розуміння нею свого обов'язку щодо надання допомоги, її необхідність для існування спадкодавця, наявність можливостей для цього та свідоме невиконання такою особою встановленого законом обов'язку.
Відповідно до положень ст.1224 ЦК України для вирішення спору має значення сукупність обставин, а саме: - усунення особи від надання спадкодавцеві допомоги при можливості її надання; -перебування спадкодавця в безпорадному стані; - надання допомоги саме спадкоємцем.
Такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі № 233/6868/15-ц (провадження № 61-5921св18), від 30 травня 2018 року у справі № 753/21722/13-ц (провадження № 61-21194св18), від 18 липня 2018 року у справі № 390/1635/15-ц (провадження № 61-7243св18).
Оцінка та мотиви суду
Як встановлено, після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, до складу якої увійшла 1/3 частина житлового будинку з надвірними будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , єдиними спадкоємцями є відповідачки як спадкоємці другої черги.
Для усунення від права на спадкування відповідачів потрібна сукупність доведених обставин: факту ухилення відповідачів від надання ОСОБА_6 допомоги й факту перебування її в безпорадному стані через тяжку хворобу й потребу спадкодавця в допомозі цієї особи.
Водночас, ані з письмових доказів, ані з показів свідків з обох сторін не вбачається ухилення будь кого з відповідачок від надання допомоги ОСОБА_6 : жоден свідок не вказав, що остання зверталася за допомогою до сестер, хоча останні періодично приїздили до сестри, спілкувалися з нею. Тобто в суду нема підстав для висновку про умисні дій чи бездіяльність відповідачок, спрямованих на уникнення від обов'язку забезпечити підтримку та допомогу ОСОБА_6 , як не доведено і наявність у них можливості для такого, враховуючи вік відповідачок та проживання в іншому місті.
Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що позивач чи спадкодавець зверталися до відповідачів за матеріальною допомогою та того, що допомоги, яку надавала позивач було недостатньо і спадкодавець потребував додаткової постійної допомоги саме від відповідачів.
Також не доведено позивачем і перебування самої ОСОБА_6 в безпорадному стані. Безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування. Однак суду не надано достовірних відомостей про характер хвороби, на яку хворіла ОСОБА_6 перед смертю, точну тривалість хвороби, тривалість безпорадного стану спадкодавця.
Суд зазначає, що сам лише факт допомоги та догляду за цивільною дружиною під час її хвороби та організація поховання позивачем не є достатньою підставою для застосування положень ч. ч. 5, 6 ст. 1224 ЦК України, а посилання позивача, що відповідачі не забезпечували померлу необхідними речами та повністю самоусунулись від надання будь-якої допомоги не тотожне ухиленню від виконання обов'язку доглядати за сестрою.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для усунення від права на спадщину відповідачів, а тому позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та не підлягають задоволенню.
Крім того, відповідно п. 2 ПП ВС України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.
Суд зазначає, що позивач у даному спорі не заявляв вимог про встановлення факту проживання однією сім'єю з спадкодавцем, при цьому шлюб між ними був давно розірваним. Тобто лише такий юридичний факт, у разі доведення, давав би підстави для віднесення ОСОБА_1 до кола спадкоємців (четвертої черги , ст. 1264 ЦК України). Без заявляння та доведення в суді вказаної вимоги у даній справі та за неможливості судом самостійно виходити за межі позовних вимог, за відсутності заповіту померлої, позивач в принципі не може вважатися спадкоємцем після смерті ОСОБА_6 , оскільки не відносить до жодної з черг спадкоємців чи спадкоємців за заповітом.
Вказане є самостійною підставою для відмови в позові, так як до віднесення позивача до кола спадкоємців, спадкування відповідачками майна після смерті ОСОБА_6 жодним чином не порушує спадкових прав ОСОБА_1 .
Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України, в зв'язку з відмовою в позові судовий збір покладається на позивача.
Заяв про розподіл інших видів судових витрат до суду не надійшло.
На підставі викладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного суду України за №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», 1223-1224 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 4, 5, 12, 13, 49, 51, 76-81, 84, 90, 259, 263, 268, 273 ЦПК, суд,-
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про усунення від права на спадкування - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення складено 22.01.2024.
Реквізити сторін у справі:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4
Відповідач: ОСОБА_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя П.В. Миколайчук