м. Вінниця
19 січня 2024 р. Справа № 120/13034/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Поліщук І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані бездіяльністю відповідача щодо ненадання позивачу запитуваної інформації згідно її запиту №8 від 18.07.2023.
Ухвалою від 28.08.2023 відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.
У встановлений судом строк відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив щодо задоволення даного позову. Зазначив, що селищною радою було надано відповідь на запит позивача, в якій зазначено на підставі яких нормативно-правових актів відбулась передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність та які документи при цьому складались.
Суд, вивчивши матеріали справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності встановив наступні обставини.
18.07.2023 позивач звернулась до відповідача із запитом №8 на отримання публічної інформації, в якому просила надати перелік всіх працівників Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, займаної посади, дати прийому/призначення на посаду та дату звільнення (у разі звільнення) за період часу з 23.11.2020 року по 30.06.2023 року, які були відповідальні за інвентаризацію землі комунальної власності яка була приєднана від Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
У відповідь на даний запит, відповідач листом від 28.07.2023 за №08-10 1395 повідомив, що на підставі Указу Президента України від 15 жовтня 2020 р. № 449 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 р. № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» відбулася передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності комунальну власність відповідно вимог статті 117 Земельного кодексу України.
Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області передано із державної власності земельні ділянки сільськогосподарського призначення у комунальну власність Турбівської селищної ради актом приймання - передачі від 11.12.2020 року №46-ОТГ.
Відповідно ст. 35 Закону України «Про землеустрій» визначено, що інвентаризація земель проводиться з необхідним комплексом робіт на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 5 червня 2019 року № 476 "Про затвердження Порядку проведення інвентаризації земель та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України".
Згідно положення про Відділ земельних відносин та екологічних питань Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яке затверджене рішенням 21 сесії 8 скликання Турбівської селищної ради від 24.12.2021 року №8/21-1358, відділ займається реалізацією державної політики у сфері регулювання земельних відносин, охорони навколишнього середовища, ефективного управління на землях комунальної власності. Здійснює організацію землеустрою та ведення облікової земельно-кадастрової документації, подає пропозиції екологічній інспекції щодо покращення екологічного стану водних об'єктів, природних джерел та інших природних об'єктів, погоджує поточні та перспективні плани роботи підприємств, подає пропозиції в межах своєї компетенції щодо організації територій та об'єктів природно заповідного фонду місцевого значення.
Основними цілями та завданнями при утворенні громади було підтримання повної життєдіяльності об'єднаної територіальної громади. Кошти направлялися на соціальні виплати, а з початком повномасштабної агресії РФ для військових, їх сімей та переселенців.
Разом із тим, на думку позивача, відповідачем протиправно відмовлено у наданні запитуваної нею інформації.
Дані обставини слугували підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходив із наступного.
Спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються Законом України від 13 січня 2011 року №2939-VI "Про доступ до публічної інформації" (далі - Закон України "Про доступ до публічної інформації").
Статтею 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Частинами 1, 2 статті 19 Закону України "Про доступ до публічної інформації" запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту.
Відповідно до частини 1 статті 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Як уже було встановлено судом вище, 18.07.2023 позивач звернулась до відповідача із запитом №8 на отримання публічної інформації, в якому просила надати перелік всіх працівників Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові, займаної посади, дати прийому/призначення на посаду та дату звільнення (у разі звільнення) за період часу з 23.11.2020 року по 30.06.2023 року, які були відповідальні за інвентаризацію землі комунальної власності, яка була приєднана від Козинецької сільської ради Липовецького району Вінницької області до Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
У відповідь на даний запит відповідач, посилаючись на Указ Президента України від 15.10.2020 №449, постанову КМ України №1113 від 16.11.2020, статтю 35 Закону України «Про землеустрій» повідомив, що у Турбівській селищній раді є Відділ земельних відносин та екологічних питань Турбівської селищної ради та роз'яснив його сферу діяльності, а також повноваження даного відділу.
Із наведеної відповіді вбачається, що вона не є повною та не надає відповідь на поставлене позивачем запитання.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 14 Закону України "Про доступ до публічної інформації" розпорядники інформації зобов'язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що селищною радою було надано відповідь на запит позивача, в якій зазначено, на підставі яких нормативно-правових актів відбулась передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення у комунальну власність та які документи при цьому складались.
Разом із тим, у своєму запиті позивач не просила надати їй таку інформацію.
Пунктом 1 частини 1 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" врегульовано, що якщо розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
В даному ж випадку, відповідач не зазначив у відповіді на запит про те, що не володіє запитуваною інформацією, замість цього обмежився наданням відповіді не по суті поставлених запитань.
Згідно з частиною 2 статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
З огляду на викладене, а також беручи до уваги те, що на запит позивача відповідачем надано відповідь не по суті поставленого запитання, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог даного позову та наявність підстав для його задоволення.
Згідно з ч. 1 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення даного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 1073,60 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Що ж до відшкодування на користь позивача понесених витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 2000 грн., суд зазначає наступне.
Так, частиною 1 статті 134 КАС України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 цієї статті за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Приписами частини 4 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частинами 5, 6 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 7 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зі змісту вказаних норм слідує, що від учасника справи, який поніс витрати на професійну правничу допомогу, вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд має з'ясувати склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність) або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності чи відповідного договору.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
На підтвердження понесених витрат позивачем надано: Витяг із Договору про надання професійної правничої допомоги №07-08/2023-1 від 07.08.2023, укладеного із адвокатом Майданевичем Л.О. В даному договорі визначено фіксовану суму гонорару в розмірі 2000 грн.
Крім того, позивачем також надано Акт передачі-приймання роботи/послуг від 21.08.2023, у якому визначено, що клієнт здійснить оплату гонорару протягом 30 днів з дня розгляду справи в суді першої інстанції.
Відтак, дослідивши зміст наданих доказів на підтвердження витрат на правничу допомогу суд доходить висновку, що такі витрати дійсно пов'язані саме із розглядом цієї справи та підтверджені документально.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини цієї справи, враховуючи значення справи для позивача, обсяг наданих адвокатом послуг, їх складність та час, необхідний для їх надання, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 2000,00 грн., що відповідає вимогам розумності та співмірності.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо ненадання ОСОБА_1 запитуваної інформації, вказаної у запиті на отримання публічної інформації №8 від 18.07.2023.
Зобов'язати Турбівську селищну раду Вінницького району Вінницької області повторно розглянути запит ОСОБА_1 на отримання публічної інформації №8 від 18.07.2023 з наданням повної та достовірної інформації у відповідності до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації".
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 1073 (одна тисяча сімдесят три) гривні 60 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень за рахунок бюджетних асигнувань Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (
Відповідач: Турбівська селищна рада Вінницького району Вінницької області (вул. Миру, 44, смт. Турбів, Вінницька область, код ЄДРПОУ 04326230)
Повний текст рішення складено 19.01.2024.
Суддя Поліщук Ірина Миколаївна