19 січня 2024 року місто Київ
Справа №753/201/20
Апеляційне провадження № 22-ц/824/6901/2024
Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., вирішуючи питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року (у складі судді Лужецької О.Р., повний текст складено 08.12.2023)
у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року позов ОСОБА_2 задоволено.
В порядку поділу спільного сумісного майна подружжя виділено ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в сумі 1 269 406 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в сумі 5 763 гривень.
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя - відмовлено.
Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , 08 січня 2024 року засобами поштового зв'язку направив до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошової компенсації частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 в сумі 1 269 406 грн та судового збору в сумі 5 763 грн і ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким у первісному позові ОСОБА_4 про стягнення компенсації відмовити повністю.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 17 січня 2024 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк на усунення недоліків.
17 січня 2024 року до Київського апеляційного суду надійшло клопотання від ОСОБА_5 , якій діє в інтересах ОСОБА_1 , яким просить відстрочити сплату судового збору ОСОБА_1 у зв'язку з тим, що розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу сторони.
Перевіривши зміст клопотання представника позивача про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, вважаю що дане клопотання не підлягає задоволенню з таких підстав:
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов'язком.
Так, згідно до ч. ч. 1, 3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов, 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Тлумачення статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір» свідчить, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, є врахування судом майнового стану сторони.
Вимога про сплату державного мита є стримуючою мірою для потенційних позивачів від пред'явлення безрозсудних і необґрунтованих позовів. Для того, щоб гарантувати справедливий баланс між підтримкою нормального функціонування судової системи і захистом інтересів заявника при поданні позову до суду, внутрішньодержавні суди звільняють від сплати державного мита заявників, які можуть підтвердити свій поганий фінансовий стан (рішення ЄСПЛ «SHISHKOV v. RUSSIA» від 20 лютого 2014 року, пункт 111).
Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ «Kniat v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v. Poland» від 26 липня 2005 року, пункти 63-64).
Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору (або відстрочення, розстрочення сплати судового збору), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
На підтвердження свого скрутного майнового стану до клопотання було додано Довідку з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків, відповідно до якої за 2023 рік ОСОБА_1 не отримувала доходи.
Однак, така довідка не є належним доказом для звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, оскільки надана інформація не може вважатись достатньою підставою для звільнення від сплати судового збору та в повній мірі не характеризує майновий стан ОСОБА_1 . Належних доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору або наявність пільг, ОСОБА_1 не надано, тому клопотання задоволенню не підлягає.
Такими документами, наприклад, можуть бути довідки: з служби соціального захисту; про відсутність майна та майнових прав; про склад сім'ї; про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї; банківські документи про відсутність на рахунку коштів; довідка фіскального органу про відсутність перелік розрахункових та інших рахунків, тощо. Оскільки таких документів не надано, а надані ОСОБА_1 документи не є достатнім доказом, що підтверджує її майновий стан за минулий рік, та перешкоджає сплаті судового збору, підстав для задоволення клопотання відсутні.
Згідно частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Отже, наведене свідчить про невиконання скаржником вимог ухвали, що є підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме: надання до Київського апеляційного суду документу, що підтверджує сплату судового збору у розмірі, зазначеному в ухвалі від 17 січня 2024 року, або надання документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Керуючись ст.ст.185, 357 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Желепи О.В., -
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 20 листопада 2023 року.
Продовжити ОСОБА_1 строк для усунення недоліків апеляційної скарги зазначених в ухвалі Київського апеляційного суду м. Києва від 17 січня 2024 року, встановивши строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліку, апеляційна скарга буде вважатися неподаною та повернута скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Желепа О.В.