про залишення апеляційної скарги без руху
22 січня 2024 року м. Харків Справа № 917/1178/23
Східний апеляційний господарський суд у складі: суддя Лакіза В.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область (вх. №35/П)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/1178/23 (суддя Кльопов І.Г., повний текст рішення складено 06.12.2023)
за позовом Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м.Полтава про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
та зустрічною позовною заявою Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", м.Полтава
до Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни, м. Решетилівка, Полтавський район, Полтавська область
про стягнення 1 809 907,97 грн
У липні 2023 року Фізична особа-підприємець Лелюк Лілія Олександрівна звернулась до Господарського суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз", в якому просила суд:
1. Визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об"ємів природнього газу та зміни їх режиму нарахування споживачу ( несанкціонованому споживачу) АТ "Полтавагаз" оформлене протоколом №24/23 від 06.06.2023 року про задоволення акту про порушення №1 від 30.05.2023 року непобутового споживача Лелюк Лілії Олександрівни ФОП та складення акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об"єму природного газу;
2. Зобов'язати Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" здійснити перерахування обсягу та вартості спожитого природного газу непобутовому споживачу Лелюк Лілії Олександрівни ФОП, шляхом скасування та виключення з її особового рахунку за адресою: АДРЕСА_1 " донарахованого необлікованого об'єму природного газу і його вартості, згідно акту про порушення №1 від 30.05.2023 в сумі 1 809 907,97грн.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати в порядку загального позовного провадження; призначено дату підготовчого засідання у справі.
21.07.2023 до Господарського суду Полтавської області Акціонерним товариством "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" подано зустрічну позовну заяву до Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни про стягнення 1 809 907,97 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.07.2023 прийнято зустрічну позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни про стягнення 1 809 907,97грн. до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі № 917/1178/23.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/1178/23 відмовлено у задоволенні позову Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни про стягнення 1 809 907,97 грн задоволено. Стягнуто з Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" 1 809 907,97 грн вартості необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу та 27 148,62 грн. судового збору.
01.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/1178/23.
Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ФОП Лелюк Л.О. просить рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/1178/23 скасувати та прийняти нове рішення. Задовольнити позовну заяву ФОП Лелюк Л.О. до АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" про визнання незаконним, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії. Визнати незаконним та скасувати рішення комісії з розгляду актів про порушення, внаслідок яких здійснюється перерахунок (донарахування) об'ємів природного газу та зміни їх режиму нарахування споживачу (несанкціонованому споживачу) АТ "Полтавагаз", оформлене протоколом №24/23 від 06.06.2023 про задоволення акту про порушення №1 від 30.05.2023 непобутового споживача ФОП Лелюк Л.О. та складання акту-розрахунку необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу. Зобов'язати АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" здійснити перерахунок обсягу та вартості спожитого природного газу непобутовому споживачу ФОП Лелюк Л.О., шляхом скасування та виключення з її особового рахунку за адресою: вул. В. Тирнівська,52, м.Решетилівка, Полтавський район, кафе "777", донарахованого необлікованого об'єму природного газу і його вартості, згідно акту про порушення №1 від 30.05.2023 в сумі 1809907,97 грн. Відмовити в задоволенні зустрічного позову АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" до ФОП Лелюк Л.О. про стягнення 1 809 907,97 грн.
Одночасно в апеляційній скарзі ФОП Лелюк Л.О. просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 40 722,00 грн за подання апеляційної скарги до дня прийняття рішення у даній справі. Судові витрати за розгляд зустрічного позову покласти на АТ ''Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз"; стягнути з АТ "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз" 5386,00 грн сплаченого судового збору за розгляд позовної заяви в суді першої інстанції та 8052,00 грн сплаченого судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.
З огляду на те, що апеляційна скарга надійшла до Східного апеляційного господарського суду без матеріалів справи, що унеможливлює її розгляд, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.01.2024, відповідно до п. 17.5 Перехідних положень ГПК України, витребувано у Господарського суду Полтавської області матеріали справи №917/1178/23; відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи; постановлено копію ухвали надіслати апелянту та Господарського суду Полтавської області.
15.01.2024 до Східного апеляційного господарського надійшли матеріали справи №917/1178/23.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги, суддя-доповідач дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з огляду на таке.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 123 ГПК розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684,00 грн.
Згідно з п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Частиною 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів справи вбачається, що вимоги первісного позову містять дві вимоги немайнового характеру, а вимоги зустрічного позову мають майновий характер. Судове рішення оскаржується апелянтом в повному обсязі.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання апеляційної скарги в частині оскарження первісного позову становить: 2684,00 х 2 х 150% = 8052,00 грн.
Розмір судового збору за подання апеляційної скарги в частині оскарження зустрічного позову становить 40 722,93 грн: 27 148,62 грн (1,5% від суми позову, що підлягав сплаті за подання зустрічного позову) х 150% = 40 722,93 грн.
Таким чином, розмір судового збору за подання апеляційної скарги у даній справі становить 48 774,93 грн.
До апеляційної скарги апелянтом надано докази часткової сплати судового збору, а саме, в розмірі 8052,00 грн. Доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі, скаржник не надав, натомість надав клопотання, в якому просить відстрочити сплату судового збору в розмірі 40 722,00 грн за подання апеляційної скарги до дня прийняття рішення у даній справі.
В обґрунтування клопотання ФОП Лелюк Л.О. зазначає, що перебуває на пенсійному обліку та єдиним доходом є отримувана пенсія. Зазначає, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги перевищує 200 відсотків розміру річного доходу, що, вважає апелянт, позбавляє її права доступу до суду. Доводи незадовільного майнового стану апелянт підтверджує наданою до апеляційної скарги довідкою про доходи від 22.12.2023 №75940755, згідно якої ОСОБА_1 перебуває на обліку в Решетилівському об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 32 682,80 грн. Також скаржник надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.12.2023, яким апелянт підтверджує отриманий у 1-3 кварталах 2023 року дохід в розмірі 54 601,09 (страхові виплати).
Відповідно до статті 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту цієї норми, існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина 2 цієї ж статті):
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Наведеними правовими нормами Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Водночас, з аналізу ж статті 8 Закону України "Про судовий збір" чітко вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, які не зазначені в статті 5, або у справах із предметом спору, не охопленим статтею 5, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18.
У постанові Верховного Суду від 12.03.2021 по справі № 912/1061/20 наведено висновок про застосування норм права про те, що відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція частин 1, 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір" дає підстави для висновку, що зменшення тягаря судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов'язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
До того ж стосовно сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря тих судових витрат, яких зазнає сторона.
Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, у якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом повноважень зменшити тягар судових витрат стосовно сплати судового збору. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.
При цьому, Господарський процесуальний кодекс України покладає на суд обов'язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).
Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: "Княт проти Польщі" ("Kniat v. Poland") від 26 липня 2005 року; "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" ("Jedamski and Jedamska v. Poland") від 26 липня 2005 року).
Отже, особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення має довести існування фінансових труднощів та такого майнового стану, що надає підстави вважати за можливе відстрочити такій особі сплату судового збору.
Суд також враховує, що в ухвалі Верховного Суду від 15.01.2024 у справі №910/14968/22 (910/9066/23) Суд зазначив, що належним доказом існування підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст.8 Закону "Про судовий збір", є довідка з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка б підтвердила, що розмір судового збору в цій справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу скаржника за попередній календарний рік, перелік банківських рахунків із зазначенням коштів на них, довідка Пенсійного фонду форми ОК-5 або ОК-7, тощо.
Як зазначалось вище, на підтвердження доводів про те, що позивач за первісним позовом є пенсіонером і сума судового збору є занадто великою для нього, апелянтом надано довідку про доходи від 22.12.2023 №75940755, згідно якої ФОП Лелюк Л.О. перебуває на обліку в Решетилівському об'єднаному управлінні ПФУ в Полтавській області і отримує пенсію за віком. Сума пенсії за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 складає 32 682,80 грн.
Також скаржник надає відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.12.2023, з яких вбачається, що за період 1-3 кварталів 2023 року ФОП Лелюк Л.О. отриманий дохід (страхові виплати) становить 54 601,09 грн.
Посилаючись на надані докази, апелянт стверджує, що розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги перевищує 200 відсотків розміру річного доходу, що, на думку скаржника, позбавляє її права доступу до суду.
Разом з тим, суд зазначає, що у відповідності до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі в разі, якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Втім, згідно Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 22.12.2023, зазначено дані щодо отриманого ОСОБА_1 доходу лише за період 1-3 квартали 2023 року.
Натомість, апелянт мав надати відомості щодо розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік, тобто за 2022 рік.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №9901/77/20 (пункти 29, 30).
Однак до апеляційної скарги не надано Відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за 2022 рік. Необхідність надання довідки про отримання доходу за попередній 2022 рік також стосується довідки щодо отриманої апелянтом пенсії.
Також суд вважає, що надані апелянтом докази в обґрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, не є достатніми доказами підтвердження майнового стану позивача за первісним позовом. Зокрема, окрім наданих документів, скаржник не довів відсутність у нього вкладів, грошової допомоги та компенсацій, нерухомого та рухомого майна, цінних паперів тощо. Водночас, діючи добросовісно, апелянт не був позбавлений можливості надати інформацію щодо наявності/відсутності коштів на рахунках в тих банківських або депозитних установах, які обслуговують позивача за первісним позовом. Також апелянтом не наведено доводів щодо неможливості розпорядження доходами без значного погіршення фінансового становища, що мало б наслідком підтвердити важкий майновий стан. Отже, апелянтом не додано в повному обсязі документів на підтвердження скрутного майнового стану, які б доводили той факт, що сукупність доходів скаржника за 2022 рік не перевищує 5% від розміру судового збору і того, що доход скаржника на підставі поданих доказів є його єдиним доходом.
Суд зазначає, що необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (пункт 60).
Відповідно до ч. ч. 1-4 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частиною 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За наявності виключних випадків, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, у разі підтвердження заявником відповідними доказами існування вказаних обставин, має право відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.
Враховуючи, що надані скаржником докази фінансового стану в повному обсязі не можуть підтвердити тяжкий матеріальний стан апелянта, у Східного апеляційного господарського суду відсутні правові підстави для відстрочення скаржнику сплати судового збору.
Зважаючи на викладене, скаржник має здійснити доплату судового збору у розмірі 40 722,93 грн. Докази сплати надати суду.
Також, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Порядок надсилання копії апеляційної скарги визначений статтею 259 ГПК України, відповідно до якої особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копії цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Відповідно ч.7 ст.42 ГПК України, якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
За висновком Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 21.12.2023 у справі №910/8329/22, згідно з положеннями ст. ст. 73, 76, 77 ГПК України належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії касаційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв'язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належній чином засвідченій копії або квитанція про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС.
До апеляційної скарги апелянтом надано накладну АТ «Укрпошта» №3600701927085 про направлення позивачем за первісним позовом копії апеляційної скарги та доданих до неї документів на адресу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Полтавагаз". Між тим, в порушення ч. 7 ст. 42 ГПК України до апеляційної скарги скаржником не додано опис вкладення до цінного листа (із зазначенням номеру поштового відправлення), який би відображав зміст поштового відправлення та підтверджував направлення апелянтом вказаному учаснику справи саме копії апеляційної скарги та доданих до неї документів.
Однак скаржником не додано доказів направлення іншій стороні у справі копії апеляційної скарги листом з описом вкладення/ через систему «Електронний суд».
Неповідомлення учасника судового процесу у справі про звернення з апеляційною скаргою порушує процесуальні права цього учасника, принципи рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, закріплені ч. 3 ст. 2 ГПК України.
Таким чином, скаржнику слід належним чином виконати вимоги п. 3 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України надіслати іншим сторонам у справі копію апеляційної скарги і доданих до неї документів і надати суду належні докази такого надсилання.
Згідно з ч. 2 статті 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1, 2 ст.174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи відсутність доказів сплати судового збору у повному обсязі та доказів надсилання відповідачу за первісним позовом копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення (або через систему «Електронний суд»), суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням апелянту строку для усунення вказаних недоліків
Керуючись статтями 174, 234, 256, 258, 260 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
1. Відмовити Фізичній особі-підприємцю Лелюк Лілії Олександрівні у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Лелюк Лілії Олександрівни на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.11.2023 у справі №917/1178/23 залишити без руху.
3. Встановити Фізичній особі-підприємцю Лелюк Лілії Олександрівні десятиденний строк з дня вручення ухвали для виправлення недоліків апеляційної скарги шляхом надання суду:
- доказів доплати судового збору у розмірі 40 722,93 грн;
- доказів надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів листом з описом вкладення (із зазначенням номеру поштового відправлення), або через систему «Електронний суд» іншій стороні у справі.
4. Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею-доповідачем та не підлягає оскарженню.
Інформацію у справі, що розглядається можна отримати за веб-адресою https://eag.court.gov.ua/sud4875/.
Суддя В.В. Лакіза