Коростишівський районний суд Житомирської області
Справа № 935/151/23
Провадження № 3/935/13/24
Іменем України
18 січня 2024 року м.Коростишів
Суддя Коростишівського районного суду Житомирської області Щербаченко І. В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП не надано, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
До Коростишівського районного суду Житомирської області 12.01.2023 від Відділу поліції № 2 Житомирського районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Житомирській області надійшов матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 262210 від 10.01.2023, ОСОБА_1 10.01.2023 о 01:36 годині в м. Коростишів по вулиці Семінарська керував транспортним засобом Dacia Duster д.н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився у встановленому законом порядку за допомогою приладу алкотест Драгер 6820, результат 2,40 проміле, від керування відсторонений, чим порушив вимоги 2.9а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнав, пояснив, що транспортним засобом не керував, 10 січня 2023 року був з дружиною у товариша, де вони вживали алкогольні напої, потім викликали таксі, щоб їхати додому та вийшли на вулицю, до нього підійшли працівники поліції, запросили у патрульний автомобіль, де ОСОБА_1 проходив огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком, 10 січня 2023 року після 18:00 години ОСОБА_3 запросив їх в гості, о 21:00 годині вони з ОСОБА_1 приїхали до нього, о 23:00 годині зібрались їхати додому, викликали таксі, ОСОБА_1 з ОСОБА_3 вийшли на дорогу, чекали таксі, і коли ОСОБА_2 вийшла надвір, ОСОБА_1 вже сидів в автомобілі патрульної поліції, при цьому працівники поліції повідомили, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, хоча автомобіль був припаркований біля воріт будинку ОСОБА_3 .
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 пояснив, що 10 січня 2023 року запросив ОСОБА_1 з ОСОБА_4 в гості, вони приїхали близько 18:00 години, всі вживали алкогольні напої, згодом ОСОБА_1 з дружиною вирішили їхати додому, викликали таксі, доки чекали його пішли до автомобіля ОСОБА_1 , сиділи в ньому, мотор був вимкнений, повз проїжджали працівники поліції, потім вони повернулись і підійшли до автомобіля ОСОБА_1 , запитали чому вони перебували на вулиці під час комендантської години, спілкувались з ОСОБА_1 , при цьому вони пояснили, що транспортним засобом останній не керував, а чекав таксі.
У судовому засіданні захисник Василевська О. А. звернулась з клопотанням про закриття адміністративного провадження стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків, передбачених статтею 38Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, вина (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ № 002948 від 17.11.2022, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням технічних засобів, тестом № 424, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, копією постанови про накладення адміністративного стягнення та доданими фрагментами відеозаписів з місця події, наданих працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування місця та обставин події.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, в суду було переглянуто відеозаписи з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції інспекторів, які причетні до складання протоколів про адміністративне правопорушення, а також відеозапис з відеореєстратора відповідної патрульної машини.
Відповідно до диспозиції частини 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення адміністративна відповідальність настає в разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з вимогами п. 2.9а Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Процедура виявлення у водіїв ознак наркотичного сп'яніння та проведення огляду водіїв на стан наркотичного сп'яніння визначено ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395 (надалі - Інструкція №1395), Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 №1452/735 (надалі - Інструкція №1452/735).
Відповідно до ч. 2 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно з п. 1 розділу ІІ Інструкція №1452/735 за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу I цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Згідно вимог статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 9 листопада 2015 року № 1452/735 за наявності ознак, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Судом критично оцінюються показання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в частині того, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом, оскільки вони спростовуються доказами, які містяться в матеріалах справи, зокрема, відеозаписами, наданими працівниками поліції, якими здійснювалось фіксування обставин зупинки транспортного засобу, згідно яких на відеозаписі з відеореєстратору патрульного автомобіля убачається, що 10 січня 2023 року о 01:36 годині їхав автомобіль, який був зупинений працівниками поліції, при цьому на відеозаписах, де ОСОБА_1 веде спілкування з працівниками поліції, останній не заперечував факту керування вказаним транспортним засобом, більше того пояснив працівникам поліції, звідки і куди він їхав та погодився з обставинами зупинки транспортного засобу. Суд розцінює показання ОСОБА_1 в частині того, що він не керував транспортним засобом, як обраний спосіб захисту з метою уникнення відповідальності.
Згідно статті 252 Кодексу України про адміністративні правопорушення оцінка доказів здійснюється органом /посадовою особою/ за своїм внутрішнім переконанням, яке повинно ґрунтуватися на всебічному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Тому, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підтверджується вказаними матеріалами справи, а ОСОБА_1 було надано жодних переконливих доводів, підтверджених відповідними доказами, які б давали суду підстави поставити під сумнів правдивість обставин, викладених у матеріалах справи.
Разом з тим, відповідно до частини 6 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення, якщо справа підвідомча суду, адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 цього Кодексу, може бути накладено протягом одного року з дня його вчинення.
Правопорушення вчинене ОСОБА_1 10.01.2023, отже, на момент розгляду протоколу про адміністративне правопорушення минув строк притягнення до адміністративної відповідальності, встановлений Законом.
Згідно пункту 7 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення обставиною, що виключає провадження в справі про адміністративне правопорушення є закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно статті 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова про закриття справи про адміністративне правопорушення виноситься при наявності обставин, передбачених статтею 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
За таких обставин, ОСОБА_1 слід визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а провадження у справі - закрити.
На підставі викладеного, керуючись ст. 38, 130, 247, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні 10.01.2023 адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з закінченням строків, передбачених статтею 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя І. В. Щербаченко