Справа №295/13319/23
Категорія 35
2/295/447/24
10.01.2024 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира в складі:
Головуючої судді Стрілецької О.В.
за участі секретаря судового засідання Савченко Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за надані послуги,-
І. Короткий зміст позовних вимог
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 2/3 частини боргу за спожиті послуги в сумі 59882,31 грн та з ОСОБА_2 1/3 частину боргу за спожиті послуги в розмірі 29941,15 грн.
В обґрунтування вимог вказано, що квартира АДРЕСА_1 належала на праві спільної часткової власності ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 по 1/3 ідеальній частині кожному.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, його спадкоємцем на належну частину квартири є ОСОБА_1 , якій на дату подачі позову до суду належить 2/3 частини квартири.
В позові позивач посилається на те, що в період з 01.11.2014 року по 01.09.2023 року власники не сплачували за послуги, які надає КП «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в сумі 89823,46 грн.
Представник позивача зазначила, що за період з 01.11.2014 р. по дату смерті ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідач ОСОБА_1 успадкувала майнові зобов'язання, які виникли за його життя, а з 06.11.2018 р. відповідачі несуть особисту відповідальність за несплату наданих комунальних послуг.
Беручи до уваги те, що відповідачі є співвласниками зазначеної квартири, позивач просить стягнути заборгованість з кожного відповідно до частки у праві власності на майно.
ІІ. Процедура та позиції сторін
12.10.2023 року ухвалою судді Богунського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін; задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_4 та витребувано з КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради інформацію про реєстрацію права власності та/чи перехід прав власності на квартиру АДРЕСА_1 .
10.11.2023 р. на виконання вимог ухвали суду від 12.10.2023 р. КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради направило відомості, які витребував суд (а.с. 27).
Ухвалою суду від 22.11.2023 р. задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів; витребувано у приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Фещенко А.С. належним чином засвідчену копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
11.12.2023 р. на виконання вимог ухвали суду від 22.11.2023 р. від приватного нотаріуса надійшла належним чином завірена копія спадкової справи, заведена після смерті ОСОБА_3 , (а.с. 38-80).
В судове засідання 10.01.2024 року представник позивача направила заяву про розгляд справи без її участі, заявлені вимоги підтримала з підстав, викладених в позові (а.с.85).
Відповідачі в судові засідання 22.11.2023 р. та 10.01.2024 р. не з'являлись з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з доданими до неї документами направлялись відповідачам за зареєстрованим місцем їх проживання та за місцем знаходження їх майна (а.с.17,18), однак поштові відправлення повернулись не врученими з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с. 35,36,82-85).
Враховуючи, що представник позивача скористалась своїм правом і подала заяву про розгляд справи без її участі, проти ухвалення заочного рішення не заперечує, відповідач про дату, час і місце судового засідання повідомлялась належним чином, в судове засідання неодноразово не з'являвся, про причини неявки суд не повідомила, в установлений строк відзив на позов не подала, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 211, 223, 280 ЦПК України провести розгляд справи за відсутності сторін за наявними в справі матеріалами і ухвалити заочне рішення.
За правилами ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, відповідно до положень ст. 259 ЦПК України складення повного тексту судового рішення відкладено до десяти днів.
ІІІ. Національне законодавство, що підлягає застосуванню
Згідно зі статтею 162 Житлового кодексу України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Зі змісту статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вбачається, що до житлово-комунальних послуг, зокрема, належить послуга з постачання теплової енергії, постачання гарячої води.
Відповідно до положення п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець комунальної послуги має право звертатися до суду в разі порушення споживачами умов договору.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
ІV. Обставини, встановлені судом, докази на їх підтвердження та мотиви суду
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 забезпечується послугами з централізованого опалення, які надає КП "Житомиртеплокомуненерго", на квартиру відкритий особовий рахунок № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ).
Зі змісту Інформації КП «Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації» Житомирської обласної ради про реєстрацію права власності на нерухоме майно квартира АДРЕСА_1 станом на 22.10.2004 року на праві спільної приватної власності належала ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (а.с. 27).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що підтверджується змістом свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 (на звороті а.с.43).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.09.2023 року право власності на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 зареєстровано на ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 04.11.2019 року (а.с 3).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Зі змісту ч. 2 ст. 1223 ЦК України вбачається, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1261 ЦК України передбачено, що в першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно із частинами 1,3,5 статті 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Зі змісту ч. 2 ст. 1219 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Особа, яка подала заяву про прийняття спадщини, може відкликати її протягом строку, встановленого для прийняття спадщини.
За правилами ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.
Зі змісту копії спадкової справи, заведеної після померлого ОСОБА_3 , вбачається, що його донька ОСОБА_6 прийняла спадщину за законом, подавши 23.04.2019 року заяву про вступ в спадщину (на звороті а.с. 42), дружина ОСОБА_2 відмовилась від спадщини ( а.с. 43).
04.11.2019 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті батька - ОСОБА_3 на 1/3 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 78).
Отже співвласниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_1 , частка якої становить 2/3, та ОСОБА_2 , частка якої становить відповідно 1/3.
Приписами ст. 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За правилами ст. 1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 608 ЦК України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою.
Виходячи з аналізу ст.ст. 608, 1219 ЦК України характер спірних зобов'язальних правовідносин, які виникли між сторонами, допускає правонаступництво.
Відповідно до ч. 1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.
Згідно з ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
На підставі матеріалів справи судом не встановлено, що позивачу було відомо про отримання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину і про те, що остання повідомляла про це КП «Житомиртеплокомуненерго».
Отже, суд вважає, що на підставі норм ст.ст. 1281, 1282 ЦК України позивач, як кредитор спадкодавця ОСОБА_3 , має право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємиці після його смерті, про стягнення заборгованості за надані та отримані ним за життя житлово-комунальні послуги.
Таким чином, на підставі наведених вище правових норм та судової практики, суд робить висновок, що до ОСОБА_1 , яка прийняла спадщину, в порядку спадкування перейшли обов'язки щодо сплати заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилась за життя спадкодавця, яка є предметом даного позову, та щодо сплати за житлово-комунальні послуги на утримання майна, право на яке вона набула в порядку спадкування з моменту смерті спадкодавця - з 06.11.2018 року.
Дослідивши надані докази, судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 , яка на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , забезпечується послугами з централізованого опалення, які надає позивач, однак відповідачі порушують свій обов'язок щодо оплати за надані послуги, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Зі змісту розрахунку заборгованості по особовому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) вбачається, що заборгованість за надані послуги з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_2 , яка утворилась за період з 01.11.2014 року по 30.09.2023 року, становить 89823,46 грн (а.с. 6-7).
Згідно з ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності та залежно від положень закону або домовленості між співвласниками може належати їм на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (частина друга статті 355 цього Кодексу). При цьому спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно (частина четверта статті 355 цього Кодексу).
Відповідно до частини четвертої ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
В разі належності квартири декільком особам на праві спільної сумісної або спільної часткової власності, позовні вимоги мають бути пред'явлені до кожного з них про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірах, що відповідають їх часткам у праві спільної сумісної/часткової власності на квартиру. Крім тих випадків, коли між співвласниками досягнуто домовленості щодо утримання квартири і визначено уповноваженого власника квартири (постанова ВС від 20.09.2018 у справі № 522/7683/13-ц, постанова ВСУ від 04.11.2015 у справі 6-734цс15, постанова ВС від 01.09.2020 у справі № 352/2163/13-ц).
Беручи до уваги те, що право власності на квартиру належить ОСОБА_1 , частка якої становить 2/3, та ОСОБА_2 , частка якої становить 1/3, а відтак вони зобов'язані нести витрати по утриманню належного їм майна у розмірі, пропорційному часткам, які належать їм у праві спільної часткової власності на квартиру.
Виходячи із фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог та про стягнення зі співвідповідачок заборгованості за надані житлово-комунальні послуги, яка утворилась за період з 01.11.2014 року по 01.09.2023 року, пропорційно до розміру часток у праві власності на майно, а саме з відповідачки ОСОБА_1 підлягає стягненню 59882,31 грн заборгованості, відповідно з ОСОБА_2 - 29941,15 грн.
V. Розподіл судових витрат
На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки судом задоволено позов, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до розміру задоволених вимог, а саме з ОСОБА_1 в сумі 1789,40 грн (2/3 частини від 2684,00 грн) та з ОСОБА_2 в сумі 894,70 грн (1/3 частина від 2684,00 грн).
Керуючись ст.ст. 2, 7, 10-13, 76-83, 133, 141, 263-268, 354 ЦПК України, -
Позовну заяву Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.11.2014 року по 31.08.2023 року, в розмірі 59882,31 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 1789,40 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, яка утворилась за період з 01.11.2014 року по 31.08.2023 року, в розмірі 29941,15 грн та витрати зі сплати судового збору в сумі 894,70 грн.
Рішення може бути оскаржене позивачем до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Комунальне підприємство «Житомиртеплокомуненерго» Житомирської міської ради, місцезнаходження: м. Житомир, вул. Київська, 48; ідентифікаційний код юридичної особи: 35343771.
Відповідачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 .
Повний текст рішення складений 19.01.2024 року.
Суддя О.В. Стрілецька