308/22789/23
17.01.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшла із Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатської області, відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк.: АДРЕСА_1 ,за ч. 1 ст. 187 КУпАП,
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №824778 від 18.05.2023 року вбачається, що 08.05.2023 о 22:56 год гр. ОСОБА_1 був відсутній за місцем свого проживання , а саме по АДРЕСА_1 , чим порушив умови адміннагляду, чим вчинив правопорушення передбачене частиною 1 статті 187 КУпАП
Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.07.2023, вказану справу повернуто на доопрацювання.
Повторно для розгляду справу направлено до суду 21.12.2023 року. Так, в ході доопрацювання до матеріалів справи рапорт посадової особи ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про те, що при надання письмового пояснення гр. ОСОБА_1 , повідомив, що дійсно був відсутній за місцем свого проживання на час здійснення працівниками поліції перевірки, назвати місце де перебував на час перевірки відмовився.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Окрім того, інформацію щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщено на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/fair/sud0712. Отже, суд вжив усі можливі способи сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
З огляду на те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суддя вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши адміністративні матеріалі, приходжу до наступного висновку:
З матеріалів справи вбачається, що постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 06.01.2023 року (308/17195/23), встановлено відносно ОСОБА_1 , адміністративний нагляд строком на один рік. Встановлено відносно нього, наступні обмеження, а саме заборонено: вихід з квартири по АДРЕСА_1 , з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. наступної доби; відвідування кафе, барів, ресторанів, та спеціалізованих відділів по реалізації спиртних напоїв; виїзд за межі Ужгорода в особистих справах, без дозволу Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, та зобов'язано з'являтися для реєстрації в Ужгородський РУП ГУНП в Закарпатській області два рази на місяць.
Згідно наявного в матеріалах справи рапорту прийняття повідомлення на 102, вбачається, що ДОП Ужгородського РУП повідомив про те, що адмінінаглядний ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 був відсутній за місцем проживання (повідомлення зареєстровано №6690 від 08.05.2023).
В ході розгляду матеріалів 18.05.2023 було опитано ОСОБА_1 , який повідомив про те, що 08.05.2023 о 22:56 був відсутній за адресою свого проживання, а саме по АДРЕСА_1 . При цьому повідомив, що у нього конфлікт із власницею та вона не хоче щоб він там проживав, зазначає, що наразі не має постійного місця проживання.
Слід зазначити, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 08.05.2023 був відсутній за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , о 22:56, разом із тим, протокол складено 18.05.2023.
Окрім того, слід зазначити, що у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано населений пункт, вказано лише вулицю, номер будинку та квартиру.
Окрім того, з матеріалів справи не вбачається, що під час розгляду адміністративного матеріалу, зареєстрованого в ІТС ІПНП №6690 від 04.05.2023 року, було з'ясовано всі обставини справи. Зокрема відсутні відомості щодо перевірки інформації, яка міститься в поясненнях ОСОБА_2 , щодо відсутності можливості проживання за адресою за якою встановлено адміністративний нагляд, відтак і про його фактичне місце проживання.
Окрім того, матеріали справи не містять відомостей щодо з'ясування місця проживання ОСОБА_2 . В ході доопрацювання до матеріалів справи додано лише рапорт посадової особи ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області, про те, що при наданні письмового пояснення гр. ОСОБА_1 , повідомив, що дійсно був відсутній за місцем свого проживання на час здійснення працівниками поліції перевірки, назвати місце де перебував на час перевірки відмовився.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, встановленого порядку, зміцнення законності, запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі та гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Як слідує з ч. 2 ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється органом (посадовою особою) за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи у їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона).
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Частина 1 ст. 187 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Згідно вимог ст..256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
Протокол про адміністративне правопорушення не містить відомості про свідків. Відсутні відомості про понятих при складані та підтвердженні відмови від підпису в протоколі, з урахуванням відсутності відеозапису з нагрудних камер поліцейського.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ст.254 КУпАП).
Слід зазначити, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 08.05.2023 був відсутній за адресою свого проживання АДРЕСА_1 , о 22:56, разом із тим, протокол складено 18.05.2023 без зазначення місця проживання. Вказані недоліки після повернення з доопрацювання усунуто не було.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатись від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 187 КУпАП - закрити через відсутність в його діях складу даного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 1,9, ч.1 ст. 187, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суддя -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП .
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції через Ужгородський міськрайонний суд.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош