18 січня 2024 року справа №320/5206/19
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування вимоги, рішення та податкових повідомлень-рішень.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області з вимогами (з урахуванням заяв про зміну предмета позову від 11.12.2019 (т.1, а.с. 57-60) від 28.05.2020 (т.4, а.с. 13-17)):
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.07.2019 №Ф-0009071303 на суму 65 900,14 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-124039-52 від 04.11.2019 на суму 80 763,83 грн.
- визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2019 №0009061303;
- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 15.07.2019 №0009021303, від №0009031303, №0009041303, №0009051303.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2019 відкрито провадження в адміністративній справі №320/5206/19, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.12.2019 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Київській області на правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області; прийнято до розгляду заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 11.12.2019 про зміну предмета позову (т.1, а.с. 57-60) та вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду, призначено підготовче засідання на 21.01.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.01.2020 витребувано докази у справі від відповідача. Зупинено провадження в адміністративній справі №320/5206/19 та призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 10.03.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 поновлено провадження у справі №320/5206/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.03.2020 витребувано докази у справі від відповідача. Зупинено провадження в адміністративній справі №320/5206/19 та призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 16.04.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 поновлено провадження у справі №320/5206/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.04.2020 зупинено провадження в адміністративній справі №320/5206/19, призначено наступне підготовче судове засідання у справі на 28.05.2020.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 поновлено провадження у справі №320/5206/19.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.05.2020 прийнято до розгляду заяву про зміну предмету позову від 28.05.2020 (т.4, а.с. 13-17), витребувано докази по справі від відповідача, відкладено підготовче судове засідання на 30.06.2020.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 підготовче судове засідання відкладено на 03.09.2020 у зв'язку із клопотанням представника позивача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 24.09.2020 у зв'язку із клопотанням представника позивача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2020 підготовче судове засідання відкладено на 15.10.2020 у зв'язку із неявкою відповідача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.10.2020 підготовче судове засідання відкладено на 03.11.2020 у зв'язку із клопотанням представника відповідача.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2020 закрито підготовче провадження; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 24.11.2020.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.11.2020 судове засідання відкладено на 12.01.2021 у зв'язку з клопотання позивача.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 оголошено перерву, призначено наступне судове засідання на 26.01.2021.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.01.2021 оголошено перерву, призначено наступне судове засідання на 16.02.2021.
16 лютого 2021 року від сторін надійшли клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження.
У судовому засіданні 16.02.2021 суд, заслухавши доводи і пояснення сторін по суті спору, постановив на обговорення питання про можливість подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.
Сторони проти продовження розгляду справи у порядку письмового провадження не заперечували.
З урахуванням викладеного суд ухвали подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
На обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані вимога, рішення прийняті за наслідками перевірки, під час якої податковий орган встановив, що ФОП ОСОБА_1 реалізував сталь та штрипс на загальну суму 299 546,17 грн без відображення у податковому обліку.
Позивач доводить, що такий висновок відповідача є безпідставним, адже він ґрунтується виключно на позитивній різниці обсягу придбання та реалізації сировини (сталі та штрипсу) та обсягу залишків такої сировини.
Як зазначає позивач, контролюючий орган під час перевірки особливостей його господарської діяльності не з'ясовував, пов'язані із нею документи первинного бухгалтерського обліку не досліджував, унаслідок чого не врахував, що сировина (сталь та штрипс), що не реалізована іншим контрагентам, була перероблена в готову продукцію - дверні ручки, а не реалізована поза податковим обліком, як про це помилково зазначає податковий орган.
Відповідач позов не визнав, заперечуючи проти позову зазначив, що під час перевірки було виявлено, що обсяги придбання штрипсу та сталі перевищували обсяги реалізації цих товарів іншим покупцям, водночас залишок штрипсу і сталі у позивача був відсутній. Відсутність у позивача залишку придбаних товарів, на думку податкового органу, свідчить, що відповідні товари були продані позивачем іншим особам поза податковим обліком, внаслідок чого позивач уникнув нарахування на відповідні операції (дохід від них) ПДВ, податку на доходи фізичних осіб, ЄСВ та військового збору.
З урахуванням викладеного контролюючий орган вважає, що обґрунтовано збільшив податкові зобов'язання позивача та визначив йому штрафні санкції.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.01.2024 замінено відповідача у справі - Головне управління ДПС у Київській області на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код ВП 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а).
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 07.08.2008 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис за номером 2355000000007186 (т.1, а.с. 94-95).
Позивач перебував на податковому обліку в Броварській ОДПІ ГУ ДФС у Київській області, був зареєстрований як платник податку на додану вартість та здійснював діяльність із застосуванням загальної системи оподаткування (т.1, а.с. 97).
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач здійснював такі види діяльності: 24.33 Холодне штампування та гнуття (основний); 28.41 Виробництво металообробних машин; 28.49 Виробництво інших верстатів; 25.61 Оброблення металів та нанесення покриття на метали; 25.62 Механічне оброблення металевих виробів; 25.99 Виробництво інших готових металевих виробів, н.в.і.у.; 77.39 Надання в оренду інших машин, устатковання та товарів, н.в.і.у.; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (т.1, а.с. 94-95).
У період з 31.05.2019 по 06.06.2019 ГУ ДФС у Київській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 06.06.2019.
Результати перевірки оформлені актом від 13.06.2019 № 527/10-36-13-03/ НОМЕР_1 (т.1, а.с.9-19; далі - Акт перевірки).
Під час перевірки контролюючий орган виявив реалізацію позивачем товарів - штрипсу та оцинкованої сталі - без відображення таких операцій в бухгалтерському та податковому обліку на загальну суму 299 546,17 грн, у тому числі штрипсу на 135 160,67 грн, сталі на 164 385,50 грн.
Заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу контролюючий орган виявив за наслідками порівняння обсягів придбання та реалізації відповідних товарів та обсягу залишків цих товарів.
Як зазначив контролюючий орган в Акті перевірки, за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивач придбав штрипсу на загальну суму 421 616,68 грн (без ПДВ), а реалізував за цей же період на суму 286456,01 грн (без ПДВ). При цьому станом на 31.12.2016 у позивача залишок штрипсу чи дебіторська/кредиторська заборгованість не обліковувалася. Враховуючи вищевикладене податковий орган дійшов висновку про факт реалізації штрипсу без відображення у податковій звітності на загальну суму 135 160,67 грн (без ПДВ).
Контролюючий орган також зазначив, що в період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивач придбав сталь оцинковану на загальну суму 164 385,50 грн (без ПДВ). Водночас у 2016 році сталь позивачем у виробництві не використовувалася, іншим особам не реалізовувалася, як залишок у відповідних документах не обліковувалася. З урахуванням викладеного перевіркою встановлено факт реалізації оцинкованої сталі без відображення у податковій звітності на загальну суму 164 385,50 грн (без ПДВ).
Заниження чистого оподатковуваного доходу, за даними перевірки, призвело до заниження позивачем податку на доходи фізичних осіб на 53918,32 грн (18%), військового збору на 4493,19 грн (1,5%), а також ЄСВ на загальну суму 65900,14 грн. Крім того, контролюючий орган зазначив, що постачання товарів на суму 299 546,17 грн є об'єктом оподаткування ПДВ, платником якого був позивач, з урахуванням чого дійшов висновку про заниження позивачем зобов'язань з ПДВ на 59909,00 грн (20%) унаслідок проведення таких операцій поза податковим обліком.
У висновку Акта перевірки контролюючий орган зазначив про порушення позивачем:
- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України в частині заниження чистого доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 299 546,17 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 53918,32 грн;
- пункту 2 частини першої статті 7, статті 8, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» унаслідок заниження ЄСВ за 2016 рік на загальну суму 65900,14 грн;
- пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у частині заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість за 2016 рік на 59909,00 грн;
- пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності на суму 4493,19 грн за 2016 рік;
- пункту 1 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» в частині здійснення підприємницької діяльність без реєстратора розрахункових операцій.
Рішенням ГУ ДФС у Київській області від від 11.07.2019 № 16638/ФОП/10-36-13-03 заперечення позивача на Акт перевірки було відхилено, а його висновки залишено без змін (т.12, а.с. 47-49)
На підставі висновків Акта перевірки контролюючим органом прийнято:
- вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.07.2019 №Ф-0009071303 зі сплати ЄСВ на суму 65900,14 грн (т.1, а.с. 20);
- рішення від 15.07.2019 №0009061303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 19770,04 грн (т.1, а.с. 20, зворотній бік);
- податкове повідомлення-рішення форми "С" від 15.07.2019 №0009021303, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 1 грн за порушення законодавства, що регулює обіг готівки та застосування РРО (здійснення підприємницької діяльність без реєстратора розрахункових операцій) (т.1, а.с. 61);
- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.07.2019 0009031303, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з військового збору у розмірі 5616,49 грн, у тому числі 4493,19 грн податкового зобов'язання та 1123,30 грн штрафу (т.1, а.с. 62);
- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.07.2019 0009041303, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 74886,25 грн, у тому числі 59909,00 грн податкового зобов'язання та 14977,25 грн штрафу (т.1, а.с. 63);
- податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 15.07.2019 №0009051303, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток фізичних осіб у розмірі 67397,90 грн, у тому числі 53918,32 грн податкового зобов'язання та 13479,58 грн штрафу (т.1, а.с. 64).
Рішенням ДПС України від 29.08.2019 № 14/6/99-00-08-06-01 скаргу позивача залишено без задоволення, а вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 15.07.2019 №Ф-0009071303 та рішення від 15.07.2019 №0009061303 про застосування штрафних санкцій залишені без змін (т.1, а.с. 22-23).
Рішенням ДПС України від 26.09.2019 № 3290/6/99-00-08-05-04 частково задоволено скаргу ФОП ОСОБА_1 на податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками перевірки: скасовано податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 № 0009021303, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 1 грн за порушення законодавства, що регулює обіг готівки та застосування РРО. Решту податкових повідомлень рішень, якими позивачеві збільшені зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб, ПДВ та військового збору залишено без змін (т.4, а.с. 1-8).
04 листопада 2019 року ГУ ДПС у Київській області сформувало вимогу про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ№Ф-124039-52 на суму 80763,83 грн (т.4, а.с. 18). Як убачається з листа- відповіді ГУ ДПС у Київській області від 18.05.2020 №16139/адв/10-36-10-00-14 заборгованість, зазначена у вказаній вимозі, складається з суми боргу, визначеного на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 15.07.2019 №Ф-0009071303 на суму 65900,14 грн та штрафних санкцій у розмірі 19770,04 грн, застосованих до позивача рішенням від від 15.07.2019 №0009061303 (т.4, а.с. 19-20).
Не погоджуючись з рішеннями, прийнятими за наслідками перевірки, позивач звернувся до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, визначено у статті 177 ПК України.
Відповідно до пункту 177.1 доходи фізичних осіб-підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 167.1 статті 167 ПК України ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування.
Пунктом 177.2 статі 177 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця.
Отже, об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб є позитивне значення різниці між виручкою у грошовій та не грошовій формі та витратами, що пов'язані з отриманням виручки.
Перевіряючи висновки Акта перевірки про отримання позивачем виручки у загальному розмірі 299 546,17 грн унаслідок здійснення позивачем операцій з постачання (продажу) товарів поза податковим обліком, у тому числі штрипсу на 135 160,67 грн, сталі на 164 385,50 грн, судом встановлено наступне.
У період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 придбав сталь оцинковану на загальну суму 164 385,50 грн (без ПДВ), що підтверджується:
- видатковими накладними від 13.01.2016 №19 на суму 125130,00 грн та ПДВ 25026,00 грн (т.1, а.с. 186), від 16.01.2016 №1 на суму 17608,00 грн та ПДВ 3521,60 грн (т.1, а.с. 229), від 13.07.2016 №РН-0000002 від 13.07.2016 на суму 21647,50 грн та ПДВ 4329,50 грн (т.2, а.с. 102);
- податковими накладними від 13.01.2016 №9 на суму 125130,00 грн та ПДВ 25026,00 грн (т.1, а.с. 187), від 16.01.2016 №1 на суму 17608,00 грн та ПДВ 3521,60 грн (т.1, а.с. 230) від 13.07.2016 №1 на суму 21647,50 грн та ПДВ 4329,50 грн (т.2, а.с. 103);
- банківськими виписками (т.1, а.с. 188-190, т.1, а.с. 231-232. т.2, а.с. 104).
Реальність вказаних операцій контролюючим органом в Акті перевірки під сумнів не ставилася.
Судом також встановлено, що у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 ФОП ОСОБА_1 придбав штрипс на загальну суму 413512,09 грн (без ПДВ), що підтверджується:
- видатковими накладними від 18.03.2016 №351 на суму 85666,67 грн та 17133,33 грн ПДВ (т.1, а.с. 240), від 30.03.2016 №412 на суму 22500,00 грн та 4500,00 грн ПДВ (т.2, а.с. 83), від 04.08.2016 №1503 на суму 50412,50 грн та ПДВ 10082,50 грн (т.2, а.с. 117), від 11.08.2016 №1564 на суму 46000,00 грн та ПДВ 9200,00 грн (т.2, а.с. 168), від 30.08.2016 №1744 на суму 83333,33 грн та ПДВ 16666,67 грн (т.2, а.с. 194), від 18.10.2016 №2058 на суму 66661,67 грн та ПДВ 13332,33 грн (т.3, а.с. 2), від 27.10.2016 №2171 на суму 50833,33 грн та ПДВ 10166,67 грн (т.3, а.с. 96);
- податковими накладними від 18.03.2016 №118 на суму 85666,67 грн та 17133,33 грн ПДВ (т.1, а.с. 241), від 30.03.2016 №193 на суму 22500,00 грн та 4500,00 грн ПДВ (т.2, а.с. 84), від 04.08.2016 №47 на суму 60495,00 грн та ПДВ 10082,50 грн (т.2, а.с. 118), від 09.08.2016 №85 на суму 20000,00 грн та 4000,00 грн ПДВ, від 10.08.2016 №92 на суму 11000,00 грн та 2200,00 грн ПДВ, від 11.08.2016 №172 на суму 15000,00 грн та 3000,00 грн ПДВ (т.2, а.с. 169-171), від 30.08.2016 №316 на суму 83333,33 грн та 16666,67 грн ПДВ (т.2, а.с. 195), від 18.10.2016 №1 на суму 66661,67 грн та ПДВ 13332,33 грн (т.3, а.с. 30), від 27.10.2016 №5 на суму 50833,33 грн та 10166,67 грн ПДВ (т.3, а.с. 97) від 14.11.2016 №1 на суму 8104,58 грн та 1620,92 грн ПДВ (т.3, а.с. 92);
- банківськими виписками (т.1, а.с. 242-243, т.2 а.с. 85, т.2, а.с. 119-120, т.2, а.с. 172-174, т.2, а.с. 196-197, т.3, а.с. 4-5, т.3, а.с. 98)
За даними Акта перевірки у вказаний період позивач придбав штрипсу на суму 421 616,68 грн (без ПДВ). Проте контролюючий орган не врахував, що штрипс у кількості 0,526 т, який був придбаний на підставі видаткової накладної № 2338 від 14.11.2016 за ціною 8 104,6 грн та ПДВ 1620,92 грн (т.3, а.с. 93), податкової накладної від 14.11.2016 №17 на суму 8 104,6 грн та ПДВ 1620,92 грн був повернутий постачальнику на підставі видаткової накладної (повернення) № ВП-0000003 від 30.11.2016 (а.с. 90).
За наслідками повернення товару постачальником було складено та передано позивачеві розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 30.11.2016 № 10 до податкової накладної від 14.11.2016 №17 на суму коригування «-8104,60 грн» та ПДВ «-1620,92 грн» (т.3, а.с. 91).
У письмових пояснення головний державний ревізор-інспектор відділу планових перевірок оподаткування фізичних осіб управління податкового аудиту ГУ ДПС у Київській області В.С. Бірук, який проводив перевірку, підтвердив, що під час проведення перевірки факт повернення штрипсу згідно податкової накладної від 14.11.2016 №17 врахований не був, що призвело до збільшення зазначеної в Акті перевірки суми придбання штрипсу на 8104,58 (т.12, а.с. 66-70).
В Акті перевірки встановлено та не заперечується сторонами, що у 2016 році позивач реалізував на користь ПП «Екіпаж» та ТОВ «Виробничо-переробний завод «Рекаст» штрипс на загальну суму 286456,01 грн без ПДВ, що також підтверджується наявними у матеріалах справи, банківськими виписками, податковими накладними, видатковими накладними №29 від 16.01.2016 №29 на суму 91483,31 грн,від 24.03.2016 №РН-0000116 на суму 32766,68 грн, №242 від 07.06.2016 на суму 11560,02 грн, №274 від 21.06.2016 на суму 3333,36 грн, №305 від 13.07.2016 на суму 13750,06 грн, №340 від 03.08.2016 на суму 23000,00 грн, №424 від 16.09.2016 на суму 24916,68 грн, №425 від 16.09.2016 на суму8750,01грн, №426 від 16.09.2016 на суму 9583,34 грн, №550 від 21.12.2016 на суму 29875,05 грн, від №472 від 07.10.2016 на суму 37437,50 грн (т.1, а.с. 247, т.2, а.с. 180-192, т.2, а.с. 219-221, т.2, а.с. 238-240; т.3, а.с. 115-118).
За доводами позивача сталь оцинкована на загальну суму 164 385,50 грн та залишок штрипсу на суму 127 056,08 грн (413512,09-286456,01), не реалізований ПП «Екіпаж» та ТОВ «Виробничо-переробний завод «Рекаст», були використані у власній господарській діяльності при виробництві металевих дверних ручок.
Досліджуючи особливості господарської діяльності позивача в контексті його доводів про використання сталі та штрипсу у виробництві товарів, судом встановлено таке.
Як було зазначено судом раніше, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, основним видом господарської діяльності позивача є холодне штампування та гнуття. Позивач також здійснює діяльність із механічного оброблення металевих виробів, виробництво інших готових металевих виробів, оброблення металів та нанесення покриття на метали (т.1, а.с. 94-95).
Судом з'ясовано, що вказані види господарської діяльності у період з 01.01.2016 по 31.12.2016 позивач здійснював в адміністративній будівлі площею 10,8 м2 та складських приміщеннях загальною площею 213,6 м2, які він орендував у ТОВ «Броварська сільгосптехніка» на підставі договорів оренди від 01.08.2014 №104 (т.1, а.с. 150-155) та від 01.11.2012 №92 (т.1, а.с. 136-141), додаткових угод до договору №104 від 01.08.2015, від 01.04.2016, від 01.08.2016 (т.1, а.с. 156, 160-161), додаткових угод до договору №92 від 01.11.2013, від 01.11.2014, від 01.03.2015, від 01.11.2015, від 01.04.2016, від 01.11.2016 (т.1, а.с. 142-148).
В охоплений перевіркою період позивач мав найманих працівників, а саме бухгалтера, менеджера із збуту, згинальника труб, комплектувальника виробів, що підтверджується штатними розписами, затвердженими наказами ФОП ОСОБА_1 від 04.10.2016 №1, від 28.04.2016 №6 (т.1, а.с. 162-163, 166-167); наказами від 01.04.2015 №3-к (т.1, а.с. 168), від 01.04.2015 №4-к (т.1, а.с. 172), від 19.01.2016 №3-к (т.1, а.с. 176), від 19.01.2016 №4-к, якими ОСОБА_2 було прийнято на посаду бухгалтера, ОСОБА_3 - на посаду менеджера зі збуту, ОСОБА_4 - на посаду згинальника труб ОСОБА_5 - на посаду комплектувальника виробів.
У судових засіданнях представник позивача пояснив, що сталь оцинкована була використана для виготовлення штрипсу - металевих заготовок у вигляді смужок, що отримуються шляхом розрізання рулонної сталі на відрізки необхідної довжини та ширини. У свою чергу штрипс, як виготовлений самостійно, так і придбаний у інших осіб, крім операцій з постачання в необробленому вигляді, був використаний під час виготовлення дверних ручок металевих.
На підтвердження використання сталі (штрипсу) у власній господарській діяльності позивач надав:
- Технологічну карту для виготовлення штрипсу з тонколистового металу (т.4, а.с. 147);
- Калькуляції фактичної собівартості виробництва продукції, а саме, дверних ручок Артикул А2, Артикул А3, Артикул В2, Артикул С2, Артикул С3, Артикул D2, ручки для дверей прямі 300, прямі 500, прямі 1000, прямі 1000 (т.4, а.с. 159-168);
- Норми витрат сировини на виробництво ручок (т.4, а.с. 141-146);
- Технічні паспорти на продукцію, відповідно до яких для виготовлення комплекту ручок для дверей Артикул А2 використовується штрипс 0,45 у кількості 0,403 м2; Артикул А3 - штрипс 0,45 у кількості 0,161 м2; Артикул В2 - штрипс 0,45, або 0,40, або 0,38 у кількості 0,220 м2, 0,240 м2 та 0,260 м2 відповідно, Артикул В3 - штрипс 0,4 у кількості 0,350 м2, Артикул С2 - штрипс 0,45, або штрипс 0,4 або штрипс 0,38 у кількості 0,256 м2, 0, 240 м2, 0,260 м2 відповідно, Артикул С3 - штрипс 0,45 або штрипс 0,4 у кількості 0,280 м2, 0,290 м2 відповідно, Артикул D2 - штрипс 0,45, або штрипс 0,4 або штрипс 0,38 у кількості 0,220 м2, 0,240 м2, 0,260 м2 відповідано; ручки для дверей прямі 300 - штрипс 0,45 у кількості 0,160 м2; прямі 500 - штрипс 0,45 або штрипс 0,38 у кількості 0,243 м2 або 0,230 м2 відповідно, прямі 1000 - штрипс 0,45 або штрипс 0,40 у кількості 0,400 м2 або 0,450 м2 відповідно, прямі 2000 - штрипс 0,45, або штрипс 0,4 або штрипс 0,38 у кількості 0,880 м2, або 0,890 м2, або 0,650 м2 відповідно (т.4, а.с. 148-158).
Як зазначено позивачем та не спростовано відповідачем, вся сталь оцинкована на суму 164 385,50 грн (без ПДВ) у кількості 10505 кг, яка була придбана позивачем протягом 2016 року, була порізана на штрипс, який разом із придбаним штрипсом було використано або для виробництва ручок, або реалізовано іншим особам у непереробленому вигляді.
Узагальнену інформацію щодо обсягів виробництва та реалізації/переробки штрипсу наведено позивачем у таблиці, відповідно до якої у 2016 році ФОП ОСОБА_1 було: 1) оприбутковано штрипсу у кількості 10920,315 м2/38698 кг на загальну суму 569792,99 грн, у тому числі виготовлено самостійно зі сталі оцинкованої - 2967,453 м2 /10505 кг на суму 164 385,50 грн (без ПДВ), придбано в інших осіб - 8142,754 м2/28193,526 кг на суму 413512,09 грн; 2) використано штрипс у кількості 10920,315 м2/38698 кг на загальну суму 569792,99 грн, у тому числі реалізовано необробленим 4561,202 м2/16122,16 кг на суму 286456,01 грн; використано на виробництво ручок - 5181,899 м2/18184,84 кг на суму 214914,68 грн; списано як брак - 1127,214 м2/4391 кг на суму 68423,30 грн. (т.4, а.с. 173- 179)
Відповідно до актів на брак № 0711/01 від 07.11.2016, калькуляції браку у 2016 році позивачем було втрачено 97519,67 грн, у тому числі 68423,30 грн штрипсу відшарування цинку від металу при виробництві ручок на станку для гнуття металу (т.4, а.с. 169-171).
Матеріалами справи підтверджується, що виготовлені ручки реалізовувалися позивачем у 2016 році на користь ДП «АРТЕК» (т.1, а.с. 250, т.2, а.с. 1-3, т.2, а.с. 19-22, т.2, а.с. 99-101, т.2, а.с. 193, т.3, а.с. 87-89, т.3 ,а.с. 109-111), ТОВ «БМД-Пласт» (т.2, а.с. 4-8), Філії ТОВ «Фаубеха» (т.2, а.с. 9-12, т.2, а.с. 23-27, т.2, а.с. 54-58, т.2, а.с. 69-78, т.2, а.с. 87-94, т.2, а.с. 125-136, т.2, а.с. 156-160, т.2, а.с. 176-179, т.2, а.с. 230-233, т.3, а.с. 1, т.3, а.с. 6-12, т.3, а.с. 20-23, т.3, а.с. 38-45, т.3. а.с. 64), ТОВ «Тотал Директ» (т.2, а.с. 13-18), ТОВ «А.В.Д.Групп» (т.2, а.с. 28-37), ФОП ОСОБА_6 (т.2, а.с. т.2, а.с. 38- 47), ТОВ «КТМ Трейд» (т.2, а.с. 48-53), ТОВ «Інтер-Норм» (т.2, а.с. 59-63), ТОВ «Метиз-комплект Київ» (т.2, а.с. 64-68, т.2, а.с. 95-98, т.2, а.с. 137-144, т.2, а.с. 215-217, т.3, а.с. 30-33), ТОВ «Алпри-Груп» (т.2, а.с. 79-82), ТОВ «Гарант+К» (т.2, а.с. 106-109), ФОП ОСОБА_7 (т.2, а.с. 110-112, т.2, а.с. 167, т.2, а.с. 212-214, т.3, а.с. 13-19, т.3, а.с. 100-103), ТОВ «ТК Профітекс» (т.2, а.с. 113-116), ТОВ «Стімул Плюс» (т.2, а.с. 121-124), ТОВ «Фірма «Дом» (т.2, а.с. 145-148, т.3, а.с. 49-52), ТОВ «Елефант-М» (т.2, а.с. 149-155, т.2, а.с. 203-207, т.2, а.с. 246-250, т.3, а.с. 104-108), ТОВ «Юкрейн Сі Груп» (т.2, а.с. 161-168), ТОВ «ЕКІПАЖ» (т.2, а.с. 180-192, т.2, а.с. 219-221, т.3, .а.с. 115-118), ТОВ «Селектрон Україна» (т.2, а.с. 199-202, т.2, а.с. 222-227, т.2, а.с. 234-237), ТОВ «Спецтрейдпостач» (т.2, а.с. 208-211), ПП «Світ вікон» (Т.2 а.с. 229), ТОВ «Виробничо-переробний завод «Рекаст» (т.2, а.с. 238-240), ТОВ «Глассо» (т.3, а.с. 24-29, т.3, а.с. 73-75, т.3, а.с. 84-86), ТОВ «Виробнича комерційна фірма «Атлант-плюс» (т.3, а.с. 34-37, т.3, а.с. 46-47), ТОВ «Аватас» (т.3, а.с. 53-63), ТОВ «ТК Профітекс» (т.3, а.с. 65- 68, т.3, а.с. 80-83), ТОВ «Євразія трейдінг і логістика» (т.3, а.с. 69-72), ТОВ «БК Офісбуд» (т.3, а.с. 76 79), ТОВ «Термо Тек» (т.3, а.с. 112) та іншим.
Доходи, отримані від реалізації штрипсу та ручок були належним чином відображені позивачем у Книзі обліку доходів та витрат (т.1, а.с. 105-135) та у податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2016 рік (т.3, а.с. 158-159).
Отже, матеріалами справи підтверджується, що сталь/штрипс на суму 299 546,17 грн були використані в господарській діяльності позивача, а доходи від такої діяльності були належним чином відображені в бухгалтерському і податковому обліку.
Натомість викладений в Акті перевірки висновок про те, що позивач не включив до чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік 299 546,17 грн внаслідок реалізації штрипсу/сталі оцинкованої поза податковим обліком ґрунтується виключно на арифметичній різниці обсягу придбання сталі/штрипсу та обсягу їхньої реалізації в необробленому вигляді іншим особам за даними ЄРПН.
Зміст Акта перевірки свідчить, що відповідач під час перевірки наданих позивачем первинних документів не досліджував, викладених особливостей здійснення позивачем господарської діяльності не з'ясовував, внаслідок чого в Акті перевірки був викладений безпідставний висновок про те, що сталь/штрипс позивач у господарській діяльності, за виключенням операцій з його постачання у необробленому вигляді, не використовував.
Отже, висновок податкового органу про порушення позивачем 167.1 статті 167, пункту 177.2 статті 177 Податкового кодексу України, що полягає у заниженні чистого оподатковуваного доходу за період з 01.01.2016 по 31.12.2016 на загальну суму 299 546,17 грн, що призвело до заниження податкових зобов'язань зі сплати податку на доходи з фізичних осіб на загальну суму 53918,32 грн є необґрунтованим, а прийняте на підставі цих висновків податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 №0009051303, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 67397,90 грн є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо висновків контролюючого органу про порушення позивачем пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, що призвело до заниження військового збору від здійснення підприємницької діяльності за 2016 рік у розмірі 4493,19 грн , суд зазначає таке.
Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи).
Як убачається з Акта перевірки, висновки відповідача про заниження позивачем військового збору є похідними від висновків про порушення ним пунктів 177.1, 177.2 статті 177 ПК України та заниження чистого оподатковуваного доходу за 2016 рік на суму 299 546,17 грн.
Враховуючи, що висновки відповідача про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу на суму 299 546,17 грн є безпідставними, податковий орган протиправно визначив позивачеві грошове зобов'язання з військового збору у розмірі 5616,49 грн, у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 0009031303 є протиправним і підлягає скасуванню.
Щодо висновків податкового органу про порушення позивачем пункту 2 частини першої статті 7, статті 8, частини другої статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» унаслідок несплати єдиного внеску за 2016 рік на загальну суму 65900,14 грн, суд зазначає таке.
Як убачається з Акта перевірки, визначаючи позивачеві недоїмку з єдиного внеску та застосовуючи штраф за несвоєчасну його сплату, відповідач виходив з того, що позивач у розумінні пункту 4 частини першої статті 4 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року №2464-VI (далі - Закон №2464-VI) є платником єдиного внеску та в охопленому перевіркою періоді отримав дохід від здійснення підприємницької діяльності, з якого не утримав єдиний внесок.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 4 Закону №2464-VI платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
За змістом частини першої статті 7 Закону №2464-VI для фізичних осіб-підприємців єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб.
Суд зазначає, що висновок контролюючого органу про несплату позивачем ЄСВ суму 65900,14 грн є похідним від необґрунтованого висновку про заниження позивачем чистого оподатковуваного доходу на суму 299 546,17 грн.
З урахуванням викладеного податковий орган безпідставно визначив позивачеві грошове зобов'язання з ЄСВ, у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню його рішення від 15.07.2019 №0009061303 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску на суму 19770,04 грн; вимоги про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ від 15.07.2019 №Ф-0009071303, від 04.11.2019 №Ф-124039-52.
Щодо висновків відповідача про заниження позивачем податку на додану вартість суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Нормами пункту 188.1 статті 188 ПК України визначається, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
У спірних правовідносинах донарахування позивачеві ПДВ також було похідним від необґрунтованого висновку про здійснення позивачем операцій з постачання сталі/штрипсу на суму 299 546,17 грн без відображення таких операцій у податковому обліку.
Беручи до уваги, що такий висновок контролюючого органу був спростований під час розгляду справи, податкове повідомлення-рішення від 15.07.2019 0009041303, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з ПДВ у розмірі 74886,25 грн, є протиправним і підлягає скасуванню.
Вимоги позивача про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.07.2019 №0009021303, яким позивачеві визначено штраф у розмірі 1 грн за порушення законодавства, що регулює обіг готівки та застосування РРО задоволенню не підлягають, адже до звернення до суду вказане податкове повідомлення-рішення було скасовано рішенням ДПС України від 26.09.2019 № 3290/6/99-00-08-05-04, прийнятим за наслідками розгляду скарги позивача від 29.07.2019 вх. №10081/ФОП від 30.07.2019 (т.4, а.с. 1-8).
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача, відповідач не надав.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивач сплатив судовий збір у розмірі 3143,38 грн, що підтверджується квитанціями від 19.09.2019 №0.0.1468480642 на суму 856,71 грн (т.1, а.с. 3), від 26.11.2019 №0.0.1534523624.1 на суму 1479,02 грн (т.1, а.с. 56), від 28.05.2020 №0.0.1720143384.1 на суму 807,65 грн (т.4, а.с. 34).
Сплачений позивачем судовий збір підлягає відшкодуванню йому у повному обсязі за рахунок відповідача.
Докази понесення позивачем інших витрат, пов'язаних із розглядом справи у матеріалах справи відсутні.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 КАС України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 15.07.2019 №Ф-0009071303.
3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області від 04.11.2019 №Ф-124039-52.
4. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 15.07.2019 №0009061303.
5. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 15.07.2019 №0009031303, №0009041303, №0009051303.
6. У задоволенні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 15.07.2019 №0009021303 відмовити.
7. Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, 5-а; ідентифікаційний код ВП - 44096797) судові витрати у розмірі 3143,38 грн. (три тисячі сто сорок три грн. 38 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 18.02.2024.
Суддя Кушнова А.О.