Справа № 757/35400/23-к
Провадження 1-кс/932/165/24
22 січня 2024 року м. Дніпро
Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатів ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 ,
захисників обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокатів ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Дніпрі заяви захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 про відвід судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_14 від участі в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 255-2 КК України,
До провадження судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська надійшли заяви захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 про відвід судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_14 від участі в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 255-2 КК України,
Заява захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 мотивована тим, що в провадженні судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_14 перебуває кримінальне провадження № 12022000000001445 відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-2 КК України. Так, ухвалою від 10.01.2024 року суддя ОСОБА_14 у кримінальному провадженні № 1202000000000693 від 16.07.2020 року при розгляді заяви про відвід головуючого судді ОСОБА_15 заявила собі самовідвід з огляду на те, що в її провадженні знаходилось кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_11 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 255-2 КК України, з тими ж самими учасниками кримінального провадження ( прокурорами, захисниками, обвинуваченими) , по якому було прийнято судове рішення про повернення обвинувального акту прокурору , тому з метою запобігання виникнення будь-яких сумнівів учасників процесу заявила собі самовідвід. Окрім того, суддею ОСОБА_14 було делеговано під час підготовчого судового засідання повноваження слідчого судді, а саме, надала дозвіл на виїзд 12.10.2023 року обвинуваченого ОСОБА_5 до Печерського районного суду м.Києва для продовження розгляду клопотання в порядку ч.6 ст. 199 КПК України. До того ж, всупереч вимогам ч.6 ст. 76 КПК України, після скасування 08.01.2024 року Дніпровським апеляційним судом ухвали суду від 24.11.2023 року про повернення обвинувального акту прокурору по даному кримінальному провадженню, суддя ОСОБА_14 продовжила судовий розгляд даного кримінального провадження. Зазначені обставини захисник вважає підставою для задоволення заяви про відвід судді ОСОБА_14 . У зв'язку з чим у захисника виникли обґрунтовані сумніви щодо неупередженості та об'єктивності головуючого судді ОСОБА_14 при розгляді даної справи.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_11 - адвокат ОСОБА_16 також подала заяву про відвід судді ОСОБА_14 , на обгрунтування якої зазначила підстави, аналогічні заяві захисника ОСОБА_6 . Додала, що стороною захисту подане 25.12.2023 року клопотання про зміну запобіжного захисту, яке досі не розглянуте.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_8 в судовому засіданні 19.01.2024 року заявив судді ОСОБА_14 відвід з підстав , аналогічних зазначеним захисниками ОСОБА_6 та ОСОБА_16 .
Захисники ОСОБА_7 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримали заяви про відвід судді ОСОБА_14 .
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_11 належним чином повідомлені про час та дату судового розгляду заяви захисників про відвід, в судове засідання не з'явилися, їхня неявка не перешкоджає судовому розгляду заяв про відвід.
Прокурори ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення заяв про відвід заперечували, вважали їх безпідставними, просили залишити без задоволення.
Суддя ОСОБА_14 свого права на участь у судовому засіданні та надання пояснень про заявлений їй відвід не використала.
Вислухавши заявників, вивчивши заяви та дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до такого висновку.
Статтею 2 КПК України визначено, що завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до частини першої статті 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Суддя виконує свої професійні обов'язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи у суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику.
Згідно з частиною другою статті 80 КПК України особи, які беруть участь у кримінальному провадженні, мають право заявляти відвід судді за наявності підстав передбачених статтею 75 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Положеннями частини п'ятої статті 80 КПК України розкрито поняття заяви про відвід, а саме передбачено, що відвід повинен бути вмотивованим.
Частина 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, ЄСПЛ розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах «Piersac vs Belgium, Grieves vs UK»). Крім того, згідно принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ у справі «Le Comte, Van Leuven iMeyere vs Belgium», суд має бути неупередженим і безстороннім.
З огляду на це, навіть зовнішні прояви можуть мати певну важливість або, іншими словами, «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться» (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії» («De. Belgium»), від 26 жовтня 1984 року, п. 26).
Важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії» («Wettstein v. Switzerland») та рішення у справі «Кастілло Альгар проти Іспанії» («Castillo. Spain»), від 28 жовтня 1998 року, п. 45).
У справі «П'єрсак проти Бельгії» ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, або, навпаки, її наявність може бути перевірено різноманітними способами проявів розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання громадянина у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу.
Згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13червня 2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише в апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом.
Так, у заявах про відвід захисники ОСОБА_6 , ОСОБА_16 , ОСОБА_8 вказали, що суддя ОСОБА_14 підлягає відводу у зв'язку з тим, що виникли сумніви щодо її неупередженості відносно розгляду кримінального провадження, оскільки вона повторно приймає участь в розгляді кримінального провадження після скасування апеляційним судом ухвали суду про повернення обвинувального акту прокурору, делегувала повноваження слідчого судді, не розглянула своєчасно клопотання про зміну запобіжного заходу, заявила самовідвід в іншому кримінальному провадженні.
Щодо повторної участі судді у розгляді кримінального провадження суд зазначає, що зборами суддів Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 29.12.2015 року № 13 було доповнено п.2.1 протоколу зборів суддів № 2 від 15.04.2014 року, яким визначено , що на виконання вимог ст.ст. 35,76,416 КПК України, для здійснення нового підготовчого провадження в Бабушкінському районному суді м.Дніпропетровська після скасування апеляційним судом Дніпропетровської області ухвали про повернення обвинувального акту прокурору, передавати обвинувальний акт у відповідності до ст. 314 КПК України суду у тому ж складі, який постановив скасовану ухвалу, без здійснення визначення судді ( колегії суддів) автоматизованою системою документообігу.
Наразі Верховний Суд у постанові від 31.08.2021 у справі № 263/8490/14-к, Луганський апеляційний суд в ухвалі від 22.03.2021 у справі 409/2196/20 та Донецький апеляційний суд в ухвалі від 20.12.2021 у справі № 236/1760/21 зазначають, що підстав вважати, що у кримінальному провадженні, де скасовано ухвалу про повернення обвинувального акту прокурору чи скасовано ухвалу про повернення скарги на бездіяльність слідчого відділу, і справу передано раніше визначеному складу суду, було порушено принцип недопустимості повторної участі судді, а тому вирок (ухвалу) ухвалено незаконним складом суду у кримінальному провадженні, - немає.
Відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України стаття 76 КПК України не містить положень про неможливість повторної участі судді у кримінальному провадженні, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акта, у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції в разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.
Згідно з ч. 1 ст. 416 КПК України, після скасування судом апеляційної інстанції вироку або ухвали про закриття кримінального провадження чи про застосування, відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру суд першої інстанції здійснює судове провадження згідно з вимогами розділу IV цього Кодексу в іншому складі суду.
Тобто, частиною 1 статті 416 КПК України, яка є спеціальною нормою стосовно статті 76 КПК України, встановлено вичерпний перелік судових рішень, після скасування яких суд першої інстанції здійснює нове судове провадження в іншому складі суду.
В даному випадку, постановлена суддею ухвала про повернення прокурору обвинувального акту, у зазначений в ч. 1 ст.416 КПК України перелік судових рішень не входить.
Також, відповідно до п. п. 2.3.43 п. 2.3 «Розподіл судових справ між суддями» Розділу II «Порядок функціонування автоматизованої системи» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, яка затверджена Рішенням Ради Суддів України від 26.11.2010 № 30, в редакції цього Положення від 15.09.2016, та є чинною для судів загальної юрисдикції, до їх підключення до модуля автоматизованого розподілу та інших підсистем, згідно з яким судові справи, що надійшли із судів апеляційної або касаційної інстанцій після скасування ухвал, які перешкоджають подальшому розгляду судової справи (крім ухвал про закриття, припинення провадження), а також ухвал, які не перешкоджають подальшому розгляду судової справи, передаються раніше визначеному у судовій справі головуючому судді (судді-доповідачу), ухвалу яких скасовано чи у провадженні яких перебувала або перебуває судова справа.
Таким чином, з урахуванням зазначених вище обставин та приймаючи до уваги приписи КПК України, пункт 2.3.43 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справа, що надійшла з суду апеляційної інстанції після скасування ухвали суду першої інстанції про повернення обвинувального акта прокурору, підлягає передачі раніше визначеному у судовій справі головуючому судді, ухвалу якого було скасовано.
Інші наведені стороною захисту підстави для відводу головуючого судді зводяться до незгоди із прийнятими процесуальними рішеннями у справі головуючим суддею.
Суд звертає увагу, що стаття 75 КПК України визначає підстави відводу судді, перелік яких є вичерпний.
Встановлено, що заявлений стороною захисту відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність об'єктивних підстав відводу, що передбачені зазначеними нормами КПК України.
Заявники не надали доказів наявності обставин, які викликають сумніви в неупередженості чи заінтересованості судді у результатах розгляду даного кримінального провадження.
Інших обставин, які були б підставою для відводу судді, заявники не довели.
Європейським судом з прав людини в рішенні по справі «Білуха проти України» (Заява № 33949/02) від 09.11.2006 зазначено, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного».
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що доводи заявників, викладені в заявах про відвід та заявлених в судовому засіданні, не містять підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу судді, що передбачені ст. 75 КПК України, а також доказів, що вказують на необ'єктивність чи упередженість судді під час розгляду кримінального провадження, тому заявлений відвід задоволенню не підлягає.
Разом з цим, під час судового розгляду даних заяв не встановлено і заявниками не доведено наявність обставин, які викликали б сумніви у неупередженості судді ОСОБА_14 , за наданими матеріалами також не встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних її прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін при розгляді кримінального провадження.
За таких обставин заяви про відвід задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що обставини, які, на думку заявників, є підставами для відводу судді, можуть бути вказані при апеляційному оскарженні остаточного судового рішення у даному кримінальному провадженні.
З огляду на викладене та керуючись статтями 75, 80, 81, 83, 372 КПК України, суд
У задоволенні заяв захисників обвинуваченого ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та захисника обвинуваченого ОСОБА_11 - ОСОБА_12 про відвід судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_14 від участі в розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 статті 255-2 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1