номер провадження справи 22/240/23
22.01.2024 Справа № 908/3460/23
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Ярешко О.В.,
Розглянувши без виклику учасників справи матеріали справи № 908/3460/23
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Онур Конструкціон Інтернешнл” (вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літера А, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03028)
до відповідача: Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” (вул. Незалежної України, буд. 60-б, м. Запоріжжя, 69126)
про стягнення 1 000 000,00 грн.
1. Короткий зміст позовних вимог та заяви позивача
21.11.2023 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вих. № 642 від 08.11.2023) Товариства з обмеженою відповідальністю “Онур Конструкціон Інтернешнл” до Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” про стягнення 1000000,00 грн. боргу.
За умовами договору від 22.05.2018 про надання завдатку для забезпечення виконання договору підряду, позивачем на підтвердження зобов'язання і на забезпечення виконання договору підряду, на рахунок відповідача було перераховано 1000000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 739 від 24.05.2018. 24.05.2018 між сторонами було укладено договір підряду № 041/18/113. Однак, у зв'язку з скороченням обсягів фінансування, відповідач не мав змоги оплачувати роботи позивачу, тому договір підряду був розірваний згідно додаткової угоди № 3 від 08.04.2019. Додатковою угодою № 2 від 10.04.2019 до договору про надання завдатку, сторони розірвали договір, а відповідач зобов'язався повернути всю суму завдатку в розмірі 1000000,00 грн. Позивач надіслав відповідачу лист щодо повернення завдатку на вказані ним реквізити. Відповідач у листі від 21.12.2021 просив затвердити графік повернення суми завдатку, який був погоджений позивачем. Проте, на рахунок позивача кошти не надійшли. Письмова вимога позивача від 21.08.2023 залишилася з боку відповідача без відповіді та задоволення.
18.12.2023 надійшла відповідь на відзив. Відповідач у відзиві не заперечив наявність заборгованості перед позивачем. Посилання на відсутність бюджетного фінансування не є підставою для звільнення від необхідності повернути позивачу кошти, які є предметом стягнення. Просив задовольнити позовні вимоги.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
2. Позиція (аргументи) відповідача. Заяви відповідача
08.12.2023 надійшов відзив (вих. № 1425 від 04.12.2023). З початку військової агресії Російської Федерації господарська діяльність відповідача значно обмежена, підприємство здійснює витрати за рахунок коштів місцевого бюджету. Будівництво об'єкту в рамках договору підряду № 041/18/113 також здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету. З метою підтвердження внесення забезпечення виконання даного договору було укладено договір про надання завдатку для забезпечення виконання договору підряду від 22.05.2018. Сума, яка заявлена до стягнення, є значною та не передбачена видатками відповідно до плану використання бюджетних коштів на 2023 рік. Враховуючи приписи Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, а також відсутність відповідних видатків на утримання КП «УКБ», у відповідача на даний час відсутня фінансова можливість здійснити оплату коштів, які є предметом стягнення по даній справі. У задоволенні позову просив відмовити.
Інші заяви по суті справи до суду не надходили.
3. Процесуальні питання, вирішені судом
Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 21.11.2023 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3460/23 та визначено до розгляду судді Ярешко О.В.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 24.11.2023 суддею Ярешко О.В. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3460/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами. Ухвалено розгляд справи по суті розпочати через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Ухвала суду від 24.11.2023 про відкриття провадження у справі доставлена до електронного кабінету відповідача 24.11.2023.
Оскільки розгляд справи здійснювався без виклику представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилося.
Рішення по суті ухвалено судом 22.01.2024.
4. Обставини справи, встановлені судом, та докази що їх підтверджують
22.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Онур Конструкціон Інтернешнл” (учасник, позивач) та Комунальним підприємством “Управління капітального будівництва” (замовник, відповідач) укладено договір про надання завдатку для забезпечення виконання договору підряду, що буде укладено за результатами проведеної процедури закупівлі робіт з «Реконструкція автодороги по Прибережній магістралі від вул. Глісерної до автомобільного мосту через р. Мокра Московка в м. Запоріжжя» (код ДК 021:2015-45454000-4 (Реконструкція).
Відповідно до п. 1 договору, сторони дійшли згоди в тому, що грошова сума у розмірі 1000000,00 грн., сплачена учасником на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання (внесення забезпечення виконання договору), є завдатком.
Відповідно до п. 3 договору (в редакції додаткової угоди № 1 від 09.04.2019), замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, за згодою сторін, у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 Закону України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 банківських днів з дня настання зазначених обставин. Замовник може повернути учаснику частину сплаченого забезпечення виконання умов договору пропорційно вартості виконаних та прийнятих робіт, та/або у випадку зміни обсягу фінансування на поточний рік, про що сторонами укладається додаткова угода до даного договору.
Забезпечення виконання договору не повертається: у разі розірвання договору в односторонньому порядку замовником у випадках, передбачених договором підряду; у разі невиконання виконавцем договору у строки, визначені договором підряду, або у разі, якщо виконавець відмовився від виконання договору підряду ( п. 4).
За умовами п. 6 договору, забезпечення виконання договору підряду повертається на розрахунковий рахунок учасника, який зазначений учасником в його листі, направленому на адресу замовника (п. 6).
Сума 1000000,00 грн. була перерахована позивачем на рахунок відповідача згідно платіжної інструкції № 739 від 24.05.2018, копія якої знаходиться в матеріалах справи.
24.05.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Онур Конструкціон Інтернешнл” (підрядник, позивач) та Комунальним підприємством “Управління капітального будівництва” (замовник, відповідач) укладено договір підряду № 041/18/113.
Згідно п. 1.1 договору підряду, замовник доручає, а підрядник, на свій ризик, в межах договірної ціни приймає на себе обов'язки, власними або залученими силами, виконувати роботи з реконструкції, які забезпечать введення в експлуатацію об'єкта: «Реконструкція автодороги по Прибережній магістралі від вул. Глісерної до автомобільного мосту через р. Мокра Московка в м. Запоріжжя» (за кодом ДК 021:2015-45454000-4 (Реконструкція) в обумовлений цим договором термін та з належною якістю в межах затвердженої проєктно-кошторисної документації, та узгодженої ціни робіт, вимог національних стандартів, будівельних норм і правил, вимог техніки безпеки і охорони праці.
За умовами п. 14.4, підрядник та замовник мають право розірвати договір за взаємною згодою сторін.
Згідно додаткової угоди № 3 від 08.04.2019, у зв'язку з скороченням обсягів фінансування, сторони дійшли згоди розірвати договір за взаємною згодою сторін на підставі п. 14.4 договору.
10.04.2019 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 2 до договору про надання завдатку від 22.05.2018, згідно якої сторони дійшли згоди повернути учаснику (ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл”) всю суму завдатку у розмірі 1000000,00 грн., яка була сплачена учасником на підтвердження зобов'язання і на забезпечення виконання договору підряду № 041/18/113 від 24.05.2018 (внесення забезпечення виконання цього договору) (пункт 1 додаткової угоди). Сторони дійшли згоди розірвати договір про надання завдатку від 22.05.2018 за взаємною згодою сторін з моменту підписання даної додаткової угоди (пункт 2).
У листі від 21.12.2021 вих. № 01686 відповідач зазначив, що на лист позивача від 06.12.2021 вих. № 1860 повідомляє, що КП “Управління капітального будівництва” пропонує затвердити графік повернення суми завдатку у розмірі 1000000,00 грн., яка була сплачена ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл” на підтвердження зобов'язання і на забезпечення виконання договору підряду № 041/18/113 від 24.05.2018, а саме: починаючи з 31.01.2022 (перша дата платежу) до 31.08.2023 (остання дата платежу) зі сплатою по 50000,00 грн. щомісячно.
Позивач у позовній заяві зазначив, що даний графік був ним погоджений.
Разом з тим, доказів на підтвердження даної обставини суду не надано.
Між представниками позивача та відповідача підписано акт звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2014-28.07.2023 за договором про надання завдатку, згідно якого сальдо кінцеве на 28.07.2023 (заборгованість на користь позивача) становить 1000000,00 грн.
21.08.2023 позивачем листом з описом вкладення надіслано відповідачу вимогу (вих. № 433 від 16.08.2023) щодо повернення завдатку в розмірі 1000000,00 грн.
Лист з вимогою вручений відповідачу 25.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Відповідь на вимогу в матеріалах справи відсутня.
5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення
Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Аналогічний припис містить ст. 193 ГК України.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставою виникнення цивільних прав і обов'язків є договір.
За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 193 Господарського кодексу України, визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 27 Закону України “Про публічні закупівлі”, замовник має право вимагати від переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю: 1) після виконання переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі договору про закупівлю; 2) за рішенням суду щодо повернення забезпечення договору у випадку визнання результатів процедури закупівлі/спрощеної закупівлі недійсними або договору про закупівлю нікчемним; 3) у випадках, передбачених статтею 43 цього Закону; 4) згідно з умовами, зазначеними в договорі про закупівлю, але не пізніше ніж протягом п'яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору про закупівлю.
Додатковою угодою № 2 від 10.04.2019 до договору про надання завдатку сторони дійшли згоди повернути учаснику (ТОВ “Онур Конструкціон Інтернешнл”) суму завдатку у розмірі 1000000,00 грн., яка була сплачена учасником на підтвердження зобов'язання і на забезпечення виконання договору підряду.
Відповідач пропонував у листі від 21.12.2021 вих. № 01686 затвердити графік повернення суми завдатку у розмірі 1000000,00 грн.
Належних доказів повернення завдатку в сумі 1000000,00 грн. матеріали справи не містять та сторонами не надано.
Щодо заперечень відповідача суд зазначає таке.
Відповідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Суду як джерело права.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини, принцип верховенства права зобов'язує державу поважати і застосовувати запроваджені нею закони, створюючи правові й практичні умови для втілення їх в життя (справа “Броньовський проти Польщі”, заява № 31443/96, рішення від 22.06.2004, п. 184).
Європейським судом також засвідчено, що безпідставним є посилання держави на відсутність бюджетного фінансування, оскільки реалізація особою права, що пов'язане з отримання бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань. Оскільки таке право деклароване державою та відповідно держава через створювані нею органи несе обов'язок щодо своєчасно та повної виплати саме у розмірах, які нею ж визначені та закріплені в Законі (справа “Кичко проти України”, заява № 63134/00, рішення від 08.11.2005).
Відповідно до правової позиції, сформованої Європейським судом в рішення по справі “Рисовський проти України” від 20.11.2011 щодо принципу “Належного урядування”, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків.
У справі “Кечко проти України” (заява № 63134/00) Європейський суд з прав людини зауважив, що держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату надбавок з державного бюджету, однак свідома відмова в цих виплатах не допускається, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення). У пункті 26 вказаного рішення зазначено, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Посилання відповідача на Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, судом до уваги не приймається. Цей Порядок визначає механізм виконання в особливому режимі повноважень Казначейством та органами Казначейства, пов'язаних із здійсненням казначейського обслуговування бюджетних коштів та коштів інших клієнтів в умовах воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях.
Посилання на Порядок та надані відповідачем документи щодо використання бюджетних коштів у 2023 році не спростовує висновків суду щодо наявності заборгованості відповідача перед позивачем. Суд враховує, що додаткова угода щодо повернення позивачу завдатку в розмірі 1000000,00 грн. була укладена між сторонами 10.04.2019, тобто ще до введення в Україні воєнного стану.
Вимоги позивача про стягнення з відповідача 1000000,00 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі викладеного вище, позов задовольняється судом повністю.
6. Розподіл судових витрат
Відповідно п. 2 ч. 1, п. 1 ч. 4 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Судовий збір у сумі 15000,00 грн. стягується з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства “Управління капітального будівництва” (69126, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-б, ідентифікаційний код 04054151) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Онур Конструкціон Інтернешнл” (вул. Саперно-Слобідська, буд. 22, літера А, нежитлове приміщення з № 1 по № 14 групи приміщень № 309, м. Київ, 03028, ідентифікаційний код 32851616) суму боргу в розмірі 1000000 (один мільйон) грн. 00 коп. та 15000 (п'ятнадцять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.
Відповідно ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено згідно з вимогами ст. 238 ГПК України та підписано - 22 січня 2024.
Рішення розміщується в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя О.В. Ярешко