22.01.2024 м.Дніпро Справа № 904/4302/23
Суддя Центрального апеляційного господарського суду Чус О.В. (доповідач)
розглянувши клопотання Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі №904/4302/23
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС"
до Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ
про стягнення 3 301 580 грн. 34 коп.
за зустрічним позовом Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ
до Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС"
про визнання недійсними додаткових угод №1,2,4-11 до договору про закупівлю № 1789 від 19.01.2021 р. та стягнення 4296034,81 грн,
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023, у даній справі, первісний позов задоволено частково. Стягнуто з Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ (53207, Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Лісна, 3, ідентифікаційний код 05510177) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО ЗБУТ ТРАНС" (01135, м. Київ, вул. Златоустівська, 23А літ. "М", ідентифікаційний код 42588390) 2 277 456 грн. 82 коп. заборгованості, 137778 грн. 51 коп. інфляційних втрат, 47358 грн. 62 коп. 3% річних, судовий збір 36938 грн. 91 коп. В решті первісного позову відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ, звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 та ухвали нове, якими в задоволенні первісного позову відмовити, а зустрічну позовну заяву задовольнити в повному обсязі. Судові витрати покласти на ТОВ «Енерго ЗбутТранс».
Згідно до протоколу автоматичногорозподілу судової справи між суддямивід 18.12.2023 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/4302/23. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/4302/23.
25.12.2023 матеріали справи надішли до Центрального апеляційного господарського суду.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024 апеляційну скаргу Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: - подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
18.01.2024 від представника Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ до Центрального апеляційного господарського суду надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення апеляційним судом за апеляційною скаргою Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23.
В обґрунтування клопотання, представник скаржника посилається на скрутний майновий стан. Долучає до матеріалів апеляційної скарги: копію листа Державного агентства водних ресурсів України від 12.01.2024 № 252/6/7/11-24; копію бухгалтерської довідки від 15.01.2024.
Розглянувши клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд зазначає наступне.
Приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч. 2 ст. 8 зазначеного вище Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у ч. 1 цієї статті.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.01.2021р. у справі №094/2276/18, умови, визначені ст. 8 вказаного Закону, диференційовані за суб'єктним та предметним застосуванням.
Так, умови, визначені у п. 1 та п. 2 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, можуть застосовуватися лише до позивачів - фізичних осіб, котрі перебувають у такому фінансовому стані, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу, та до позивачів, що мають певний соціальний статус - є військовослужбовцями, батьками, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокими матерями (батьками), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; особами, які діють в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.
Слід зазначити, що встановлений ст. 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, для звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення є вичерпним.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення п.п. 1 та 2 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення п. 3 ч. 1 ст. 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18).
З огляду на зазначене, приписи п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" поширюються на окремі категорії позивачів, які є фізичними особами та не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Так, Велика Палата Верховного Суду у п. 48 постанови від 14.01.2021р. у справі №0940/2276/18 зазначила, що "юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату…". Між тим, відповідно до п. 37 цієї постанови навіть за наявності умов для відстрочення сплати судового збору, таке відстрочення за змістом ст. 8 Закону України "Про судовий збір" є правом, а не обов'язком суду.
А тому, оскільки предметом спору у справі не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, а положення пунктів 1 та 2 ч. 1 ст. ст. 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію, а тому і підстав для відстрочення сплати судового збору у даній справі не має.
Отже, клопотання Нікопольського управління захисних масивів Дніпровських водосховищ про відстрочення сплати судового збору - задоволенню не підлягає.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010р. у справі "Пелевін проти України", від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України", зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Тим не менш, обмеження, що застосовуються, не повинні обмежувати доступ, що залишається для особи, у такий спосіб або такою мірою, щоб сама суть права була порушена.
Більш того, обмеження не відповідає п. 1 ст. 6 Конвенції, якщо воно не переслідує легітимну ціль та якщо немає розумного співвідношення між засобами, що застосовуються та ціллю, якої прагнуть досягти (п. 31 рішення Європейського суду з прав людини від 30.05.2013р. у справі "Наталія Михайленко проти України").
Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначений в ГПК України обов'язок заявника при зверненні до суду сплачувати судовий збір.
Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати скаргу скаржнику.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі, no. 28249/95, від 19.06.2001р. зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Відповідно до ч 2 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Суд дійшов висновку про необхідність продовження строку, встановленого ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме, для надання суду доказів сплати судового збору, у сумі 168 965,08 грн.
Водночас, суд зауважує заявникові на тому, що відповідно до приписів ч. 4 ст.174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 119, 234, 235 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд,-
Відмовити у задоволенні клопотання Нікопольському управлінню захисних масивів Дніпровських водосховищ про відстрочення сплати судового збору, за подання апеляційної скарги на рішення суду, до ухвалення судового рішення по цій справі.
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23, зазначених в ухвалі Центрального апеляційного господарського суду від 08.01.2024, надавши апелянту строк 10 днів, з дня отримання копії цієї ухвали.
Протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, Нікопольське управління захисних масивів Дніпровських водосховищ має право усунути недоліки, а саме подати до Центрального апеляційного господарського суду докази сплати судового збору, в розмірі 168 965,08 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 21.11.2023 у справі № 904/4302/23.
Роз'яснити Нікопольському управлінню захисних масивів Дніпровських водосховищ, що в разі невиконання зазначеної ухвали суду в строк, визначений п.2 її резолютивної частини, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянту.
Головуючий суддя О.В. Чус