Іменем України
Справа № 285/4998/23
провадження у справі № 2/0285/214/24
18 січня 2024 року м. Звягель
Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого судді Помогаєва А.В.,
за участі: секретаря судового засідання Янкової Л.П., представника позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Виконавчого комітету Звягельської міської ради, як органу опіки та піклування, до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про позбавлення батьківських прав,-
У серпні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просив позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; стягувати з відповідача аліменти на користь дітей та накласти заборону на відчуження 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
Відповідач є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , але неналежно виконує свої батьківські обов'язки внаслідок зловживання алкоголем та нехтує інтересами дітей.
З актів обстеження матеріально-побутових умов проживання встановлено, що у будинку холодно, неприбрано, пічне опалення в аварійному стані. Діти неохайні та недоглянуті, періодично залишаються самі вдома. ОСОБА_5 піддається фізичному насильству зі сторони матері. У помешканні присутні особи сумнівної поведінки, які разом із ОСОБА_2 розпивають алкогольні напої. ОСОБА_2 не створено належних та безпечних умов для проживання дітей. Не зважаючи на заходи впливу соціальних служб ОСОБА_2 продовжує зловживати алкогольними напоями.
З інформації Гімназії №8 Звягельської міської ради від 26.12.2022 року №181, від 11.01.2023 року №8, з'ясовано, що учениця 4-А класу ОСОБА_7 не відвідує заклад.
Мати неодноразово притягувалась до адміністративної відповідальності за частинами 1, 2 ст. 184 КУпАП. Працівниками служби у справах дітей міської ради неодноразово були проведені з ОСОБА_2 профілактично-роз'яснювальні бесіди, щодо недопущення нею ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Сім'я ОСОБА_2 перебуває на обліку в міському центрі соціальних служб, як така, що опинилася у складних житевих обставинах, а з 03.11.2023 року під соціальним супроводом - з метою підвищення виховного потенціалу сім'ї.
26.12.2022 мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства відвідано сім'ю ОСОБА_8 . Під час проведення соціальної роботи складено акти про надання неповнолітній особі соціальних послуг екстрено. Факт вчинення фізичного насильства відносно дитини підтверджено. З'ясовано, що 15.12.2022 року о 18 год 00 хв між ОСОБА_2 та її дочкою ОСОБА_5 виник конфлікт. Згідно повідомлення, ОСОБА_2 поводила себе агресивно, нанесла тілесні ушкодження своїй дочці. Зі слів ОСОБА_8 з'ясовано, що її мати декілька днів поспіль вживала алкогольні напої. 25.12.2022 року ОСОБА_5 доставлена до дитячого відділення КНП „Новоград-Волинське міськрайонне територіальне медичне об'єднання міської ради."
Практичним психологом міського центру соціальних служб з ОСОБА_9 проведено бесіду, під час якої з'ясовано, що дівчина має сумніви щодо позбавлення батьківських прав матері ОСОБА_2 , переймається, що вона образиться. Дочка озвучила, що її мати ОСОБА_2 просила сказати, щоб її не позбавляли батьківських прав. За результатами бесіди ОСОБА_7 чітко не озвучила своєї думки щодо позбавлення матері батьківських прав.
28.12.2023 ОСОБА_2 надала згоду на влаштування дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в сім'ю патронатного вихователя ОСОБА_3 , строком на три місяці.
Рішенням комісії з питань захисту прав дитини від 16.01.2023 року, ОСОБА_2 зобов'язано пройти курс реабілітації від алкогольної залежності та створити безпечні, сприятливі умови для проживання і розвитку дітей.
З актів обстеження матеріально-побутових умов проживання від 26.01.2023 року, від 01.02.2023 року, від 09.05.2023 року з'ясовано, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово перебувають в сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_3 . Діти проживають у будинку зі зручностями, який складається з 4-х житлових кімнат та місць загального користування. Для дітей наявне місце для сну, відпочинку, підготовки уроків та проведення дозвілля. Стосунки між дітьми та патронатним вихователем доброзичливі, довірливі. Діти охайні та доглянуті. ОСОБА_7 періодично поводить себе емоційно, агресивно, невиховано, що є проявом девіантної поведінки.
Згідно інформації КНП „Центр первинної медико-санітарної допомоги" від 12.01.2023 року, від 27.03.2023 року №2259 встановлено, що ОСОБА_7 перебуває під наглядом лікаря-окуліста, у зв'язку з гіперметропічним астигматизмом обох очей. У 2022 році дівчинка лікарем не оглядалася. Дитина перебуває на обліку у лікаря-психіатра.
З інформації Коростишівської спеціальної школи Житомирської обласної ради від 31.05.2023 року №01-23/71 з'ясовано, що ОСОБА_7 навчається у спеціальній школі з 03.04.2023 року. Мати дитини не цікавиться навчанням дочки, жодного разу їй не зателефонувала та не відвідала у закладі.
З довідок наркологічного відділення КНП „Звягельська багатопрофільна лікарня" міської ради від 17.03.2023 року №469, від 19.05.2023 року №774 з'ясовано, що ОСОБА_2 проходила курс амбулаторного лікування від алкогольної залежності з 26.12.2022 року по 09.01.2023 року.
14.03.2023 року, 16.06.2023 року питання щодо доцільності повернення дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в сім'ю ОСОБА_2 розглядалося на комісії з питань захисту прав дитини. Враховуючи те, що ОСОБА_2 не подолала складних життєвих обставин, термін перебування малолітніх дітей в сім'ї патронатного вихователя продовжено.
Розпорядженнями Звягельського міського голови №74(о) від 24.03.2023, №168(о) від 22.06.2023 „Про продовження терміну перебування дітей в сім'ї патронатного вихователя" продовжено термін перебування ОСОБА_8 та ОСОБА_6 в сім'ї патронатного вихователя ОСОБА_3 .
З інформації Звягельської філії Житомирського обласного центру зайнятості від №1073/03-23 з'ясовано, що ОСОБА_2 не перебуває на обліку як безробітна.
З інформації КП "Новоград-Волинське міжміське бюро технічної інвентаризації" від 09.01.2023 року №19 з'ясовано, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2012 року.
Згідно інформації Відділу ведення реєстру територіальної громади Центру надання адміністративних послуг від 10.01.2023 року №46 встановлено, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Враховуючи те, ОСОБА_2 веде аморальний спосіб життя, ніде не працює, зловживає алкогольними напоями, існує ризик відчуження зазначеного нерухомого майна, що може призвести до порушення прав дитини на житло.
Представник органу опіки в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити. Посилалась на наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав. Для матеріального забезпечення дітей існує необхідність стягнення аліментів.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала. Визнала, що тривалий час мала алкогольну залежність, яку подолала у червні 2023 року. На теперішній час вона змінила своє життя, регулярно відвідує дітей, працює у кафе без оформлення трудових відносин, в будинку проведено ремонт.
Третя особа ОСОБА_4 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що він є чоловіком ОСОБА_2 та батьком їх спільної дитини ОСОБА_6 . Він є військовослужбовцем, тривалий час перебував у зоні бойових дій та не знав про обставини, що склались у його сім'ї. Підтвердив, що ОСОБА_2 зловживала спиртними напоями та неналежно ставилась до виховання дітей. Проте на теперішній час вона змінила своє життя та подолала алкогольну залежність. У зв'язку з пораненням, він повернувся до дому для реабілітації та вживає заходів для покращення спільного побуту. Вважає свій вплив на дружину достатнім фактором для зміни її ставлення до виконання батьківських обов'язків.
Третя особа патронатний вихователь ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що діти відповідача - ОСОБА_7 та ОСОБА_6 тимчасово проживають разом з нею. Мати підтримує зв'язок з дітьми, регулярно з ними зустрічається, купує для них одяг. ОСОБА_7 має вади психологічного розвитку, що потребують постійного контролю лікарів. Щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_3 покладалась на розсуд суду.
В засіданні судом з'ясовано думку дитини ОСОБА_8 , яка заперечувала проти позбавлення відповідача батьківських прав та висловила бажання повернутись проживати до матері, за умови, що та припинить вживати алкогольні напої.
З'ясувавши обставини справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з наступних підстав.
Конституцією України (ст.51) визначено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти.
Ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків (ст.164 СК України).
Це є винятковою мірою, яка тягне за собою надзвичайні правові наслідки як для матері, так і для дитини.
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов'язками.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають, крім інших осіб, орган опіки та піклування (ст.165 СК України).
Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження.
Актами обстеження матеріально-побутових умов проживання за адресою АДРЕСА_1 , встановлено, що у будинку холодно, пічне опалення в аварійному стані. У будинку умови для проживання дітей відсутні, будинок потребує прибирання.
Відповідач неналежно виконувала батьківські обов'язки, за що неодноразово притягалась до адміністративної відповідальності. Зокрема, ОСОБА_7 пропускала навчання у гімназії, мати вчиняла відносно неї фізичне та психологічне насильство (а.с. 87-90).
Звертаючись до суду з даним позовом, якому передувала виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, позивачем були вжиті усі можливі заходи з метою захисту інтересів дітей щодо їх права на батьківське піклування, повернення в сім'ю.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що відповідач неналежним чином виконувала батьківські обов'язки.
Рішенням Виконавчого комітету Звягельської міської ради №835 від 26.07.2023 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9-10).
Підстави позбавлення батьківських прав изначені ч. 1 ст. 164 СК України.
Як встановлено судом, на момент ухвалення вищазазначеного висновку існували обставини, що могли бути підставами для рішення про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.
Разом з тим, з пояснень учасників справи встановлено факт зміни ОСОБА_2 свого способу життя та ставлення до дітей, що частково визнано представником позивача.
На думку суду, відсутні підстави для висновку, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей (п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України).
Наявні докази свідчать лише про неналежне виконання обов'язків, яке не містить ознак ухилення.
Так, відповідач проживала з дітьми та забезпечувала їх догляд. Окремі епізоди поведінки ОСОБА_2 характеризують її з негативного боку. Умови проживання дітей також очевидно не відповідали загальновизнаним критеріям належного забезпечення побутових та санітарних умов.
У судовому засіданні ОСОБА_2 посилалась на зміну способу свого життя, проте будь-яких доказів на підтвердження цих обставин надано не було.
Представником позивача у судовому засіданні визнано, що відповідач стала на шлях виправлення, декілька місяців під час розгляду даної справи вона виявляє інтерес до життя своїх дітей, спілкується з ними. Проте орган опіки та піклування не володіє інформацією про зміну побутових умов за місцем проживання ОСОБА_2 та про її працевлаштування. Крім того, представник позивача висловила обгрунтовані сумніви щодо стабільності таких змін у житті відповідача.
Враховуючи, що під час розгляду даної справи відповідач змінила своє ставлення до виконання батьківських обов'язків, суд дійшов висновку про відсутність підстав для позбавлення її батьківських прав.
Згідно ч. 1 ст. 170 СК України, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-5 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров'я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.
Таким чином, відібрання дитини може бути як наслідком задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав, так і самостійною формою захисту прав дитини, без розривання правового зв'язку між дитиною та батьками.
Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 1950 р.), кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
За змістом зазначеної норми, суд при вирішенні будь-яких спірних питань, пов'язаних із сімейним життям людини, зобов'язаний дотримуватись справедливого балансу між інтересами кожної окремої особи та інтересами суспільства.
Суд дійшов переконання, що встановленими в судовому засіданні фактами доведено наявність підстав вважати, що залишення дітей у відповідача є небезпечним для їх здоров'я і морального виховання. Отже існує об'єктивна необхідність відібрання дітей від матері.
Разом з тим, поведінка відповідача під час судового розгляду свідчить про її щире бажання підтримати зв'язок з дітьми та забезпечити їх виховання у родині.
Позбавлення відповідача батьківських прав неминуче призведе до обмеження немайнових прав дітей. Зокрема, ще більше обмеження їх спілкування, у порівнянні з тим, яке існує до завершення розгляду даної справи, або повне припинення такого спілкування, може негативно вплинути на психологічний стан дітей.
Отже, збереження правового зв'язку між відповідачем як матір'ю та дітьми, є необхідним для захисту прав та інтересів дітей. Крім того, це може сприяти позитивному впливу на поведінку відповідача з метою зміни її ставлення до виконання батьківських обов'язків та взаємодії з соціальними службами.
Нормою ч. 3 ст. 170 СК України передбачено, що у випадку, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дітей.
Таким чином, у випадку свідомого ставлення ОСОБА_2 до створення нормальних умов проживання та виховання дітей, такий захід державного примусу, як відібрання дітей, може бути тимчасовим.
Відібрання дітей є частковим задоволенням позовних вимог та не виходить за їх межі, оскільки за змістом ст. ст. 166, 167 СК України такий захід є наслідком позбавлення батьківських прав, а згідно ст. 170 СК України він також може застосовуватись окремо.
Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, відомості про батька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесено в порядку, встановленому ст. 135 СК України. Рішень про встановлення батьківства суду не надано. Інші близькі родичі дитини також не виявили бажання взяти її під опіку.
За таких обставин, суд вважає за необхідне передати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки та піклування Виконавчого комітету Звягельської міської ради.
ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_6 та в судовому засіданні висловив своє бажання особисто займатись її вихованням. Таким чином, наявні підстави для передачі дитини батьку.
Разом з тим, суд дійшов висновку про необхідність задоволення вимоги органу опіки та піклування про встановлення заборони на відчуження 1/2 частини житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , оскільки таке відчуження може призвести до порушення прав дітей на житло.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання обов'язку утримувати дитину визначені статтею 181 СК України, за змістом якої, кошти на утримання дитини (аліменти) за рішенням суду присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно ч. 1 ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У відповідності зі ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує матеріальне становище й стан здоров'я дитини та платника аліментів, наявність у нього інших дітей, непрацездатних батьків, дружини.
Як вбачається з пояснень відповідача, на час розгляду справи у суді вона працює без оформлення трудових відносин та має тимчасові заробітки, що свідчить про можливість принаймні частково виконувати обов'язок зі сплати аліментів.
Заявлений позивачем розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1416 грн 50 коп щомісяця є таким, що здатний забезпечити часткове покриття витрат на утримання ОСОБА_8 та не буде надмірним для відповідача.
Згідно положень ст.191 СК України стягнення аліментів здійснюється з дня пред'явлення позову, тобто з 11.08.2023.
Рішення в межах суми платежу за один місяць суд допускає до негайного виконання.
Враховуючи, що суд дійшов висновку про необхідність передати під опіку органу опіки та піклування лише одну дитину - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позовні вимоги про стягнення аліментів підлягають задоволенню лише в частині зазначеної дитини.
Право заявляти вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини, яка перебуває на вихованні батька, належить саме батьку. Третьою особою ОСОБА_4 таких вимог у даній справі не заявлено.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в частині стягнення аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», то відповідно до вимог ст.141 ЦПК України він стягується з відповідача в дохід держави в розмірі 5368 грн., що відповідає сумі ставок судового збору за вимогами, які задоволено.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,-
Позовні вимоги задовольнити частково.
Відібрати дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,від матері ОСОБА_2 , без позбавлення батьківських прав.
Передати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , під опіку органу опіки та піклування Виконавчому комітету Звягельської міської ради.
Передати ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під опіку батька ОСОБА_4 .
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на користь дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 1416 грн 50 коп, щомісяця, починаючи з дня подачі позовної заяви - 11.08.2023, до повноліття дитини.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у розмірі суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Накласти заборону на відчуження 1/2 частини будинку АДРЕСА_1 , що на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.11.2012 належить ОСОБА_2 .
Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав та стягнення з неї аліментів на користь ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 5368 грн.
Попередити ОСОБА_2 про необхідність змінити ставлення до виховання дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Роз'яснити, що відповідно до ч. 3 ст. 170 СК України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дітей, суд за заявою матері може постановити рішення про повернення їй дітей.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційна скарага не була подана. У випадку оскарження - рішення набирає законної сили за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 19.01.2024.
Суддя А.В. Помогаєв