Справа № 359/1339/23 Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.
Провадження №22-ц/824/5750/2024 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
19 січня 2024рокуКиївський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Новоселецької Оксани Анатоліївни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
У лютому 2023 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що сторони з 07 серпня 2010 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 .
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 13 травня 2013 року шлюб між сторонами розірвано. На підставі рішення цього ж суду від 06 квітня 2015 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 в розмірі частини із всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи з 18 березня 2015 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 включно.
Дане судове рішення набрало законної сили та пред'явлено до виконання, у зв'язку з чим 06 квітня 2015 року постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби у Новоград-Волинському районі Житомирської області Центрального Західного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції відкрито виконавче провадження.
22 лютого 2020 року позивач зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 , від якого ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась донька ОСОБА_2 . Дружина позивача перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років та перебуває на утриманні позивача.
Відповідач разом з донькою ОСОБА_6 проживають у квартирі, яку на сім'ю отримав позивач. Сам же ОСОБА_2 разом з новою сім'єю проживають в орендованій квартирі. Позивач є військовослужбовцем, у зв'язку з чим витрачає додаткові грошові кошти на екіпіровку, спорядження, одяг та на проїзд до місця несення служби.
Посилаючись на викладені обставини, просив зменшити розмір аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 з 1/4 до 1/6 частини із всіх видів заробітку, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2023 року позов задоволено.
Зменшено розмір аліментів, які щомісячно стягуються з ОСОБА_2 на підставі заочного рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2015 року, ухваленого у справі за № 359/2375/15-ц, про стягнення на користь ОСОБА_7 на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 1/4 частки до 1/6 частини.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дати вступу рішення в законну силу і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 1 073,60 грн.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, представник ОСОБА_1 - адвокат Новоселецька О.А.подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В доводах апеляційної скарги зазначає, що встановлені судом обставини справи свідчать про те, що з моменту визначення судом розміру аліментів, які стягуються з позивача на користь відповідача, змінилось сімейне становище у платника аліментів, так як він створив нову сім'ю та народив ще одну дитину. Ці зміни у сімейному стані відбулись у травні 2022 року, жодних доказів на підтвердження матеріального становища платника аліментів позивачем не надано.
Разом з тим, згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 26.10.2023 року, наданим Звягельським ВДВС у Звягельському районі Житомирської області ЦМУ МЮ розмір доходу позивача істотно збільшився після народження другої дитини. Фактично, незважаючи на зміну сімейного стану, відбулось покращення матеріального становища позивача.
Вважає, що з урахуванням доходу позивача, він має можливість сплачувати аліменти у розмір частки його доходу та на кожного з його утриманців буде припадати вірна частка його доходу.
Також вказує, що судом в порушення ст. 182 Сімейного кодексу України не враховано, що позивач належним чином та допустимими доказами не підтвердив майновий стан, а саме його погіршення у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу, а тому вважає, що судом було прийнято рішення, яким було порушено права та інтереси неповнолітньої дитини.
Крім того, стягуючи судовий збір на корить позивача суд не звернув уваги на те, що відповідачка має статус учасника бойових дій, чим порушено її законне право на встановлену законодавством України пільгу.
У відзиві на апеляційну скаргу, представник ОСОБА_2 - адвокат Новоселицька О.А. просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість. Зазначає, що стягнення аліментів на утримання дітей, з другого з батьків, з ким діти не проживають, не має, та в розумінні закону не можу бути способом необґрунтованого збагачення того з батьків, з ким проживають діти та відповідно надмірним тягарем для другого з батьків, з ким діти не проживають.
Вказані кошти мають виключно цільовий характер та не можуть використовуватись на цілі, які не пов'язані з матеріальними потребами дітей.
Закон визначає аліменти саме, як кошти на утримання дитини, а тому суд має встановити реальні потреби щодо належного утримання дитини виходячи з цього визначити розмір частки доходів стягуваних з платника, яка при певних обставинах може фактично бути незначною, проте в грошовому еквіваленті абсолютно достатньою, розумною та справедливою.
Вказує, що відповідачка є військовослужбовцем, і як йому відомо має грошове забезпечення, що складає близько 60 тисяч гривень на місяць, а з урахуванням рівності обов'язку в утриманні дитини, має також витрачати на утримання доньки не менше 12 000 грн, що сумарно буде складати близько 24 000 грн, що є достатнім та розумним, враховуючи спільний обов'язок батьків утримувати неповнолітню дитину, а також те, що вказана сума у більш ніж чотири рази перевищує прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.
Крім того, достатніх доказів того, що відповідачка потребує на утримання спільної доньки витрат, що перевищує 15 000 грн, остання суду не надала.
Звертає увагу, що витрати, пов'язані з розвитком здібностей дитини не є мінімально необхідними, є додатковими витратами на дитину, пов'язаними з особливими обставинами та стягується в іншому порядку, зокрема в порядку ст. 182 СК України, за умови, про що роз'яснено відповідачці в оскаржуваному рішенні.
Згідно з ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом першої інстанції, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька ОСОБА_6 . Наведене підтверджується повторно виданим 29 жовтня 2014 року свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області.
Шлюб між сторонами розірвано. Дитина ОСОБА_8 залишилась проживати разом з матір'ю.
Заочним рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 квітня 2015 року з позивача на користь відповідача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову до суду 18 березня 2015 року, і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
22 лютого 2020 року ОСОБА_2 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 у зв'язку з чим подружжю присвоєно єдине прізвище ОСОБА_9 . Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 виданого 22 лютого 2020 року Ріпкинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Північно Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми).
Від цього шлюбу народилась донька ОСОБА_10 . Наведене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 виданого 31 травня 2022 року Новоград Волинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новоград Волинському районі Житомирської області Центрально Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький).
З вересня 2022 року позивач проживає в орендованій квартирі у смт. Ріпки, що підтверджується договором оренди житлового приміщення, укладеного з ОСОБА_11 . Згідно п. 1.2, 2.2.4 вказаного договору ОСОБА_2 не пізніше останнього дня місяця сплачує щомісяця орендну плату в розмірі 5 000 грн.
Також судом встановлено, що відповідач 25 грудня 2015 року зареєструвала шлюб з ОСОБА_12 , у зв'язку з чим подружжю присвоєно прізвище ОСОБА_13 . Наведене підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Бориспільського міськрайонного управління юстиції у Київській області.
Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_6 народилась дитина ОСОБА_14 . Наведене підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 виданого 18 квітня 2018 року Бориспільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.
ОСОБА_1 з серпня 2023 року несе витрати на навчання доньки ОСОБА_8 у позашкільному закладі «Алско». Наведене підтверджується контрактом укладеним 10 серпня 2023 року між відповідачем та ТОВ «Політико правовий коледж «Алско».
Задовольняючи позовні вимоги суд виходив з того, що відбулися зміни у сімейному стані позивача та у останнього з'явилися зобов'язання щодо утримання ще однієї дитини. Суд зазначив, що зменшення розміру аліментів до 1/6 частини доходів позивача відповідає вимогам ст. 182 та ч. 5 ст. 183 СК України щодо розміру аліментів на одну неповнолітню дитину.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 цього ж Кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходів її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Згідно зі ст. 182 цього Кодексу при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно зі ст. 192 цього ж Кодексу розмір аліментів, визначений за рішенням суду може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
При цьому суд має виходити з матеріального становища обох сторін.
За обставинами справи встановлено, що після ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі з 1/4 частини всіх видів заробітку, у позивача народилося донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Відтак у позивача виникли додаткові зобов'язання щодо утримання ще однієї малолітньої дитини, а також щодо утримання дружини, зайнятої доглядом за дитиною до трьох років.
При визначенні розміру аліментів враховуються зобов'язання платника аліментів щодо утримання всіх неповнолітній дітей чи інші аліментні зобов'язання.
Оскільки у позивача змінився матеріальний та сімейний стан суд дійшов правильних висновків про те, що розмір аліментів, стягуваних за рішенням суду може бути зменшено.
На час ухвалення рішення про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_4 платник аліментів не мав будь - яких інших аліментних зобов'язань. На час же розгляду даної справи позивач має інші аліментні зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги про те, що матеріальний стан платника аліментів покращився, ґрунтуються на припущеннях, а відтак не можуть бути враховані, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Наявність у позивача заборгованості по аліментам не може бути підставою для відмови у задоволенні позову про зменшення розміру аліментів.
Питання стягнення аліментів, визначення розміру заборгованості, оспорення розміру заборгованості, оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного чи приватного виконавця у виконавчому провадженні передбачено Законом України «Про виконавче провадження» та розділом VII ЦПК України. Зазначеними нормами врегульовано питання стягнення заборгованості по аліментам та розгляд скарг сторін виконавчого провадження. Подача скарги на дії чи бездіяльність державного чи приватного виконавця є правом сторони виконавчого провадження та будь - яким чином не впливає на право такої сторони вирішувати у судовому порядку питання щодо зменшення розміру аліментів.
Щодо доводів відповідача про безпідставність стягнення з неї на користь позивача судового збору, від сплати якого вона звільнена відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із ти що має статус учасника бойових дій, колегія суддів оцінює їх як необґрунтовані. Так, згідно положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Вирішуючи питання про сплату судового збору особою, яка має статус учасника бойових дій, для правильного застосування норм пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» суд має враховувати предмет та підстави позову, перевірити чи стосується така справа захисту прав цих осіб з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зазначена правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року в справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020 року в справі № 545/1149/17.
Предметом спору у цій справі є зменшення розміру аліментів, тобто зазначений спір не пов'язаний із захистом прав відповідача як учасника бойових дій, не стосується його соціального і правового статусу, який врегульований спеціальним законом.
За таких обставин, правові підстави, передбачені пунктом 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору за подання вказаного позову, відсутні.
За вказаних обставин колегія суддів прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з підстав, викладених у апеляційній скарзі.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Новоселецької Оксани Анатоліївни залишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 25 вересня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня проголошення постанови до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до цього суду з підстав, викладених у ст. 369 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 19 січня 2024 року.
Суддя-доповідач Д.О. Таргоній
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар