Справа № 643/113/24
Провадження № 2/643/1286/24
22.01.2024
Суддя Московського районного суду м. Харкова Олійник О.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати грошові вклади на ім?я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що знаходяться у АТ «СЕНС БАНК», а саме, вклад на картковому рахунку № НОМЕР_1 /980 від 25.10.2017 залишок на якому складає 14134,46 грн.; вклад на картковому рахунку № НОМЕР_2 за договором банківського вкладу № TDRC000427597 від 29.07.2020 сумі 200 000 грн., нараховані та несплачені відсотки за вкладом TDRC000427597 на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 158,79 грн., а також вклади на рахунку, відкритому 13.07.2005 року, який було закрито 12.12.2009, кошти у розмірі 0,08 дол. США, які перераховані на транзитний рахунок банку № НОМЕР_4 «Облік залишків коштів на закритих рахунках клієнтів» - спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Визнати частку грошових вкладів на рахунках що знаходяться у АТ «СЕНС БАНК», а саме, вклад на картковому рахунку № НОМЕР_1 /980 від 25.10.2017 залишок на якому складає 14134,46 грн., вклад на картковому рахунку № НОМЕР_2 за договором банківського вкладу № TDRC000427597 від 29.07.2020 в сумі 200 000 грн., нараховані та несплачені відсотки за вкладом TDRC000427597 на рахунку № НОМЕР_3 в сумі 158,79 грн., а також вклад на рахунку, відкритому 13.07.2005 року, який було закрито 12.12.2009, кошти у розмірі 0,08 дол. США, які перераховані на транзитний рахунок банку № НОМЕР_4 «Облік залишків коштів на закритих рахунках клієнтів», за ОСОБА_5 , як частку спадщини після смерті ОСОБА_4 , в порядку спадкування за законом.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Так, позивачем не виконано вимоги ч. 3 ст.175 ЦПК України, а саме не вказані: ціна позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Усупереч положенням ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позивачем ці вимоги не виконані.
Тобто, подана заява не відповідає вимогам, встановленим законодавством.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються недоліки заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України - Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.
Частиною 4 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” Суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб те ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 175, 177 Цивільного процесуального України.
При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 185 Цивільного процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечує можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.
Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Цивільним процесуальним кодексом України.
З врахуванням наведеного позовна заява ОСОБА_1 підлягає залишенню без руху, позивачу суд надає строк десять днів з дня вручення цієї ухвали для усунення її недоліків, із зазначенням того, що протягом встановленого судом строку позивач повинен подати у письмовій формі суду заяву із дотримання її форми та змісту, усунувши недоліки первісної заяви, зазначені вище в ухвалі суду.
Керуючись ст. 19, 20, 177, 185, 186, 260 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Чуєва Олена Дмитрівна про визнання права власності в порядку спадкування за законом- залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали.
У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути позивачеві зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя - О.О. Олійник