Постанова від 16.01.2024 по справі 905/1965/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2024 року

м. Київ

cправа № 905/1965/19 (905/2426/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Пєскова В.Г.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

позивач (боржник) - Акціонерне товариство "К.Енерго",

ліквідатор АТ "К.Енерго" арбітражний керуючий Паркулаб Володимир Григорович - особисто (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

відповідач - Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС,

представник відповідача -Малихіна А.А., в порядку самопредставництва

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС,

на рішення Господарського суду Донецької області

від 22.08.2022

у складі судді: Зекунова Е.В.

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 17.01.2023

у складі колегії суддів: Радіонової О.О. (головуючої), Зубченко І.В., Медуниці О.Є.

у справі за позовом

Акціонерного товариства "К.Енерго"

до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС,

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

у межах справи № 905/1965/19

за заявою приватного акціонерного товариства Науково-виробничої компанії "Гірничі машини"

до Акціонерного товариства "К.Енерго",

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. 18.11.2019 ухвалою Господарського суду Донецької області відкрито провадження у справі про банкрутство Акціонерного товариства "К.Енерго" (далі - АТ "К.Енерго", боржник);

введено мораторій на задоволення вимог кредиторів;

введено процедуру розпорядження майном АТ "К.Енерго" строком на сто сімдесят календарних днів до 06.05.2020;

призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Драліна Андрія Володимировича;

встановлено дату попереднього засідання суду на 23.01.2020.

2. 12.08.2020 ухвалою Господарського суду Донецької області затверджено реєстр вимог кредиторів АТ "К.Енерго";

призначено дату підсумкового засідання суду на 24.09.2020 та призначено дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів на 21.08.2020 відповідно до статті 48 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ).

3. 24.09.2020 постановою Господарського суду Донецької області визнано банкрутом боржника - АТ "К.Енерго";

відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців;

призначено ліквідатором боржника - АТ "К.Енерго" арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича.

4. АТ "К.Енерго" звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, у якому просило:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення №543120417 від 20.07.2021 року, відповідно до якого до АТ "К.Енерго" застосовано штраф у розмірі 5 396,96 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №726850417 від 29.09.2021 року, відповідно до якого до АТ "К.Енерго" застосовано штраф у розмірі 13 739,42 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №804720417 від 08.11.2021 року, відповідно до якого до АТ "К.Енерго" застосовано штраф у розмірі 1 189,41 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 закрито провадження у справі в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 726850417 від 29.09.2021 на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Позовні вимоги АТ "К.Енерго" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволені повністю.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №543120417 від 20.07.2021, відповідно до якого до АТ "К.Енерго" застосовано штраф у розмірі 5 396,96 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №804720417 від 08.11.2021, відповідно до якого до АТ "К.Енерго" застосовано штраф у розмірі 1 189,41 грн.

Стягнуто з Головного управління ДПС місті Києві на користь АТ "К.Енерго" судовий збір 2 270,00 грн.

6. Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що має місце протиправна бездіяльність відповідача щодо несвоєчасного надання висновку про перерахування частини переплати коштів на рахунок земельного податку та орендної плати з юридичних осіб за заявами позивача від 11.03.2019 №42АУ/18/33/1 та від 21.11.2019 № 13/199.

Позивачем своєчасно подано до податкового органу заяву про перерахування до бюджету грошового зобов'язання по земельному податку та орендної плати з юридичних осіб за спірні періоди, а відтак ним виконано усі дії, які від нього залежали для належного виконання зобов'язання. Оскільки заяви про перерахування до бюджету грошового зобов'язання по земельному податку та орендної плати з юридичних осіб було подано платником податків до податкового органу завчасно, тому у позивача відсутня вина у порушенні строків сплати податкового зобов'язання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 у справі №905/1965/19 (905/2426/21) залишено без змін.

8. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті ГУ ДПС у місті Києві на підставі та у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України, проте не обґрунтовано, без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), у зв'язку з чим вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Головне управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) Господарського суду Донецької області, з вимогою оскаржені судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1965/19 (905/2426/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Білоус В.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.09.2023.

11. Ухвалою Верховного Суду від 16.10.2023 касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 292 ГПК України, надано строк на усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

12. 27.10.2023 від заявника касаційної скарги, на виконання вимог ухвали Верховного Суду від 16.10.2023 надійшли докази сплати судового збору в сумі 4 540,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 3103 від 23.10.2023 та докази отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції разом з клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

13. У зв'язку з відпусткою судді Білоуса В.В. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 905/1965/19 (905/2426/21) було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Пєсков В.Г., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.11.2023.

14. Ухвалою Верховного Суду від 15.11.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) за касаційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023.

Розгляд касаційної скарги призначено на 12.12.2023, про що повідомлено учасників справи.

15. Ухвалою Верховного Суду від 12.12.2023, з метою надання можливості учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, відкладено розгляд касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21). Судове засідання призначено на 09.01.2024.

Повідомлено учасників справи про дату та час судового засідання здійснено у відповідності до статті 6, статей 120, 122 ГПК України, зокрема шляхом опублікування повідомлення на сайті Верховного Суду (https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/povidoml_bojovi....), що підтверджено документами долученими до матеріалів справи.

16. 27.12.2023 до Верховного Суду від ГУ ДПС у міста Києві надійшли письмові пояснення щодо касаційної скарги.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09.01.2024 відкладено розгляд касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21). Судове засідання призначено на 16.01.2024.

18. 10.01.2024 засобами електронного зв'язку на адресу Касаційного господарського суду від арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича, надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) в режимі відеоконференції.

19. Ухвалою Суду від 11.01.2024 заяву арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду - задоволено. Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

20. Представниця Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС в судовому засіданні 16.01.2024 повністю підтримала заявлені вимоги за доводами, викладеними в касаційній скарзі та письмових поясненнях від 27.12.2023. Просила рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Поміж іншим, скаржник зазначає, що вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень мають публічно-правовий характер спору, а тому мають розглядатися адміністративним судом.

21. Ліквідатор АТ "К.Енерго" арбітражний керуючий Паркулаб В.Г. в засіданні суду 16.01.2024 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів скаржника заперечив, просив Суд рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) залишити без змін.

22. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (16.01.2024) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов'язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 16.01.2024.

23. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 06.11.2023 №734/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 08.11.2023 № 3429-IX, Верховний Суд розглядає справу №905/1965/19(905/2426/21) у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ГУ ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС)

24. В обґрунтування вимог касаційної скарги заявник вказує на неправильне застосування норм матеріального права: п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 815/611/18.

Скаржник вказує на те, що за правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, яка була підтверджена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.07.2023 у справі №908/129/22 (908/1332/22), спори про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відносяться до юрисдикції адміністративного суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

27. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

28. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України.

29. Ключовим питанням у цій справі, з урахуванням доводів касаційної скарги, що складають межі перевірки судом касаційної інстанції правильності застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання ними норм процесуального права, є, перш за все, юрисдикційна підсудність цього спору з огляду на наявність відносно позивача провадження у справі про банкрутство.

30. За правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, КУзПБ та ГПК України є нормативними актами рівної юридичної сили (кодексами). Отже, у випадку колізії норм між статтею 7 КУзПБ та статтею 20 ГПК України повинні застосовуватися ті процесуальні норми, які прийняті пізніше. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов'язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу переважному застосуванню з 21 жовтня 2019 року підлягають норми статті 7 КУзПБ. Велика Палата Верховного Суду послалася також на те, що з прийняттям КУзПБ законодавець відніс до юрисдикції господарського суду у справі про банкрутство як розгляд спорів боржника з конкурсними кредиторами, так і розгляд його спорів з поточними кредиторами (частина друга статті 7, абзац третій частини восьмої статті 45 КУзПБ), на відміну від попереднього регулювання Законом № 2343-XII та іншими процесуальними кодексами України.

За висновками Великої Палати Верховного Суду, з огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, слід визначати із застосуванням норм статті 7 КУзПБ як закону, що прийнятий пізніше, та якими розгляд такого спору віднесено до юрисдикції господарського суду, який здійснює провадження у справі про банкрутство.

31. Водночас, у постанові від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, які викладені у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19.

31.1. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вимоги платника податку (в тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) про стягнення з контролюючого органу на користь позивача пені на суму бюджетної заборгованості з ПДВ згідно з пунктом 200.23 статті 200 ПК України, інфляційних втрат та річних процентів за характером і змістом відносин пов'язані саме з наявністю заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, що унормовано приписами ПК України. Такі позовні вимоги стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, а при вирішенні спору про стягнення з бюджету пені, інфляційних втрат та річних процентів перед судом обов'язково постає питання щодо суми заборгованості з ПДВ, строк сплати такої заборгованості та тривалість прострочення. Наведене свідчить про публічно-правовий характер такого спору, а тому цей спір підлягає розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

32. Відступаючи від висновків, викладених у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19, Велика Палата Верховного Суду виходила з таких мотивів.

32.1. Банкрутством як різновидом процедур, що здійснюються в межах спеціалізації господарського судочинства, є судова процедура, яка регламентує правовідносини, що виникають внаслідок нездатності боржника відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів через процедури санації чи ліквідації, які визначені КУзПБ, введеним у дію з 21 жовтня 2019 року. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи, передбачаючи ряд процесуальних норм, які регулюють порядок здійснення судочинства у цих процедурах (відкриття провадження у справі про банкрутство, види судових рішень у банкрутстві та порядок їх оскарження тощо).

32.2. Особливістю провадження у справі про банкрутство є те, що врегулювання правовідносин неплатоспроможності боржника вимагає поєднання в одній процедурі як цивільних, так і адміністративних правовідносин щодо його майна (майнових прав) з метою як найповнішого задоволення в ній вимог кредиторів - приватних осіб та контролюючих органів з грошовими вимогами до боржника у черговості, визначеній КУзПБ.

Аналіз змісту наведених приписів КУзПБ у взаємозв'язку з нормами статті 20 ГПК України дозволяє дійти висновку про те, що для віднесення справи до юрисдикції господарського суду, який розглядає справу про банкрутство, майнові вимоги мають бути безпосередньо пов'язані зі здійсненням провадження в такій справі, зокрема стосуватися визнання недійсними правочинів, учинених керуючим санацією (ліквідатором), визнання права власності на майно боржника, оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо.

32.3. До критеріїв визначення, чи підлягає розгляду у межах справи про банкрутство спір, стороною в якому є боржник, відносяться також такі умови, за яких вирішення спору: стосується питання щодо формування активів боржника (майно, майнові права); впливає на суб'єктний склад сторін та учасників у справі про банкрутство, їхні права, інтереси та (або) обов'язки.

32.4. Водночас, регламентація процесуальних відносин нормами матеріального права без об'єктивної необхідності створює перешкоди для належної реалізації принципу правової визначеності, що має об'єктивні ризики при правозастосуванні.

32.5. Правила визначення юрисдикції визначає насамперед процесуальний кодекс (ГПК України, КАС України), а не кодекс з консолідованими нормами матеріального права, яким є КУзПБ.

32.6. Спеціальними нормами, що визначають юрисдикцію господарських судів, є приписи саме частини першої статті 20 ГПК України, пунктом 8 якої прямо передбачено, що не відносяться до юрисдикції господарських судів спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до ПК України, а також спори про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених ПК України.

32.7. Ураховуючи сутність і правову природу спірних правовідносин, приписи процесуального закону мають превалюючу дію при розв'язанні колізій щодо обрання належної судової юрисдикції.

33. Зазначена позиція в подальшому підтримана Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22) [провадження №12-46 гс23], предметом спору у якій було визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень.

33.1. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що особливості порядку та процедури розгляду податкових спорів у межах адміністративної юрисдикції, визначеної КАС України, регламентуються ПК України. Вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб'єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

34. Висновки щодо визначення адміністративної юрисдикції при розгляді спорів, що виникають з податкових правовідносин, ґрунтуються також на тому, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб'єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до розгляду саме за правилами адміністративного судочинства.

35. На підтвердження такого висновку ЄСПЛ у рішенні від 12.07.2001 у справі Феррадзіні проти Італії (Ferrazzini v. Italy), заява № 44759/98, вказав, що податкові питання і досі становлять частину основного пакета прерогатив державних органів. При цьому відносини між платником податків та податковим органом і далі мають переважно публічний характер. Суд вважає, що податкові спори виходять за межі сфери цивільних прав та обов'язків, незважаючи на матеріальні наслідки, які вони обов'язково створюють для платника податків (пункт 29).

36. Відтак, правові позиції Великої Палати Верховного Суду щодо визначення юрисдикції податкових спорів, стороною в яких є платник податків щодо якого порушено справу про банкрутство, викладені у постановах від 13.04.2023 у справі № 320/12137/20 і від 01.11.2023 у справі № 908/129/22 (908/1333/22), підлягають врахуванню відповідно до частини 4 статті 300 ГПК України.

37. Враховуючи наведені висновки Великої Палати Верховного Суду щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин судам адміністративної юрисдикції, колегія суддів вважає, що оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються перевірки законності дій суб'єкта владних повноважень, тому суть спору про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень свідчить про публічно-правовий характер такого спору та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

38. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

39. Пункт 5 частини першої статті 308 ГПК України визначає, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення суду першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі.

40. За змістом частини першої статті 313 ГПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково з залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу.

41. Порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених статтями 20-23 цього Кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги.

42. Оскільки господарськими судами розглянуто по суті цю справу, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

43. При цьому, слід роз'яснити АТ "К. Енерго", що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

44. Також, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу позивача на приписи частини четвертої статті 313 ГПК України згідно яких, у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу, суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 313, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Донецької області від 22.08.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) скасувати.

3. Провадження у справі № 905/1965/19 (905/2426/21) за позовом Акціонерного товариства "К.Енерго" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - закрити.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

В.Г. Пєсков