Провадження № 11-сс/803/60/24 Справа № 204/409/22 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 січня 2024 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
з секретарем ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 , подану на ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2022 року, якою щодо підозрюваної за ч. 3 ст. 149 КК України,
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася в с. Дивізія Одеської області, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, яка оголошена у міжнародний розшук,
обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави. Постановлено після затримання ОСОБА_9 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який,
встановила:
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2022 року задоволено клопотання старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 та застосовано щодо підозрюваної за ч. 3 ст. 149 КК України ОСОБА_9 , оголошеної в міжнародний розшук, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_9 з лютого 2021 року по вересень 2021 року у складі організованої групи здійснювала вербування, переміщення, переховування осіб, а саме ОСОБА_12 ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , використовуючи обман та примус, поєднане з насильством та погрозою його застосування, з метою їх трудової експлуатації.
ОСОБА_9 повідомлена про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, а саме вербування, переміщення, переховування людини, вчинені з метою експлуатації, з використанням обман та примусу, поєднані з погрозою застосування насильства, вчинене повторно, організованою групою.
Слідчий суддя мотивував свої висновки тим, що прокурором у судовому засіданні було доведено, що ОСОБА_9 , яка оголошена у міжнародний розшук, обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.149 КК України. Встановлено, що намагаючись уникнути покарання ОСОБА_9 , може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, може незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, може вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погодившись із судовим рішенням, захисник ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, відповідно до змісту якої просить ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2022 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого СВ СУ ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_10 , погодженого прокурором першого відділу Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_11 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 ..
В обґрунтування поданої апеляційної скарги захисник наголошує на необґрунтованості підозри, пред'явленої ОСОБА_9 .. Так, висновок органу досудового розслідування про причетність ОСОБА_9 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27, ч.3 ст.149 КК України ґрунтується лише на припущеннях, без належного обґрунтування та підкріплення його відповідними доказами, які на переконання апелянта не можна вважати належними та допустимими.
Також, ОСОБА_9 у даному кримінальному провадженні не набула процесуального статусу підозрюваної, оскільки повідомлення про підозру було вручено донці ОСОБА_9 - ОСОБА_17 , що свідчить про недотримання органом досудового розслідування порядку повідомлення про підозру та не виконано вимоги ст.ст.42, 11, 135, 278 КПК України.
Крім того, ОСОБА_9 взагалі не була обізнана про наявність щодо неї кримінального провадження. Так, ОСОБА_9 неодноразово намагалась перетнути державний кордон та покинути територію російської федерації, у чому їй було відмовлено. Також, ОСОБА_9 неодноразово затримувалась на території російської федерації та перебувала там під вартою, однак питання щодо екстрадиції вирішено не було.
Також захисник вказує, що всупереч положенням чинного КПК України органом досудового розслідування не було здійснено виклик ОСОБА_9 у встановленому законом порядку для проведення слідчих дій, тобто не здійснено належної процедури оголошення ОСОБА_9 у міжнародний розшук у даному кримінальному провадженні.
Враховуючи вищевикладене, сторона захисту вважає, що у слідчого судді не було правових підстав, передбачених ч.6 ст.193 КПК України, для задоволення клопотання сторони обвинувачення про обрання стосовно ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує захисник на недоведеність стороною обвинувачення існування ризиків, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Посилання на існування ризиків, з урахуванням тривалості досудового розслідування, обставин та характеру кримінального провадження та особи підозрюваної на переконання сторони захисту є формальними, неконкретними та недостатніми.
Захисник наголошує на тому, що ОСОБА_9 має міцні соціальні зв'язки, про що свідчить склад сім'ї ОСОБА_9 .. Крім того, донька останньої є інвалідом другої групи та має діагноз Неходжкинська В-кліткова лімфома сірої зони стадії ІІ та знаходиться на стаціонарному лікування у відділенні гематології з підозрою на рецидив. Посилаючись на додану до апеляційної скарги характеристики Балтійської міської ради від 23.11.2023 року захисник посилається на те, що ОСОБА_9 має позитивну характеристику.
Під час апеляційного перегляду:
- захисник ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу сторони захисту у повному обсязі та просив її задовольнити;
- прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і просив залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позицію сторін, перевіривши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах поданої стороною кримінального провадження апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст. 370 цього Кодексу судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, при цьому його законність повинна базуватись на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених положеннями Кримінального процесуального кодексу України.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді клопотання слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи захисника, викладені в судовому засіданні та в апеляційній скарзі щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
ОСОБА_9 підозрюється у вчиненні у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України, який є особливо тяжким злочином, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років, що, відповідно до ч. 2 ст. 181 КПК дає підстави для застосування такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Згідно з наданими матеріалами ОСОБА_9 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України, вчиненого за обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Відомості, що дають підстави обґрунтовано підозрювати ОСОБА_9 , у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, які були предметом розгляду слідчим суддею при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Так, підозра ОСОБА_9 обґрунтовується наступними доказами:
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_13 від 26.04.2021 року;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_13 впізнала ОСОБА_9 , (яка шляхом обману перевезла його до Дніпропетровської області, та на території ТОВ «Екофілд» змушувала працювати та заробітну плату не виплачувала);
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_14 від 26.04.2021 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_14 впізнає ОСОБА_9 ( яка шляхом обману перевезла його до Дніпропетровської області, та на території ТОВ «Екофілд» змушувала працювати та заробітну плату не виплачувала);
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_12 від 26.05.2021 року; протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_12 впізнає ОСОБА_9 , яка 12.02.2021 шляхом обману привезла на своєму авто до ТОВ «Екофілд», де змушували працювати по господарству та не заплатили платню; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 від 26.05.2021 року;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких свідок ОСОБА_18 впізнає ОСОБА_9 , яка підшукує соціально незахищених осіб з метою залучення на роботи без виплати грошових коштів; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 ;
- протоколом огляду відеозапису, де видно як до авто НОМЕР_1 сідає зовні схожа на ОСОБА_9 з 3-ма чоловіками;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_20 від 16.07.2021т року;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких свідок ОСОБА_20 впізнає ОСОБА_9 , яка 15.07.2021 на автовокзалі в м. Дніпро, шляхом обману перевезла для робіт на ТОВ «Екофілд»;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 16.07.2021 року;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких свідок ОСОБА_21 впізнає ОСОБА_9 , яка 15.07.2021 на автовокзалі в м. Дніпро, шляхом обману перевезла для робіт на ТОВ «Екофілд»;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_16 від 29.07.2021 року;
- протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, відповідно до яких потерпілий ОСОБА_16 , впізнає ОСОБА_9 , яка 15.07.2021 на автовокзалі в м. Дніпро, шляхом обману перевезла для робіт на ТОВ «Екофілд»;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_22 від 04.08.2021 року;
- результатами НСРД відносно ОСОБА_9 - 263 КПК України, протокол № 4/3-774 від 03.08.2021 на 35 арк., диск № 650,651.
В матеріалах справи відсутні відомості про нові обставини, які б спростовували обґрунтованість цієї підозри або не причетність ОСОБА_9 до інкримінованого їй кримінального правопорушення.
Апеляційний суд наголошує, що на даній стадії кримінального провадження, судом не встановлюється винуватість чи не винуватість ОСОБА_9 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, а лише вирішується питання про обґрунтованість підозри та наявність ризиків для обрання відповідного запобіжного заходу, а тому суд не може давати остаточну оцінку допустимості та належності доказів, а також їх сукупності для висновку про винуватість особи, або її невинуватість, оскільки справа не розглядається судом по суті пред'явленого обвинувачення.
В своїй апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 зазначав, що ОСОБА_9 не була належним чином повідомлена про підозру, що виключає можливість застосування до останньої будь-якого запобіжного заходу, в тому числі і тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.42 КПК України, підозрюваним, зокрема, є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу повідомлено про підозру.
Відповідно до вимог ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складання слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Згідно до вимог ч.3 ст.111 КПК України, повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.
Як вбачається з ч.2 ст.135 КПК України, у разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім'ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи.
Як вбачається з матеріалів справи повідомлення про підозру ОСОБА_9 було вручено безпосередньо під підпис доньці ОСОБА_9 - ОСОБА_17 , про що свідчить розписка останньої у повідомленні про підозру (а.с.138-140).
Відповідно до ч.1 ст.133 КПК України слідчий, прокурор під час досудового розслідування має право викликати підозрюваного, свідка, потерпілого або іншого учасника кримінального провадження у встановлених КПК України випадках для допиту чи участі в іншій процесуальній дії.
Згідно з ч.1 ст.135 КПК України особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв'язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.
З матеріалів справи вбачається, що 05.11.2021 року слідчим за місцем мешкання: АДРЕСА_2 та місцем реєстрації: АДРЕСА_1 ОСОБА_9 направлено повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_9 , яка на виклик не прибула, про причини свого неприбуття не повідомила (а.с.147).
Апеляційний суд вважає, що ОСОБА_9 була повідомлена про підозру належним чином, відповідно до вимог КПК.
З матеріалів поданої апеляційної скарги вбачається, що ОСОБА_9 01.11.2023 року було укладено договір про надання правової допомоги із захисником ОСОБА_8 ..
За таких обставин, як захиснику, так і донці ОСОБА_9 достеменно відомо про підозру її матері, а отже з огляду на положення ч.4 ст.135, ч.1 ст.489 КПК України, ОСОБА_9 набула статусу підозрюваної та до неї можуть застосовуватись заходи забезпечення кримінального провадження.
Доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_8 в частині порушення процедури оголошення ОСОБА_9 у міжнародний розшук суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відсутність в чинному КПК України поняття «міжнародний розшук» та процесуального порядку його здійснення призводить до формування практичними працівниками поширеної практики, згідно з якою особа вважається оголошеною в міжнародний розшук з моменту винесення слідчим, прокурором постанови про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук, а не з моменту оголошенням особи в розшук каналами Інтерполу. Наведена позиція ґрунтується на тому, що відповідно до ч. 1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного не відоме або він перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує його в розшук.
Старшим слідчим відділу РОВС та ЗУОГ і ЗО СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_10 від 11 січня 2022 року винесено постанову про оголошення підозрюваної за ч.3 ст.149 КК України ОСОБА_9 у міжнародний розшук. Відповідно до змісту постанови 10.10.2021 року встановлено, що за тривалої відсутності за відомими органу досудового розслідування місць мешкання ОСОБА_9 встановити місцезнаходження останньої не надалось за можливе. Встановлено доньку ОСОБА_9 - ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкає: АДРЕСА_1 , якій в присутності понятих вручено повідомлення про підозру ОСОБА_9 , та роз'яснено зміст повідомлення, що не суперечить вимогам ст. 278 КПК України - у спосіб, передбачений цим кодексом для вручення повідомлень.
В ухвалі від 20.02.2020 у справі № 991/1231/20 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_23 вказав, що «Інструкція визначає порядок саме використання можливостей Інтерполу. При цьому не зазначається, що виключно вона регулює питання міжнародного розшуку особи».
За місцем тимчасового мешкання ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_2 , від сусідів стало відомо, що з вересня поточного року остання не проживає за вказаною адресою. За місцем реєстрації ОСОБА_9 за адресою: АДРЕСА_3 , остання відсутня.
05.11.2021 слідчим за місцем мешкання та місцем реєстрації, тобто на всі відомі адреси слідству направлено повістки про виклик підозрюваної ОСОБА_9 , яка не прибула. Причини свого не прибуття не повідомила.
В результаті вжитих заходів спрямованих на встановлення місцезнаходження ОСОБА_9 , позитивного результату не отримано.
Так, органами досудового розслідування, згідно з наданих матеріалів справи, було у встановленому законом порядку викликано ОСОБА_9 для проведення слідчих дій. За такого вбачається, що органом досудового розслідування було виконано процесуальні вимоги та дотримано процедуру оголошення ОСОБА_9 у міжнародний розшук у даному кримінальному провадженні.
За таких обставин, оскільки факт перебування ОСОБА_9 у міжнародному розшуку достеменно встановлений, наявні підстави для застосування до неї виняткового запобіжного заходу у виді тримання під вартою, в порядку передбаченому ч.6 ст.193 КПК України за відсутності підозрюваної.
Покарання, передбачене санкцією інкримінованої ОСОБА_9 статті - позбавлення волі стоком від восьми до п'ятнадцяти років.
Тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у випадку визнання її винуватою у вчиненні злочину, не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу проте як за національним законодавством (п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України), так і за практикою Європейського суду з прав людини, є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування (справа «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року).
При цьому, як додаткову обставину в підтвердження ризику переховування, апеляційний суд враховує, ведення в Україні воєнного стану через агресію Російської Федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням будь-якого більш м'якого запобіжного заходу.
Як вбачається з матеріалів провадження, ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 149 КК України, який є особливо тяжким злочином та у разі визнання судом винною у вчиненні вказаного кримінального правопорушення, остання може понести покарання, пов'язане з позбавленням волі.
Той факт, що ОСОБА_9 перебуває у міжнародному розшуку вже сам по собі доводить існування у даному кримінальному провадженні ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.
Крім того апеляційний суд погоджується з існуванням ризику, передбаченого п.2 ч.1 ст.177 КПК України.
На теперішній час органом досудового розслідування не встановлені всі докази, які можуть підтвердити причетність ОСОБА_9 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, а отже ОСОБА_9 безпосередньо, або через інших осіб, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
Крім того, доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризику незаконного впливу підозрюваної на свідків у даному кримінальному провадженні, зокрема потерпілих. В разі здійснення на них впливу з боку підозрюваної ОСОБА_9 останні можуть змінити свої покази, чим ввести орган досудового розслідування в оману та перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Апеляційний суд наголошує, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від таких осіб та дослідження їх судом. Таким чином, ризик незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні підтверджується тим, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні ще не завершено, що вказує на те, що свідки у справі не допитані у судовому засіданні, а тому підозрювана ОСОБА_9 може здійснювати на них незаконний вплив, шляхом вмовлянь або погроз, з метою зміни їх показів задля уникнення кримінальної відповідальності.
У судовому засіданні також доведено наявність ризику, передбаченого п.5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливості обвинуваченої вчинити нове кримінальне правопорушення, або продовжити вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, оскільки остання не має постійного джерела доходу та нею було вчинено кримінальне правопорушення, яке відноситься до категорії особливо тяжких.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника про недоведеність існування ризиків, які передбачають необхідність обрання щодо ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непереконливими, адже при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу дається оцінка сукупності обставин, які можуть свідчити про існування чи відсутність саме ризиків (можливості) вчинення дій, а не факту конкретного їх вчинення.
На переконання апеляційного суду існування вищевказаних ризиків, разом з тим фактом, що ОСОБА_9 оголошена у міжнародний розшук, є достатньою підставою для застосування до ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за її відсутності, в порядку ч.6 ст.193 КПК України.
Відповідно ч. 3 ст.183 КПК України слідчий суддя під час застосування до особи запобіжного заходу у виді тримання під вартою має вирішити питання про необхідність визначення розміру застави.
Враховуючи обставини вчинення інкримінованого ОСОБА_9 злочину, який є злочином проти волі, честі та гідності особи, слідчий суддя, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваної обґрунтовано не визначив їй альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчим суддею належним чином, з'ясовано обставини, які мають значення для вирішення питання про обрання запобіжного заходу в порядку визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України.
Так, чинним кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошена у міжнародний розшук.
Зокрема, відповідно до частини шостої статті 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_9 слідчий суддя належним чином встановив обставини того, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 149 КК України, та жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України, з огляду на те, що підозрювана ОСОБА_9 перебуває у міжнародному розшуку.
З огляду на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч.6 ст.193 КПК України обрав відносно підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання відносно підозрюваної ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Слідчим суддею при розгляді клопотання не було допущено істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б могли вплинути на правильність прийнятого ним рішення.
Керуючись статтями 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Ухвалу слідчого судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська від 30 травня 2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави щодо підозрюваної за ч. 3 ст. 149 КК України ОСОБА_9 - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною та такою, що касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4