Справа № 169/1224/23
Провадження № 2/169/87/24
Категорія:
19 січня 2024 року смт. Турійськ
Турійський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Ковальчук О.В.,
за участю секретаря Гаврилюк Н.В.,
Справа № 169/1224/23
сторони справи:
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач Турійська селищна рада
Розглянувши у підготовчому судовому засіданні в смт. Турійськ Волинської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Турійської селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,
Позивач звернувся до суду з позовом в якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай), розміром 2,91 умовних кадастрових гектари, у землі Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» на території Мокрецької сільської ради Ковельського(колишнього Турійського) району Волинської області, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0245853, зареєстрованого 17.07.1998 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 449, виданого Турійською районною державною адміністрацією 17.07.1998 року на підставі розпорядження Турійської районної адміністрації № 17 від 20.01.1997 року.
Мотивуючи свої вимоги, позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої увійшло майно, а саме: право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності КСП «Україна» розміром 2,91 га в умовних кадастрових гектарах без визначення цієї частки в натурі, що знаходиться на території колишньої Мокрецької сільської ради Ковельського (колишнього Турійського) району Волинської області.. Позивач є єдиним спадкоємцем за законом першої черги. У грудні 2023 року позивач звернувся до нотаріальної контори для оформлення своїх спадкових прав. Однак йому було відмовлено у видачі свідоцтва на право на земельну частку (пай) померлої, оскільки не було надано оригінали документів, які б підтвердили право власності. Оскільки єдиним засобом захисту порушеного права є судовий захист, тому змушені були звернутися до суду.
Ухвалою суду від 20.12.2023 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
Будь - яких інших процесуальних дій не вчинялось.
Позивач в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити з підстав викладених у позові. Підготовче судове засідання провести за його відсутності.
Відповідач Турійська селищна рада в судове засідання не з'явився, але надав суду заяву про визнання заявлених вимог та розгляд справи за відсутності представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні їм правовідносини.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до положень статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з можливих способів захисту цивільних та інтересів є визнання права.
За змістом ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст.ст. 1220 ч. 1, 1223 ч. 3 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданого Володимир-Волинським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом, зокрема, діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив.
Позивач є сином померлої, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданого Володимирським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Володимирському районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 18.10.2023 року.
За час життя померла склала заповіт, посвідчений Мокрецькою сільською радою Волинської області 24.02.2002 року за номером 288, яким все своє майно заповідала позивачу.
Частину спадкового майна позивач належним чином оформив, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 09.05.2022 року, зареєстрованого в реєстрі за № 384, спадкова справа № 158/2021.
Відповідно до листа заступника начальника відділу № 3 Управління надання адміністративних послуг Головного управління держгеокадастру у Волинській області встановлено, що за померлій ОСОБА_2 на підставі розпорядження голови Турійської районної державної адміністрації від 20.01.1997 року за № 17 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0245853 від 17.07.1998 року № 449 площею 2,91 в умовних кадастрових гектарах.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою або із застереженням. Спадщина належить спадкоємцю з моменту її відкриття незалежно від часу прийняття спадщини.
Згідно ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.
Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», основним документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай), виданий районною (міською) державною адміністрацією. Документами, що посвідчують право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); рішення суду про визнання права на земельну частку (пай). Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) громадян України, зазначених в абзаці п'ятому частини першої статті 1 цього Закону, є трудова книжка члена колективного або іншого сільськогосподарського підприємства чи нотаріально засвідчена виписка з неї.
У відповідності до п.17 Розділу X Земельного кодексу України, сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості), відповідно до законодавства. Сертифікати на право на земельну частку (пай) є дійсними до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» роз'яснено, що член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває право на земельну частку(пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай).
Відповідно до п. 10, 11 постанови Пленуму Верховного суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. При вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай). Спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону .
Вищим Спеціалізованим Судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у своєму листі № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
З огляду на викладене суд приходить до висновку, що уточненні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 16, 1217, 1223, 1220, 1261, 1268 ЦК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Турійської селищної ради Волинської області про визнання права власності на спадкове майно, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай), розміром 2,91 умовних кадастрових гектари, у землі Колективного сільськогосподарського підприємства «Україна» на території Мокрецької сільської ради Ковельського(колишнього Турійського) району Волинської області, що належало померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на підставі сертифікату на право на земельну частку (пай) серії ВЛ № 0245853, зареєстрованого 17.07.1998 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 449, виданого Турійською районною державною адміністрацією 17.07.1998 року на підставі розпорядження Турійської районної адміністрації № 17 від 20.01.1997 року.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , паспорт НОМЕР_3 , рнокпп НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Турійська селищна рада Волинської області, ЄДРПОУ 04333052, юридична адреса: смт. Турійськ, майдан Центральний, 1, Ковельського району, Волинської області.
Суддя О.В. Ковальчук