Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/223/24
Провадження № 2-о/935/31/24
Іменем України
19 січня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Янчук В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, -
16.01.2024 до Коростишівського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Дослідивши матеріали заяви, вважаю, що заявнику ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя, слід відмовити у відкритті провадження з наступних підстав.
Згідно ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку, зокрема, окремого провадження.
Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст. 293 ЦПК України зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ст. 109 СК України подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Договір між подружжям про розмір аліментів на дитину має бути нотаріально посвідчений. У разі невиконання цього договору аліменти можуть стягуватися на підставі виконавчого напису нотаріуса.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.
Крім того, згідно роз'яснень, які містяться в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» від 21.12.2007 р. № 11, зазначено, що розірвання шлюбу судом за спільною заявою подружжя, яке має дітей (ст. 109 СК), провадиться в окремому провадженні у випадку, якщо існує взаємна згода подружжя щодо розірвання шлюбу. При розгляді справи суд встановлює, чи відповідає заява про розірвання шлюбу дійсній волі дружини та чоловіка, та чи не будуть після розірвання шлюбу порушені їх особисті та майнові права, а також права їх дітей.
Для захисту інтересів неповнолітніх дітей суд має перевірити зміст письмових договорів, які подружжя подає під час розгляду справи про розірвання шлюбу. Відповідно до ст. 109 СК України подружжя має право подати письмовий договір, в якому передбачити: - з ким з них будуть проживати діти; - яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той із батьків, хто буде проживати окремо; - умови здійснення ним права на особисте виховання дітей.
Крім того, подружжя подає до суду договір про розмір аліментів на дитину (дітей). Судам слід перевіряти дотримання нотаріального посвідчення такого договору. У ньому сторони передбачають способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину тим з них, хто проживає окремо від дитини. Сторони передбачають у договорі також порядок, умови та форми (грошова і (або) натуральна) надання утримання одним з батьків.
При розірванні шлюбу за спільною заявою подружжя, яке має дітей, суд ухвалює рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подачі заяви, якщо її не відкликано хоча б одним із подружжя.
Отже, спільна заява про розірвання шлюбу подається подружжям до суду разом з письмовим договором про те, з ким будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їх життя братимуть заявники, з зазначенням умов здійснення права на особисте виховання дітей. Тобто, цей окремий договір, повинен бути поданий до суду одночасно з спільною заявою про розірвання шлюбу.
Проте, всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства дана заява про розірвання шлюбу в порядку окремого провадження подана не подружжям, а одноособово заявником ОСОБА_1 , що виключає можливість розгляду судом поданої заяви в порядку окремого провадження відповідно до ч. 3 ст. 293 ЦПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються зокрема справи про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, проте подана до суду заява не містить відомостей щодо дітей подружжя. В заяві зазначено, що сторони дітей не мають.
Вирішуючи питання щодо відкриття провадження у справі за заявою про розірвання шлюбу, суди мають враховувати, що воно проводиться органами РАЦС у випадках, передбачених ст. ст. 106, 107 СК України. При цьому питання про розірвання шлюбу вирішується незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Розірвання шлюбу судом відбувається: за наявності в подружжя спільних неповнолітніх дітей; за відсутності згоди одного з подружжя на розірвання шлюбу, крім випадків, передбачених ст. 107 СК України; за спільною заявою подружжя, яке має дітей, відповідно до ст. 109 СК України; за позовом одного з подружжя відповідно до ст. 110 СК України.
Заява та додані до неї документи не містять відомостей щодо спільних дітей. У подружжя, яке не має дітей розірвання шлюбу здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Статтею 106 СК України регламентовано розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану за заявою подружжя, яке не має дітей.
Так, відповідно до положень ст. 106 СК України подружжя, яке не має дітей, має право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про розірвання шлюбу.
Якщо один із подружжя через поважну причину не може особисто подати заяву про розірвання шлюбу до органу державної реєстрації актів цивільного стану, таку заяву, нотаріально засвідчену або прирівняну до неї, від його імені може подати другий з подружжя.
Орган державної реєстрації актів цивільного стану складає актовий запис про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання такої заяви, якщо вона не була відкликана.
Шлюб розривається незалежно від наявності між подружжям майнового спору.
Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України, визначено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Даних, що унеможливлювали б розірвання шлюбу через органи ДРАЦС, заява не містить. У подружжя, яке не має дітей, розірвання шлюбу здійснюється органом державної реєстрації актів цивільного стану.
Суддя дійшов висновку, що із поданої заяви не встановлено, що заявники можуть звернутися в порядку ч. 3 ст. 293 ЦПК, оскільки від шлюбу спільних дітей не мають.
Враховуючи викладене, вважаю, що справа про розірвання шлюбу між подружжям повинна розглядатись в порядку позовного провадження, якщо існує спір. А за спільною заявою подружжя, які не мають дітей, та відсутній спір між подружжям, шлюб може бути розірвано в органах РАЦС в порядку ст. 107 СК України. Якщо ж один з подружжя не бажає добровільно звернутись в РАЦС із заявою, то інший з подружжя має право звернутись з позовною заявою про розірвання шлюбу в порядку позовного провадження.
Відповідно до ч. 2 ст. 186 ЦПК України, про відмову у відкритті провадження у справі постановляється ухвала не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.
Керуючись ст.ст. 19, 186 ч. 1 п. 1, 258-261, 293, 353-355 ЦПК України, -
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 про розірвання шлюбу за заявою подружжя.
Роз'яснити заявнику, що він має право звернутися до суду з позовом про розірвання шлюбу в загальному порядку, або якщо відсутній спір між подружжям, шлюб може бути розірвано в органах РАЦС в порядку ст. 107 СК України.
Ухвалу надіслати заявникові не пізніше наступного дня після її постановлення в порядку, встановленому ст. 272 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в 15-денний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: https://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В.В. Янчук