Справа № 165/4713/23 Провадження № 1-кп/165/264/24 q НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
22 січня 2024 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальне провадження №12023030520000937 від 03 жовтня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Львів Львівської області, українець, громадянин України, освіта вища, не одружений, не працює, не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України
встановив:
В провадженні Нововолинського міського суду Волинської області знаходиться кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України.
Ухвалою Нововолинського міського суду Волинської області від 18 грудня 2023 року у вищезазначеному кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.34 КПК України, кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил підсудності.
У підготовчому судовому засіданні за ініціативою суду на вирішення учасників було поставлено питання про направлення даного кримінального провадження для розгляду за підсудністю до Іваничівського районного суду Волинської області, оскільки злочин, який інкримінований ОСОБА_4 , а саме за ч.1 ст.289 КК України було вчинено у с. Шахтарське Володимирського район Волинської області.
Прокурор, обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні при вирішенні ініційованого судом питання вважають, що дане кримінальне провадження підсудне Нововолинському міському суду Волинської області, оскільки обвинувачений заволодів мотоциклом у с. Шахтарське Володимирського району Волинської області, однак коли останній вже перебував у м. Нововолинську, лише тоді у нього виник прямий умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом.
Заслухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, дослідивши обвинувальний акт, додані до нього матеріали відносно обвинуваченого ОСОБА_4 суд приходить до наступного висновку.
Законом України "Про судоустрій і статус суддів" визначено правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави згідно з принципом верховенства права, закріплених ст.8 Конституції України.
Відповідно до ст.1, ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом. Судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур. Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 7 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
У розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, термін "суд встановлений законом" поширюється не лише на правову основу створення чи законності існування суду, але й на положення щодо його компетенції та повноважень і на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність (рішення Європейського суду з прав людини у справах: "Сокуренко і Стригун проти України" від 20 липня 2006 року та "Лавентс проти "Латвії від 7 листопада 2002 року).
Тобто, правила про підсудність випливають із загальних засад судочинства. Повноваження судів при вирішенні кримінальних проваджень визначені КПК України. Порушення правил підсудності належить до істотних порушень вимог кримінального процесуального Закону. Якщо судове рішення ухвалено з порушенням правил підсудності, воно підлягає скасуванню судом вищої інстанції згідно з п.6 ч.2 ст.412 КПК України.
Відповідно до статті 32 КПК України кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення. У разі, якщо було вчинено кілька кримінальних правопорушень, кримінальне провадження здійснює суд, у межах територіальної юрисдикції якого вчинено більш тяжке правопорушення, а якщо вони були однакові за тяжкістю суд у межах територіальної юрисдикції якого вчинено останнє за часом кримінальне правопорушення. Якщо місце вчинення кримінального правопорушення встановити неможливо, кримінальне провадження здійснюється судом, у межах територіальної юрисдикції якого закінчено досудове розслідування.
Пунктом 1 ч.1 ст.34 КПК України передбачено, що кримінальне провадження передається на розгляд іншого суду, якщо до початку судового розгляду виявилося, що кримінальне провадження надійшло до суду з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до ч.2 ст.34 КПК України, питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції вирішується колегією суддів відповідного суду апеляційної інстанції за поданням місцевого суду або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Питання про направлення кримінального провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів, а також про направлення провадження з одного суду апеляційної інстанції до іншого вирішується колегією суддів Касаційного кримінального суду Верховного Суду за поданням суду апеляційної інстанції або за клопотанням сторін чи потерпілого не пізніше п'яти днів з дня внесення такого подання чи клопотання, про що постановляється вмотивована ухвала.
Так, відповідно до обвинувального акту, ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 03 жовтня 2023 року, близько 15 год. 45 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу домогосподарства, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , попередньо домовившись із потерпілим ОСОБА_6 про купівлю у нього мотоциклу марки "BMW", модель "R1200", 2015 року випуску, номер рами НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , за грошові кошти в сумі 3000 доларів США, що згідно офіційного курсу гривні щодо іноземних валют НБН станом на 03 жовтня 2023 року із розрахунку 36,5686 грн. за один долар США становило 109705,80 грн., під приводом спроби проїхатися на ньому перед купівлею, заволодів даним транспортним засобом, на якому поїхав у напрямку міста Нововолинська Володимирського району Волинської області, де в подальшому у нього виник прямий умисел на незаконне заволодіння вказаним мотоциклом, реалізуючи який, керуючись корисливим мотивом та метою незаконного заволодіння транспортним засобом, без здійснення оплати його вартості потерпілому ОСОБА_6 , в подальшому ОСОБА_4 зник ,розпорядившись вказаним транспортним засобом на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 майнову шкоду на суму 109705,80 грн.
Згідно правових позицій Верховного Суду викладених у постанові ККС ВС від 13 січня 2022 року у справі № 521/10497/20 системне тлумачення норм кримінального закону свідчить про те, що під незаконним заволодінням транспортним засобом слід розуміти вчинене умисно, з будь-якою метою протиправне вилучення будь-яким способом транспортного засобу у власника чи користувача всупереч їх волі шляхом запуску двигуна, буксирування, завантаження на інший транспортний засіб, примусового відсторонення зазначених осіб від керування тощо. При цьому закінченим злочин, передбачений ст.289 КК України, вважається з моменту, коли транспортний засіб почав рухатися внаслідок запуску двигуна, буксирування або ж перевезення на іншому транспортному засобі. Об'єктивна сторона злочину полягає у вчиненні відповідних дій, направлених на незаконне заволодіння транспортного засобу. При цьому воля потерпілого або ігнорується (при таємному заволодінні транспортним засобом), або подавляється (при застосування насильства або погрози його застосування), або фальсифікується (при заволодінні шляхом обману). Із суб'єктивної сторони кримінальне правопорушення, передбачене ст.289 КК України, характеризується умислом. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони вказаного злочину є мета. Разом з тим правовий аналіз особливої частини КК України свідчить про те, що мета незаконного заволодіння транспортним засобом законодавцем не конкретизована, а тому намір особи, яка незаконно заволоділа чужим транспортним засобом, може бути направлений на отримання грошової вигоди.
Виходячи із вищевикладеного, та норм ст.32, ст.33, ст.34 КПК України, заслухавши думку учасників судового процесу, перевіривши матеріали кримінального провадження, враховуючи, що судовий розгляд по суті даного кримінального провадження не розпочато, суд приходить до висновку, що матеріали кримінального провадження слід направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про визначення підсудності даного кримінального провадження, оскільки кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.289 КК України, яке інкримінується ОСОБА_4 вчинене в межах територіальної юрисдикції Іваничівського районного суду Волинської області.
Керуючись ст.32, ст.33, ст.34, ст.369, ст.370, ст.371, ст.372 КПК України, суд
постановив:
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12023030520000937 від 03 жовтня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України направити з поданням Нововолинського міського суду Волинської області до Волинського апеляційного суду для визначення територіальної підсудності.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя підпис ОСОБА_1