Справа № 286/2455/23
08 січня 2024 року м. Овруч
Овруцький районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Гришковець А. Л.
з секретарем Павленко Л. В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника ОСОБА_2 ,
представника
третьої особи ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав , -
Позивач звернулася до суду із позовною заявою і просить позбавити ОСОБА_4 , 1969 року народження, батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мотивуючи тим, що відповідач є її батьком та батьком її неповнолітнього брата - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 в результаті ДТП загинула їхня мати - ОСОБА_6 . Після смерті матері брат проживає з нею. Відповідач став зловживати спиртними напоями, не доглядав за сином, пенсію по втраті годувальника, яку виплачують на дитину, пропивав. ОСОБА_7 навчається у 7 класі Овруцького ліцею. Батько контакту зі школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує. Він не займається здоров'ям свого сина, на прийоми до лікаря приводить брата вона. Батько ніде не працює, постійно зловживає спиртними напоями, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні сина не приймає. Брат знаходиться на її утриманні. Фактично відповідач залишив дитину, не займається її вихованням та утриманням, тобто він ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, свідомо нехтує своїми обов'язками по відношенню до нього.
Відповідачем відзив на позовну заяву не подавався.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, з підстав зазначених у позові. При цьому, пояснила, що їхня мама загинула 5 років тому. Батько став зловживати алкогольними напоями. Він не бажає, щоб син жив з ним. Брат сам вже не хоче з ним жити, так як він йому часто каже, що якщо не буде слухатися, то віддасть його в дитячий будинок.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Овруцької міської ради в судовому засіданні щодо задоволення позову не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, не повідомивши про причини неявки, хоча своєчасно та належним чином відповідно до положень ст. ст. 128-130 ЦПК України, повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовими повідомленнями.
Вислухавши пояснення учасників справи, показання свідків, та дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно з ч.1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та с 180 СК України кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про здоров'я, фізичний, духовний та моральний розвиток, матеріально забезпечувати та утримувати її.
Згідно із ч.ч.2, 4 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Підстави позбавлення батьківських прав закріплені в ч.1 ст. 164 СК України. Зокрема, п. 2 ч.1 ст. 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини.
Тлумачення п. 2 ч.1 ст. 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов'язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В п. 16 Постанови від 30.03.2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.
Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини, що передбачені ст.166 СК України.
Частинами 1,2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
Стаття 9 Конвенції покладає на держави-учасниці обов'язок забезпечувати те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до ст. 18 Конвенції батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об'єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 7 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголосив на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (параграф 57, 58).
Зважаючи на те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення цих прав. Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків. Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у справі № 753/2025/19 (постанова від 6 травня 2020 року).
У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16.07.2015 Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. При цьому основні інтереси дитини є надзвичайно важливими.
При цьому ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним (параграф 76).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, визначених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. ч. 5-6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В ст.89 ЦПК України законодавець закріпив, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що відповідач є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Матір'ю - ОСОБА_6 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Дитина - ОСОБА_5 зареєстрований по АДРЕСА_1 , а фактично з дня смерті матері - ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає в АДРЕСА_2 в родині сестри - ОСОБА_1 , яка здійснює за ним догляд.
Вказані обставини підтверджуються копіями свідоцтв про народження: серії НОМЕР_1 від 28.04.2010, серії НОМЕР_2 від 04.10.1993, свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 від 06.08.2012, свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 від 25.10.2018, а також довідкою про склад сім'ї №363 від 06.06.2023, довідкою Овруцької міської ради №365 від 06.06.2023 та довідкою комунального некомерційного підприємства «Овруцький центр первинної медико-санітарної допомоги» від 02.06.2023.
З довідки-характеристики Овруцької міської ради №362 від 06.06.2023, виданої на жителя АДРЕСА_1 , ОСОБА_4 , 1969 року народження, тобто відповідача, вбачається, що останній ніде не працює, постійно зловживає спиртними напоями, участі у вихованні та матеріальному забезпеченні неповнолітнього сина не приймає (а. с. 10).
Довідка Овруцького ліцею імені Андрія Малишка Овруцької міської ради №100 від 18.05.2023 свідчить, що батько учня 7-В класу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 контакту із школою не підтримує, успішністю дитини не цікавиться, з вчителями не спілкується, батьківські збори не відвідує (а. с. 9).
З виписки №3790 із медичної карти (стаціонарного) хворого від 05.07.2023 вбачається, що на стаціонарному лікуванні у відділення КНП «Овруцька міська лікарня» у період з 26.06.2023 по 01.07.2023 перебував ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Йому було встановлено діагноз - синдром відміни алкоголю (а. с. 32).
05.06.2023 в АДРЕСА_2 комісією у складі старости Зарічанського округу Струтовської Л. І. було здійснено обстеження умов проживання та виховання дітей в сім'ї ОСОБА_1 , тобто позивача (а. с. 11).
Згідно акту обстеження сім'ї №29 встановлено, що сім'я складається з 3-х чоловік: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та брата - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вихованням та доглядом за дитиною займається сестра - ОСОБА_1 . Батько - ОСОБА_4 участі у вихованні та догляді за дитиною не приймає, а проживає окремо в АДРЕСА_1 , зловживає алкоголем (а. с. 11).
Факт невиконання ОСОБА_4 своїх батьківський обов'язків відносно малолітнього сина підтвердили в судовому засіданні і свідки: ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ..
Так, ОСОБА_10 показала, що в 2018 році, коли загинула мама ОСОБА_12 та ОСОБА_4 , вона працювала фельдшером. Після гибелі матері брата забрала сестра, так як їх батько став зловживати алкоголем. Не зміг психологічно справитися з гибеллю дружини.
ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_13 ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, зловживає спиртними напоями. Неодноразово лікувався в зв'язку з алкогольною залежністю. Вона раніше працювала медичною сестрою і часто була в них в сім'ї. Пам'ятає, що раніше ОСОБА_7 не пив, а коли загинула дружина постійно п'є. Лікування йому не допомагає. Дитина йому не потрібна.
Виконавчий комітет Овруцької міської ради надав висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 №02-09/2850 від 06.11.2023, в якому зазначили, що на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Овруцької міської ради 25.10.2023 було розглянуто питання про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 відносно його малолітнього сина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та було прийнято рішення №1115 «Про затвердження висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 ». Вказане рішення обгрунтовується тим, що сестра хлопчика повідомила членам комісії, що ОСОБА_4 не займається належним вихованням свого сина, не утримує його матеріально. Мати хлопчика - ОСОБА_6 померла. Після її смерті дитина постійно проживає з нею - ОСОБА_1 , вона його утримує, займається вихованням, піклується про його життя та здоров'я. В подальшому планує брати його під опіку.
ОСОБА_14 на засідання комісії не з'явився. Жодних перешкод у побаченні з дитиною батьку ніхто не чинив і не чинить.
Тому, зважаючи на ухилення батька від виконання батьківських обов'язків, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно його малолітнього сина (а. с. 31).
За положенням ч. 6 ст.19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування (про доцільність чи недоцільність позбавлення батьківських прав), якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини. Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.
Оцінюючи обставини справи та досліджені докази у ній, суд, надаючи правову оцінку висновку органу опіки та піклування, вважає, що цей висновок є обґрунтованим та відповідає інтересам дитини.
Таким чином, за встановлених обставин та визначеного правового врегулювання, оцінюючи надані докази на підтвердження фактів та спірних правовідносин, норми діючого законодавства, що їх регулюють, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 самоухилився від виховання своєї малолітньої дитини, свідомо нехтує своїми батьківськими обов'язками, своєю дитиною не цікавиться, добровільно відмовляється від виконання своїх батьківських обов'язків, тому розрив з ним сімейних відносин відповідає інтересам дитини і відповідно до ст. 164 СК України ОСОБА_4 слід позбавити батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. в дохід держави, який відповідно до ст.141 ЦПК підлягає стягненню з відповідача на її користь.
Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 245, 263-265, 268, 282 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 , 1969 року народження, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , батьківських прав щодо його малолітньої дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1073 грн. 60 коп. в дохід держави.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Про перегляд заочного рішення може бути подана заява відповідачем протягом 30 днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення на заочне рішення до Житомирського апеляційного суду через Овруцький районний суд може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд (скарги), якщо така заява (скарга) подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Суддя: А. Л. Гришковець Повне рішення виготовлено 18.01.2024.