308/22695/23
17.01.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з ВП№1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД№ 340477 від 08.07.2023 вбачається, що 08.07.2023 о 09 год. 10 хв.,в с. Холмок, вул. Польова, 2, водій керував ТЗ ВАЗ не маючи права керування таким ТЗ, та притягався до даної відповідальності повторно протягом року БАД 31580, чим порушив вимоги п. 2.1 а, за що відповідальність передбачена ч.5 ст. 126 КУпАП.
Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 29.09.2023, матеріали справи за вказаним протоколом направлено на доопрацювання.
Повторно справа для розгляду до суду надійшла 21.12.2023. При цьому у ході доопрацювання до матеріалів справи додано рапорт посадової особи ВП№1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області про те, що під час складання протоколу у ньому допущено технічну описку те не вказано про те, що від підпису ОСОБА_1 , відмовився.
ОСОБА_1 , не з'явився на розгляд справи за викликом суду, про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином, інформацію щодо розгляду справи, а також оголошення щодо виклику його в судове засідання, було розміщено на сайті Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області, веб-порталі судової влади України, за посиланням: https://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ч.2 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - шостій цієї статті.
Суд, приймаючи до уваги неявку особи, що притягається до відповідальності, яку розцінює як штучне затягування процесу, з метою уникнути відповідальність за скоєне правопорушення, враховуючи достатність зібраних матеріалів по справі, у відповідності до ст. 268 КУпАП, розглядає справу за відсутності особи, участь якої відповідно до положень частини 2 зазначеної статті не є обов'язковою.
Дослідивши матеріали адміністративного провадження, суд дійшов до висновку:
Згідно вимог ст..256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий не підписаний особою відносно якої був складений.
Натомість посадовою особою яка склала протокол вказано у графі пояснення «відмовився». У графі підпис особи яка притягається до відповідальності вказано дату 08.07.2023, однак підпис відсутній. Окрім того, відсутній запис про відмову від підпису та ким такі обставини підтверджуються, відсутній підпис про одержання другого екземпляру протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та підпис про роз'яснення прав передбачених ст. 268 КУпАП.
Другий примірник протоколу міститься у матеріалах справи.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомості про свідків. Відсутні відомості про понятих при складані та підтвердженні відмови від підпису в протоколі, з урахуванням відсутності відеозапису з нагрудних камер поліцейського.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 278 КУпАПорган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно з п. 11 розділу 2 Інструкції з оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення в органах поліції, При складанні протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються її права, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України, статтею 268 КУпАП, повідомляється, що справу про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені статтею 277 КУпАП, про що робиться відмітка та ставиться підпис особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
При дослідженні протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що такий не підписаний особою відносно якої був складений.
Натомість посадовою особою яка склала протокол вказано у графі пояснення «відмовився». У графі підпис особи яка притягається до відповідальності вказано дату 08.07.2023, однак підпис відсутній. Окрім того, відсутній запис про відмову від підпису та ким такі обставини підтверджуються, відсутній підпис про одержання другого екземпляру протоколу особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та підпис про роз'яснення прав передбачених ст. 268 КУпАП.
Другий примірник протоколу міститься у матеріалах справи.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомості про свідків. Відсутні відомості про понятих при складані та підтвердженні відмови від підпису в протоколі, з урахуванням відсутності відеозапису з нагрудних камер поліцейського.
Слід вказати на те, що матеріали протоколу у зв'язку із вказаним обставинами було скеровано до ВП№1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області для доопрацювання та належного оформлення. Однак до матеріалів додано лише рапорт посадової особи вказаного ВП№1 про те, що під час складання протоколу у ньому допущено технічну описку те не вказано про те, що від підпису ОСОБА_1 , відмовився. Інших даних на усунення недоліків не зазначено.
Судом встановлено, що адміністративні матеріали стосовно ОСОБА_1 , не відповідають встановленим ст. 256 КУпАП вимогам.
Однак, до протоколу не долучено доказів, що підтверджували відмову від підписання протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 . Тобто відсутні відомості як в протоколі, так і в матеріалах справи про свідків в присутності яких було зафіксовано саме відмову від підписання протоколу правопорушником. Відеозапису з нагрудної камери поліцейського , із відеозаписом на якому було б зафіксовано відмові від підпису протоколу - матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 4 ст. 256 КУпАП, при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
На підставі ч. 2 ст. 279 КУпАП, головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.
Згідно ст. 256 КУпАП протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені ст.268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.254 КУпАП).
У той же час, при складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції вказані вимоги порушені.
Вказане ставить під сумнів присутність особи відносно якої складено протокол під час його складання.
Також, відповідно нема підтверджень того, що особі відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення при його складанні роз'яснені права, оскільки його підпис у протоколі відсутній. Таким чином, при складанні протоколу працівником поліції порушені права ОСОБА_1 , щодо дачі пояснень, подання доказів, знайомлення з матеріалами, заявлення клопотань, при розгляді справи користуватись юридичною допомогою, що є порушенням права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на захист.
Крім того, санкція ч.5 ст.126 КУпАП, за якою притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , передбачає оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого. Однак, до протоколу не додано документів, які б підтверджували кому належить даний транспортний засіб та його ідентифікуючі ознаки і за такими даними відомості не перевірялись.
Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відсутні підписи про роз'яснення прав, передбачених ст.268 КУпАП, ст.63 Конституції України, відсутній підпис про отримання копії даного протоколу (не зафіксовано відмову від підпису та від отримання копію протоколу).
Законодавець передбачив певний правовий механізм з метою унеможливлення допущення порушення прав особи щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та відобразив це у законі та підзаконних актах, в яких зокрема визнає необхідність роз'яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності як на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення, так й посадовою особою, що розглядає справу на стадії її розгляду, що загалом становить певний гарант прав будь-якої особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, нехтування яким є неприпустимим.
Всупереч цьому, даний принцип було порушено, про що свідчить відсутність певної відмітки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення, а також відсутності будь-яких відомостей стосовно цього приводу чи належного роз'ясння прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на стадії складання протоколу про адміністративне правопорушення.
У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять "обвинувачення за адміністративним проступком" та "обвинувачення, які мають ознаки злочину", залежно від ступеня їх суспільної небезпеки (рішення у справі "Лутц проти Німеччини", "Отцюрк проти Німеччини", "Девеєр проти Бельгії", "Адольф проти Австрії" та інші), отже, адміністративне обвинувачення має бути доведено державою, в особі уповноважених на те посадових осіб.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості на особу, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, вимагання від особи представлення доказів на свій захист і спростування протоколу, є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст.62 Конституції України.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія, викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду.
Згідно ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно дост.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Дослідивши надані матеріали справи,приходжу до висновку, що матеріали справи про адміністративне правопорушення складенні з порушенням відповідних норм законодавства, що в свою чергу виключає можливість притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за умови дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне закрити провадження в справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.251, 283 КУпАП, суддя,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч.5 ст. 126 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В.Фазикош