Справа № 645/7205/23 (1-кс/645/1467/23) Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/818/131/24 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: арешт майна
17 січня 2024 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
володільця - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023222020000122 від 06.12.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України,-
Цією ухвалою накладено арешт на автомобіль «MAZDA 626» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язку ключів від автомобіля та брелок, власником яких був ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкав за адресою: АДРЕСА_1 , які перебували у користуванні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Місцем зберігання автомобіля «MAZDA 626» з реєстраційним номером НОМЕР_1 , визначено територію ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, за адресою: м. Харків, вул. Невельська, 1/32.
Місцем зберігання ключів від автомобілю та брелку визначено камеру зберігання речових доказів ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області.
На зазначену ухвалу слідчого судді, володілець майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова про арешт майна в кримінальному провадженні № 42023222020000122 від 06.12.2023 року, посилаючись на її необґрунтованість та незаконність. Вважав, що станом на дату звернення до суду з цим клопотанням арешт майна є необґрунтованим, безпідставним і таким, що порушує право власника, оскільки з ухвали слідчого судді не вбачається зв'язку між обставинами, які розслідуються у кримінальному провадженні на яке накладено арешт з метою збереження речових доказів. Також посилався на практику застосування судами рішень ЄСПЛ.
В судове засідання в суд апеляційної інстанції прокурор не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлений належним чином, про що свідчать відомості телефонного повідомлення. Причин неявки суду не повідомив.
Враховуючи вимоги ч. 4 ст. 405, ч.2 ст. 422 КПК України, колегія суддів вважає за можливе проведення апеляційного перегляду ухвали слідчого судді за відсутністю сторони, оскільки неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про можливість проведення апеляційного розгляду без участі прокурора.
Заслухавши доповідь судді, пояснення володільця майна ОСОБА_6 , який підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що 05.12.2023 року до Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова надійшла заява ОСОБА_8 , відповідно до змісту якої остання просила внести відомості до ЄРДР за фактом заволодіння ОСОБА_9 транспортним засобом Мазда 626, 1989 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
06.12.2023 року Немишлянською окружною прокуратурою м. Харкова вищевказані відомості внесені до ЄРДР за № 42023222020000122 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 289 КК України.
Допитана потерпіла ОСОБА_8 надала показання про те, що на підставі довіреності, виданої 04.06.2021 (дійсна до 04.06.2022 року) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 та її чоловіка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (помер ІНФОРМАЦІЯ_4 ) уповноважено на експлуатацію та розпоряджання (продаж, здачу в оренду, заставу, обмін тощо) належним ОСОБА_11 на підставі свідоцтва про реєстрацію ТЗ серії НОМЕР_3 , автомобілем «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зареєстрованим тим же ТСЦ 6341 тоді ж. Вищеописана довіреність посвідчена та зареєстрована приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_12 04.06.2021 року за № 732. До 20.06.2023 вищевказаним автомобілем користувався чоловік ОСОБА_8 - ОСОБА_13 , а з 20.06.2023, коли він помер, автомобіль стояв на стоянці у дворі, біля під'їзду, де мешкає ОСОБА_8 . Остання автомобілем не користувалася, так як не мала водійського посвідчення. У середині серпня 2023 року, автомобіль «MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 зник зі стоянки. За деякий час до цього ОСОБА_8 у ломбарді познайомилася з чоловіком, який представився ОСОБА_9 , 1988 року народження. В ході спілкування ОСОБА_9 дізнався, що чоловік ОСОБА_8 помер і у неї залишився автомобіль марки та моделі « MAZDA 626», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким ОСОБА_8 не користувалась. Після цього, ОСОБА_9 , на прохання ОСОБА_8 , на цьому автомобілі відвозив її на дачу. Крім того, ОСОБА_9 , декілька разів ремонтував вказаний автомобіль за кошти ОСОБА_8 .. Один комплект ключів від автомобіля та техпаспорт на нього постійно знаходились всередині бардачка автомобіля. Другий комплект ключів знаходився, і досі знаходиться у ОСОБА_8 . Ключів ОСОБА_8 нікому не давала. Через деякий час автомобіль знайшли, і виявилося, що його угнав її знайомий ОСОБА_9 , який і повернув його. Через деякий час, приблизно наприкінці серпня 2023 року, автомобіль «МА2БА 626» знову зник зі стоянки біля під'їзду. ОСОБА_8 підозрює, що автомобіль знову угнав ОСОБА_9
15.12.2023 проведено огляд місця події, а саме відкритої ділянки місцевості, поблизу будинку № 137 по проспект Героїв Сталінграду у м. Харкові, в ході якого старшим слідчим СВ ВП № 2 Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області капітаном поліції ОСОБА_14 виявлено та вилучено автомобіль « MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язку ключів від автомобіля та брелок.
15.12.2023 року постановою про визнання речовими доказами, автомобіль « MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язку ключів від автомобіля та брелок визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
18.12.2023 року прокурор у кримінальному провадженні звернувся до слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова з клопотання про арешт майна, а саме на автомобіль « MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язку ключів від автомобіля та брелок.
Постановляючи рішення про задоволення клопотання прокурора, слідчий суддя суду першої інстанції встановив, що власником автомобіля автомобіль « MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , є ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (покійний чоловік потепілої ОСОБА_8 ). Також слідчий суддя суду першої інстанції мотивував таке рішення тим, що існують достатні підстави вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у п.1 ч.2 ст. 167 КПК України, оскільки може зберігати на собі сліди вчинення кримінального правопорушення та допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді, оскільки рішення щодо задоволення клопотання прокурора ґрунтується на нормах чинного КПК України.
Відповідно до положень статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як зазначено в ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч.1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Стаття 370 КПК передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність арештованого майна, а саме автомобіля, ключів до нього та брелку ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити на собі сліди скоєння кримінального правопорушення або інформацію щодо обставин вчинення злочину, яка має значення для цього кримінального провадження і ці обставини, стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.
Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначає лише, чи може майно бути предметом або доказом злочину, засобом чи знаряддям його вчинення, або воно набуте злочинним шляхом чи є доходом від вчиненого злочину та чи містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Майно, на яке спрямоване кримінальне правопорушення підлягає арешту незалежно від того, хто є його власником, де знаходиться і незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування запобіжного заходу, а саме: запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховування) на певне майно, що перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Автомобіль «MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язка ключів від автомобіля та брелок підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, оскільки існує можливість відчужити, змінити, переробити, зіпсувати, передати вказане майно іншим особам до закінчення досудового розслідування. Вимоги клопотання, на цьому етапі досудового розслідування, виправдовують втручання у права і інтереси власника майна (володільця) з метою забезпечення кримінального провадження.
Посилання в апеляційній скарзі на відсутність правових підстав для арешту майна з підстав того, що вони не містять на собі слідів злочину не ґрунтуються на матеріалах провадження, оскільки автомобіль «MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язка ключів від автомобіля та брелок, відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Більш того, постановою старшого слідчого СВ ВП № 2 ХРУП № 2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_14 від 15.12.2023 року автомобіль «MAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язка ключів від автомобіля та брелок - визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №12023222020000122 від 06.12.2023 року (а.с. 10).
В судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 не заперечував. Що автомобіль не належить йому на праві власності, оскільки у встановленому законом порядку договір купівлі-продажу ні з ким не укладав. Повідомив, що придбав цей автомобіль по усній домовленості, а відповідно до чинного законодавства, на себе цей автомобіль не реєстрував, а лише використовував його маючи технічний паспорт автомобіля.
Отже правом вимагати зняти арешт з цього автомобіля наділений лише власник цього майна, а тому ОСОБА_6 позбавлений процесуальної можливості вимагати зняти арешт з автомобіля «МAZDA 626», з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зв'язки ключів від автомобіля та брелка.
Разом з тим, накладення арешту на майно, не позбавляє можливості зацікавлених осіб під час досудового розслідування надати всі необхідні відомості щодо його походження.
Решта доводів, на які посилається в апеляційній скарзі ОСОБА_6 також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони не спростовують правильність висновків зазначених в ній.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження майна в цьому кримінальному провадженні, суд дійшов вірного висновку про наявність правових підстав щодо арешту майна, враховуючи можливість використання їх як доказу у кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Слідчий суддя на цій стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті і не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких є накладення арешту на майно.
Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, ОСОБА_6 не надано та колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Колегія суддів також враховує, що обраний судом захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які в свою чергу чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України.
У подальшому, за наявністю певних процесуальних підстав та фактичних обставин, що можуть бути встановлені під час досудового розслідування, власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст. 174 КПК України.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 98, 170, 171, 172, 376, 392, 395, 404, 405, 407 ч.3 п.1, 418, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Фрунзенського районного суду м. Харкова від 19 грудня 2023 року- залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий -
Судді :