Єдиний унікальний номер справи 953/3118/21
Провадження №22-ц/824/3023/2024
18 січня 2024 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» на заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди,
У лютому 2021 року позивач звернувся до суду із позовом про захист прав споживачів та стягнення матеріальної шкоди.
В обґрунтування позову зазначив, що період із 08.09.2020 р. по 17.09.2020 р. позивач користувався послугами пересилання (перевезення) відповідача, а саме: надсилав товари через послуги відповідача, що підтверджується експрес-накладними: № 59000556051591 від 11.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556501523 від 12.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556954744 від 14.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556500335 від 12.09.2020 р. на суму 1020,00 грн., № 59000556052662 від 11.09.2020 р. на суму 9999,00 грн., № 59000555576559 від 10.09.2020 р. на суму 12900,00 грн., № 59000555577224 від 10.09.2020 р. на суму 400,00 грн., № 59000554395160 від 08.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000557084133 від 14.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000557474077 від 15.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556952844 від 14.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000557084710 від 14.09.2020 р. на суму 5999,00 грн., № 59000558508590 від 17.09.2020 р. на суму 7500,00 грн. Однак, позивач вказує, що грошові кошти за вказаним накладними позивачем не були отримані та розмір заборгованості складає 90318,00 грн. Позивач у вересні 2020 року звернувся до відповідача із претензією, а також в жовтні до Слобідського відділу ГУНП в Харківській області щодо шахрайських дій відповідача. Крім того, позивач в грудні 2020 року звернувся повторно до відповідача із претензією про повернення коштів в зазначеній сумі, однак, відповідач надав відповідь на зазначену претензію, якою відмовив в поверненні коштів. Позивач вказує, що відповідач незаконно в порушення вимог закону та укладеного між сторонами договору, без достатніх правових підстав не виплатив належні позивачу кошти, а відтак, останній, вимушений звернутись до суду із даним позовом та просить стягнути вказану суму коштів із відповідача на користь позивача в примусовому порядку.
Заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року позов задоволено; стягнуто із ТОВ «Нова Пошта» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 90318, 00 грн., а також судовий збір в сумі 908, 00 грн.
У лютому 2022 року ТОВ «Нова Пошта» звернулось до суду із заявою про перегляд заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 03 червня 2022 року поновлено ТОВ «Нова Пошта» строк на подання заяви про перегляд заочного рішення у справі №953/3118/21; в задоволенні заяви відповідача про перегляд та скасування заочного рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року у справі №953/3118/21 відмовлено.
Не погоджуючись із заочним рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року, відповідач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв'язку з цим апелянт просить апеляційний суд рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Станом на початок розгляду справи по суті відзив на апеляційну скаргу до Київського апеляційного суду не надходив.
Відповідно до ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно із ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскільки у справі ціна позову становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму, а дана справа не відноситься до тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання.
У відповідності до положень ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до положень ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання встановлених законом умов) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги з наступних підстав:
В ході розгляду справи судом було встановлено, що в період із 08.09.2020 р. по 17.09.2020 р. між позивачем та відповідачем були укладені публічні договори про надання послуг з організації перевезення відправлень, що підтверджується експрес-накладними: № 59000556051591 від 11.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556501523 від 12.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556954744 від 14.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556500335 від 12.09.2020 р. на суму 1020,00 грн., № 59000556052662 від 11.09.2020 р. на суму 9999,00 грн., № 59000555576559 від 10.09.2020 р. на суму 12900,00 грн., № 59000555577224 від 10.09.2020 р. на суму 400,00 грн., № 59000554395160 від 08.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000557084133 від 14.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000557474077 від 15.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000556952844 від 14.09.2020 р. на суму 7500,00 грн., № 59000557084710 від 14.09.2020 р. на суму 5999,00 грн., № 59000558508590 від 17.09.2020 р. на суму 7500,00 грн.
За твердженнями позивача грошові кошти за вказаним накладними (доставка була замовлена із післяоплатою) ним отримані не були, розмір заборгованості складає 90318,00 грн.
У вересні 2020 року позивач звернувся до відповідача із претензією, в якій повідомив про неотримання коштів за вказаними накладними, а також повідомив про факт перерахування коштів за вказаними накладними не на його рахунок.
Доказів надання відповіді на вказану претензію матеріали справи не містять.
Крім того, позивач в грудні 2020 року звернувся до відповідача із претензією-вимогою № 1 від 04.12.2020 року, в якій просив повернути кошти в загальній сумі 90318,00 грн.
Відповідно до листа ТОВ «Нова Пошта» від 24.12.2020 року № 28094, було встановлено, що відповідач підтвердив здійснення позивачем відправлення вантажів із замовленням додаткової послуги «Грошовий переказ», при цьому по кожному відправленню у встановленому порядку було замовлено послугу «Зміна даних». Порушень та протиправних дій з боку співробітників компанії виявлено не було, послугу було надано без порушень та в повному обсязі, а відтак відповідач немає жодних правових підстав для задоволення претензійних вимог позивача.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що обгрунтування позовних вимог знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, стороною відповідача не спростовані у встанволеному законом порядку.
Колегія суддів апеляційного суду погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або зобов'язання надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
В ході розгляду справи судом було встановлено, що договірні відносини були укладені позивачем саме з відповідачем.
Згідно із ч. 1 ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором.
Умови укладених між позивачем та відповідачем договорів передбачали й надання послуги «грошовий переказ». Той факт, що пунктом 13.1 Умовами надання послуг ТОВ «Нова Пошта» зазначено, що фактично такі послуги виконуються фінансовою установою - партнером, не змінює того факту, що в договірні відносини з позивачем вступив саме відповідач.
Відповідно до ч. 2 ст. 902 ЦК України у випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Ст. 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов'язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події обов'язок доведення вчинення цих дій або наявності певної події покладається на того учасника, який стверджує про існування обставин чи вчинення дій. У разі ненадання належних доказів з цього приводу доказів суд визнає обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Позивач зазначив про неотримання ним від відповідача спірних коштів. Також він вказував про те, що не вчиняв дій по замовленню послуги «зміна даних». За таких умов факт отримання коштів та/або вчинення позивачем зміни даних їх отримувача мав би бути доведеним відповідачем, чого належним чином в даній справі здійснено не було.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, відтак підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачає.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції при апеляційному розгляді відсутні.
Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Нова пошта» залишити без задоволення.
Заочне рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 жовтня 2021 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків, передбачених п. 2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий С.О. Журба
Судді: Т.О. Писана
К.П. Приходько