?
19 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/6947/22
Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду Жайворонок Т.Є.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023
та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023
у справі № 910/6947/22
за позовом Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»
до Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни
про стягнення 69 773,72 грн,
за зустрічним позовом Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни
до Приватного акціонерного товариства «Завод Супутник»
про визнання недійсною додаткової угоди,
Фізична особа-підприємець (далі - ФОП) Понькіна О.В. 16.01.2024 подала до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 та рішення Господарського міста Києва від 02.03.2023 у справі № 910/6947/22.
Касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
За змістом пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі ФОП Понькіна О.В. зазначає, що підставами касаційного оскарження оскаржених судових рішень у справі № 910/6947/22 є наявність випадків, передбачених пунктами 1, 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Однак ФОП Понькіна О.В. не зазначає норму права, щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок її застосування, і не конкретизує правовідносини, в яких цей висновок відсутній, тобто належним чином не обґрунтовує за змістом касаційної скарги наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України.
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Однак документів, що підтверджують сплату судового збору, до касаційної скарги не додано.
Натомість ФОП Понькіна О.В. заявила клопотання про звільнення її від сплати судового збору, зважаючи на ведення господарської діяльності в умовах воєнного стану, що віднесено до форс-мажорних обставин (лист ТПП України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1).
Вирішуючи питання щодо звільнення ФОП Понькіної О.В. від сплати судового збору, Суд виходить з такого.
За змістом статті 8 Закону України «Про судовий збір», ураховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від сплати судового збору за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік;
або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років, або дитину інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Зазначена норма стосується окремих категорій позивачів - фізичних осіб і не розповсюджується на фізичних осіб-підприємців, якою є ФОП Понькіна О.В. - відповідач у господарській справі.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Підпунктом 1 пунктом 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставку судового збору за подання позовної заяви майнового характеру встановлено: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду).
Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 6 цього Закону у разі, коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з абзацом 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», який набрав чинності з 01.01.2022 року, установлено у 2022 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня - 2 481 гривня.
Згідно з підпунктом 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Зважаючи на предмет спору у справі та предмет касаційного оскарження, ураховуючи приписи частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (щодо застосування коефіцієнту), за подання касаційної скарги ФОП Понькіній О.В. слід сплатити судовий збір у розмірі 7 939,20 грн ( (2 481 + 2481) х 200% х 0,8 = 7 939,20) та надати Суду документ, що підтверджує сплату судового збору.
Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях до КГС ВС:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу: *;101;_______(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом _________ (ПІБ чи назва установ, організації позивача), на рішення від _________(Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд)(назва суду, де розглядається справа).
Відповідно до частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Ураховуючи те, що касаційну скаргу оформлено з порушенням вимог статті 290 ГПК, цю скаргу слід залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у цій ухвалі, шляхом подачі:
- нової редакції касаційної скарги із чітким зазначенням і належним обґрунтуванням підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 287 ГПК України (із урахуванням змісту цієї ухвали);
- документа, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги.
При цьому Суд звертає увагу скаржника на те, що нову редакцію касаційної скарги, подану на виконання вимог цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи № 910/6947/22 (із урахуванням положень статті 42 ГПК України), надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 292 ГПК, Суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 910/6947/22.
2. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Понькіної Оксани Володимирівни на постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.12.2023 та рішення Господарського суду міста Києва від 02.03.2023 у справі № 910/6947/22 залишити без руху.
3. Надати скаржникові строк для виконання вимог цієї ухвали не пізніше 10 днів з дня вручення копії цієї ухвали.
4. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Т. Є. Жайворонок