Справа № 726/107/24
Провадження №3/726/110/24
Категорія 327
22.01.2024 м. Чернівці
Суддя Садгірського районного суду м. Чернівці Асташев С. А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Чернівецького районного управління поліції ГУНП в Чернівецькій області щодо:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця за національністю, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , - про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 352571 від 13.12.2023 щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП, останній 13.12.2023, приблизно о 14:00, перебуваючи за місцем свого фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , ухилилася від виконання своїх батьківських обов'язків, щодо малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а саме: у будинку антисанітарія, відсутні продукти харчування, у дітей нема одягу відповідно до сезону, чим порушив вимоги ст. 150 СК України та наразив життя та здоров'я дітей на небезпеку. Таким чином своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи щодо нього судом повідомлявся належним чином.
Європейський суд з прав людини констатував, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Також необхідно наголосити, що положеннями ст. 268 КУпАП передбачений вичерпний перелік справ про адміністративне правопорушення де присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою, серед яких, стаття 184 КУпАП - відсутня.
Враховуючи, що у цій категорії справ присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, зважаючи на обмежені строки розгляду справи, з огляду на положення ст.ст. 38, 277 КУпАП, вважаю за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення своєчасного розгляду справи про адміністративне правопорушення та недопущення затягування розгляду справи і можливого закінчення строків накладення адміністративного стягнення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та зібрані у ній докази та надавши їм відповідну правову оцінку, приходжу до наступного висновку.
Так завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, повне, всебічне з'ясування обставин по справі (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 9 КУпАП перебачено що адміністративним правопорушенням (проступком) визначається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч.1 ст. 184 КУпАП ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей - тягне за собою попередження або накладення штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Підставою притягнення суб'єкта правопорушення до адміністративної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона).
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
При цьому ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків (що становить об'єктивну сторону правопорушення) може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Також суб'єктом правопорушення, передбаченого ст. 184 КУпАП, є фізичні осудні особи - батьки, або особи, що їх замінюють.
До осіб, що замінюють батьків та мають обов'язки щодо дитини, відповідно до положень СК належать: 1) опікун (ч. 4 ст. 249 СК); 2) піклувальник (ч. 4 ст. 249 СК); 3) особа, що усиновила чи удочерила (ч. 4 с. 232 СК); 4) патронатний вихователь (ст. 255 СК); 5) прийомні батьки (ч.2 ст. 256-2 СК). 6) батьки-вихователі дитячого будинку (ч.2 ст. 256-6 СК); 7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (ст. 261 СК).
Мачуха або вітчим, які проживають однією сім'єю з малолітнім, відповідно до ст. 260 СК України мають право брати участь у їхньому вихованні
Однак, закон передбачає право мачухи, вітчима на виховання пасинка, падчерки, але не обов'язок. Вони можуть і не брати участі у їх вихованні, зобов'язати їх до цього ніхто не може, на відміну від рідних батьків, яких закон зобов'язує виховувати своїх дітей і за невиконання цього обов'язку вони несуть відповідальність.
Згідно з обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 притягується до відповідальності за невиконання ним батьківських обов'язків щодо дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Разом із тим, відповідно до даних долучених копій свідоцтв про народження дітей, батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вказаний ОСОБА_4 , а копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 не долучено, однак по батькові дитини вказано як « ОСОБА_5 ».
Тобто, посадовою особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували те, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , є батьком неповнолітніх дітей, або особою, що його замінює, та є відповідальним щодо виховання дитини, з якою (дитиною), а також матір'ю дитини постійно проживає однією сім'єю, та, відповідно є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст.184 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, як процесуальний документ, є актом обвинувачення, та повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема, щодо зазначення суті вчиненого правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).
Згідно з вимогами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя розглядає справу лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення та самостійно позбавлений можливості встановлювати склад адміністративного правопорушення та обставини його вчинення.
Більше того, згідно з ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП. Перекладання такого обов'язку на суд є неприпустимим.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно зі ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 62 Конституції України закріплює правило, згідно з яким усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства, є забезпечення доведеності вини.
Тобто, при вирішенні питання щодо достатності встановлених під час змагального судового розгляду доказів для визнання особи винуватою слід керуватися стандартом доведення, що передбачає: ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи викладене, всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, суддя вважає, що обставини, які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, зважаючи на те, що матеріали справи не містять об'єктивних даних про те, що ОСОБА_6 є суб'єктом правопорушення, а тому вважаю, що провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, ст. 62 Конституції України, керуючись ст. ст. 7, 9, 184, 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за ч.1 ст. 184 КУпАП - закрити, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 184 КУпАП.
Постанову може бути оскаржено до Чернівецького апеляційного суду через Садгірський районний суд м. Чернівці протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СуддяС. А. Асташев