Справа № 6/714/5/24
ЄУН: 714/1610/23
22 січня 2024 року м. Герца
Герцаївський районний суд Чернівецької області
головуючої судді Козловської Л.Д.
- за участю секретаря судового засідання Тодерян К.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротян Геннадія Сергійовича,-
Скаржник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця, мотивуючи тим, що постановою начальника Герцаївського відділу ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області від 30.03.2023 року про відкриття виконавчого провадження №71431495, накладено арешт та заборону на відчуження на нерухоме майно божника ОСОБА_1 , що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 (один); АДРЕСА_3 . Арешт накладено на підставі ухвали слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області №714/1283/23 від 30.03.2023 року.
Зазначає, що на момент постановлення судом ухвали і на момент накладення арешту на вказане майно, таке не належало ОСОБА_1 а належало ОСОБА_2 , а отже порушує право власності третьої особи.
Окрім цього вказує, що порушенням з боку виконавця також є те, що вказана ухвала Герцаївського районного суду не набрала законної сили на момент вчинення виконавцем дій щодо її виконання, така не носила характер виконавчого документа, а отже взагалі не мав підставі відкрити виконавче провадження. В подальшому, Постановою від 07 червня 2023 року Начальника відділу ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької року про закриття виконавчого провадження №71431495 виконавче провадження закінчено.
На неодноразові вимоги усунути у позасудовому порядку порушення та скасувати накладений арешт виконавець не реагує.
Зазначає, що з постановами Начальника відділу ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області від 30.03.2023 року та від 07.06.2023 року її було ознайомлено лише 21 грудня 2023 року а отже датою, коли вона дізналася про вчинення виконавцем оскаржуваних виконавчих дій є саме 21.12.2023 року.
Просить суд визнати незаконними дії державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича в межах виконавчого провадження ВП № 71431495 в частині відкриття виконавчого провадження та накладенні арешту і заборони відчуження на майно; визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича в межах виконавчого провадження ВП № 71431495 в частині не зняття арешту з майна накладеного 30.03.2023 року; визнати неправомірну бездіяльність державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича в частині не виконання вимог п.2 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71431495 від 30.03.2023 року та Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зняття арешту з Нерухомого майна; зобов'язати державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича, усунути порушення в частині скасування арешту нерухомого майна (скасувати записи про арешти квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номери записів про арешти в Реєстрі: 49760937, 49761096, 49761096), що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 (один; АДРЕСА_3 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні боржник ОСОБА_1 не з'явилась, однак подала д осуду заяву про розгляд справи у її відсутності.
Начальник Герцаївського відділу Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротян Геннадія Сергійовича на призначене судове засідання також не з'явився, однак подав суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
Також на вимогу суду надав копію матеріалів виконавчого провадження №71431495
Суд, дослідивши матеріали скарги матеріали виконавчого провадження №71431495, вважає, що скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду.
Судовий контроль за виконанням судових рішень врегульовано законодавцем у розділі VII ЦПК України.
Згідно ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Судом встановлено, відповідно до постанови Начальника відділу ДВС у Чернівецькому районі Чернівецької області від 30.03.2023 року про відкриття виконавчого провадження № 71431495, в рамках даного виконавчого провадження накладено арешт та заборону на відчуження на наступне нерухоме (номери записів про арешти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 49760937, 49761096, 49761096): квартиру, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , квартиру АДРЕСА_5 ; АДРЕСА_2 (один); АДРЕСА_3 .
Підставою порушення виконавчого провадження стала ухвала слідчого судді Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2023 року по судовій справі № 714/1283/22, згідно якої накладено арешт на нерухоме майно ОСОБА_1 , яка станом на момент накладення арешту не набрала законної сили,
В подальшому, постановою від 07 червня 2023 року Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича про закриття виконавчого провадження №71431495 виконавче провадження закінчено.
Відповідно до норм ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, порядок захисту прав стягувача, боржника та інших осіб у виконавчому провадженні передбачено Законом України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Згідно ст.13 Закону України «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно із положеннями статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.
Схожі за змістом положенням містились у статті 25 цього ж Закону у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника.
Відповідно до положень частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову; 9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.
Відповідно до ч.1 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Частиною 2 ст.50 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на час накладення арешту на майно боржника) передбачено, що у разі якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника.
Враховуючи, те, виконавче провадження відносно ОСОБА_1 у відділі ДВС закінчене, постанови про накладення арешту на все майно не відповідають положення ЗУ «Про виконавче провадження».
Суд звертає увагу, що момент вчинення державним виконавцем дій щодо виконання ухвали слідчого судді про накладення арешту на майно, яке було предметом розгляду клопотання, майно вже не належало ОСОБА_1 , у зв'язку з чим дії державного виконавця щодо накладення арешту на майно є неправомірним, оскільки виконавець наклав заборону на відчуження майна третьої особи ОСОБА_2 .
Нерухоме майно отримано у власність ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Реєстр) було проведено одночасно із вчиненням нотаріальної дії, відповідно до пункту 1 статті 31-2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» з додержанням всіх вимог законодавства. Дата та час державної реєстрації останньої третьої квартири відбулась: 30.03.2023 13:50:56.
Натомість, того ж дня, 30.03.2023 року у 16 годині 57 хвилин державним виконавцем Сіротяном Геннадієм Сергійовичем, Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Державний виконавець), було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №71431495) (далі - Постанова), у зв'язку з надходженням Ухвали Герцаївського районного суду Чернівецької області №714/1283/22 від 30.03.2023, яка не набрала законної.
Отже, нехтуючи відсутністю основних ознак виконавчого документа відповідно до діючого законодавства, Державний виконавець, не повернув ухвалу без прийняття її до виконання, відповідно основних вимог пункту 1 та пункт 6 частини чотири статті 4 Закону, а всупереч норм законодавства, безпідставно прийняв до виконання Ухвалу суду від 30.03.2023 року і незважаючи про наявність відомостей у реєстрі про нового власника нерухомого майна - ОСОБА_2 , Державним виконавцем внесені відомості про арешт до Реєстру. Дата та час державної реєстрації першого арешту квартири відбулась, як зазначено вище 30.03.2023 16:57:14, про що свідчить інформаціє про державну реєстрацію обтяжень в реєстрі нерухомого майна, запис про обтяження №49760865.
Відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною 2 статті 4 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що державний виконавець повинен здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
З Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.12.2023 року та 21.12.2023 року встановлено, що фактично станом на теперішній час арешти накладені постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 71431495 від 30.03.2023 року Державним виконавцем, не знято.
Отже, Державним виконавцем, всупереч вимог Закону України «Про виконавче провадження» накладено арешт на майно іншої особи ( ОСОБА_2 ), ніж зазначена в Ухвалі Герцаївського районного суду Чернівецької області від 30 березня 2023 року по справі № 714/1283/23, при цьому виконавче провадження відкрито за виконавчим документом, який не набрав чинності, оскільки термін набрання чинності даної Ухвали становить 5 днів з дати її винесення.
З приводу оскарження бездіяльності Державного виконавця Сіротяна Геннадія Сергійовича, слід зазначити, що процедура оскарження рішень, дій і бездіяльності державного виконавця в цивільному судочинстві передбачена статтями 447 - 451 ЦПК України.
Так, на бездіяльність державного виконавця подається скарга. Відповідно до статті 449 ЦПК України скарга подається в залежності від правопорушення протягом трьох або десяти днів з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свої прав.
Проте арешт майна це триваюче порушення права власності, тому строку на оскарження відмови державного виконавця у знятті арешту або ігнорування звернень власника з цього приводу - немає.
Бездіяльність державного виконавця щодо не зняття арешту з майна фізичної особи є триваючим правопорушенням, тому оскаржується в будь-який час шляхом подання скарги в порядку, передбаченому 447-451 ЦПК України (Справа № 756/4756/14-ц).
Крім того, Верховний Суд у постанові від 25.03.2020 року у справі № 175/3995/17-ц звернув увагу на те, що триваюче правопорушення розуміється як проступок, пов'язаний з тривалим та безперервним невиконанням суб'єктом обов'язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка допустила бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження бездіяльності та, відповідно, порушення закону.
Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку: усунення стану, за якого об'єктивно існує певний обов'язок у суб'єкта, що вчиняє правопорушення; виконанням обов'язку відповідним суб'єктом.
Таким чином, бездіяльність виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби є триваючим правопорушенням, у зв'язку з чим початок перебігу строку на її оскарження автоматично відкладається.
Окрім цього, державним виконавцем не було направлено боржнику ОСОБА_1 копії винесених постанов, про такі боржник дізналась і отримала 21.12.2023 року, про що свідчить особистий підпис і відмітка ОСОБА_1 про отримання копії постанов, у зв'язку з чим скарга на дії виконавця подана в межах 10-денного строку на оскарження.
Нездійснення посадовою особою (державним виконавцем) своїх обов'язків, покладених на неї законом, не повинно будь-яким чином призводити до порушення чи обмеження прав суб'єктів права на оскарження її незаконних дій.
Також, відповідно до ч.1 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, № 1404-VIII, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Вищевказаними діями Державний виконавець безпідставно обмежив право ОСОБА_2 розпоряджатися нерухомим майном, як добросовісної власниці, всупереч пункту 1 статті 321 Цивільного кодексу України та Конвенції з прав людини та основоположних свобод.
Порушивши основні засади виконавчого провадження, які є фундаментальні та на яких базується вся його діяльність, не додержано засади законності, яка полягає в тому, що під час виконавчого провадження виконавець зобов'язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, зокрема статті 41, цього Закону, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства, засади об'єктивності, яка полягає в тому, що виконавець зобов'язаний розглядати виконавчі документи, відомості і події у всіх їх складності, багатогранності й суперечливості, та приймати рішення з урахуванням усієї сукупності позитивних і негативних сторін їх змісту.
На вимоги боржника щодо зняття арешту з майна державний виконавець відмовив усно посилаючись, що виконавче провадження завершене і він не має таких повноважень, що вважаю в силу закону неправомірним.
Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
У зв'язку з викладеним суд вважає, що вимоги скарги стягувача про підлягають задоволенню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.19,74 Закону України «Про виконавче провадження», ст.ст.447-451 ЦПК України, суд,-
Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротян Геннадія Сергійовича задовольнити.
Визнати незаконними дії державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича в межах виконавчого провадження ВП № 71431495 в частині відкриття виконавчого провадження та накладенні арешту і заборони відчуження на майно.
Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича в межах виконавчого провадження ВП № 71431495 в частині не зняття арешту з майна накладеного 30.03.2023 року.
Визнати неправомірну бездіяльність державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича в частині не виконання вимог п.2 постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 71431495 від 30.03.2023 року та Закону України «Про виконавче провадження», а саме не зняття арешту з Нерухомого майна.
Зобов'язати державного виконавця Герцаївського відділу державної виконавчої служби у Чернівецькому районі Чернівецької області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Сіротяна Геннадія Сергійовича, усунути порушення в частині скасування арешту нерухомого майна: скасувати записи про арешти квартири в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, номери записів про арешти в Реєстрі: 49760937, 49761096, 49761096, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 (один); АДРЕСА_3 , що належать на праві власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: