Справа № 755/9644/22
Апеляційне провадження №22-ц/824/3263/2024
18 січня 2024 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у справі за позовом Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації до ОСОБА_1 , третя особа: Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про стягнення надмірно виплачених коштів,
У вересні 2022 року позивач звернувся до суду із позовом про стягнення надмірно виплачених коштів, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, суму боргу житлової субсидії у грошовій формі за період з жовтня 2021 року по січень 2022 року у розмірі 5 596,45 грн.; стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації сплачений судовий збір в сумі 2 481,00 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що 30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк».
Постановою Кабінету Міністрів від 21 жовтня 1995 року № 848 затверджено Положення «Про спрощення порядку надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива», яким визначено умови призначення та порядок надання громадянам щомісячної адресної безготівкової субсидії для відшкодування витрат на оплату користування житлом або його утримання та комунальних послуг (далі по тексту - Положення № 848).
Рішенням Управління соціального захисту населення від 12 лютого 2020 року відповідачці призначено житлову субсидію.
Позивач зазначає, що на адресу Управління соціального захисту населення надійшов лист Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 13 липня 2020 року № 051/13665-002/2, у якому зазначається, що до Департаменту надійшов лист Міністерства соціальної політики України від 08 липня 2020 року № 9870/0/2-20/56 про проведення перевірки правильності надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям житлових субсидій. Листом повідомлено, що Мінсоцполітики в рамках Угоди про позику № 8404-UA між Україною та МБРР від 09 липня 2014 року здійснює модернізацію системи соціальної підтримки населення України. Угодою передбачено здійснення надання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям житлових субсидій. Згідно інформації, наданої Міністерством фінансів України, за результатами верифікації та моніторингу державних виплат з програмного комплексу «Житлові субсидії» режиму «Верифікації» встановлено, що відповідачка має депозит в АТ «Універсал Банк» на звітну дату - 01 жовтня 2021 року.
Так, пп. 9 п.14 Положення № 848 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період), якщо: будь-то із складу домогосподарства або член сім'ї особи із складу домогосподарства на 1 число місяця, з якого призначається житлова субсидія, має на депозитному банківському рахунку (рахунках) кошти у сумі, що перевищує 100 000,00 грн, про що зазначається в декларації.
Згідно п.49 Положення № 848, громадянин несе відповідальність за подані відомості у заяві, декларації про доходи, інших документів, що вплинули на встановлення права на призначення житлової субсидії та на визначення її розміру.
Як зазначає позивач, відповідачка не повідомила про наявність на її депозитному банківському рахунку коштів в сумі, що перевищує 100 000,00 грн.
Рішенням позивача від 04 лютого 2022 року припинено надання відповідачці житлової субсидії. Управління соціального захисту населення листом № 37/18-5118 від 27 червня 2022 року інформувало відповідачку про необхідність повернення надміру виплаченої житлової субсидії за період з жовтня 2021 року по січень 2022 року в сумі 5 596,45 грн. При цьому позивач вказує, що лист повернувся до Управління соціального захисту населення без отримання з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року у задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, позивач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення позову.
Станом на дату розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що 30 січня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Управління соціального захисту населення із заявою про призначення та надання житлової субсидії у грошовій формі через АТ «Ощадбанк», надавши Декларацією про доходи і витрати осіб, які звернулися за призначенням житлової субсидії.
Відповідно до листа Департаменту соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) від 17 грудня 2021 року № 051/27829-002/1, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснює централізовану виплату всіх видів державної соціальної допомоги, пільг, субсидій, компенсацій та інших виплат по місту Києву.
12 лютого 2020 року Управлінням соціального захисту населення ухвалено рішення про призначення житлової субсидії уповноваженому власнику/наймачеві ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , опалювана площа: 67,20 кв.м.; площа, на яку призначається субсидія: 48,87 кв.м.; призначено житлову субсидію з січня 2020 року по квітень 2020 року включно. Розраховано субсидію на 3 місяців з січня 2020 року по березень 2020 серпня включно щомісячно в сумі 1433,53 грн.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б підтвердили наявність у ОСОБА_1 депозитного рахунку у банківській установі на суму понад 100 000 грн.
Колегія судів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи апеляційним судом встановлено, що доводи апелянта, викладені у апеляційній скарзі фактично повторюють позицію висловлену в суді першої інстанції. Суд першої інстанції ретельно дослідив всі доводи відповідача та надав їм належну правову оцінку, з якою погоджується і колегія суддів апеляційного суду.
Як неодноразово вказував ЄСПЛ, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого у Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (§§ 29-30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року в справі «Руїз Торія проти Іспанії», заява № 18390/91).
Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (§ 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).
Зважаючи на наведене, у апеляційного суду відсутній обов'язок повторного зазначення тих висновків, які суд першої інстанції поклав в основу свого рішення, і з якими в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
При зверненні з даним позовом до суду позивач в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що відповідач має депозит в АТ «Універсал Банк», однак належних та достовірних доказів щодо наявності у відповідачки депозитного рахунку та його розміру в установі банку, який на думку позивача перевищує 100 000 грн., до суду надано не було.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Дніпровської районної в місті Києві державної адміністраціїзалишити без задоволення.
Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389
ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
К.П. Приходько