17 січня 2024 року
м. Київ
справа № 501/1422/21
провадження № 61-16340ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року у справі за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою,
У травні 2021 року Чорноморська міська рада Одеської області звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_1 1 448 752,00 грн безпідставно збережених коштів за період користування земельною ділянкою.
Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2023 року, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року, позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_1 на користь Чорноморської міської ради Одеської області 1 448 752,22 грн безпідставно збережених коштів за період користування земельною ділянкою, площею 9,8998 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5110800000:02:034:0002, за період з 05 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року. Здійснено розподіл судових витрат.
У листопаді 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 травня 2023 року та постанову Волинського апеляційного суду від 04 жовтня 2023 року.
Ухвалою Верховного Суду від 06 грудня 2023 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги, касаційну скаргу залишено без руху, надано заявниці строк для усунення недоліків щодо сплати судового збору .
У грудні 2023 року до суду касаційної інстанції надійшли матеріали на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 06 грудня 2023 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
Підставою касаційного оскарження заявниця зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 692/1276/14-ц, від 13 грудня 2018 року у справі № 692/231/16-ц, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18від 19 лютого 2020 року у справі № 701/660/17, від 28 лютого 2020 року у справі № 913/169/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 904/5934/17, від 12 травня 2021 року у справі № 905/2340/19, від 05 липня 2021 року у справі № 910/12556/20, від 21 липня 2021 року у справі № 394/710/17, від 22 липня 2021 року у справі № 910/18389/20, від 17 серпня 2021 року у справі № 910/19210/15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, підставою касаційного оскарження заявниця зазначає порушення норм процесуального права, а саме судові рішення ухвалено судом з порушенням правил юрисдикції (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Верховний Суд не приймає до уваги посилання заявниці, як підставу касаційного оскарження, на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, оскільки не зазначено щодо якої норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.
Наведенні ОСОБА_1 підстави касаційного оскарження із посиланням на пункти 1, 3, 4 частини третьої статті 411 ЦПК України, є формальними без належного обґрунтування, оскільки не конкретизовано які саме зібрані у справі докази не дослідили суди, яке (які) саме клопотання щодо доказів відхилили суди першої та апеляційної інстанцій. Також не вказано, які саме обставини встановили суди на підставі недопустимих доказів.
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України, зокрема, касаційна скарга містить підстави касаційного оскарження, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
Керуючись статтями 390, 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду.
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати з Луцького міськрайонного суду Волинської областіцивільну справу № 501/1422/21 за позовом Чорноморської міської ради Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 12 лютого 2024 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді Н. Ю. Сакара
О. В. Білоконь
О. М. Осіян