308/199/24
16.01.2024 м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення які надійшли з ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 173-2 КУпАП,-
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАВ №942211 від 30.12.2023, вбачається, що 06.12.2023 за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрожував, ображав нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_2 в приватній розмові та месенджерах, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся шляхом надіслання судової повістки у вигляді смс повідомлення на його мобільний номер телефону, інформація щодо стадії розгляду справи розміщена на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/csz/. Клопотань про відкладення від нього не надходило. Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Положеннями ст. 276 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення повинен вирішити, у тому числі й питання про те, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення (п. 2), а в разі неправильного складання такого протоколу, у тому числі і про адміністративно-карне хуліганство, повернути матеріали адміністративної справи органу внутрішніх справ для належного (додаткового) оформлення (п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 10 від 22 грудня 2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство»).
Згідно положень ст.ст. 252, 254, 255, 256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діяння (діянь), яке (які) містить ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення.
Зокрема, у протоколі про адміністративне правопорушення згідно ст. 256 КУпАП зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягується до адміністративної відповідальності. Особа, яка вчинила правопорушення, має право подати пояснення та зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підпису. Власноручно викладені цією особою пояснення та зауваження додаються до протоколу, про що до нього вноситься відповідний запис із зазначенням кількості аркушів, на яких подано такі пояснення та/або зауваження. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дати пояснення і підписати протокол у ньому робиться запис про це. При складанні протоколу порушникові роз'яснюються його права і обв'язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.
В межах зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин інкримінованого особі адміністративного правопорушення, і повинен провадитися їх, у тому числі, і судовий розгляд.
З цього слідує, що протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів у справі, але й актом обвинувачення у вчиненні конкретного адміністративного правопорушення.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що у вину гр. ОСОБА_1 , ставиться те, що 06.12.2023 за адресою АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , вчиняв домашнє насильство психологічного характеру, а саме погрожував , ображав нецензурною лайкою свою дружину ОСОБА_2 в приватній розмові та месенджерах, чим вчинив правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Разом із тим, матеріали справи містять протокол про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.12.2023, де заявником є ОСОБА_2 , в якому вона зазначає, що її чоловік протягом 2 місяців погрожує їй, постійно навідується на роботу, надсилає погрозливі та образливі смс. Протокол (заяву) зареєстровано в ЄО за №3716 від 06.12.2023 та направлено для розгляду та прийняття рішення до відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області із відділення поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Відповідно до ч.1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Особливість домашнього насильства полягає у тому, що воно відбувається у колі близьких одне одному людей (родичів, членів сім'ї), які пов'язані між собою тісними зв'язками: шлюбними, інтимними, кровними, емоційними, спільним побутом тощо.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає домашнє насильство як діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно п. ст. 1 Закону, фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Разом із тим матеріали справи не містять відомостей щодо проведення перевірки за протоколом про прийняття відповідної заяви про злочин від потерпілої, чи були внесені відомості з приводу вказаної події в ЄРДР. Фактично матеріали справи не містять відомостей щодо належного розгляду заяви про злочин що надійшла від потерпілої.
Натомість матеріали справи містять протокол про те, що відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешк. АДРЕСА_1 , було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ №942211 за ч.1 ст. 173 КУпАП.
Відповідно до ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Статтею 214 КПК України визначено, що слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
При цьому матеріали справи не містять інформації щодо внесення відомостей до ЄРДР за вказаним фактом, та про результати проведеного досудового розслідування в межах передбачених чинним законодавством України.
Таким чином суддя приходить до висновку, що з наданих до суду матеріалів вбачається, що за матеріалами ЄО №3713 від 06.12.2023 належної перевірки пне проведено, їм не надано належної оцінки посадовими особами ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.
Згідно ст. 126-1 КК України, домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призводить до фізичних або психологічних страждань, розладів здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілої особи.
У відповідності з положеннями ст.253КУпАП якщо при розгляді справи орган (посадова особа) прийде до висновку, що в порушенні є ознаки кримінального правопорушення, він передає матеріали прокурору або органу досудового розслідування.
Згідно з ч. 2ст. 284 КУпАП, постанова про закриття справи виноситься при передачі матеріалів прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що протокол про адміністративне правопорушення та долучені до нього матеріали за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, підлягають поверненню для прийняття рішення в порядку ст. 214 КПК України.
При цьому, направляючи справу органу досудового розслідування, суд заздалегідь не вирішує питання про доведеність вини ОСОБА_1 , у вчиненні кримінально-караного діяння, а також про правову кваліфікацію її діянь, оскільки з'ясування всіх обставин у справі, зокрема щодо наявності умислу, вини, причинно-наслідкового зв'язку та надання правильної кваліфікації дій можливо лише на підставі оцінки доказів, які можуть бути отримані процесуальним шляхом в ході проведення досудового розслідування.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.247,253,284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. ст. 173-2 КУпАП,- закрити у зв'язку з передачею матеріалів органу досудового розслідування.
Матеріали провадження передати до ВП №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області як такі, що містять ознаки кримінального правопорушення.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду О.В. Фазикош