Справа № 693/908/23
Провадження № 1-кп/702/24/24
про відмову в задоволенні клопотання про призначення
повторної судово - психіатричної експертизи
19.01.2024 м. Монастирище
Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання м. Монастирище клопотання захисника ОСОБА_3 про призначення повторної судово - психіатричної експертизи за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
законного представника особи, стосовно якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
особи стосовно, якої подано клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру - ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції),
захисника - ОСОБА_3 (в режимі відеоконференції),
В провадженні Монастирищенського районного суду Черкаської області перебуває клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 за ознаками суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
На електронну адресу суду 19.01.2024 від захисника ОСОБА_7 надійшло клопотання про призначення повторної судово - психіатричної експертизи, відповідно до якого ухвалоюЖашківського районного суду Черкаської області від 12.07.2023 ОСОБА_4 змінено запобіжний захід з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді поміщення до психіатричного закладу в умовах, що виключають його небезпечну поведінку.
В подальшому ухвалами Жашківського районного суду Київської області та Монастирищенського районного суду Черкаської області вказаний запобіжний захід неодноразово продовжено.
Під час досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження, була проведена судово-психіатрична експертиза, висновок якої (№ 326 від 28.06.2023) з-поміж відповідей на інші питання, відмітив, що хворий ОСОБА_4 потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також, запобіганню вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь.
Водночас, відповідно до вказаної експертизи, вбачається, що постанова слідчого про призначення комплексної судової психолого - психіатричної експертизи від 20.06.2023 повністю не виконана, оскільки слідчим ставилося, в тому числі, питання: чи є можливим за психічним станом ОСОБА_4 , застосування відносно нього примусового заходу медичного характеру, передбаченого ст. 19 КК України, якщо так то якого саме? (Питання № 5).
Разом з тим, експерти у своєму висновку відповідаючи на вказане питання зазначили: «З огляду на виявлені у ОСОБА_4 клінічні ознаки суспільної небезпеки, він потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також, запобіганню вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь.
Як видно з даної відповіді, не зазначено якого саме примусового заходу медичного характеру він потребує.
Водночас, у зв'язку із тривалим досудовим розслідуванням кримінального провадження та розглядом кримінальної справи в суді, ним, як захисником ОСОБА_4 , направлено до установи в якій знаходиться останній, адвокатський запит від 06.10.2023 року № 131/17/05/23 вих-23.
У відповідь на вказаний запит Дніпровською філією «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» державної установи «Інститут судової психіатрії міністерства охорони здоров'я України» надано відповідь від 23.10.2023 № І.І/М-9-ел.
Відповідно вказаної відповіді, ОСОБА_4 у відповідності з наявною психопатологічною симптоматикою, притаманною хронічному психічному захворюванню, на яке він страждає, отримує: т. рисперідон, т. венлаксин, т. мемтек, також отримував антигіпертиензивні та антитромботичні лікарські засоби. Лікування призначено в мінімальній, індивідуально підібраній, ефективній дозі, пацієнт переносить його задовільно. Показники загальноклінічних і біохімічних аналізів крові в межах норми. Побічних ефектів, що потребували б зміни тактики лікування, не спостерігається.
При госпіталізації ОСОБА_4 надав письмові згоди на збір та обробку персональних даних, інформовану добровільну згоду на проведення діагностики, лікування і на проведення операції та знеболення, усвідомлену згоду особи на лікування у психіатричному закладі.
Враховуючи викладене, а також, відсутність у висновку судово-психіатричної експертизи відповіді на питання, який вид примусових заході медичного характеру слід застосувати до ОСОБА_4 , вважає, що на даний час необхідно визначити стан психічного здоров'я підзахисного, який тривалий час перебуває на лікуванні та, відповідно до відомостей, отриманих від медичної установи отримує добровільно лікування, а тому виникла необхідність у призначенні повторної судово-психіатричної експертизи.
Просить призначити у кримінальній справі № 693/908/23 (кримінальне провадження № 12023250330000153 від 17.05.2023) повторну судово-психіатричну експертизу, проведення якої доручити Дніпровській філія «Спеціальний заклад з надання психіатричної допомоги» Державної установи «Інститут судової психіатрії міністерства охорони здоров'я України» (вул. Надії Алексеенко, 84, м. Дніпро, 49006).
На вирішення експертів поставити наступні питання:
чи страждає ОСОБА_4 на теперішній час якою - небудь душевною хворобою, на хронічне психічне захворювання, тимчасовий розлад психічної діяльності або інший хворобливий стан психіки, якщо так, то на яке саме?
чи може ОСОБА_4 на теперішній час усвідомлювати свої дії та керувати своїми діями (вчинками)?
чи потребує ОСОБА_4 на теперішній час застосування до нього примусових заходів медичного характеру? Якщо так, то яких саме? Зазначивши при цьому рекомендований режим нагляду.
Експертів попередити про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Для проведення експертизи до експертної установи направити кримінальну справу № 693/908/23 (кримінальне провадження № 12023250330000153 від 17.05.2023) відносно ОСОБА_4 , а також оглянути безпосередньо хворого ОСОБА_4 .
В судовому засіданні захисник ОСОБА_3 клопотання про призначення судово - психіатричної експертизи підтримав повністю, просив його задовольнити, з підстав, зазначених у клопотанні та додатково уточнив, що вид даної експертизи є повторна.
В судовому засіданні особа, відносно якої вирішується питання про продовження строку запобіжного заходу ОСОБА_4 та його законний представник ОСОБА_6 не заперечували проти задоволення клопотання захисника.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_5 просив відмовити у задоволенні клопотання захисника про призначення у справі повторно судової - психіатричної експертизи
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання, матеріали кримінального провадженні в розрізі вирішення даного питання, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення та стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: 1) суду надані кілька висновків експертів, які суперечать один одному, а допит експертів не дав змоги усунути виявлені суперечності; 2) під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу; 3) існують достатні підстави вважати висновок експерта (експертів) необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності.
За змістом ч. 1 ст. 242, п. 1 ч. 1 ст. 244 КПК України експертиза проводиться, якщо для з'ясування обставин, що мають істотне значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання.
У ч. 2 ст. 242 КПК України передбачено перелік обставин, для встановлення яких проведення експертизи є обов'язковим.
Так, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов'язані забезпечити проведення експертизи, зокрема, щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності.
Відповідно до п.1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.
Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об'єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріали (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи.
Так, згідно висновку судового - психіатричного експерта № 326 від 28.06.2023, ОСОБА_4 виявляє клінічні ознаки суспільної небезпеки, у зв'язку з чим необхідним є поміщення останнього в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також запобіганню вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь.
Згідно змісту даного висновку експерта, експерти зазначили: «з огляду на виявлені у ОСОБА_4 клінічні ознаки суспільної небезпеки, він потребує поміщення в спеціальний лікувальний заклад з метою його обов'язкового лікування, а також, запобіганню вчиненню ним суспільно-небезпечних діянь».
Тобто, у даному висновку не зазначено якого саме примусового заходу медичного характеру він потребує.
Разом з тим, в судовому засіданні було допитано експерта ОСОБА_8 , який роз'яснив висновок експерта № 326 від 28.06.2023, зазначивши, що визначення виду примусових заходів медичного характеру належить до виключної компетенції суду, судовий експерт лише визначає психічний стан особи та ступінь його суспільної небезпеки, що в свою чергу було і вказано у висновку експерта. На час вчинення інкримінованих ОСОБА_4 суспільно-небезпечних діянь та на теперішній час останній потребує лікування. Діючими методичними рекомендаціями визначення виду примусових заходів медичного характеру не передбачено та у разі надходження на вирішення експерта такого питання судово-психіатричний експерт не зможе надати відповідь на таке запитання, оскільки дане запитання не належить до компетенції експерта.
Так, відповідно до ст. 94 КК України саме суд визначає примусові заходи медичного характеру з урахуванням характеру та тяжкості захворювання, ступеня небезпечності психічного хворого для себе та інших осіб, що було встановлено у висновку експерта № 326 від 28.06.2023.
Таким чином, до компетенції суду віднесено питання щодо визначення виду психіатричної допомоги в примусовому порядку.
Крім того, осудність особи визначається на час вчинення суспільно-небезпечного діяння, будь-яких обставин щодо одужання ОСОБА_4 на час розгляду даного клопотання судом не встановлено, як і не встановлено достатніх підстав вважати висновок експерта необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає інші обґрунтовані сумніви в його правильності, а тому клопотання захисника до задоволення не підлягає.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання захисника про призначення у справі повторно судово - психіатричної експертизи не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 242, 332, 370, 371, 372 КПК України, суд
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_3 про призначення повторної/додаткової судово - психіатричної експертизи за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками суспільно - небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Юлія ЖЕЖЕР