Провадження № 22-ц/803/2000/24 Справа № 204/7812/23 Суддя у 1-й інстанції - Книш А.В. Суддя у 2-й інстанції - Халаджи О. В.
22 січня 2024 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі:
судді - доповідача Халаджи О. В.
суддів: Канурної О.Д., Космачевської Т.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошової Світлани Василівни на рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2023 року у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (суддя першої інстанції Книш А.В.),
У травні 2023 року позивач Акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» звернулось до Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якому просило стягнути з відповідача на користь Банку суму заборгованості за кредитним договором № 60.10.00484 від 12.11.2019 року станом на 23.02.2023 року у розмірі 15916,57 грн., яка складається із: поточної заборгованості по тілу кредиту - 5735,22 грн., поточної заборгованості по відсоткам - 231,12, плата та супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 1792,92 грн., заборгованість за прострочене тіло кредиту - 4264,78 грн., заборгованість за простроченими відсотками - 3892,53 грн., а також судовий збір у розмірі 2684 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 2546,65 грн.
Рішенням Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2023 року позовні вимоги Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» заборгованість за Кредитним договором №60.10.000484 від 12 листопада 2019 року, яка виникла станом на 23 лютого 2023 року та складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5735,22 грн., заборгованості по відсоткам кредиту у розмірі 231,12 грн., простроченої заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4264,78 грн., простроченої заборгованості по відсоткам кредиту у розмірі 3892,53 грн. та судові витрати у розмірі 4 641,44 грн., а всього 18 765 гривень 09 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Із вказаним рішенням суду не погодилась представник позивача Прядка Т.М., та подала апеляційну скаргу, вважає, що воно ухвалено з порушенням норм матеріального права та без повного з'ясування обставин, які мають значення для справи.
Мотивує скаргу тим, що підписанням заяви про надання кредиту/кредитний договір 60.10.000484 від 12.11.2019 року відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку укласти публічний договір комплексного банківського обслуговування. Відповідач перестав виконувати зобов'язання по кредиту з 29.05.2020 року.
Також наголошує на тому, що заборгованість по платі за супроводження простроченої/несанкціонованої загальної заборгованості за кредитним договором у розмірі 1792,92 грн. підлягає стягненню в повному обсязі. яка належним чином підтверджена Банком та нарахована відповідно до п.7.5 Тарифного пакету «ONE CARD».
Прядка Т.М. просила рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2023 року в частині відмови у стягненні заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості в розмірі 1792,92 грн. скасувати та ухвалити в цій частині нове, яким дану позовну вимогу задовольнити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Відповідно до частини 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою «Апеляційне провадження».
Згідно частини 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В даній справі ціна позову становить, 15916,57 гривень, тобто менше ста розмірів прожиткового мінімуму, (2684 х 100 = 268400), а тому справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами, у письмовому провадженні
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 4 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Судом першої інстанції встановлено, 12 листопада 2019 року між АТ «АКБ «КОНКОРД» та відповідачем було укладено кредитний договір №60.10.000484 шляхом підписання заяви про надання кредиту/кредитний договір №60.10.000484, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10000 грн. строком до 11 листопада 2021 року (а.с.30-31).
Відповідно до розділу 13а вказаної заяви про надання кредиту/кредитний договір №60.10.000484 від 12 листопада 2019 року, відсоткова ставка становить 45% річних, в пільговий період - 0,01% річних, плата за супроводження простроченої заборгованості по кредиту/несанкціонованої заборгованості - 7,6% на місяць, санкції за порушення зобов'язань за кредитом - 7,6% на місяць від суми простроченої заборгованості + 10 грн. щоденно.
У розділі 14 вказаного договору сторони погодили, зокрема, що підписанням цієї заяви позичальник погоджується з тим, що за умови підписання ним цієї заяви про надання кредиту, підписання та скріплення печаткою зі сторони банку та надання кредиту (що разом вважається акцептом банку), ця Заява разом з Графіком платежів / Розрахунком сукупної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки, Публічним договором та Тарифами банку (якщо це передбачено умовами відповідного банківського продукту/послуги) складають кредитний договір, строк дії якого зазначений в Розділі 13 цієї заяви в графі - строк кредиту.
Також підписанням вказаної заяви про надання кредиту відповідач повністю та безумовно прийняв пропозицію банку укласти Публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «КОНКОРД» на умовах, зазначених у вказаному Публічному договорі. Відповідач підтвердив, що перед поданням цієї заяви він ознайомився з Тарифами Банку, та умовами вказаного Публічного договору, які знаходяться на офіційному сайті Банку за електронною адресою https://www.concord.ua/ та в установі/відділенні Банку, та були надані йому для ознайомлення в паперовому виді, та пояснені в усному порядку, з ними погодився та зобов'язався виконувати.
12 листопада 2019 року між позивачем та відповідачем також укладено Договір про надання платіжної картки шляхом підписання заяви про відкриття поточного рахунку та надання платіжної картки/договір платіжної картки №92.10.020973, підписанням якої відповідач надав АТ «АКБ «КОНКОРД» свою згоду на відкриття поточного рахунку на умовах, викладених у цій Заяві, а також повністю та безумовно прийняв пропозицію Банку укласти Публічний договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «АКБ «КОНКОРД» на умовах, зазначених в Публічному договорі. Також відповідач підтвердив, що перед поданням цієї заяви він ознайомився з Тарифами Банку, та умовами Публічного договору, які знаходяться на офіційному сайті Банку за електронною адресою https://www.concord.ua/ та в установі Банку, з ними погодився і зобов'язався виконувати (а.с.32).
12 листопада 2019 року відповідачем було отримано платіжну картку № НОМЕР_1 , про що свідчить письмова розписка клієнта (а.с.32 зворотна сторона).
У наданому позивачем Тарифному пакеті на випуск та обслуговування банківських платіжних карток АТ «АКБ «КОНКОРД» «ONECARD», який підписаний відповідачем, зазначено, що останній з тарифами ознайомлений та отримав 12 листопада 2019 року (а.с.33).
Підписанням паспорта споживчого кредиту «ONE CARD», який підписаний сторонами 12 листопада 2019 року, відповідач підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.34).
Умови кредитного договору відповідач належним чином не виконав у зв'язку з чим, згідно розрахунку позивача, станом на 23 лютого 2023 року він має заборгованість перед позивачем у розмірі 15916,57 грн. (а.с.10-17), яка складається із: заборгованості по тілу кредиту - 5735,22 грн.; заборгованості по відсоткам кредиту - 231,12 грн.; заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості - 1792,92 грн.; простроченої заборгованості по тілу кредиту - 4264,78 грн.; простроченої заборгованості по відсоткам кредиту - 3892,53 грн.
Відмовляючи в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 1792,92 грн., суд першої інстанції дійшов висновку, що дані дії банк здійснює на власну користь.
Апеляційний суд не погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками (стаття 1046 ЦК України).
У справі, яка переглядається, суд установив, що 12 листопада 2019 року АТ «АКБ «Конкорд» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, умовами якого передбачено сплату за супроводження простроченої заборгованості по кредиту/несанкціонованої заборгованості: 7,6% на місяць (а.с.30 зворот).
Відповідно до статті 47 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-III "Про банки і банківську діяльність" банк самостійно встановлює процентні ставки та комісійну винагороду за надані послуги. Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України від 15 листопада 2016 року № 1734-VIII "Про споживче кредитування".
У статті 1 Закону № 1734-VIII наведено визначення термінів, які вживаються в цьому Законі, зокрема: договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором; загальна вартість кредиту для споживача - сума загального розміру кредиту (це сума коштів, які надані та/або можуть бути надані споживачу за договором про споживчий кредит) та загальних витрат за споживчим кредитом (це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту); споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом, що врегульовано в частині другій статті 8 Закону № 1734-VIII.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця (у тому числі за ведення рахунків), які сплачуються споживачем, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, розраховані на дату укладення договору про споживчий кредит, які є обов'язковими для укладення договору про споживчий кредит, а також за послуги кредитного посередника (за наявності). У разі якщо витрати на додаткові чи супутні послуги кредитодавця, отримання яких є обов'язковим для укладення договору про споживчий кредит, або кредитного посередника (за наявності) не були включені до загальних витрат за споживчим кредитом, платежі за ці послуги не підлягають сплаті споживачем. Платежі за додаткові та супутні послуги третіх осіб, пов'язані з договором про споживчий кредит, не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом. Якщо укладення договору про надання додаткових чи супутніх послуг третіми особами є обов'язковим для отримання кредиту або для отримання кредиту на умовах, що пропонуються кредитодавцем, споживач має бути прямо проінформований про це у письмовій формі. До загальних витрат за споживчим кредитом не включаються: 1) платежі, що підлягають сплаті споживачем у разі невиконання його обов'язків, передбачених договором про споживчий кредит; 2) платежі з оплати товарів (робіт, послуг), які споживач зобов'язаний здійснити незалежно від того, чи правочин укладено з оплатою за рахунок власних коштів споживача чи за рахунок споживчого кредиту.
Таким чином, Закон № 1734-VIII не забороняє встановлення у договорі про споживчий кредит комісій та інших обов'язкових платежів за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) (крім тих, які згідно із законом надаються безоплатно) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За змістом статей 6, 626, 627, 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи-споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Враховуючи положення чинного законодавства України про принцип свободи договору, відповідач мав можливість не вступати у кредитні відносини із банком, якщо дійсно вважав встановлення комісії за управління коштами в частині обслуговування кредитної заборгованості у разі порушення позичальником встановлених кредитним договором зобов'язань несправедливою умовою, натомість відповідач погодив зі своєї сторони такі умови договору, підписавши його зміст без будь-яких застережень. Підписавши кредитний договір, ОСОБА_1 засвідчив, що погодився на отримання у кредит коштів саме на умовах, що визначені договором, у тому числі плату за супроводження простроченої заборгованості по кредиту у розмірі 7,6% на місяць.
Зазначене вище узгоджується з висновком Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 30 червня 2021 року справа № 201/10403/19 провадження № 61-263св21, що судом першої інстанції не взято до уваги, на вимогу ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
За таких обставин, апеляційний суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості плати за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 1792,92 грн. підлягає задоволенню, а рішення у відповідній частині скасуванню.
Також підлягає зміні судовий збір за подання позовної заяви.
Оскільки суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, є підстави для скасування оскаржуваного рішення у частині відмови у задоволенні позовної вимоги по сплаті заборгованості за супроводження заборгованості і ухвалення нового судового рішення у цій частині.
Відповідно до положень частини першої ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 13 даної статті передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З огляду на викладене, виходячи із принципу пропорційності відшкодування судового збору до задоволених вимог також підлягає зміні і судове рішення в частині розміру стягнутого судового збору.
Зокрема, з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню 2684,00 грн. судового збору у зв'язку із зверненням із позовом та 2684 грн. за подання апеляційної скарги, а всього 5368 грн.
Керуючись статтями 141, 367, 374, 376, 381-384, 390 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» в особі Уповноваженої особи фонду гарантування вкладів фізичних осіб Грошової Світлани Василівни задовольнити.
Рішення Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2023 року в частині відмови у стягненні заборгованості за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості і судового збору скасувати і ухвалити нове рішення в цій частині.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» заборгованість за супроводження простроченої/несанкціонованої заборгованості у розмірі 1792,92 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Акціонерний комерційний банк «Конкорд» судовий збір у розмірі 5368 грн.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді: О.В. Халаджи
О.Д. Канурна
Т.В. Космачевська