Справа № 308/923/24
3/308/492/24
18 січня 2024 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Шепетко І.О., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи, які надійшли з відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » ІНФОРМАЦІЯ_3 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження: Закарпатська область, Ужгородський район, м. Чоп, місце проживання: АДРЕСА_1 , місце роботи: відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » НОМЕР_1 прикордонного загону, посада: інспектор прикордонної служби 2 категорії - оператор протидії безпілотним повітряним суднам, РНОКПП - невідомий, -
за ч.2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як випливає з протоколу серія ЗхРУ №013642 від 06.01.2024, в період з 09.00 05.01.2024 по 11.30 06.01.2024 молодший сержант ОСОБА_2 був спланований та виконував наказ на охорону державного кордону України в прикордонному наряді «Помічник старшого зміни прикордонних нарядів» з позиції місця тривалого несення служби відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на напрямку 348 прикордонного знаку «У». В період з 18.20 по 18.35 05.01.2024 під час раптової перевірки заступником начальника загону з тилу підполковником ОСОБА_3 спільно із начальником відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 здійснено перевірку організації та несення служби прикордонного наряду Чт» у складі молодшого сержанта ОСОБА_5 . В ході перевірки було встановлено що служба організовувалась не якісно, а саме під час несення служби приймав їжу та відволікався іншими діями від виконання службових обов'язків, тобто в діях військовослужбовця вбачаються ознаки порушення правил несення прикордонної служби. Дії ОСОБА_1 за порушення вимог ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, п.5 ст. 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» пункту 12 Глави 2 Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 кваліфіковані за ч. 2 ст. 172-18 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).
В судове засідання ОСОБА_1 з'явився, зазначив, що дії, вказані в протоколі не є порушенням вимог посадової інструкції. Він приймав лише їжу стоячи на вулиці, яку привезли на підрозділ на вечерю. Вину у вчиненому не визнав, просив закрити справу за відсутністю в його діях складу інкримінованого правопорушення.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та її представника, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст.172-18 КУпАП визначає склад адміністративного правопорушення, яке полягає у порушенні правил несення прикордонної служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону України.
Згідно ч.2 ст.172-18 КУпАП дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені особою, вчинені в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони порушення несення служби особою, яка входить до складу наряду з охорони державного кордону, настає при умові, що ця особа порушила дією або бездіяльністю конкретні нормативні накази (розпорядження), що регламентують діяльність наряду з охорони державного кордону.
Згідно ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов'язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини; постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно; дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України; поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини; бути пильним, суворо зберігати державну таємницю; вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Відповідно до ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно положень частини 5 статті 23 Закону України «Про Державну прикордонну службу України» з метою попередження корупції військовослужбовцям та працівникам Державної прикордонної служби України під час здійснення прикордонного контролю забороняється: 1) приймати будь-які предмети (речі) від будь-яких осіб та передавати предмети (речі) будь-кому, якщо інше не встановлено законодавством України; 2) надавати будь-кому інформацію про осіб, транспортні засоби, вантажі, що переміщуються через державний кордон або через контрольні пункти в'їзду - виїзду, якщо інше не передбачено законом; 3) надавати переваги в перетинанні державного кордону або в'їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї особам, транспортним засобам та вантажам, крім випадків, установлених законами; 4) мати будь-які особисті засоби зв'язку, що не належать Державній прикордонній службі України та не входять до предметів екіпірування прикордонного наряду; 5) мати при собі грошові кошти понад розмір, встановлений центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Так, згідно п.11 підрозділу ІІрозділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України № 1261 від 19.10.2015 (далі - Інструкція №1261) прикордонним нарядам, зокрема, забороняється відволікатися від несення служби.
Як випливає з протоколу серія ЗхРУ №013642 від 06.01.2024, ОСОБА_1 ставиться у вину, що він при виконанні наказу на охорону державного кордону України в період з 18.20 по 18.35 05.01.2024 під час несення служби приймав їжу та відволікався іншими діями від виконання службових обов'язків, тобто в діях військовослужбовця вбачаються ознаки порушення правил несення прикордонної служби.
Відповідно до положень п.9 підрозділу ІІ розділу ІІ Інструкції №1261 під час виконання завдань прикордонні наряди мають право, зокрема, під час довготривалого несення служби відпочивати та приймати їжу у час, визначений старшим прикордонного наряду (посадовою особою, що віддавала наказ на охорону державного кордону).
В той же час, як встановлено судом з матеріалів справи, такі не містять будь-яких доказів на підтвердження того, що гр. ОСОБА_1 порушив правила несення прикордонної служби.
Так, ОСОБА_1 спланований та виконував наказ на охорону державного кордону України з 09.00 05.01.2024 по 11.30 06.01.2024, тобто, більше доби. Протягом такого тривалого періоду несення служби особа має фізіологічні потреби, необхідні для існування зокрема, щодо прийому їжі.
Однак, до матеріалів справи не додано графіку прийому їжі, визначеного старшим прикордонного наряду (посадовою особою, що віддавала наказ на охорону державного кордону) або інших документів, які б підтверджували, що ОСОБА_1 було заборонено здійснювати прийом їжі у вказаний в протоколі час.
Крім того, відповідно до п.4 розділу І Порядку проведення службового розслідування в Державній прикордонній службі України, затвердженого наказом МВС України від 08.11.2022, № 815 (далі - Порядок №815), підставою для призначення службового розслідування є, зокрема, наявність інформації про невиконання або неналежне виконання військовослужбовцем своїх службових обов'язків.
Згідно з п.1 розділу VІІ вищевказаного Порядку, за результатами розгляду висновку та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, начальник (командир) органу Держприкордонслужби затверджує висновок службового розслідування та приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до абз. 2 п.4 розділ VІІ Порядку №815, якщо під час проведення службового розслідування буде з'ясовано, що правопорушення, учинене військовослужбовцем, містить ознаки адміністративного правопорушення, начальник (командир) органу Держприкордонслужби вживає заходів щодо притягнення військовослужбовця до адміністративної відповідальності в порядку, визначеному законодавством.
В той же час, до матеріалів справи не додано висновку службового розслідування щодо невиконання або неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, з якого встановлено, що дії ОСОБА_1 містять ознаки інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Статтею 251 КУпАП встановлено. що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення мають бути зроблені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності і не викликали сумніви у суду.
Таким чином, суд приходить до висновку, що всупереч вимог вказаної норми КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не підтверджений жодними фактичними даними, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановила наявність адміністративного правопорушення, його діям не надано належної оцінки і не вжито всіх заходів для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що вина гр. ОСОБА_1 у інкримінованому йому правопорушенні не доведена належними та допустимими доказами, а тому провадження в справі про притягнення гр. ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 172-18, 245, 251-252, 268, 280, 284, 287-291 КУпАП, ст. 62 Конституції України, суд,-
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за ч. 2 ст. 172-18 КУпАП - закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Суддя І.О. Шепетко