Справа №295/13051/23
Категорія 35
2/295/680/24
22.01.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд міста Житомира у складі головуючого судді Єригіна І.М. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії,
Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за спожиті з 01.10.2020 року по 01.09.2023 року послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії, що надавалися за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є відповідач, у розмірі 18927,00 грн., витрати зі сплати судового збору в сумі 2684, 00 грн. та інші судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивачем надаються послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач за період з 01.10.2020 року по 01.09.2023 року не сплачував у повному обсязі за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість у зазначеному розмірі.
Представником позивача ОСОБА_2 подано клопотання про проведення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, без її участі, не заперечувала проти заочного рішення.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 18.10.2023 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення сторін.
Від відповідача відзиву на позовну заяву не надходило, клопотань про продовження/поновлення строку для надання відзиву не надходило. Копію ухвали про відкриття провадження, копії позовної заяви з додатками було направлено відповідачу в порядку, визначеному ЦПК України та отримані ОСОБА_1 21.12.2023 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправленя.
З урахуванням викладеного, відсутності клопотань сторін про призначення розгляду справи в судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
СУдом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 є приватною власністю ОСОБА_1 , що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №324365458 від 01.03.2023 року.
Комунальним підприємством «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради надавалися послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно розрахунку заборгованості по особовому рахунку НОМЕР_1 обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення за період з 01.10.2020 року по 01.09.2023 року у розмірі 18927,00 грн.
Ухвалою Богунського районного суду м. Житомира від 23.03.2023 року позивачу відмовлено у видачі судового наказу про стягнення з відповідача такої заборгованості.
Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить.
Згідно до статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами (п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відповідно частини шостої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.
Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 285/4671/15-ц від 14.01.2019 року.
За положеннями п. 20 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).
Згідно частини 1 статті 64 Житлового кодексу Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ст. 25 Закону України «Про теплопостачання»).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 ЦПК України).
Доказування покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України).
Статтею 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Квартира АДРЕСА_2 під'єднана до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якої відповідач, як власник, не відмовлявся у встановленому законом порядку, отже, він зобов'язані нести витрати по її утриманню, в тому числі з надання послуг по її обігріву, а відтак надання таких послуг та їх оплата не залежать у будь-якому випадку від того проживали власники у цій квартирі чи ні.
Такий правовий висновок висловлено в постановах Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 10.12.2018 року (справа №638/11034/15), від 02.04.2020 року (справа №757/29813/17).
З урахуванням викладеного, оскільки відповідач належним чином та в повному обсязі не здійснює оплату наданих послуг, позивачем доведено наявність заборгованості відповідача за надання послуг з централізованого опалення, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в межах заявлених позовних вимог, шляхом стягнення з відповідача заборгованості.
Також позивачем було надано попередній (орієнтовний) розрахунок витрат у розмірі 2684,00 грн. судового збору та 200 грн. компенсація вартості поштових відправлень процесуальних документів відповідачам по справі.
Суд вважає доведеним належними та допкстимими доказами розмір понесених витрат у зв'язку з розглядом справи у розмірі 2684,00 грн. судового збору. Доказів на підтвердження понесення інших витрат суду не надано.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2684,00 грн. судового збору сплаченого відповідно до платіжного доручення № 23380 від 14.09.2022 року у розмірі 248,10 грн., платіжної інструкції №24955 від 10.01.2023 року у розмірі 20.30 грн. та платіжної інструкції №26696 від 15.09.2023 року у розмірі 2415,60 грн.
Керуючись ст.ст. 525, 526 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання», ст.ст. 12, 13, 77, 81,141, 280, 259, 263-268, 354, 382 ЦПК України, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті послуги централізованого опалення, постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість зі спплати за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії за період з 01.10.2020 року по 01.09.2023 року у розмірі 18 927,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради судовий збір у розмірі 2684, 00 грн, сплаченого відповідно до платіжного доручення № 23380 від 14.09.2022 року у розмірі 248,10 грн., платіжної інструкції №24955 від 10.01.2023 року у розмірі 20.30 грн. та платіжної інструкції №26696 від 15.09.2023 року у розмірі 2415,60 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Київська, 48; ідентифікаційний код: 35343771.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя І.М. Єригіна