22 січня 2024 року м. Харків Справа № 913/263/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Тарасова І.В.;
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» (вх.№2702Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2023 у справі №913/263/23 (повний текст рішення складено 13.11.2023 суддею Шеліхіною Р.М. у приміщенні господарського суду Луганської області)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», м.Київ,
до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз», м.Сєвєродонецьк Луганської області
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України», м.Київ,
про стягнення 38891609,73 грн,-
Рішенням господарського суду Луганської області від 03.11.2023 у справі №913/263/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» заборгованість за спожитий природній газ у сумі 38891609,73 грн за період з 31.08.2022 по 30.09.2022 та витрати зі сплати судового збору у сумі 583374,15 грн.
Відповідач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2023 у справі №913/263/23, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Одночасно заявник апеляційної скарги заявив клопотання про звільнення АТ «Луганськгаз» від сплати судового збору, яке мотивує дією воєнного стану на території Луганської області, тимчасовою окупацію території Луганської області військами РФ та відсутністю коштів у товариства для сплати судового збору. Також посилається на те, що судовий збір перевищує 5% розміру річного доходу товариства. На підтвердження зазначеного надав документи: баланс (звіт про фінансовий стан) станом на 30.09.2023, звіт про фінансові результати за 9 місяців 2023 року, бухгалтерську довідку про розмір дебіторської заборгованості споживачів перед АТ «Луганськгаз», копію довідки АТ «Ощадбанк» від 04.12.2023 щодо стану банківського рахунку АТ «Луганськгаз».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 18.12.2023 витребувано у господарського суду Луганської області матеріали справи №913/263/23, необхідні для розгляду скарги, та ухвалено надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №913/263/23.
05.01.2024 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» залишено без руху. Встановлено заявнику апеляційної скарги 10-денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги. Роз'яснено заявнику апеляційної скарги, що не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, має наслідки, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки з аналізу норми ст. 8 Закону України «Про судовий збір» убачається, що законодавцем передбачено можливість відстрочити або розстрочити, а також звільнення від сплати судового збору лише у випадку подання позову фізичною особою. Натомість у разі подання позову юридичною особою законодавцем не передбачено можливості звільнення від сплати судового збору.
Отже, заявнику запропоновано усунути упродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме, до Східного апеляційного господарського суду подати докази сплати судового збору у розмірі 875061,22 грн у встановленому Законом порядку, а також уточнити вимоги апеляційної скарги, що відповідатимуть нормам статті 275 Господарського процесуального кодексу України.
18.01.2024 від АТ «Луганськгаз» через систему «Електронний суд» надійшло клопотання (вх.№935) про відстрочення АТ «Луганськгаз» сплати судового збору за подання до суду апеляційної скарги, в обґрунтування чого посилається на дію воєнного стану на території Луганської області та тимчасовою окупацію території Луганської області військами рф, відсутність коштів для сплати судового збору, а також на те, що розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу товариства.
Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 ст.8 Закону України «Про судовий збір»).
Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати та зменшення розміру судового збору є вичерпним.
Варто вказати, що Законом чітко визначено, що підставою для звільнення від сплати судового збору, відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору є доведення заявником, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік.
Із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини 1 статті 8 вказаного Закону можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Перелік умов, наведених у вказаній статті закону щодо відстрочення, розстрочення сплати судового збору або зменшення чи звільнення від його сплати є вичерпним, а тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених зазначеними положеннями цього Закону. Аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 25.03.2021 у справі №912/3514/20, ухвалі від 20.08.2020 у справі №910/6421/19.
Крім того, за змістом ст.8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено звільнення або відстрочення сплати судового збору юридичним особам (ухвали Верховного Суду від 29.12.2020 у справі №922/3488/19, від 27.11.2020 у справі №911/3661/16, від 28.12.2020 у справі №910/6889/13); в ухвалах від 24.12.2020 у справі №920/746/17, від 24.12.2020 у справі №920/744/17 Верховний Суд вказав, що зазначена норма стосується окремих категорій фізичних осіб і не розповсюджується на юридичних осіб.
Таким чином, судом відхиляються посилання заявника на пункт 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», оскільки це положення стосується лише фізичних осіб (позивачів), у той час коли заявником у цій справі є юридична особа.
Слід зазначити, що ст.129 Конституції України, як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При цьому, як органи державної влади, що утримуються за рахунок держбюджету, так і суб'єкти господарювання та громадяни, поставлені законом у рівні умови, у зв'язку з чим вибіркове надання господарським судом суб'єктивних переваг одним господарюючим суб'єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Крім того, встановлення державою обов'язку щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги, є допустимим і передбачуваним для заявника та не становить порушення гарантованого йому пунктом 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на суд.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» (заява №24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду «за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб» (рішення від 28.05.1985 у справі «Ешингдейн проти Сполученого Королівства» (пункт 57).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява №28249/95) зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (пункт 60).
Таким чином, відстрочення сплати судового збору (розстрочення його сплати звільнення від сплати або зменшення його розміру) з підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).
Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов'язок, а право суду на власний розсуд відстрочити сплату судового збору (звільнити від сплати, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Ураховуючи положення ст.8 Закону України «Про судовий збір», суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні відстрочення сплати судового збору.
При цьому суд зауважує, що скаржник не вказав строк, на який просить відстрочити сплату судового збору та не надав доказів, які б свідчили про можливість сплати ним судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у справі, як то передбачено ст.8 Закону України «Про судовий збір».
Оцінивши доводи, наведені скаржником в обґрунтування вимог заявленого ним клопотання, суд апеляційної інстанції не убачає, у даному випадку, наявності обставин, які відповідали б зазначеним вище критеріям, узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для відстрочення сплати судового збору, що могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.
Одночасно слід ураховувати, що сторони судового процесу знаходяться у рівних умовах та однаково зазнають негативний вплив, що спричиняє збройна агресії російської федерації проти України.
Отже, у колегії суддів відсутні підстави для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Оскільки суд дійшов висновку, що клопотання апелянта про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, заявником не усунуто недоліки, встановлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024, а саме, апелянтом не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2024 заявнику для усунення недоліків апеляційної скарги надано максимальний десятиденний строк, установлений Господарським процесуальним кодексом України.
Як убачається з довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху від 10.01.2024 отримано відповідачем цього ж дня - 10.01.2024 о 13:41, отже, останнім днем строку для усунення недоліків апеляційної скарги є 22.01.2024 (з урахуванням вихідних днів).
Станом на час постановлення даної ухвали недоліки, які стали підставою для залишення апеляційної скарги без руху, заявником не усунуто, що є підставою для повернення апеляційної скарги відповідно до положень частини 4 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом в ухвалі, є підставою для повернення апеляційної скарги заявнику на підставі частини 4 статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана до Східного апеляційного господарського суду через Електронний кабінет користувача ЕСІТС, тому суд не повертає її заявникові у паперовому вигляді.
Колегія суддів звертає увагу заявника апеляційної скарги на те, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Керуючись ст.174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Луганськгаз» на рішення господарського суду Луганської області від 03.11.2023 у справі №913/263/23 повернути заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя О.А. Пуль
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя І.В. Тарасова