19 січня 2024 року Справа № 280/10075/23 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., за участю секретаря судового засідання Войтенко Д.В. (тимчасово виконує обов'язки за дорученням судді), розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса),
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування постанов,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) (далі - відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправними і скасувати постанови державного виконавця відповідача: від 26.12.2021 про відкриття ВП № 58115117 за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 на суму 909,48 грн; від 10.08.2022 про відкриття ВП № 69611011 за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 10.04.2019 на суму 5 962,33 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у листопаді 2023 року позивач отримала інформацію щодо наявності відносно неї виконавчих проваджень № 58115117 та № 69611011, ініційованих Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, а саме у зв'язку з винесенням останнім вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 та № Ф-145-У від 10.04.2019. Посилаючись на положення частини першої статті 12 Закону «Про виконавче провадження», представник позивача вказує, що відповідачем було грубо порушено строк пред'явлення виконавчих документів до примусового виконання, через що виконавчі провадження відкрито через декілька років з дня набрання чинності виконавчими документами. Просив поновити строк звернення до суду з цим позовом та відповідно задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 05.12.2023 суд відкрив провадження в адміністративній справі та призначив судове засідання у справі на 13.12.2023; зобов'язав відповідача протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі надіслати (надати) суду відзив на позовну заяву, а також надати належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження ВП №58115117 та № 69611011; докази надсилання документів виконавчого провадження ВП №58115117 та № 69611011 на адресу ОСОБА_1 . Крім того, судом зазначено, що питання строку звернення до суду буде оцінено судом після отримання відзиву відповідача та його письмової позиції щодо цього питання.
11.12.2023 до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх.№55004), в якому представник відповідача зазначає, що виконавчі провадження неодноразово надходили на виконанні до відділу, а не лише 17.01.2019 та 10.08.2022, як вказує позивач. Щодо строку звернення до суду зазначає, що враховуючи строк зберігання реєстрів на відправлену кореспонденцію, який становить 1 рік, у відповідача відсутня можливість надати інформацію на підтвердження отримання постанови про відкриття виконавчого провадження. Крім того, стверджує, що 26.10.2023 було винесено постанову та накладено арешт на грошові кошти боржника в межах виконавчого провадження № 69611011, про що позивача повідомлено засобами телефонного зв'язку. Вказує, що за інформацією, що міститься в АСВП на ОСОБА_1 відкрито 13 виконавчих проваджень. Зазначає, що на підставі Закону від 15.03.2022 № 2129-ІХ перебіг передбачених Законом № 1404-VIII строків виконавчого провадження, зокрема визначених частиною першою статті 12, на час дії воєнного стану в Україні тимчасово переривається, у зв'язку з чим повернення виконавчого документа без прийняття до виконання в порядку пункту 2 частини четвертої статті 4 Закону № 1404-VIII в даних обставинах унеможливлюється. З огляду на викладене, просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду з цим позовом, а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою від 13.12.2023 суд залучив Головне управління ДПС у Запорізькій області до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача; витребував від Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) та Головного управління ДПС у Запорізькій області докази по справі, а саме: копії заяв Головного управління ДПС у Запорізькій області до Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі про примусове виконання вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 на суму 909,48 грн та № Ф-145-У від 10.04.2019 на суму 5 962,33 грн; копії постанов про повернення виконавчого документа (податкових вимог № Ф-145-У від 04.11.2016, № Ф-145-У від 10.04.2019) стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання; інформації щодо конкретних дат всіх випадків пред'явлення зазначених податкових вимог з підтверджуючими документами (у тому числі, але не виключно, докази отримання заяв про примусове виконання податкових вимог Хортицьким відділом державної виконавчої служби у місті Запоріжжі, докази отримання Головним управлінням ДПС у Запорізькій області постанов про повернення виконавчих документів / повідомлень про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання).
Ухвалою від 13.12.2023 суд зупинив провадження у справі до 19.01.2024 та призначив наступне судове засідання на 19.01.2024 о 14:30.
28.12.2023 до суду надійшло клопотання відповідача (вх.№58247) про долучення до матеріалів справи копій матеріалів виконавчого провадження.
Протокольною ухвалою від 19.01.2024 поновлено провадження у справі.
19.01.2024 у судовому засіданні оголошено повний текст ухвали, якою поновлено позивачу строк звернення до суду з цим позовом.
У судовому засіданні представники сторін підтримали свої позиції, викладені у позові та відзиві. Протокольною ухвалою від 19.01.2024 суд оголосив перерву до 17:00 19.01.2024.
Фіксування судового засідання, призначеного на 17:00 29.12.2023, за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
04.11.2016 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області щодо ОСОБА_1 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145У на суму 909,48 грн, яка набрала чинності 05.07.2016 (а.с.5, 50).
03.07.2017 заступником начальника Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ВП № 52884739 при примусовому виконанні встановлено відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, через що на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, а саме вимогу про сплату боргу № Ф-145У від 04.11.2016 (а.с.78).
18.06.2018 постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ВП № 55593514 при примусовому виконанні встановлено відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, через що на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, а саме вимогу про сплату боргу № Ф-145У від 04.11.2016 (а.с.77).
17.10.2018 Головним управлінням ДФС у Запорізькій області на адресу Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області сформовано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 04.11.2016 № Ф-145У. Заява отримана органом державної виконавчої служби 17.01.2019, про що свідчить печатка вхідної кореспонденції (а.с.75).
17.01.2019 головним державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за заявою стягувача про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-145У від 04.11.2016 відкрито провадження ВП № 58115117 (а.с.6-7, 45-46).
Крім того, 10.04.2019 ГУ ДПС у Запорізькій області щодо ОСОБА_1 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145У на суму 5962,33 грн, яка набрала чинності 20.05.2019 (строк пред'явлення до виконання 20.08.2019) (а.с.8,34).
14.12.2021 постановою державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ВП № 59745555 при примусовому виконанні встановлено відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними, через що на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, а саме вимогу про сплату боргу № Ф-145У від 10.04.2019 (а.с.76).
07.07.2022 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області на адресу Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) сформовано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі вимоги від 10.04.2019 № Ф-145У. Отримана органом державної виконавчої служби 10.08.2022, про що свідчить печатка вхідної кореспонденції (а.с.74).
10.08.2022 старшим державним виконавцем Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) за заявою стягувача про примусове виконання вимоги про сплату боргу № Ф-145У від 10.04.2019 відкрито провадження ВП № 69611011 (а.с.9-10, 42-43).
Копії постанов про відкриття провадження ВП № 58115117 та ВП № 69611011 отримано представником позивача 21.11.2023 (а.с.13-14).
Не погоджуючись з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58115117 та ВП № 69611011, позивач звернувся з цим позовом до суду.
За приписами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відтак суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Відповідно до статті 1 Закону №1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 7 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII встановлено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі, зокрема, рішень інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами (у редакції на час виникнення спірних відносин).
За приписами статті 25 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами. Податковий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, надсилає в паперовій та/або електронній формі платникам єдиного внеску вимогу про сплату недоїмки з єдиного внеску. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відтак, вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 та № Ф-145-У від 10.04.2019 є виконавчими документами, які можуть бути пред'явлено до примусового виконання.
Перевіряючи правомірність винесення відповідачем постанов про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2019ВП № 58115117 та від 10.08.2022 ВП № 69611011, а також надаючи оцінку доводу позивача щодо пропущення стягувачем строку пред'явлення вимог про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 та № Ф-145У від 10.04.2019 відповідно до примусового виконання, суд виходить з наступного.
У відповідності до частини першої-другої статті 12 Закону № 1404-VIII виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони (частина п'ята статті 12 Закону).
За вимогами статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
За обставинами справи оскаржуються дві постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 58115117 за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 на суму 909,48 грн та ВП № 69611011 за вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 10.04.2019 на суму 5 962,33 грн.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 набрала чинності 05.07.2016, тобто може бути звернена до виконання до 05.10.2016.
Вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 10.04.2019 набрала чинності 20.05.2019, через що строк пред'явлення до виконання припадає на 20.08.2019.
У постанові від 22.09.2021 у справі № 240/10258/19 Верховний Суд дійшов висновків, що суть переривання строку полягає у тому, що при настанні зазначених обставин (юридичних фактів) перебіг строку починається спочатку, а час, який минув до перерви, до нового строку не зараховується. Про це було безпосередньо зазначено у частині другій статті 23 Закону № 606-XIV, яка є попередньою редакцією Закону № 1404-VIII, тоді як в чинній редакції Закону питання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання урегульовано статтею 12, але в ній ця норма відсутня. Норми щодо переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебувають у системному зв'язку із застосуванням норм, що регулюють завершення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу. Отже, з аналізу частини четвертої та п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII висновується, що після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання у зв'язку з його пред'явленням до виконання перебіг строку починається заново з наступного дня після його повернення. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. Таким чином, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону № 1404-VIII. Така позиція узгоджується з подібними правовими висновками, висловленими у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 29.10.2020 у справі № 916/922/16 та у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №303/2642/20.
Отже, з аналізу частини п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII та висновків Верховного Суду слідує, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення новий строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання строку у зв'язку з пред'явленням виконавчого документа до виконання встановлюється з дня його повернення та перебіг такого строку починається заново з дня, наступного після повернення виконавчого документа, без врахування часу, що минув до переривання строку.
Крім того, аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23.11.2023 у справі № 802/612/17-а.
Тож обов'язковою умовою для встановлення нового строку пред'явлення виконавчого документа до виконання згідно положень частини п'ятої статті 12 Закону № 1404-VIII є факт повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати виконавчий документ.
Ухвалою суду від 13.12.2023, крім іншого, від відповідача та третьої особи було витребувано інформацію щодо конкретних дат всіх випадків пред'явлення податкових вимог з підтверджуючими документами. Проте, ГУ ДПС у Запорізькій області вимоги вказаної ухвали не виконало. Натомість представник відповідача у судовому засіданні зазначила, що у відділу відсутня інформація щодо отримання податковим органом спірних постанов про повернення виконавчих документів.
З наданих відповідачем матеріалів виконавчих проваджень та результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП (наданих позивачем при поданні позовної заяви) вбачається наступне.
Щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 (строк пред'явлення 05.10.2016):
15.11.2016 відкрито виконавче провадження ВП № 52884739, проте 03.07.2017 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними);
21.02.2018 відкрито виконавче провадження ВП № 55593514, проте 18.06.2018 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними);
17.01.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 58115117 на підставі заяви Головного управління ДФС у Запорізькій області від 17.10.2018 (заява отримана 17.01.2019).
Як вже судом було зазначено, повернення виконавчого документа без виконання не позбавляє стягувача права на повторне пред'явлення виконавчого документа до виконання в межах строку, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження».
З огляду на те, що стягувачу виконавчий документ було повернуто 18.06.2018, тобто строк був перерваний, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання (вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016) спливав 19.09.2018.
Головне управління ДФС у Запорізькій області звернулось до виконавчої служби із заявою про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 лише 17.10.2018, тобто поза межами строку пред'явлення, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження» (19.09.2018).
Судом встановлено, що постановою Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17.01.2019 відкрито провадження ВП № 58115117, тобто за минуванням трьохмісячного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Отже, відповідач неправомірно відкрив виконавче провадження щодо виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 04.11.2016 лише 17.01.2019, за якою сплив строк пред'явлення її до виконання.
Щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 10.04.2019 (строк пред'явлення 20.08.2019):
11.08.2019 відкрито виконавче провадження ВП № 59745555, проте 14.12.2021 повернуто виконавчий документ стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність майна, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними)
10.08.2022 відкрито виконавче провадження ВП № 69611011 на підставі заяви Головного управління ДПС у Запорізькій області від 07.07.2022 (заява отримана 10.08.2022).
Суд зазначає, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», в Україні введено воєнний стан.
Указом Президента України від 14.03.2022 за №133/2022, затвердженим Законом від 15.03.2022 №7168, продовжено строк дії воєнного стану з 05 години 30 хв. 26 березня строком на 30 діб.
Відповідно до пункту 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», доповненого Законом України від 15.03.2022 №2129-ІХ, який набрав чинності з 26.03.2022, тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.
Як вбачається із пункту 2 пояснювальної записки до Закону України від 15.03.2022 №2129-ІХ, прийняття цього Закону є необхідним з метою забезпечення захисту національних інтересів у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації та забезпечення конституційних прав і свобод людини та громадянина в умовах воєнного стану.
Суд наголошує, що вказані законодавчі зміни щодо порядку пред'явлення виконавчого документа до виконання стосуються лише тих виконавчих документів, строк пред'явлення яких до виконання не сплинув станом на 26.03.2022, тобто на день набрання чинності Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ.
Разом з тим, виконавчий документ, а саме вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 10.04.2019, було повернуто стягувачу 14.12.2021, тобто строк був перерваний, строк пред'явлення виконавчого документа до виконання спливав 15.03.2022.
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до виконавчої служби із заявою про примусове виконання вимоги про сплату боргу (недоїмки) про сплату боргу (недоїмки) № Ф-145-У від 10.04.2019 лише 07.07.2022, тобто поза межами строку пред'явлення, встановленого статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження». При цьому, суд звертає увагу представника відповідача, що Закон України від 15.03.2022 №2129-ІХ не поширюється на спірні відносини, оскільки положення цього Закону набрали чинності 26.03.2022, тобто після зазначеного строку пред'явлення виконавчого документа (15.03.2022).
Судом встановлено, що постановою Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10.08.2022 відкрито провадження ВП № 69611011, тобто за минуванням трьохмісячного строку на пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Відтак, відповідачем було також неправомірно відкрито провадження й щодо виконання вимоги про сплату боргу № Ф-145У від 10.04.2019.
Отже, судом встановлено, що спірні постанови прийняті за виконавчими документами, строк пред'явлення виконання яких сплив, що не заперечила представник відповідача у судовому засіданні. Водночас в обгрунтування правомірності прийняття постанов представник наголосила на відсутності інформації щодо отримання третьою особою постанов про повернення виконавчого документа. Судом не приймаються вказані аргументи, оскільки відповідно до вимог статті 12 Закону №1404-VIII строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення та не пов'язаний з датою отримання постанов.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтями 72-76 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Враховуючи викладене, оцінивши достовірність та достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, відповідно до свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку про те, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 58115117 від 17.01.2019 та постанова про відкриття виконавчого провадження від 10.08.2022 ВП № 69611011 є такими, що не відповідають вимогам частини другої статті 2 КАС України, а отже вимоги про їх скасування є такими, що підлягають задоволенню.
При цьому представник позивача у судовому засіданні зауважив, що постанова про відкриття провадження ВП № 58115117 прийнята 17.01.2019, а не 26.12.2021, як помилково зазначено у позовній заяві. Відтак, суд розцінює це як описку у позові і в рішенні зазначає правильну дату.
Щодо вимоги представника позивача про стягнення витрат, як тих, що фактично понесені, так і тих, що повинні бути понесені у майбутньому у зв'язку з наданням правничої допомоги суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).
За приписами частини третьої статті 143 КАС України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У цьому випадку суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу (частина п'ята цієї статті).
У судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу після ухвалення рішення, у зв'язку з чим у цьому рішенні вказане питання розглядається.
За приписами частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 29.11.2023 № 6829-3198-1900-8919 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 2148,00 грн (а.с.19). За таких обставин, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2148,00 грн підлягають стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 271, 287, 295 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 17.01.2019 ВП № 58115117 з виконання вимоги про сплату боргу № Ф-145-У від 04.11.2016.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого державного виконавця Хортицького відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 10.08.2022 ВП № 69611011 з виконання вимоги про сплату боргу № Ф-145-У від 10.04.2019.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Хортицького відділу державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 2148,00 (дві тисячі сто сорок вісім гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач - Хортицький відділ державної виконавчої служби у місті Запоріжжі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), місцезнаходження: вул. Василя Сергієнка, буд. 48-А, м. Запоріжжя, 69076; код ЄДРПОУ 35037233.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача - Головне управління ДПС у Запорізькій області, місцезнаходження: пр.Соборний, буд.166, м.Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ ВП 44118663.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.01.2024.
Суддя К.В.Мінаєва