ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
22 січня 2024 року Справа №924/866/21
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючий суддя Мельник О.В.,
суддя Олексюк Г.Є.,
суддя Гудак А.В.
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику сторін апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 (суддя Гладюк Ю.В.)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
до акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
про стягнення заборгованості
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 зустрічну позовну заяву АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про визнання договору неукладеним, подану в межах справи №924/866/21, повернуто заявнику без розгляду.
Мотивуючи свою ухвалу, суд першої інстанції вказав, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" скориставшись правом подачі відзиву на позов, саме у визначений ухвалою суду від 14.03.2023 строк зустрічний позов не подав.
Відтак, з огляду на звернення відповідача з зустрічною позовною заявою у справі №924/866/21 з порушенням вимог ч.1 ст.180 ГПК України, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз".
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Північно-західного апеляційного господарського суду, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апелянт, зокрема, вказує, що суд першої інстанції при винесені оскаржуваної ухвали не врахував, що на підприємстві відбулася заміна Голови Правління та було відкликано повноваження представників АТ "Оператор ГРМ", які були залучені до участі у справі попереднім керівництвом та здійснювали представництво неналежним чином та не у повній мірі, зокрема, ними не був вчасно поданий зустрічний позов та не вчинено інші процесуальні дії. У зв'язку з викладеним, разом із зустрічним позовом представником АТ "Оператор ГРМ" було подано обґрунтоване клопотання про повернення до підготовчого засідання, яке також судом першої інстанції було залишено без задоволення.
Крім того, скаржник звертає увагу, що зі змісту зустрічного позову вбачається, що його позовні вимоги є первинними і у випадку їх задоволення провадження за первинним позовом підлягатиме закриттю, оскільки буде встановлено факт відсутності договірних зобов'язань між сторонами. За таких обставин (у випадку подачі окремого самостійного позову) вирішення даної справи про врегулювання небалансів за спірним договором буде напряму залежати від вирішення справи про визнання спірного договору недійсним, який, як вже було зазначено, розглядатиметься в іншому провадженні. Вказані обставини судом першої інстанції не з'ясовані у повній мірі, що призвело до прийняття незаконної оскаржуваної ухвали.
Також апелянт вважає, що АТ "Оператор ГРМ" фактично було позбавлене доступу до правосуддя через надмірний формалізм суду першої інстанції, у питанні щодо строків звернення із зустрічним позовом, незважаючи на абсолютно правильне обґрунтування своєї правової позиції.
У відповідності до ст.263 ГПК України позивач подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказує, що апелянт вже скористався своїм правом на подання зустрічного позову у цій справі, і суди вирішили спір між сторонами у цій частині під час першого розгляду справи. Вважає, що подання АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" зустрічного позову повторно суперечить положенням ГПК України, і такі дії відповідача свідчать про зловживання наданими йому процесуальними правами.
Позивач просив залишити апеляційну скаргу АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" без задоволення, а ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 року - без змін.
Враховуючи викладене, а також приписи ч.2 ст.271 ГПК України, аналізуючи обставини даної справи, колегія суддів дійшла висновку про розгляд апеляційної скарги акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 у справі №924/866/21 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзив на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості на загальну суму 286 317 623,73 грн, 3703549,79 грн пені, 7177082,37 грн інфляційних втрат.
Натомість, відповідач заявив зустрічний позов про зобов'язання ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" привести свої дії у відповідність до п.п.9.1, 9.2, 9.3 договору транспортування природного газу від 04.02.2020 №2002000097 та положень розділу ХІІІ Кодексу ГТС, розділу ХІV Кодексу ГТС шляхом: здійснення розрахунку маржинальної ціни, що покладена в основу визначення розміру добового негативного небалансу за лютий-березень 2021, у відповідний спосіб, передбачений п. 7, п. 8-11 глави 6 ХІV Кодексу ГТС; вчинити балансуючі дії за лютий-березень 2021 шляхом купівлі та продажу короткострокових стандартизованих продуктів та/або використання послуг балансування.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 14.12.2021 у даній справі в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.
ТОВ "Оператор ГТС України" звернулось до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, де просило скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.12.2021 у частині відмови в задоволенні первісного позову.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2022 рішення господарського суду Хмельницької області від 14.12.2021 в оскаржуваній частині залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 01.02.2023 у даній справі постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 24.02.2022 та рішення Господарського суду Хмельницької області від 14.12.2021 у частині відмови у задоволенні первісного позову скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2023 прийнято на новий розгляд справу №924/866/21 (суддя Гладюк Ю.В.) в частині відмови у задоволенні первісного позову; призначено підготовче засідання в справі на 17.04.2023; запропоновано відповідачу подати суду та всім учасникам справи письмовий відзив на позов з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 01.02.2023, у строк до 04.04.2023 (т.6, а.с.177).
05.12.2023 до суду надійшла зустрічна позовна заява акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" до товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" про визнання договору неукладеним, яку суд повернув заявнику без розгляду на підставі ч.6 ст.180 ГПК України (т.7, а.с.57-60).
Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.
Конституційне право на судовий захист передбачає як невід'ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких установлена в належній судовій процедурі та формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному обсязі та забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості, що узгоджується також зі ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виходячи з норм ст.55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм Господарського процесуального кодексу України.
Отже, право на пред'явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним, подаючи зустрічну позовну заяву заявник повинен дотримуватись вимог Господарського процесуального кодексу України щодо її подання.
Частиною першою ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.
Пунктом 3 ч.2 ст. 46 ГПК України визначено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Згідно положень ч.1 ст.180 ГПК України, відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
При цьому, частиною 8 ст.165 ГПК України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Як вбачається з п.3 резолютивної частини ухвали Господарського суду Хмельницької області від 14.03.2023 відповідачу було встановлено строк для подачі відзиву на позовну заяву у порядку, передбаченому ст.165 ГПК України, а саме до 04.04.2023 (т.6, а.с.177).
На виконання вимог ухвали суду, 04.04.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (т.6, а.с.182-191).
Водночас, відповідач, АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз", скориставшись правом подачі відзиву на позов, не подав у визначений судом строк зустрічний позов. Натомість, звернувся із зустрічним позовом лише 05.12.2023, тобто з пропуском строку більше восьми місяців.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що відповідач не був позбавлений права та можливості подати клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку із обґрунтуванням поважності причин його пропуску у порядку ст.119 ГПК України. Однак, як встановлено колегією суддів, відповідач всупереч вказаній нормі, наданим йому правом не скористався, оскільки ні в поданій зустрічній позовній заяві, ні у вигляді окремої заяви до неї не викладав окремої вимоги про поновлення процесуального строку для подання зустрічної позовної заяви.
Апеляційний суд вважає за необхідне також звернути увагу, що закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Вирішення питання щодо поновлення строку перебуває в межах дискреційних повноважень суду, який за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених положеннями Господарського процесуального кодексу України. Отже, вирішуючи це питання, суд з урахуванням конкретних обставин справи має оцінити на предмет поважності причини пропуску встановленого законом процесуального строку, і залежно від встановленого - вирішити питання про поновлення або відмову у поновленні цього строку (наведену правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 910/22695/13).
Отже, враховуючи відсутність клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подачу зустрічного позову та відповідно відсутність обґрунтування поважності пропуску такого строку відповідачем, приймаючи до уваги рівність процесуальних прав сторін згідно п.3 ч.2 ст.46 ГПК України, суд позбавлений можливості автоматично відновлювати процесуальний строк, оскільки це може призвести до надання переваги одній стороні перед іншою та порушити принцип змагальності сторін, передбачений ст.13 ГПК України, а також вимоги щодо об'єктивності, безсторонності суду.
Положеннями ч.3 ст.13 ГПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відтак, апеляційний суд зауважує, що наслідки пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви знаходяться виключно у площині відповідальності самого позивача за зустрічним позовом.
Доводи апеляційної скарги щодо неможливості вчасно подати зустрічний позов та вчинити інші процесуальні дії, оскільки відбулася заміна Голови Правління та було відкликано повноваження представників АТ "Оператор ГРМ", які здійснювали представництво в суді неналежним чином - не заслуговують на увагу, з огляду на їх суб"єктивний характер та те, що вказані обставини об"єктивно не перешкоджали відповідачу реалізувати свої процесуальні права у строк визначений ухвалою суду від 14.03.2023.
Відповідно до ст.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основоположник свобод" щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (постанова Верховного Суду від 07.08.2020 у справі №754/10996/19).
Крім того, колегія суддів враховує, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого Королівства" від 28.10.1998 та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001).
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Згідно з ч.1, 2 ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Таким чином, колегія суддів звертає увагу, що якщо в законі визначено порядок учинення певних дій, такий порядок у силу вимог чинного законодавства повинен дисциплінувати осіб, котрі звертаються до суду, та не допускати входження процесу в безладний рух, оскільки право на суд не є абсолютним.
З огляду на викладене, враховуючи невиконання самим же відповідачем вимог Господарського процесуального кодексу України та ухвали суду від 14.03.2023, зокрема, щодо вчасного подання зустрічного позову, відповідні доводи апелянта про позбавлення його доступу до правосуддя через надмірний формалізм суду першої інстанції не заслуговують на увагу та не приймаються апеляційним судом.
Водночас, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу, що відповідач в межах даної справи вже звертався із зустрічним позовом, у задоволенні якого рішенням Господарського суду Хмельникьої області від 14.12.2021 року у даній справі було відмовлено (т.4, а.с.84-95). Вказане рішення в цій частині ніким не оскаржувалось, набрало законної сили та є чинним.
Крім того, посилання заявника на правові позиції, викладені в постановах Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, щодо можливості суду першої інстанції прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, та необхідність врахування їх при розгляді даної справи, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки у вказаних справах мали місце інші фактичні обставини, відмінні від обставин у цій справі, а тому висновки, викладені в них, не є релевантними для перегляду оскаржуваної ухвали у межах даної справи.
Відповідно до ч.6 ст.180 ГПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Отже, враховуючи, що зустрічний позов подано відповідачем з порушенням вимог ч.1 ст.180 ГПК України за відсутності клопотання про поновлення процесуального строку на його подання, колегія суддів дійшла висновку, що зустрічна позовна заява АТ "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" підлягає поверненню заявнику.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне роз'яснити, що заявник не позбавлений права у встановленому законом порядку передати спір на вирішення суду в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.
Під час перегляду оскаржуваної ухвали судом апеляційної інстанції, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження, а тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування постановленої у справі ухвали.
У силу приписів ч.1 ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд
1. Ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 06.12.2023 у справі №924/866/21 залишити без змін, апеляційну скаргу акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Хмельницькгаз" - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Олексюк Г.Є.
Суддя Гудак А.В.