Справа № 308/700/24
1-кс/308/395/24
22 січня 2024 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Ужгород, клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №62024140160000003 від 04.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна,-
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , звернувся до слідчого суді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №62024140160000003 від 04.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна.
Клопотання мотивує тим, що слідчими Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва прокурорів Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000003 від 04.01.2024.
Так, Шостим слідчим відділом (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000003 від 04.01.2024 за фактом ДТП, яке мало місце 04.01.2024 близько 07:30 год. в с. Сюрте, Ужгородського р-ну, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник групи управління служби ВІПС «Саловка» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону, керуючи автомобілем марки «BMW 525», н.з. НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони м. Ужгород в сторону м. Чоп, не впоралась з керуванням, внаслідок чого з'їхала з проїзної частини дороги та перекинулася на дах неподалік дворогосподарства будинку № 132, в результаті ДТП ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді : ЗЧМТ, політравма, забій головного мозку, перелом ноги.
Під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 04.01.2024 було виявлено та вилучено транспортний засіб, зокрема : автомобіль марки «BMW 525», н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 .
У клопотанні містяться посилання на положення ст.ст. 98, 170, ч. 5 ст. 171 КПК України.
При цьому прокурор зазначає, що у відповідності до ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.01.2024 у справі №308/700/24 клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62024140160000003 від 04.01.2024, яке було раніше подано до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду, повернуто прокурору для усунення недоліків із встановленням строку в 72 години з моменту отримання ухвали.
Так, Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони отримано ухвалу слідчого судді від 10.01.2024 Ужгородського міськрайонного суду 12.01.2024.
Як вказано у клопотанні, на виконання вищезазначеної ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони подається дане клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження №62024140160000003 від 04.01.2024.
Враховуючи вищевикладене та те, що на вищезазначених транспортних засобах міститься слідова інформація щодо обставин вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а також на них збереглись сліди злочину, знищення чи приховування яких (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлюваних робіт), не дасть можливості провести ряд судових експертиз з метою встановлення всіх обставин події, керуючись ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, прокурор просить слідчого суддю: накласти арешт на тимчасово вилучений під час огляду дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб - автомобіль марки «BMW 525», н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 на праві власності належить гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_1 , яким користується гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною здійснювати володіння, користування та розпорядженням вищезазначеного транспортного засобу.
З метою забезпечення арешту майна, клопотання про арешт майна, просить розглянути без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.
Прокурор у судове засідання не з'явився про час та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, через канцелярію суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, просить накласти арешт на майно.
Власники майна, в судове засідання не з'явилися про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялися належним чином.
Так, слідчий суддя вважає за необхідне вказати на те, що неприбуття у судове засідання вказаних осіб не перешкоджає розгляду клопотання.
Дослідивши матеріали клопотанні слідчий суддя приходить до наступного висновку:
Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 170 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Разом із тим, майно на яке прокурор просить накласти арешт, вилучено згідно протоколу огляду місця події, органом досудового розслідування не обґрунтовано необхідності розгляду клопотання за відсутності його власників.
Слідчий суддя вважає за необхідне повідомити про дату та час розгляду клопотання його власників.
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч.5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. За змістом ч.3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу. Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб .
Згідно ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Частиною 11 ст.170 КПК України визначено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна .
Слідчим суддею, встановлено, що: слідчими Шостого слідчого відділу (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва прокурорів Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000003 від 04.01.2024.
Шостим слідчим відділом (із дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000003 від 04.01.2024 за фактом ДТП, яке мало місце 04.01.2024 близько 07:30 год. в с. Сюрте, Ужгородського р-ну, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інспектор прикордонної служби вищої категорії - начальник групи управління служби ВІПС «Саловка» ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону, керуючи автомобілем марки «BMW 525», н.з. НОМЕР_2 , рухаючись зі сторони м. Ужгород в сторону м. Чоп, не впоралась з керуванням, внаслідок чого з'їхала з проїзної частини дороги та перекинулася на дах неподалік дворогосподарства будинку № 132, в результаті ДТП ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді : ЗЧМТ, політравма, забій головного мозку, перелом ноги.
Так, під час проведення огляду місця дорожньо-транспортної пригоди 04.01.2024 було виявлено та вилучено транспортний засіб, зокрема : автомобіль марки «BMW 525», н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 (копія протоколу огляду наявна у матеріалах справи).
Згідно постанови слідчого від 05.01.2024 вказані вилучені речі визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та визначено їх місце зберігання.
Слідчий суддя вважає, доведеним, що виявлені та вилучені речі, могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час даного кримінального провадження, а також, що накладення арешту на вилучене майно необхідне і з метою можливості проведення органом досудового розслідування необхідних слідчих дій у кримінальному провадженні та судових експертиз.
На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.
Слідчим в клопотанні наведено достатньо підстав для застосування такого виду заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
За таких обставин слідчий суддя, вбачає потенційну загрозу та шкоду для кримінального провадження в разі відмови у накладенні арешту та повернення вилученого майна.
Така шкода може виразитись у втраті речового доказу стороною обвинувачення та унеможливить подальше провадження досудового розслідування, проведення відповідних судових експертиз та встановленню істини у справі, що очевидно переважає над відсутністю в даний час повідомленої підозри винуватій у вчиненні злочинів особі, а також неможливістю власником (володільцем) тимчасово володіти, розпоряджатися та користуватися вказаним майном.
Разом із тим, відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Слідчий суддя враховує можливість використання вилученого майна, як доказів у даному кримінальному провадженні, оскільки за їх допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення
При цьому слідчий суддя враховує, що на транспортному засобі міститься слідова інформація щодо обставин вказаної дорожньо-транспортної пригоди, а також збереглись сліди злочину, знищення чи приховування яких (в т.ч. шляхом проведення ремонтно-відновлюваних робіт), не дасть можливості провести ряд судових експертиз з метою встановлення всіх обставин події.
З огляду на вказане слідчий суддя вважає,що клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Слід зазначити, що згідно ч.5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.01.2024 у справі №308/700/24 клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_5 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62024140160000003 від 04.01.2024, повернуто прокурору для усунення недоліків із встановленням строку в 72 години з моменту отримання ухвали.
Закарпатською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони отримано ухвалу слідчого судді від 10.01.2024 Ужгородського міськрайонного суду 12.01.2024.
Повторно клопотання для розгляду надійшло до суду 19.01.2024 поштовим зв'язком. Згідно поштового штампу, у відділені пошти лист із клопотанням прийнято на відправлення 15.01.2024. Окрім того, із наявного на самому клопотанні штрих коду та присвоєння документу вихідного номеру вказано дату 15.01.2024.
Слідчий суддя вважає що вказане свідчить про дотримання прокурором строків передбачених КПК України, для звернення із вказаним клопотанням до слідчого судді.
Відповідно до ч.1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Згідно ч.2 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
З урахуванням наведеного вище слідчий суддя вважає що клопотання прокурора слід задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання прокурора Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесено до ЄРДР за №62024140160000003 від 04.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на тимчасово вилучений під час огляду дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб - автомобіль марки «BMW 525», н.з. НОМЕР_2 , чорного кольору, VIN № НОМЕР_3 який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_4 , на праві власності належить гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканцю АДРЕСА_1 , яким користується гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1