Справа № 751/8082/23 Головуючий у 1 інстанції Маслюк Н. В.
Провадження № 33/4823/10/24
Категорія -
19 січня 2024 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд в складі судді апеляційного суду Акуленко С.О., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , захисника - адвоката Бабинця С.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м. Чернігові справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника-адвоката Бабинця С.П., в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2023 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто з нього на користь держави 536,80 грн. судового збору.
Судом встановлено, що 15.09.2023 року, близько 00 год 21 хв, в м. Чернігові по вул. Ремзаводська, 4, ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Mersedes Benz HL350», р.н. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці за допомогою приладу Драгер ARCD 0467, результат 0,94‰. З результатом водій не погодився, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, у встановленому законом порядку в лікарні, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з рішенням суду, захисник-адвокат Бабинця С.П. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги той факт, що ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, що підтверджується наявним відеозаписом.
Також вказує, що наданий працівниками поліції відеозапис не є безперервним та містить елементи монтажу, тому є недопустимим доказом.
Також є неналежним доказом показання працівника поліції, який складав протокол про адміністративне правопорушення, та був допитаний судом 1 інстанції в якості свідка, так як залучення в якості свідків працівників поліції заборонено п. 6 Розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року №1452/735. Будь-яких інших свідків працівниками поліції не запрошувалися і не залучалися.
В судовому засіданні апеляційного суду захисник - адвокат Бабинець С.П. підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити з вказаних в ній підстав. Зазначив, що з наявного в матеріалах справи відео вбачається, що за кермом зупиненого автомобіля знаходиться не ОСОБА_1 , а інша особа. Працівники поліції запропонували ОСОБА_1 , як власнику транспортного засобу, пройти освідування на місці зупинки, на що він погодився, проте він транспортним засобом не керував.
ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційного суду вину не визнав та підтримав доводи свого захисника. Показав, що на прохання працівників поліції погодився пройти освідування на місці зупинки, так як була комендантська година і він ходів швидше поїхати додому.
Заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Протоколом про адміністративне правопорушення встановлено факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, відмови його від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, що є порушенням вимог п 2.5 Правил дорожнього руху.
Обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення судом першої інстанції встановлені вірно.
Ці обставини підтверджуються дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції доказами, а саме, переглянутим відеозаписом встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. До автомобіля, яким керував ОСОБА_1 , підходить поліцейський, ОСОБА_1 знаходиться за кермом вказаного автомобіля. На пропозицію працівника поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки з використанням приладу Драгер, який показав результат - 0,94‰, з яким останній не погодився. Надалі водію запропоновано пройти огляд у лікарні, але він відмовився від проходження такого огляду. Також будь-яких зауважень на дії працівників поліції ОСОБА_1 не висловлював.
Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Драгер ARCD-0467» та результатом тестування встановлено, що за результатами освідування наявність алкоголю у ОСОБА_1 становить 0,94%о, тобто, він перебував у стані алкогольного сп'яніння. З результатом огляду ОСОБА_1 не погодився.
Показаннями допитаного в судовому засіданні суду 1 інстанції в якості свідка ОСОБА_2 , інспектора взводу №2 роти №1 БУПП в Чернігівській області ДПП, встановлено, що він складав протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Останній під час комендантської години керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння. Огляд на визначення сп'яніння проходив на місці за допомогою приладу Драгер. Не пам'ятає який був результат, але правопорушник з ним не погодився. Втім від проходження огляду в лікарні ОСОБА_1 відмовився. При складанні протоколу під'їхало ще декілька транспортних засобів підтримки правопорушника. ОСОБА_1 в машині був один.
Цим доказам суд дав належну оцінку і вірно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що затверджена спільним наказом МВС України та Міністерства охорони здоров'я №1452/735 від 9.11.2015 року, також порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 р.
Аналіз доказів у сукупності підтверджує, що ОСОБА_1 роз'яснено підстави та процедуру проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а також настання можливих наслідків у разі відмови водія, які полягають у складенні протоколу про адміністративне правопорушення.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом спростовуються відеозаписом та показаннями свідка ОСОБА_2 , якими встановлено, що транспортним засобом керував саме ОСОБА_1 .
Також є безпідставними твердження захисника про те, що відеофіксація подій працівниками поліції велася не безперервно, тому відеофайли не можна вважати належними та допустимими доказами, так як фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення зафіксовані на файлах безперервно і при їх перегляді не виникає сумніву у їх достовірності, тому відеозаписи є належними та допустимими доказами.
Згідно ч.1 ст. 272 КУпАП як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі. На виконання вимог даної норми закону судом 1 інстанції було допитано в якості свідка працівника поліції ОСОБА_2 , якому були відомі обставини складання стосовно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, тому посилання апелянта на те, що працівник поліції не може бути допитаний в якості свідка є необґрунтованими.
Слід зазначити, що пункт 1.3 ПДР зобов'язує учасників дорожнього руху знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до вимог п.2.5 ПДР, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
У разі невиконання вимог п.2.5 ПДР, передбачена адміністративна відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, та вони повністю відповідають фактичним обставинам справи.
Адміністративне стягнення накладено судом з додержанням вимог статті 33 КУпАП, з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеня його вини та в межах санкції частини статті за дане правопорушення.
Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення, не вбачається.
За таких обставин, постанова суду відповідає вимогам закону, і законних підстав для її скасування чи зміни не вбачається.
Керуючись ст. ст. 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Апеляційну скаргу захисника-адвоката Бабинця С.П. - залишити без задоволення, а постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 07 листопада 2023 року стосовно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, - без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяС. О. Акуленко