справа № 361/1707/23
провадження № 1-кп/361/534/24
18.01.2024 м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської областi ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12022111130002157 від 13.10.2022 по обвинуваченню
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Рудня Броварського району Київської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , офіційно не працевлаштованого, не одруженого, утриманців не має, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів відносно обвинуваченого ОСОБА_4 з посиланням на те, що строк тримання його під вартою закінчується, ризики, передбачені пунктами 1 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та продовжують існувати, а саме: ризик переховуватися від суду враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та тяжкість покарання (від 7 до 15 років); може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме шляхом неприбуття в судові засідання, що може позбавити суд можливості забезпечити судовий розгляд в розумні строки, зазначивши, що інші більш м'які запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання прокурора не заперечував, його захисник адвокат ОСОБА_5 підтримала позицію свого підзахисного.
Потерпіла ОСОБА_6 про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, в судове засідання не з'явилася, в матеріалах справи наявні її заява про подальший розгляд справи проводити без її участі (т.2 а.с.209), беручи до уваги, що відповідно до ст. 56 КПК України брати участь у судовому засіданні - це право, а не обов'язок потерпілого у кримінальному провадженні, перелік його прав не є вичерпним і не обмежується лише цією статтею, тому суд, врахувавши думку учасників судового провадження, проводить судове засідання за відсутності потерпілої, вирішивши в ході подальшого судового розгляду необхідність її обов'язкової присутності.
Суд, заслухавши позицію учасників судового провадження, прийшов до наступного висновку.
Згідно положень ч. 1 та 2 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу. Запобіжний захід у вигляд тримання під вартою не може бути застосований, зокрема, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
21.11.2023 ухвалою суду продовжено строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 на 60 днів по 19.01.2024 включно, однак враховуючи стадію судового розгляду даного кримінального провадження та призначення у даній справі комісійної судово-медичної експертизи, висновок якої на даний час до суду не надходив, суд приходить до висновку, що воно не буде завершено до спливу строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного обвинуваченому ОСОБА_4 .
При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу, суд бере до уваги те, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні вбивства - умисного, протиправного заподіяння смерті іншій людині, за яке передбачено покарання лише у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, він може переховуватись від суду, стан його здоров'я не перешкоджає перебуванню у місці попереднього ув'язнення, не всі докази в даному кримінальному провадженні досліджені, а також приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, відповідає особі обвинуваченого та позбавляє обвинуваченого можливості перешкодити інтересам правосуддя, зокрема, і перешкоджанню кримінальному провадженню іншим чином, суд приходить до висновку про відсутність на даний час підстав для зміни обвинуваченому обраного запобіжного заходу на інший, більш м'який запобіжний захід, крім тримання під вартою.
Так, у рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
При цьому суд враховує, що ОСОБА_4 раніше не судимий, розлучений, офіційно не працевлаштований, отже відсутні сталі соціальні зв'язки, тяжкість покарання, яке передбачене законом - позбавлення волі на строк від 7 до 15 років, свідчить про ймовірність того, що обвинувачений може безперешкодно залишити своє місце проживання, ускладнивши тим самим здійснення правосуддя, що вказує на наявність ризиків, передбачених п. 1 та 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування від суду з метою уникнення покарання та перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неприбуття чи несвоєчасного прибуття на виклики до суду, що може позбавити суд можливості забезпечити розгляд справи в розумні строки.
Суд, вирішуючи питання про можливість застосування інших менш суворих запобіжних заходів, враховуючи доведені ризики, обставини кримінального провадження, його суспільний інтерес, данні про особу обвинуваченого, дійшов висновку про те, що інші менш суворі види запобіжних заходів не зможуть забезпечити мети заходів забезпечення кримінального провадження, досягнення якої вимагається Національним законодавством, що узгоджується з Рішенням ЄСПЛ «Кац та інші проти України».
Характер та фактичні обставини інкримінованого обвинуваченим кримінального правопорушення свідчать про підвищену суспільну небезпеку, а обраний стосовно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості, не виходить за межі розумного строку та кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами та метою запобіжного заходу, при цьому об'єктивних даних, які б свідчили про неможливість перебування обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суду надано не було.
Враховуючи викладене суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а враховуючи положення п. 2 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд не визначає розмір застави щодо злочину, який спричинив загибель людини.
Керуючись ст. ст. 183, 194, 197, 331, 371, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 днів по 17.03.2024 включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню. Оскарження ухвали не перешкоджає її виконанню.
Ухвала в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1