м. Вінниця
19 січня 2024 р. Справа № 120/11728/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Вінницького окружного адміністративного суду з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що з 30 вересня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у розмірі 59% від відповідних сум грошового забезпечення.
Позивач із вказаним відсотковим значенням розміру пенсії не погоджується та вважає, що відповідачем протиправно не було включено 5% до розміру грошового забезпечення у зв'язку із звільненням його за станом здоров'я (через хворобу) відповідно до підпункту "б" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
14 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про здійснення перерахунку пенсії, виходячи із 64% від відповідних сум грошового забезпечення (за рахунок врахування 5% за звільнення зі служби за станом здоров'я), проте листом від 06 липня 2023 Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області відмовило у здійснені вказаного перерахунку.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду із цим позовом.
Ухвалою від 07 серпня 2023 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено її розгляд здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
25 серпня 2023 року представником Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області подано відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що позивач з 30 вересня 2011 перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ.
На думку представника відповідача, ОСОБА_1 безпідставно вважає що його пенсія має бути перерахована, виходячи із 64% від відповідних сум грошового забезпечення.
Так, згідно із пунктом 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114, звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
а) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України Про військовий обов'язок і військову службу для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України Про військовий обов'язок і військову службу для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Далі представник відповідача зауважує, що для визначення відсотку грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення розміру пенсії, - 50% чи 55%, визначальне значення мала форма звільнення зі служби, а саме у відставку чи у запас.
Відтак, на переконання відповідача, оскільки позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу (підпункт "б" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114), а не у відставку через хворобу (підпункт "б" пункту 65 згаданого Положення), тому ОСОБА_1 правомірно призначено пенсію у розмірі 59% грошового забезпечення.
За таких обставин представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Наказом Управління внутрішніх справ України у Вінницькій області № 172 о/с від 29 вересня 2011 року капітана міліції ОСОБА_1 з 29 вересня 2011 року звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил за підпунктом "б" пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (через хворобу).
ОСОБА_1 з 30 вересня 2011 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області, та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Пенсія позивачеві призначена із розрахунку 59 % від відповідних сум грошового забезпечення (з яких 50% - за 20 років вислуги та 9% - за 3 роки (за кожний рік вислуги понад 20 років 3% від відповідних сум грошового забезпечення).
14 червня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії, виходячи із 64% (59%+5%) від відповідних сум грошового забезпечення відповідно до пункту 64 підпункту "б" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, що затверджене постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114.
За результатами розгляду такої заяви Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області листом від 06 липня 2023 вих. № 12337-10535/П-02/8-0200/23 повідомило заявника про те, що згідно з матеріалами електронної пенсійної справи він був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил та вислуга років складає 23 роки. Враховуючи зазначене, розмір пенсії позивача становить 59% (20 років вислуги 50% + 3 роки - 9%) відповідних сум грошового забезпечення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли, суд враховує наступне.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту "а" статті 13 Закону № 2262-ХІІ (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Частиною 1 статті 26 Закону України "Про військову службу і військовий обов'язок" від 25 березня 1992 року № 2232-ХП (в редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу) передбачалося, що звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється: а) у запас, якщо військовослужбовці не досягли граничного віку перебування в запасі і за станом здоров'я придатні до військової служби; б) у відставку, якщо військовослужбовці досягли граничного віку перебування в запасі або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби з виключенням з військового обліку.
Водночас порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, їх права і обов'язки визначено Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі - Положення № 114).
Згідно із пунктом 62 Положення № 114 звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:
a) у запас Збройних Сил (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом України Про військовий обов'язок і військову службу для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;
б) відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом України "Про військовий обов'язок і військову службу" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).
Отже, для визначення відсотку грошового забезпечення, з якого проводиться обчислення розміру пенсії (50% чи 55%) визначальне значення має саме форма звільнення зі служби, а саме: у відставку чи в запас.
Відповідно до вимог Положення № 114 особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу на підставі пункту 64 підпункт "б". В той час як особи рядового і начальницького складу звільняються зі служби у відставку (із зняттям з військового обліку) через хворобу на підставі пункту 65 підпункт "б" згаданого Положення.
Згідно з пунктом 64 підпунктом "б" Положення №114 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.
Так, копія наказу Управління внутрішніх справ України у Вінницькій області № 172 о/с від 29 вересня 2011 року свідчить про те, що позивача звільнено зі служби в органах внутрішніх справ саме в запас Збройних Сил на підставі пункту 64 підпункт "б" (через хворобу) Положення № 114.
Відтак суд доходить висновку, що оскільки позивача звільнено з органів внутрішніх справ у запас через хворобу (пункт 64 підпункт "б" Положення № 114), а не у відставку через хворобу (пункт 65 підпункт "б" Положення № 114), тому відповідно до наведених вище норм ОСОБА_1 правомірно призначено пенсію у розмірі 59% від відповідних сум грошового забезпечення, а тому правові підстави для проведення перерахунку та виплати пенсії, виходячи з 64% від відповідних сум грошового забезпечення, відсутні.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову в задоволенні позовних вимог відсутні й підстави для відшкодування позивачеві витрат, пов'язаних із сплатою ним судового збору.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 )
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: 21005, м. Вінниця, вул. Зодчих, буд. 22; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 13322403)
Рішення суду в повному обсязі складено 19.01.2024
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович