18 січня 2024 року м. Харків Справа №905/534/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
за участю представників:
позивача за первісним позовом - Сосунов Є.В., довідка з ЄДР ЮО ФОП та ГФ;
відповідача за первісним позовом (в режимі відеоконференції) - Куприянський Б.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ№000088 від 22.02.2018 року, довіреність №4-КуТЕС/24 дата видачі 18.12.2023 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом - Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (вх.№2580Д/1) на рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 року у справі №905/534/23,
за позовом Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227; електронна пошта: nec-kanc@ua.energy),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» (місцезнаходження: 85612, Донецька область, Мар'їнський район, м.Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, код ЄДРПОУ 43594541; електронна пошта: kutes-kanc@dtek.com; ІНФОРМАЦІЯ_1),
про стягнення 2747120,11 грн., з яких: 2737893,78 грн. - заборгованість, 9226,33 грн. - 3% річних,
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція», (місцезнаходження: 85612, Донецька область, Мар'їнський район, м. Курахове, вул. Енергетиків, буд. 34, код ЄДРПОУ 43594541; електронна пошта: kutes-kanc@dtek.com; ІНФОРМАЦІЯ_1),
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 25; код ЄДРПОУ 00100227; електронна пошта: nec-kanc@ua.energy),
про стягнення 35682168,28 грн.,-
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» про стягнення 2747120,11 грн., з яких: 2737893,78 грн. - заборгованість, 9226,33 грн. - 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 2737893,78 грн. та підстави для нарахування 3% річних в сумі 9226,33 грн.
02.08.2023 року від ПрАТ «НЕК «Укренерго» надійшла заява про зменшення позовних вимог в якій зазначено, що відповідно до підписаного сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06.2023 року, сума основної заборгованості повністю погашена та непогашеною залишилась сума штрафних санкцій у розмірі 21828,14 грн., яку і просив стягнути з відповідача.
Від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» надійшла зустрічна позовна заява до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 15040796,67 грн.
В обґрунтування зустрічних позовних вимог позивач посилався на те, що в межах виконання зобов'язань за договором про участь у балансуючому ринку №2350-04015 від 01.10.2022 року протягом квітня 2023 року здійснено продаж відповідачу за зустрічним позовом балансуючої електричної енергії загальною вартістю 15040796,67 грн. та направлено відповідні подекадні рахунки на її оплату на електронну адресу відповідача, які залишилися несплаченими.
20.07.2023 року від позивача за зустрічним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог в якій зазначив, що в процесі розгляду справи додатково виникла заборгованість відповідача за поставлену електроенергію за період травень-червень 2023 року на загальну суму 20641371,61 грн. Отже з урахуванням наданої заяви просив стягнути з відповідача загальну суму боргу у розмірі 35682168,28 грн. яка виникла за період з квітня по червень 2023 року.
08.11.2023 року від Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на адресу суду надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців з дати набрання рішенням законної сили. В обґрунтування наданої заяви товариство посилається на скрутне майнове становище підприємства, складні умови роботи, пов'язаними з обстрілами та руйнацією. У якості доказів зазначених обставин надав звіти про фінансові результати за 2022 рік та за 1 півріччя 2023 року, витяг з Переліку підприємств паливно-енергетичного комплексу, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, затверджений наказом Міністерства енергетики України від 23.02.2023 року №63.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 року у справі №905/534/23 (повний текст складено 15.11.2023 року, суддя Зельман Ю.С.) позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» про стягнення 21828,14 грн. задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» на користь Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» 3% річних у сумі 21603,11 грн.
Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про стягнення 35682168,28 грн. - задоволено.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» суму боргу у розмірі 35682168,28 грн.
Вирішено провести зустрічне зарахування грошових сум, присуджених до стягнення з кожної із сторін за результатами розгляду первісного та зустрічного позовів, на користь сторони, якій присуджено більшу грошову суму.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» суму боргу у розмірі 35660565,17 грн.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» судові витрати у розмірі 532576,33 грн.
У задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» про відстрочення виконання рішення у справі №905/534/23 відмовлено.
Позивач за первісним позовом з вказаними рішенням суду першої інстанції не погодився в частині та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, з урахуванням редакції скарги наданої 04.12.2023 року, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить:
- рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 року скасувати частково;
- прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги про стягнення 3% річних, як різницю між заявленими у заяві про зменшення позовних вимог та задоволеними судом першої інстанції при постановленні рішення по справі від 09.11.2023 року у сумі 255,00 грн.;
- задовольнити заяву позивача про відстрочення виконання рішення суду на 12 місяців;
- в задоволені зустрічних позовних вимог відмовити в повному обсязі;
- судові витрати покласти на відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом).
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції невірно визначено дату з якої слід обраховувати 3% річних і вірною датою є 18.03.2023 року.
Щодо відмови у відстроченні виконання рішення, скаржник вказує, що внаслідок збройної агресії РФ проти України та бойових дій на території України, він опинився в стані тимчасової неспроможності розраховуватись за спожиті послуги балансуючої електричної енергії, несе значні матеріальні збитки, що підтверджується фінансовою звітністю, яка додана до матеріалів справи. Так, порушення строку виконання договірних зобов'язань є наслідком як дії обставин непереборної сили, юридично оформлених введенням воєнного стану, так і регуляторних актів Держави та місцевої влади не підкріплених фінансовими механізмами компенсування втрат НЕК «Укренерго» від неотримання частини доходу в результаті дії зазначених актів. Усі зусилля та фінансові активи спрямовані на відновлення зруйнованих та пошкоджених систем енергозабезпечення регіонів України в тому числі регіонів ведення активних бойових дій. Скрутне майнове становище підприємства створює реальну загрозу повного зупинення виробничої діяльності, з доведенням підприємства до стану банкрутства, і як наслідок, до неспроможності НЕК «Укренерго» здійснювати фінансування власної виробничої діяльності для забезпечення функціонування єдиної технологічної системи Об'єднаної Енергосистеми України, оператором якої є НЕК «Укренерго», що матиме надзвичайні наслідки екологічного, санітарно-епідемічного, соціального характеру для всієї країни, особливо в умовах воєнного стану. Зазначені обставини істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, знаходяться поза межами розумного впливу та носять винятковий та невідворотний характер.
На думку апелянта відстрочка виконання рішення суду дозволить НЕК «Укренерго» подолати негативні наслідки збройної агресії РФ проти України стосовно дефіциту потужностей енергосистеми та подальшого відновлення пошкоджених енергооб'єктів. Повернення споживачів до постійних місць мешкання та сплата ними заборгованості за надані послуги надасть можливість стабілізувати положення по розрахункам за спожиті послуги і на це піде, як вважає позивач, не менше 12 місяців. Значні економічні збитки завдано протягом дії воєнного стану і такі дані відображено у балансових звітах компанії за 2022 рік та першу половину 2023 року.
В частині задоволення зустрічних вимог апелянт вказує, що позивач не виконав у повному обсязі зобов'язання по наданню рахунків-фактур та підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, що в свою чергу не дає підстав стверджувати про наявність зобов'язань по оплаті послуг у НЕК «Укренерго». Отже, на думку скаржника, заявлені суми боргу, які є предметом спору у зустрічному позові та заяві про збільшення позовних вимог не є законними та обґрунтованими. Позивач за зустрічним позовом не надав доказів виставлення рахунків у системі управління ринком та не надав доказів накладення КЕП з боку СВБ, тому підстав для оплати у НЕК «Укренерго» не виникло, законних підстав для задоволення позовних вимог немає.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача за первісним позовом на рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 року у справі №905/534/23. Встановлено строк на протязі якого відповідач за первісним позовом має право подати до суду відзив на апеляційну скаргу, а також встановлено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку. Витребувано з Господарського суду Донецької області матеріали справи №905/534/23.
Вказана ухвала була направлена та доставлена учасникам справи засобами електронного зв'язку до електронного кабінету користувача.
26.12.2023 року матеріали справи №905/534/23 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Від відповідача за первісним позовом 09.01.2024 року надійшов відзив (вх.№340), в якому зазначає, що згоден з рішенням господарського суду першої інстанції, вважає його обґрунтованим та законним, прийнятим при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.01.2024 року, у зв'язку із перебуванням у відпустці судді Россолова В.В., для розгляду справи №905/534/23 сформовано новий склад суду, а саме: головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
У судовому засіданні 18.01.2024 року представник позивача за первісним позовом підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник відповідача за первісним позовом проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (НЕК «Укренерго», позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом) є юридичною особою, яка утворена 29.07.2019 року як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються у державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 року №73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року №829-р «Про погодження перетворення державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», у приватне акціонерне товариство.
ПрАТ НЕК «Укренерго» виконує функції оператора системи передачі - юридичної особи, відповідальної за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) та є оператором системи передач ОСП.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова електрична станція» є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та є постачальником послуг з балансування, ППБ.
За змістом п. 5 частини першої ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.
Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, договори про участь у балансуючому ринку.
Згідно з частиною першою ст. 68 Закону України «Про ринок електричної енергії» в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок.
Частиною 3 ст.68 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» було повідомлено ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» про акцептування заяви останнього про приєднання до умов Договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування; ідентифікатор договору №2350-04015, дата акцептування 01.10.2022 року.
На момент виникнення спірних правовідносин діяла редакція договору, що затверджена наказом НЕК «Укренерго» №57 від 27.01.2023 року.
За змістом пунктів 1.1 та 1.2 договору №2350-04015 від 01.10.2022 року (далі договір у відповідній редакції), цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України, умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. За цим договором ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Загальна вартість договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього договору та відповідно до умов цього договору (п.2.1 договору).
Пунктом 2.2 договору передбачено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається відповідно до Правил ринку.
Для розрахунків за цим договором використовуються обсяги електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку ППБ (п.3.1 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Згідно з п. 4.2 договору подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку.
Відповідно до п. 4.3 договору, якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП.
Згідно з п. 4.4 договору ОСП формує та направляє акт купівлі-продажу до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта ППБ розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони.
Відповідно до п. 9.1 договору цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання.
Якщо жодна із сторін не звернулась до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.2 договору).
Згідно ст.52 Закону України «Про ринок електричної енергії» адміністратор розрахунків, забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Балансуючий ринок електричної енергії - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії (п.п. 7, 12, 46 ч. 1 ст.1 Закону України «Про ринок електричної енергії»).
На балансуючому ринку оператором системи передачі (ОСП) здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.
Згідно ч.7 ст.68 Закону України «Про ринок електричної енергії» за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою №307 від 14.03.2018 року затверджено Правила ринку.
Позивач за первісним позовом посилався на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору не здійснив вчасно оплату за придбані обсяги балансуючої електричної енергії за першу декаду березня 2023 року на загальну суму 2737893,78 грн. у зв'язку з чим на суму боргу було нараховано 3% річних у сумі 21828,14 грн. (з урахуванням заяви від 02.08.2023 року) за період з 18.03.2023 року по 22.06.2023 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рахунки, сформовані в системі управління ринком (http//mms.ua.energy) за електричну енергію для балансування із зазначенням суми, яку відповідач зобов'язаний сплатити.
У зв'язку з несплатою рахунку, позивач за первісним позовом на адресу відповідача направив вимогу про виконання умов договору про участь у балансуючому ринку від 19.04.2023 року, в якій вимагав здійснити оплату за придбані обсяги балансуючої електричної енергії у розмірі 2737893,78 грн. Проте дана вимога відповідачем залишена без задоволення, що стало підставою для звернення з позовом до суду у даній справі.
Позивач за первісним позовом надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначив, що відповідно до підписаного сторонами акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06.2023 року, після подачі позовної заяви, сума основної заборгованості повністю погашена та непогашеною залишилась сума нарахованих штрафних санкцій за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у сумі 21828,14 грн.
Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.
Аналогічні положення закріплені також у статті 601 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
В матеріалах справи міститься акт зарахування зустрічних однорідних вимог від 23.06.2023 року за договором.
Відповідно до розрахунку суми зобов'язання, на яку припиняються шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, сторонами зараховано однорідні вимоги в тому числі і за спірний розрахунковий період за першу декаду березня 2023 року на загальну суму 2737893,78грн
Факт здійснення зарахування за означеними актами сторонами не оспорюється.
Отже предметом розгляду за первісними позовними вимогами є вимога про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 21828,14 грн.
Матеріалами справи встановлено, що на підставі укладеного між сторонами договору, ППБ зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.
Умовами п. 4.1 договору сторони визначили, що виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.
Як вбачається з матеріалів справи відповідно до умов договору, позивачем за первісним позовом відповідачу було поставлено балансуючу електричну енергію на підставі чого виставлено через систему управління ринком на оплату платіжні документи (рахунок-фактура) №1603202300005 від 16.03.2023 року на суму 2737893,78 грн (розрахунковий період 01.03.2023-10.03.2023) за електричну енергію для балансування.
Згідно п.5.2. розділу 5 договору ОСП має право отримувати від ППБ оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за придбану цим ППБ балансуючу електричну енергію.
Відповідно до п.п.7.7.3. п.7.7. Розділу 7 Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Таким чином, сторони зобов'язані в своїй діяльності керуватись, окрім умов договору, Правилами ринку, що прямо передбачено у останньому.
Отже відповідач за первісним позовом повинен був здійснити оплату виставленого рахунку по 18.03.2023 року включно, проте у зазначений період оплата здійснена не була.
Як вбачається з матеріалів справи зазначена заборгованість відповідачем була погашена 23.06.2023 року, тобто відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позивач за первісним позовом, керуючись приписами ст. 625 Цивільного кодексу України здійснив нарахування 3% річних за період з 18.03.2023 року по 22.06.2023 року у сумі 21828,14 грн, яку заявив до стягнення.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки матеріалами справи підтверджується факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання з розрахунків за обсяги балансуючої електричної енергії, у позивача виникло право на нарахування трьох процентів річних у відповідності до приписів ст. 625 Цивільного кодексу України.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних встановлено, що при визначенні періоду розрахунку позивачем допущено помилку, оскільки у якості періоду такого нарахування визначено початковим періодом - 18.03.2023 року. Проте відповідно до приписів Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку учасника ринку на банківський рахунок АР здійснюється протягом двох робочих днів з дати направлення платіжного документа.
Так, рахунок було виставлено 16.03.2023 року, тому кінцевою датою оплати є 18.03.2023 року, тобто з 19.03.2023 року починається прострочення виконання грошового зобов'язання відповідачем.
Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Отже при здійсненні нарахування 3% річних застосуванню підлягає початковий період з 19.03.2023 року.
Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок позивача за первісним позовом та здійснивши власний розрахунок заявлених до стягнення 3% річних, з урахуванням норм чинного законодавства України та умов договору, дійшов вірного висновку з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції про часткове задоволення позовних вимог і стягнення з відповідача на користь позивача за первісним позовом саме 21603,11 грн. 3% річних.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Курахівська теплова енергетична станція» звернулось з зустрічною позовною заявою до ПрАТ «НЕК Укренерго» з вимогою про стягнення заборгованості за договором про участь у балансуючому ринку за поставлену балансуючу електроенергію за квітень 2023 року у розмірі 15040796,67 грн.
У подальшому, позивач за зустрічним позовом надав заяву про збільшення позовних вимог, в якій вказав, що в процесі вирішення спору заборгованість відповідача збільшилась з урахуванням обсягів поставок за травень-червень 2023 року. Остаточно заявлений позивачем до стягнення з відповідача за зустрічним позовом розмір основного боргу становить 35682168, 28 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач за зустрічним позовом посилається на те, що в межах виконання договірних зобов'язань, він протягом квітня-червня 2023 року здійснив продаж відповідачу за зустрічним позовом балансуючої електричної енергії на спірну суму та направив відповідні подекадні рахунки на її оплату на електронну адресу відповідача. Також сторонами шляхом накладення електронного цифрового підпису було підписано відповідні акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.
В порушення умов спірного договору відповідач за зустрічним позовом взяті на себе грошові зобов'язання належним чином не виконав, що стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом.
Приватним акціонерним товариством «Національна енергетична компанія «Укренерго» приєднано ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучено до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору №2350-04015, дата акцептування 01.10.2022 року), що підтверджується повідомленням від 22.09.2022 року.
Так, на підставі укладеного між сторонами договору у період з квітня 2023 року по червень 2023 року позивачем за зустрічним позовом поставлено, а відповідачем за зустрічним позовом прийнято балансуючу електричну енергію. Сторонами підписано та скріплено печатками наступні акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, які містяться у матеріалах справи: акт №БР/23/04-2350 від 30.04.2023 року; акт №БР/23/05-2350 від 31.05.2023 року; акт №БР/23/06-2350 від 30.06.2023 року.
Жодних зауважень щодо цих актів відповідачем за зустрічним позовом не висловлено.
Також матеріали справи містять рахунки фактури, які направлялись подекадно ТОВ «ДТЕК Курахівська ТЕС» на адресу НАК «Укренерго» шляхом електронного листування за період з квітня по червень 2023 року - направлені на електронну пошту settlement@ua.energy та nес-kanc@ua.energy, що підтверджується роздруківками електронної пошти та знімків екранів комп'ютера.
Верховний Суд неодноразово зазначав, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за ст. 7 Цивільного кодексу України (постанови Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі №914/2505/17, від 13.10.2021 року у справі №923/1379/20).
Згідно з приписами п. 1.8.1 Правил ринку, відповідач за зустрічним позовом (як адміністратор розрахунків, АР), зокрема, обчислює обсяги наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки та стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.
Відповідно до абз. 26 п. 1.1.2 глави 1.1. розділу І Правил ринку, платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов'язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку.
Відповідно до Правил ринку п.7.1.1., АР встановлює регламент щодо розрахунків, у якому зазначаються формати платіжних документів і супровідних даних, що будуть надаватись в електронному вигляді.
Згідно п.7.2.1. глави 7.2 розділу VII Правил ринку, АР на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному ППБ із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.
АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць.
ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.
Система управління ринком (далі Система, ММS) - програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, що забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, що визначені Правилами ринку.
Згідно з п. 1.11.1 - 1.11.6 Правил ринку за допомогою системи управління ринком здійснюється управління процесами, зокрема, проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. Система управління ринком забезпечує, зокрема, проведення розрахунків на ринку, обмін інформацією з учасниками ринку. ОСП в якості відповідального оператора системи управління ринком вибирає, встановлює, експлуатує і підтримує систему відповідно до положень цих Правил. Учасники ринку мають право на доступ до інформації, що міститься в базах даних системи управління ринком, що їх безпосередньо стосується.
З матеріалів справи вбачається, що через систему управління ринком були виставлені на оплату платіжні документи (рахунки-фактури) за електричну енергію для балансування, придбану відповідачем за зустрічним позовом, а саме рахунки: від 14.04.2023 року №1404202300006 на суму 6471331,42 грн.; від 26.04.2023 року №2604202300406 на суму 2784002,63 грн.; від 04.05.2023 року №0405202300005 на суму 5785462,62 грн.; від 16.05.2023 року №1605202300200 на суму 3503443,51 грн.; від 15.06.2023 року №1506202300005 на суму 1078426,50 грн.; від 06.06.2023 року №0606202300548 на суму 1616214,70 грн.; від 26.06.2023 року №2606202300202 на суму 6717961,09 грн.; від 06.07.2023 року №0607202300205 на суму 7725325,81 грн.
Дата формування рахунків у Системі управління ринком є датою направлення рахунків (платіжних документів).
За умовами пп.1. п.5.3. договору позивач (ППБ) за зустрічним позовом має право отримувати від відповідача (ОСП) оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію.
Відповідно до пп. 1 п. 5.4 договору ОСП зобов'язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором.
За приписами п. 7.7.4 гл. 7.7 розділу VII Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Посилання відповідача за зустрічним позовом на те, що позивач не надав доказів виставлення рахунків у СУР та не виконав у повному обсязі зобов'язання по наданню рахунків та підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг, судом до уваги не приймаються, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи.
При цьому, ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, а тому належним є їх направлення (формування) адміністратором розрахунків у системі розрахунків (пункт 15 постанови Верховного Суду від 21.12.2021 року у справі №910/15364/20).
Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Дана норма кореспондується з приписами ст.193 Господарського кодексу України.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов?язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи вищевикладене, можна дійти висновку, що строк оплати поставленої позивачем за зустрічним позовом у квітні-липні 2023 року балансуючої електричної енергії є таким, що настав.
Доказів сплати грошових коштів у сумі, заявленій позивачем за зустрічним позовом станом на дату розгляду справи відповідачем не надано.
Колегія суддів Східного апеляційного господарського суду погоджується із висновком суду першої інстанції, що матеріалами справи підтверджено факт невиконання відповідачем за зустрічним позовом прийнятого на себе зобов'язання по сплаті у належні строки та розмірі. Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, з яким погоджується колегія суддів апеляційної інстанції, що позовні вимоги про стягнення 35682168,28 грн. заборгованості є обґрунтованими, підлягають задоволенню, а вказана сума стягненню з відповідача на користь позивача за зустрічним позовом.
При цьому, доводи відповідача за зустрічним позовом, викладені у апеляційній скарзі спростовуються матеріалами справи та вчинені при довільному тлумаченні норм права та наявних між сторонами правовідносин.
Щодо вимог відповідача за зустрічним позовом про надання відстрочки виконання рішення на 12 місяців, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 18 Господарського процесуального кодекс України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року №18-рп/2012).
Згідно ст. 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, проте суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини на власний розсуд і визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.
Питання про відстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися з урахуванням балансу інтересів сторін, слугувати досягненню мети виконання судового рішення з максимальним дотриманням співмірності негативних наслідків для боржника з інтересом кредитора. Необхідною умовою задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду є з'ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи і заперечення як позивача, так і відповідача.
Відстрочення виконання судового рішення не повинно сприяти ухиленню від його виконання та впливати на фінансовий стан позивача. Відстрочення виконання судового рішення є правом суду, яке може бути реалізоване ним у кожному конкретному випадку після оцінки обставин справи, наведених учасниками справи, наданих ними обґрунтувань та дослідження доказів.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на не вчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину не вчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).
Місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, дійшов висновку, що заявником не надано суду доказів наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк та наявності виняткового випадку, а саме доказів наявності тяжкого фінансового стану боржника, загрози банкрутства, відсутності коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а також не надано доказів, які б підтверджували фактичну можливість виконання рішення у строки, зазначені заявником.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 року).
У рішенні від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії виконання рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини: державний орган або інша юридична особа не може посилатися на відсутність коштів, щоб не виплачувати борг підтверджений судовим рішенням. У такому випадку не можна прийняти аргумент Уряду, що визначає таку відсутність як виняткові обставини (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Півень проти України» від 29.06.2004 року). Європейський суд з прав людини повторює, що право на суд, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов'язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тривала затримка виконання обов'язкового рішення може суперечити Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Савітський проти України», №38773/05 від 26.07.2012 року).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом. Стосовно системності виконання названий Суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом'якшення у виконавчому провадженні, а, отже, сама можливість надання відстрочки виконання судового акта повинна носити виключний характер.
Проаналізувавши наведені у заяві про відстрочку виконання рішення господарського суду мотиви, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що надані відповідачем за зустрічним позовом обґрунтування не можуть засвідчувати факт відсутності у боржника можливості виконати судове рішення без надання відстрочки, не спростовують наявність вини боржника у виникненні заборгованості та її несплаті, а також боржник не надав доказів, які б могли підтвердити обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Колегія суддів ставиться критично до посилань апелянта про те, що введення воєнного стану є виключною обставиною і у зв'язку з чим необхідно надати відстрочку, оскільки воєнний стан введено у лютому 2022 року і така обставина стосується як боржника так і кредитора. Також недоречним колегія суддів вважає посилання на постанови НКРЕКП, якими надана рекомендація щодо зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, оскільки в межах даної справи штрафні санкції до стягнення не заявлялись.
Надаючи заяву про відстрочку виконання рішення на 1 рік, відповідач за зустрічним позовом належним чином не аргументував та не довів, що зі спливом такого строку відповідне рішення буде виконане. За таких обставин, вчинення дій по наданню відстрочки виконання рішення може бути свідченням надання переваги одній із сторін у спірних правовідносинах.
Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Колегія суддів зазначає, що апелянтом всупереч приписів ст. 73 та ст. 74 Господарського процесуального кодексу України не доведено факту, а також не надано належних та допустимих доказів у підтвердження своєї позицію у справі.
Статтею 236 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржуване рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 року у справі №905/534/23, яке відповідає вимогам статті 236 Господарського процесуального кодексу України, має бути залишене без змін.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, колегія суддів зазначає, що оскільки в задоволенні апеляційної скарги відмовлено, то судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 77, 86, 129, 240, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, ст. 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 09.11.2023 року у справі №905/534/23 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 22.01.2024 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук