22 січня 2024 року м. Харків Справа № 922/3282/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Крестьянінов О.О., суддя Фоміна В.О., суддя Шевель О.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут"
(вх. №31Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3282/23
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрбелполімір"
про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю "Політанс"
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3282/23 (суддя Яризько В.О.) визнано грошові вимоги ПрАТ "Харківенегозбут" до боржника частково на загальну суму 299381,87 грн., які є конкурсними без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів та 5368,00 грн. судового збору; решту вимог відхилено.
ПрАТ "Харківенегозбут" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області у справі №922/3282/23 від 27.11.2023 в частині відмови у стягненні пені у сумі 16621,29 грн. за період з 01.03.2023 по 18.04.2023 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь ПрАТ "Харківенегозбут" пеню за період з 01.03.2023 по 18.04.2023 у сумі 16621,29 грн., в іншій частині рішення залишити без змін.
Одночасно ПрАТ "Харківенегозбут" звернулося з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області у справі №922/3282/23 від 27.11.2023, в обґрунтування якого посилається на те, що повний текст ухвали було складено 01.12.2023 та отримано юридичним департаментом ПрАТ "Харківенегозбут" 05.12.2023. У зв'язку з перебуванням кредитора та його працівників на території м. Харкова, яка систематично перебуває під ураженням ворожими балістичними ракетами, через систематичні оголошення повітряної тривоги, він не мав змоги виконати вимоги чинного законодавства щодо подання апеляційної скарги на ухвалу суду. Заявник апеляційної скарги просив суд визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали від 27.11.2023, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та військової агресії російської федерації і унеможливили виконання процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Східним апеляційним господарським судом в ухвалі від 02.01.2024 встановлено, що оскаржувана ухвала суду від 27.11.2023 у справі №922/3282/23 (повний текст ухвали складений 01.12.2023) була доставлена до електронного кабінету ПрАТ "Харківенегозбут" 02.12.2023 о 10:43 год., про що свідчить, зокрема, відповідна інформація у системі Діловодство спеціалізованого суду щодо статусу доставки в ЕС. Проте, апеляційна скарга на вказане судове рішення подана засобами поштового зв'язку 27.12.2023, тобто з пропуском відповідного строку.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження ПрАТ "Харківенегозбут", зокрема, стверджувало, що копію оскаржуваної ухвали воно отримало 05.12.2023, проте на підтвердження вказаних доводів не надає жодних доказів. Окрім того, як зазначено вище, вказане спростовується матеріалами справи.
Крім того, судом зазначено, що посилання скаржника на такі загальновідомі обставини, як запровадження воєнного стану, не можна прийняти до уваги, оскільки введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №990/115/22).
Проте, у даному випадку кредитором не доведено, що запровадження воєнного стану причинно-наслідковим зв'язком унеможливило виконання ним процесуальних дій протягом установленого законом строку, в тому числі беручи до уваги, що розгляд справи відбувався вже у воєнний час.
Апеляційний господарський суд зауважив, що суду, який перебуває в тих самих умовах, що зокрема і кредитор, також відомо, що майже вся територія України, в тому числі місто Харків періодично піддається обстрілам з боку країни-агресора. Проте, скаржник, не довів жодними доказами, по-перше, що обставини, на які він посилається, дійсно мали місце у період терміну, який встановлений законом для подання апеляційної скарги, а по-друге, завадили йому своєчасно вчинити відповідну процесуальну дію.
Отже, суд дійшов висновку, що наведені кредитором підстави пропуску строку для подання апеляційної скарги не можуть бути визнані поважними.
Крім того, апеляційним господарським судом встановлено, що до матеріалів апеляційної скарги не додано доказів надсилання кредиторам копії апеляційної скарги і доданих до неї документів у встановленому законом порядку, а також не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серію паспорту адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету.
З огляду на вказане, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишено без руху; встановлено Приватному акціонерному товариству "Харківенергозбут" десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення її недоліків шляхом надання йому можливості звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строків на апеляційне оскарження, вказавши інші підстави для поновлення строку, надання доказів надсилання кредиторам копії апеляційної скарги і доданих до неї документів у встановленому законом порядку, а також зазначення реєстраційного номеру облікової картки платника податків за його наявності або номеру і серію паспорту адвоката Кравчуна Дмитра Вікторовича, відомості про наявність або відсутність у нього електронного кабінету; попереджено, що наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260, 261 ГПК України.
Ухвала про залишення апеляційної скарги без руху від 02.01.2024 була доставлена в електронний кабінет Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 02.01.2024 о 20:27 год. Таким чином, заявник мав усунути недоліки апеляційної скарги до 15.01.2024.
16.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду засобами поштового зв'язку (поштове відправлення оформлено 15.01.2024) від Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали та докази направлення копії апеляційної скарги кредиторам у справі.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження заявник апеляційної скарги посилався на обставини запровадження воєнного стану, що перешкоджали вчиненню процесуальних дій. Так, заявник апеляційної скарги зазначав, що на території міста Харків за період з 01.12.2023 по 25.12.2023 101 раз було оголошено про повітряну небезпеку та увімкнений сигнал повітряної тривоги, з них 61 раз припадав на робочі години працівників ПрАТ "Харківенергозбут". Загальна тривалість повітряної небезпеки за вказаний період склала 70 годин. Юридичний департамент кредитора має в цілому велике навантаження, а також враховуючи ускладнення робочого процесу під час постійних та тривалих періодів оголошення повітряної небезпеки, що також негативно впливає на моральний та фізичний стан працівників, та через необхідність переміщуватись до укриття постійно перериваючи злагоджений робочий процес, було пропущено процесуальний строк на подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 по справі №922/3282/23.
Заявник також зазначає, що юридичний департамент ПрАТ "Харківенергозбут" отримав копію повного тексту оскаржуваної ухвали суду з відділу канцелярії 05.12.2023, про що свідчить відмітка з датою та номер вхідного документа. Через велику кількість справ, в яких ПрАТ "Харківенергозбут" є учасником та стороною судової справи до Електронного кабінету у підсистемі Електронний суд ЄСІТС щоденно надходить значна кількість повідомлень, що значно ускладнює відстеження руху кожної справи в електронному форматі. Тому з даною ухвалою працівники юридичного департаменту кредитора фактично були ознайомлені 05.12.2023.
У зв'язку з перебуванням кредитора та його працівників на території м. Харкова, яка систематично перебуває під ураженням ворожими балістичними ракетами, через систематичні оголошення повітряної тривоги, які несуть безпосередню загрозу життю та здоров'ю працівників підприємства, кредитор не мав змоги виконати вимоги чинного законодавства щодо подання апеляційної скарги на ухвалу суду.
Розглянувши клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд зазначає, що лише сам факт його подання не передбачає обов'язок суду автоматично відновлювати пропущений строк, оскільки в кожному випадку суд має визначити, з якої причини такий строк було пропущено заявником, та чи підлягає він відновленню; у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин справи оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та докази, що підтверджують доводи заявника, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Відповідно до статті 129 Конституції України, статті 2 ГПК України основними засадами судочинства визначено, зокрема рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а також забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
При цьому, реалізація конституційного права, зокрема, на апеляційне оскарження судового рішення ставиться в залежність від положень відповідних процесуальних норм.
Нормами глави 1 розділу ІV ГПК України врегульовано порядок і підстави для апеляційного оскарження судових рішень у господарському судочинстві.
Так, згідно з положеннями ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Частиною четвертою статті 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Приписами статті 42 ГПК України встановлено обов'язок учасників справи виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом (пункти шостий, сьомий частини другої цієї статті).
Відповідно до частини першої статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Виходячи із системного аналізу норм процесуального закону, поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти неможливість особи подати заяву у визначений законом строк у зв'язку з такими обставинами, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, пов'язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили звернення до суду у визначений законом строк.
Вирішуючи питання про поновлення пропущеного процесуального строку суд має оцінити доводи заявника та подані ним докази, що підтверджують поважність причин пропуску такого строку. При цьому, такі доводи та докази мають підтверджувати об'єктивну неможливість заявника вчинити відповідну процесуальну дію у встановлені строки. У разі ж коли пропуск такого процесуального строку настав у зв'язку із суб'єктивними чинниками, які залежали лише від самого заявника, а не через об'єктивно непереборні причини, або коли такі об'єктивно непереборні причини заявником не доведені, у суду відсутні правові підстави для визнання підстав пропуску процесуального строку поважними.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку звернення зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Суд у кожному випадку, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.02.2022 у справі №1227/8971/2012 зазначила, що з аналізу практики ЄСПЛ вбачається, що поновлення строку на оскарження судового рішення може бути обґрунтованим та вважається співвідносним та виправданим стосовно неповного забезпечення принципу правової визначеності, у випадках, якщо: 1) недотримання строків було зумовлене діями (бездіяльністю) суду попередньої інстанції, зокрема, особі не надіслано протягом строку на оскарження судового рішення копію повного тексту рішення суду попередньої інстанції (справа "Мушта проти України"); 2) пропуск строку на оскарження обумовлений особливими і непереборними обставинами суттєвого та переконливого характеру (справи "Рябих проти Росії", "Устименко проти України"); 3) відновлення строку необхідне для виправлення фундаментальних недоліків або помилок правосуддя (виправлення серйозних судових помилок) (справи "Безруков проти Росії", "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania).
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.04.2018 у справі № 916/3188/16 звернуто увагу на необхідність врахування практики ЄСПЛ щодо поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. У рішенні від 03.04.2008 у справі Пономарьов проти України, Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Колегія суддів зазначає, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У справі "Устименко проти України" (рішення від 29.10.2015) Європейський суд з прав людини зазначив, що задовольнивши клопотання про поновлення процесуального строку, не посилаючись при цьому на жодні конкретні обставини справи, і просто обмежившись вказівкою на наявність у відповідача "поважних причин" для поновлення пропущеного строку оскарження, національним судом було порушено пункт 1 статті 6 Конвенції.
Обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є визначені в ГПК України вимоги до заявника при зверненні до суду дотримуватись строку на апеляційне оскарження (ст. 256 ГПК України). Невиконання ж заявником вимог процесуального законодавства, зокрема, щодо подання апеляційної скарги у визначений ГПК України строк, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, наділяє суд апеляційної інстанції правом відмовити у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 261 ГПК України. Про відповідне зазначено у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 922/3604/21.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 Господарського процесуального кодексу України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.04.2021 у справі № 902/560/20, від 25.01.2021 у справі № 911/224/20.
Як звернув увагу Верховний Суд у постанові від 09.10.2019 у справі №7/74, суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Таким чином, для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватися як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється суть чіткого встановлення законодавцем кожного з процесуальних строків (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 5/452/06).
Аналогічні висновки щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України викладені у постановах Верховного Суду від ід 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867, від 05.07.2023 у справі №910/186/21.
Надаючи оцінку доводам Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" покладеним в обґрунтування причин пропуску строку на подання апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до частин 5, 7 статті 6 ГПК України суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з частинами 5, 6 статті 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як було встановлено апеляційним господарським судом, оскаржувана ухвала від 27.11.2023 у справі №922/3282/23 (повний текст якої складений 01.12.2023) була доставлена до електронного кабінету ПрАТ "Харківенегозбут" 02.12.2023 о 10:43 год.
Отже, з оглядку на положення ч. 6 ст. 242 ГПК України, судове рішення вважається врученим ПрАТ "Харківенегозбут" 04.12.2023. Таким чином, відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду мала бути подана до 14.12.2023. Проте, апеляційну скаргу подано ПрАТ "Харківенегозбут" лише 27.12.2023, тобто з пропуском встановленого строку на апеляційне оскарження.
Заявник не навів змістовних і вагомих доводів щодо вчинення ним всіх необхідних і можливих заходів, які б об'єктивно вказували на наявність непереборних обставин, що заважали йому вчасно підготувати та подати апеляційну скаргу. При цьому, кредитор у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке додано до заяви про усунення недоліків посилається фактично на ті самі обставини (введення воєнного стану), які були викладені в апеляційній скарзі і яким вже надано оцінку судом апеляційної інстанції.
Колегія суддів зауважує, що дійсно, введення в країні воєнного стану суттєво ускладнило (подекуди унеможливило) повноцінне функціонування, зокрема, господарських товариств. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Посилання скаржника лише на введення воєнного стану на території України, перебування території міста Харкова під ураженням ворожими балістичними ракетами, що призвели до довготривалих повітряних тривог, не можуть бути поважною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги без надання відповідних доказів того, як саме введення воєнного стану, довготривалі повітряні тривоги, вплинули на роботу товариства, що, в свою чергу, обумовило пропуск строку на подання апеляційної скарги.
Щодо оголошення на території міста Харків повітряних тривог, зокрема, у період з 01.12.2023 по 25.12.2023, то слід звернути увагу, що повітряні тривоги не можуть бути основною причиною для поновлення строку на подання апеляційної скарги, оскільки вони не мають постійного та безперервного характеру. Більш того, такі тривоги оголошуються у різних регіонах України, а тому не доводять фактичну неможливість подання апеляційної скарги в строк, передбачений ст. 256 ГПК України.
Виникнення організаційних складнощів у вигляді великого навантаження, ускладнення робочого процесу під час оголошення повітряної небезпеки для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.
Таким чином, кредитором не указано на обставини, які зумовлені воєнним станом та пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, що не залежали від волі особи та унеможливили своєчасне, у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги та не додано жодних належних доказів на підтвердження наявності непереборних обставин, які у взаємозв'язку із введенням воєнного стану та оголошенням повітряної тривоги перешкоджали йому звернутись до суду з апеляційною скаргою у строк, установлений ГПК України.
Колегія суддів зазначає, що процесуальний строк апеляційного оскарження, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи, спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами.
ПрАТ "Харківенегозбут" не довів, що в цій справі можливість вчасного подання ним апеляційної скарги, зокрема, у десятиденний термін після отримання судового рішення, не мало суб'єктивного характеру. Натомість пропуск строку на звернення до суду через пасивну поведінку заявника щодо реалізації процесуальних прав і небажання їх реалізувати в повній мірі в цьому випадку не є поважною причиною пропуску строку.
Звернення з апеляційною скаргою є суб'єктивною дією заявника, який зацікавлений в апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.
Таким чином, викладені у заяві причини пропуску строку на апеляційне оскарження судова колегія не розцінює як непереборні та такі, що об'єктивно перешкоджали ПрАТ "Харківенегозбут" вчасно звернутися до суду апеляційної інстанції зі скаргою, а тому не може визнати поважними.
За положеннями ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 1 статті 261 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, зокрема, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного, керуючись ст. 119, 234, 242, 260, 261 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. №31Х) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 27.11.2023 у справі №922/3282/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку статей 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Додаток: апеляційна скарга на 5 арк., з додатками на 18 арк та поштовий конверт.(на адресу особи, що подала апеляційну скаргу).
Головуючий суддя О.О. Крестьянінов
Суддя В.О. Фоміна
Суддя О.В. Шевель