номер провадження справи 15/251/23
10.01.2024 Справа №927/1373/23
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова І.С., розглянувши матеріали
за позовом Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО», 14000, м. Чернігів, вул. Гонча, буд. 40
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК», 69019, м. Запоріжжя, вул. Суворова, буд. 4
про стягнення коштів
без виклику представників сторін
суть спору
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 09.10.2023 справу № 927/1373/23 за позовом Акціонерного товариства Чернігівобленерго, м. Чернігів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК», м. Запоріжжя про відшкодування збитків у сумі 27 254,94 грн, завданих внаслідок порушення відповідачем вимог Податкового кодексу України (п. 201.10 статті 201), а саме невиконанням зобов'язань зі складання, подання та реєстрації податкових накладних на суму коштів, що надійшли на його поточний рахунок як оплата вартості наданих послуг за актами прийому передачі наданих послуг від 28.02.2022, від 30.04.2022, від 31.05.2022, 30.06.2022, 31.07.2022, згідно з платіжними дорученнями: № 0003334417 від 23.06.2022, № 0003338879 від 26.07.2022, № 0003338800 від 26.07.2022, № 0003343053 від 24.08.2022, № 0003343054 від 24.08.2022, направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду Запорізької області.
Супровідним листом № 927/1373/23/1391/23 від 24.10.2023 матеріали справи № 927/1373/23 направлені до Господарського суду Запорізької області.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2023 справу № 927/1373/23 передано на розгляд судді Горохову І.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 927/1373/23. Присвоєно справі номер провадження 15/251/23, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судового засідання.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 11.12.2023 відзив на позовну заяву разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача або визнання позовних вимог, якщо такі докази не надані позивачем. Копію зазначеного документа направити на адресу позивача, докази направлення надіслати суду.
Запропоновано позивачу у строк до 25.12.2023 у разі отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив, оформлену згідно вимог ст. 166 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь позивача, якщо такі докази не надані відповідачем, а також надіслати на адресу суду докази, що підтверджують надіслання відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Запропоновано відповідачу надати у строк до 10.01.2024, відповідно до ст. 167 ГПК України, надати заперечення разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.
Відповідно до наявної в матеріалах справи № 927/1373/23 довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді - ухвала суду про відкриття провадження у справі від 10.11.2023 доставлено до електронної скриньки ТОВ «Чернігівський ДБК» на його електронну адресу: chernihivdbk@ukr.net 13.11.2023.
11.12.2023 через систему «Електронний суд» представником відповідача подано клопотання про надання доступу до електронної справи, просить визнати поважними пропущений строк для надання відзиву на позов та просить надати додатковий строк для подачі відзиву.
Також окремою заявою від 11.12.2023, яка подана через систему «Електронний суд», представник відповідача просив перевести в електронну форму процесуальні та інші документи у справі, що надійшли до суду в паперовому вигляді.
Документи додано в електронну форму та надано доступ 18.12.2023.
Відповідач у встановлений в ухвалі суду строк відзиву на позовну заяву не надав.
Згідно із ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки судом належним чином виконано обов'язок та вжито заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відзиву відповідача, за наявними матеріалами.
Підставою для звернення з позовом до суду стало порушення відповідачем вимог податкового законодавства та умов договору, які полягають у тому, що відповідачем не зареєстровано податкові накладні в ЄРПН за господарськими операціями з наданих послуг зі спільного використання технологічних мереж, що спричинило позивачу збитки на суму 27 254,94 грн.
Відповідно до ч. ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд установив.
25.09.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (Власник мереж, відповідач у справі) та Публічним акціонерним товариством «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (Користувач, позивач у справі) укладено Договір про спільне використання технологічних електричних мереж № 516-С (далі за текстом - Договір), за яким Власник мереж зобов'язався забезпечити технічну можливість передачі (транзиту) електричної енергії власними технологічними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача та інших суб'єктів господарювання, передачу електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг мереж з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
Згідно з рішенням загальних зборів від 16.04.2019 змінено найменування Публічне акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» на Акціонерне товариство «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (скорочене найменування - АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО»). Відповідні правовстановлюючі документи позивачем додано до позовної заяви. Відповідно до п. 1.4. статуту АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» по всьому майну, правам та обов'язкам є правонаступником ПАТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО».
25.10.2019 між ТОВ «Чернігівський ДБК» (Основний споживач, відповідач у справі) та АТ «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (Користувач, позивач у справі) укладено Додаткову угоду № 3 про внесення змін та доповнень до Договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 516-С від 25.09.2017, відповідно до якої (п.1.2) сторонами викладено в новій редакції пункти 1-10 Договору. Також словосполучення «Власник мереж» у всіх відмінках замінено на «Основний споживач» (п. 1.1. Додаткової угоди №3).
Відповідно до п. 1.1 Договору в редакції Додаткової угоди №3 Основний споживач зобов'язується забезпечити технічну можливість доставки електричної енергії необхідного обсягу та рівня потужності (із забезпеченням якості, надійності та безперервності) власними технологічними електричними мережами в точки приєднання електроустановок Користувача або інших суб'єктів господарювання, розподіл (передачу) електричної енергії яким забезпечує Користувач, а Користувач - своєчасно сплачувати вартість послуг Основного споживача з утримання технологічних електричних мереж спільного використання та інші послуги відповідно до умов цього Договору.
За умовами п. 12.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 про внесення змін та доповнень до Договору Основний споживач зобов'язується надавати Користувачу податкові накладні складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк, вказаний у Податковому кодексі України.
Якщо, у випадку порушення або неналежного виконання Основним споживачем вказаного зобов'язання, Користувач втратить право на віднесення суми ПДВ, сплаченої в ціні послуг, до складу податкового кредиту, Основний споживач зобов'язується, в строк 3 (трьох) днів з моменту отримання вимоги Користувача, відшкодувати збитки в розмірі суми ПДВ.
Відповідно до п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 про внесення змін та доповнень до Договору цей Договір набирає чинності з 25.09.2017, діє до 31.12.2017, та вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення цього строку одна із сторін не повідомить іншу про відмову від цього Договору або його перегляд.
Згідно з п. 5 Додаткової угоди № 3 про внесення змін та доповнень до Договору ця Угода набуває чинності з моменту підписання. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, Сторони домовились, що дія даної Угоди розповсюджується на відносини, що склалися з 01.0.2019.
Також між сторонами була підписана Додаткова угода №6 про внесення змін та доповнень до Договору в зв'язку з набранням чинності постанови НКРЕКП №1219 від 26.06.2020. Зокрема, по тексту Договору слово «Користувач» у всіх відмінках замінено словами «Оператор системи» у відповідних відмінках, а також викладено в новій редакції пункти 2.1, 6.1 Договору.
Сторонами підписані акти прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж, а саме:
28.02.2022 підписано акт за лютий 2022 року на суму 31 853,96 грн;
23.06.2022 позивач сплатив відповідачу 31 853,96 грн, у тому числі ПДВ 5308,99 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003334417 від 23.06.2022;
30.04.2022 підписано акт за квітень 2022 року на суму 34 374,00 грн;
26.07.2022 позивач сплатив відповідачу 34 374,00 грн, у тому числі ПДВ 5729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003338879 від 26.07.2022;
31.05.2022 підписано акт за травень 2022 на суму 28 553,72 грн;
26.07.2022 позивач сплатив відповідачу 28 553,72 грн, у тому числі ПДВ 4758,95 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003338880 від 26.07.2022;
30.06.2022 підписано акт за червень 2022 на суму 34 374,00 грн;
24.08.2022 позивач сплатив відповідачу 34 374,00 грн, у тому числі ПДВ 5729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003343053 від 24.08.2022;
31.07.2022 підписано акт за липень 2022 на суму 34 374,00 грн;
24.08.2022 позивач сплатив відповідачу 34 374,00 грн, у тому числі ПДВ 5729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 0003343054 від 24.08.2022.
Посилаючись на те, що відповідач за вищевказаними господарськими операціями з наданих послуг зі спільного використання технологічних електричних мереж податкові накладні у визначені законодавством строки не зареєстрував, чим позбавив позивача права на податковий кредит та завдав збитки у вигляді не отриманого податкового кредиту в загальній сумі 27 254,94 грн, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.
Стягнення з відповідача на користь позивача 27 254,94 грн збитків є предметом судового розгляду у даній справі.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Правовідносини сторін є господарськими та виникли з договору про спільне використання технологічних мереж.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електроенергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).
Згідно з п. 1.1.2 Правил (у відповідній редакції) договір про спільне використання технологічних електричних мереж - домовленість двох сторін, що встановлює зміст та регулює правовідносини між оператором системи та основним споживачем, мережі якого розташовані на території ліцензованої діяльності оператора системи, під час транспортування електричної енергії технологічними електричними мережами основного споживача (у тому числі електричними мережами виробників, резервне живлення яких забезпечується від мереж оператора системи, та споживачів (основних споживачів), електроустановки яких приєднані до електричних мереж таких виробників, та їх субспоживачів), що укладається за типовою формою, затвердженою Регулятором, та згідно з яким передбачається оплата вартості послуг з використання технологічних електричних мереж основного споживача, визначеної за затвердженою Регулятором методикою.
Згідно з ч. 1 статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною першою статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Судом установлено, що між сторонами укладено договір про спільне використання технологічних електричних мереж №516-С від 25.09.2017 в редакції додаткових угод до нього, зокрема, Додаткової угоди № 3 від 25.10.2019 та №6 від 13.07.2020, копії яких доданих позивачем до позовної заяви.
За умовами п. 12.5 Додаткової угоди № 3 про внесення змін та доповнень до договору №516-С від 25.09.2017 відповідач зобов'язався надавати позивачу податкові накладні складені в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, з електронним підписом уповноваженої особи, та зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних в строк, вказаний у Податковому кодексі України.
Якщо, у випадку порушення або неналежного виконання відповідачем вказаного зобов'язання, позивач втратить право на віднесення суми ПДВ, сплаченої в ціні послуг, до складу податкового кредиту, відповідач зобов'язується, в строк 3 (трьох) днів з моменту отримання вимоги позивача, відшкодувати збитки в розмірі суми ПДВ.
Між сторонами підписані акти прийому-здачі наданих послуг зі спільного використання технологічних мереж, а саме:
28.02.2022 підписано акт за лютий 2022 року на суму 31 853,96 грн, в тому числі ПДВ 5308,99 грн;
23.06.2022 позивач сплатив відповідачу 31 853,96 грн, в тому числі ПДВ 5308,99 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №0003334417 від 23.06.2022;
30.04.2022 підписано акт за квітень 2022 року на суму 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5729,00 грн;
26.07.2022 позивач сплатив відповідачу 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №0003338879 від 26.07.2022;
31.05.2022 підписано акт за травень 2022 на суму 28 553,72 грн, в тому числі ПДВ 4758,95 грн;
26.07.2022 позивач сплатив відповідачу 28 553,72 грн, в тому числі ПДВ 4758,95 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №0003338880 від 26.07.2022;
30.06.2022 підписано акт за червень 2022 на суму 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5729,00 грн;
24.08.2022 позивач сплатив відповідачу 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №0003343053 від 24.08.2022;
31.07.2022 підписано акт за липень 2022 на суму 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5729,00 грн;
24.08.2022 позивач сплатив відповідачу 34 374,00 грн, в тому числі ПДВ 5729,00 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням №0003343054 від 24.08.2022.
Відповідно до відомостей, що містяться в ЄРПН, відповідачем було складено та подано на реєстрацію наступні податкові накладні: ПН № 11 від 28.02.2022 на суму 31 853,96 грн, в т. ч. ПДВ на суму 5308,99 грн; ПН № 3 від 30.04.2022 на суму 34 374,00 грн, в т. ч. ПДВ на суму 5729, 00 грн; ПН № 3 від 31.05.2022 на суму 28 553,72 грн, в т. ч. ПДВ на суму 4758, 95 грн; ПН № 7 від 30.06.2022 на суму 34 374,00 грн в т.ч. ПДВ на суму 5729,00 грн; ПН № 6 від 31.07.2022 на суму 34 374,00 грн, в т.ч. ПДВ на суму 5729,00 грн.
Однак, як вбачається з відомостей, наведених в електронному кабінеті в Розділі «Статус ПН/РК» щодо кожної з вказаних вище податкових накладних зазначено таке: «відмовлено за рішенням Комісії. «Скаргу не задоволено». Роздруківка з Електронного кабінету платника податків додана позивачем до позовної заяви.
Відповідач встановлені обставини не спростував. Доказів реєстрації належним чином податкових накладних суду не надав.
22.06.2023 позивач направляв відповідачу претензію №57/572323/01-13 з вимогою компенсувати вартість нанесених підприємству збитків у зв'язку з не реєстрацією податкових накладних за вказаними вище господарськими операціями.
Відповідно до абз. 4 п. 12.5 Договору в редакції Додаткової угоди № 3 Сторони зобов'язались письмово повідомляти про зміну реквізитів (місцезнаходження, найменування, організаційно-правової форми, банківських реквізитів, тощо) не пізніше, ніж через 10 днів після настання таких змін.
Позивачем лист-претензія надіслана на адресу ТОВ «Чернігівський ДБК», вказану в Договорі: вул. Попова, 6а, м. Чернігів, 14000, оскільки відповідач не повідомляв про зміну його місцезнаходження.
Відповідач відповіді на зазначену претензію не надав, збитки не відшкодував.
Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин (надалі - ПК України), не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відсутність реєстрації податкових накладних в ЄРПН підтверджується Витягом з Єдиного реєстру податкових накладних №42 від 21.09.2023.
Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За змістом підпункту «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів та послуг.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Абзацом 1 п. 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів /послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена згідно з пунктом 201.16 цієї статті) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.
Отже, у відповідності до п. 201.10 ст. 201 ПК України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.
Як свідчать матеріали справи, згідно з даними витягу з Єдиного реєстру податкових накладних № 42 від 21.09.2023 відповідачем не подано на реєстрацію податкові накладні за здійсненими поставками на загальну суму незареєстрованих податкових накладних у розмірі ПДВ - 27 254,94 грн.
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Таким чином, відповідач в порушенням вищевказаного податкового законодавства та умов договору про спільне використання технологічних електричних мереж № 516-С від 25.09.2017 в редакції додаткових угод до нього, зокрема, Додаткової угоди № 3 від 25.10.2019, не зареєстрував податкові накладні, у зв'язку з чим позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 27 254,94 грн.
Відсутність реєстрації податкових накладних підтверджується матеріалами справи, даними з Єдиного реєстру податкових накладних та не спростовані відповідачем.
З огляду на викладене, у даному випадку є прямий причинно-наслідковий зв'язок між порушенням відповідача щодо виконання визначеного законом обов'язку щодо реєстрації податкових накладних та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов'язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.
Позивачем підтверджено збитки заявлені до стягнення з відповідача.
Слід також зазначити, що аналогічний правовий висновок міститься також у постановах Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17 та від 03.12.2018 у справі № 908/76/18, у постанові Великої Палати Верховного суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статей 76, 77, 78, 79, 80 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача збитків в сумі 27 254,94 грн є доведеними, обґрунтованими, через що суд позов задовольняє повністю.
Згідно із ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (вул. Суворова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69019; ідентифікаційний код юридичної особи 40434116) на користь Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код юридичної особи 22815333) збитки у розмірі 27 254,94 грн (двадцять сім тисяч двісті п'ятдесят чотири гривні 94 коп.). Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівський ДБК» (вул. Суворова, буд. 4, м. Запоріжжя, 69019; ідентифікаційний код юридичної особи 40434116) на користь Акціонерного товариства «ЧЕРНІГІВОБЛЕНЕРГО» (вул. Гонча, буд. 40, м. Чернігів, 14000, ідентифікаційний код юридичної особи 22815333) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2684,00 грн (три тисячі двісті тридцять вісім гривень 00 коп.). Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 22.01.2024.
Суддя І. С. Горохов