вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"22" січня 2024 р. м. Київ Справа № 372/1073/20
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В., розглянувши
Заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури № 15/1-29вих24 від 18.01.2024 (вх. № суду 6/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти дії
У справі № 372/1073/20
За позовом керівника прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації
до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп»
За участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Затишне», Козинська селищна рада Обухівського району Київської області
про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині, витребування майна з чужого незаконного володіння
Без виклику учасників справи;
На розгляді Обухівського районного суду Київської області перебувала справа № 372/1073/20 за позовом керівника прокуратури Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрація Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про визнання незаконним та скасування розпоряджень в частині, витребування майна з чужого незаконного володіння.
Позов мотивований тим, що Обухівська райдержадміністрація, видавши розпорядження в частині передачі у власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 по 2 га для ведення особистого селянського господарства, порушила положення статті 59 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України, а також статей 3, 21, 43 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та розпорядилася земельними ділянками, які віднесені до земель водного фонду, поза межами наданих їй повноважень.
Вказані земельні ділянки в подальшому ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 були відчужені на користь ОСОБА_7 , яка звернулась до Обухівської райдержадміністрації із заявою про зміну цільового призначення об'єднаної земельної ділянки із кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 площею 8 га із «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва». Обухівська райдержадміністрація своїм розпорядженням № 588 від 13.05.2009 року вказану заяву задовольнила та змінила цільове призначення земельних ділянок на індивідуальне садівництво, у зв'язку з чим ОСОБА_7 отримала державний акт на право власності на землю із вищевказаним цільовим призначенням.
В подальшому, зазначена земельна ділянка в порядку спадкування перейшла до відповідача у справі ОСОБА_5 , який подарував її своєму батькові ОСОБА_6 .. Останній вніс вказану земельну ділянку до статутного фонду ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».
Прокурор зазначив, що вказані земельні ділянки розташовані за межами населеного пункту в межах прибережної захисної смуги Канівського водосховища, тобто належать до земель водного фонду України, тому Обухівська райдержадміністрація не мала права ними розпоряджатись, що свідчить про відсутність в неї відповідних повноважень на розпорядження земельними ділянками водного фонду. Оскільки спірні земельні ділянки знаходяться в межах прибережної захисної смуги річки Дніпро та відносяться до земель водного фонду, тому зміна цільового призначенні зазначеної земельної ділянки із «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» суперечить положенням статей 88, 89 Водного кодексу України та статей 60, 61 Земельного кодексу України.
Прокурор, з урахування заяви про зміну предмета позову, просив:
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 36 від 16 січня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради;
- усунути перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації № 588 від 13 травня 2009 року «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» в межах Козинської селищної ради»;
- усунути перешкоди у здійсненні обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласної державної адміністрації з незаконного володіння ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/1073/20, яке залишено без змін постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023, позов прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації задоволено.
Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласної державної адміністрації права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації від 16 січня 2009 року № 36 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у приватну власність земельних ділянок ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради.
Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської райдержадміністрації Київської області від 13 травня 2009 року № 588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок громадянки ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення індивідуального садівництва» в межах Козинської селищної ради».
Усунуто перешкоди у здійсненні Київською обласною державною адміністрацією права користування та розпорядження земельною ділянкою площею 8 га з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, що розташована в адміністративних межах Козинської селищної ради шляхом її повернення на користь держави в особі Київської обласною державною адміністрацією з незаконного володіння ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп» (код ЄДРПОУ 39755924).
Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» на користь Київської обласної прокуратури судові витрати у розмірі 1 477,14 грн з кожного, а всього 7 385,72 грн.
Не погоджуючись із прийнятою постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/1073/20, у березні 2023 року ОСОБА_2 подала касаційну скаргу, в якій просила скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023, провадження у справі закрити.
Також, не погоджуючись із прийнятою постановою Київського апеляційного суду від 15.02.2023 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 у справі № 372/1073/20, у березні 2023 року ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп» подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог в частині усунення перешкод у здійсненні Київською облдержадміністрацією права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської райдержадміністрації № 36 від 16.01.2009 року та № 588 від 13.05.2009 року відмовити, в частині позовних вимог про усунення перешкод у здійсненні Київською облдержадміністрацією права користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом її повернення на користь держави в особі Київської облдержадміністрації з незаконного володіння ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп» - закрити.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.08.2023 у справі № 372/1073/20 касаційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково; касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» задоволено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області, стягнення судового збору з ОСОБА_2 - скасовано.
У задоволенні позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до ОСОБА_2 про визнання незаконним та скасування розпорядження Обухівської районної державної адміністрації Київської області № 36 від 16.01.2009 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 7-ми громадянам для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради» в частині передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 2 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області відмовлено.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» судового збору на користь Київської обласної прокуратури - скасовано.
Провадження у справі № 372/1073/20 в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - закрито.
Повідомлено керівника Київської обласної прокуратури, що розгляд цієї справи в частині позовної вимоги прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою віднесений до юрисдикції господарського суду.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 та постанову Київського апеляційного суду від 15.02.2023 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 36 в частині передачі у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 7 земельних ділянок площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та від 13.05.2009 № 588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» в межах Козинської селищної ради, стягнення судового збору з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 - залишено без змін.
Поновлено дію рішення Обухівського районного суду Київської області від 02.02.2022 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Обухівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання незаконними та скасування розпоряджень Обухівської районної державної адміністрації Київської області від 16.01.2009 № 36 в частині передачі у власність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 земельних ділянок площею по 2 га кожна для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Козинської селищної ради Обухівського району Київської області та від 13.05.2009 № 588 «Про затвердження технічної документації щодо зміни цільового використання земельних ділянок ОСОБА_7 з «ведення особистого селянського господарства» на «ведення садівництва» в межах Козинської селищної ради та стягнення судового збору з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4
28.08.2023 заступник керівника Київської обласної прокуратури звернувся до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 06.09.2023 заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено; справу № 372/1073/20 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, передано для продовження розгляду до Господарського суду Київської області.
20.09.2023 матеріали справи № 372/1073/20 надійшли до Господарського суду Київської області.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.09.2023, справу № 372/1073/20 передано на розгляд судді Сокуренко Л.В.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 27.09.2023 прийнято справу № 372/1073/20 до розгляду. Розгляд справи № 372/1073/20 в частині позовних вимог прокурора Київської області в інтересах держави в особі Київської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Амалфі Девелопмент Груп» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 12.10.2023.
18.01.2023 до суду від заступника керівника Київської обласної прокуратури надійшла заява № 15/1-29вих24 від 18.01.2024 (вх. № суду 6/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову, в якій заступник керівника Київської обласної прокуратури просить суд, керуючись ст. 23, 24 Закону України «Про прокуратуру» та ст. 136, 137, 138, 139 Господарського процесуального кодексу України, вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 та заборонити ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп», державним реєстраторам та іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь-які дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319, в тому числі реєстрацію (перереєстрацію) права власності, поділу, об'єднання земельної ділянки, застави або іншого виду зміни власника та об'єкта цивільних прав.
Суд, розглянувши заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури № 15/1-29вих24 від 18.01.2024 (вх. № суду 6/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянку та заборони вчиняти дії, дійшов висновку, що остання підлягає поверненню заявнику на підставі ч. 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, суд виходив з наступного.
За приписами ст. 136 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 139 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги щодо змісту та форми заяви про забезпечення позову. Зокрема, частиною 1 вказаної статті унормовано, що заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв'язку та адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5)ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Проте, дослідивши заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову, судом встановлено, що заява, всупереч п. 1 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, не містить інформації щодо наявності/відсутності в заявника зареєстрованого електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (підсистема «Електронний суд»).
Частиною третьою статті 141 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв'язку із забезпеченням позову.
Таким чином, застосування зустрічного забезпечення та визначення його конкретного розміру є прерогативою суду, який повинен, з урахуванням обставин справи, оцінити ймовірність завдання збитків відповідачу та третім особам.
У той же час законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов'язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати спосіб зустрічного забезпечення.
Як вже зазначено вище, згідно п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову повинна містити, зокрема, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення. Таке положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.
Отже, на заявника покладено обов'язок надати пропозиції щодо зустрічного забезпечення.
Проте, заступником керівника Київської обласної прокуратури, всупереч п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, у заяві про забезпечення позову пропозицій щодо зустрічного забезпечення не наведено.
Суд звертає увагу, що посилання заступника керівника Київської обласної прокуратури у заяві про забезпечення позову на те, що, оскільки запропоновані заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту не несуть збитків відповідачу, тому застосування зустрічного забезпечення є недоцільним, не може розцінюватися судом як доказ додержання заявником п. 6 ч. 1 ст. 139 Господарського процесуального кодексу України.
Також в даному випадку суд вважає, що з огляду на зміст позовної заяви, предмет позову та наявні в матеріалах справи докази, заява про забезпечення позову повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову, а саме: докази того, що станом на дату звернення із заявою про забезпечення позову спірна земельна ділянка з кадастровим номером 3223155400:03:031:0319 зареєстрована саме за ТОВ «Амалфі Девелопмент Груп».
Частиною 7 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
За таких обставин, виходячи з того, що заява заступника керівника Київської обласної прокуратури про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст. 139 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку щодо її повернення заявнику.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що стаття 139 Господарського процесуального кодексу України не встановлює обов'язку для заявника долучати до заяви про забезпечення позову докази її направлення іншим учасникам справи.
Проте, частинами другою, третьою статті 169 Господарського процесуального кодексу України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Частини перша-третя статті 170 Господарського процесуального кодексу України містять загальні вимоги до заяв поданих з процесуальних питань. Так, зокрема така заява має містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи-підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження) (частини перша, друга).
Відповідно до ч. 2 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України письмова заява, клопотання чи заперечення підписується заявником або його представником. До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, що подається на стадії виконання судового рішення, у тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надсилання (надання) іншим учасникам справи (провадження) з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Положення статей 169 і 170 Господарського процесуального кодексу України підлягають застосуванню у взаємозв'язку, оскільки норми статті 169 передбачають загальний перелік та порядок подачі заяв та клопотань, а норми статті 170 Господарського процесуального кодексу України - форму та їх зміст.
Верховний Суд в ухвалі від 28.11.2023 у справі № 910/1834/19 зазначив, що частина перша статті 170 Господарського процесуального кодексу України встановлює вимогу до всіх письмових заяв, клопотань та заперечень, а тому, з урахуванням комплексного застосування норм права (статей 169, 170 Господарського процесуального кодексу України) слід дійти висновку, що положення частини першої - третьої вказаної статті містять загальні вимоги щодо всіх без виключення заяв, поданих з процесуальних питань.
З урахуванням визначеного статтею 129 Конституції України принципу змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також передбаченого, зокрема, статтею 7 Господарського процесуального кодексу України обов'язку суду гарантувати дотримання прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо письмово заявлених клопотань інших учасників справи, до заяви про забезпечення позову мають бути подані докази її направлення іншим учасникам справи.
Проте, матеріали заяви про забезпечення позову не містять доказів направлення останньої іншим учасникам справи.
При цьому, суд вважає за доцільне роз'яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.
Таким чином, керуючись приписами ст. 139, 140 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Повернути заяву заступника керівника Київської обласної прокуратури № 15/1-29вих24 від 18.01.2024 (вх. № суду 6/24 від 18.01.2024) про забезпечення позову з доданими до неї документами заявнику.
2. Згідно ч. 2 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.01.2024.
Суддя Л.В. Сокуренко