18 січня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/17785/20 (910/8077/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК "Інтербудінвест" арбітражного керуючого Огулькової А.М.
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 (колегія суддів у складі: Поляков Б.М. - головуючий, Доманська М.Л., Остапенко О.М.)
у справі №910/17785/20(910/8077/21)
за позовом Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Служби безпеки України, Національного банку України, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , Служби зовнішньої розвідки України, ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_50 , ОСОБА_51 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 , ОСОБА_59 , ОСОБА_60 , ОСОБА_61 , ОСОБА_62 , ОСОБА_63 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_66 , ОСОБА_67 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , ОСОБА_70 , ОСОБА_71 , ОСОБА_72 , ОСОБА_73 , ОСОБА_74 , ОСОБА_75 , ОСОБА_76 , ОСОБА_77 , ОСОБА_78 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_82 , ОСОБА_83 , ОСОБА_84 , ОСОБА_85 , ОСОБА_86 , ОСОБА_87 , ОСОБА_88 , ОСОБА_89 , ОСОБА_90
про розірвання договору та зобов'язання повернути майно та документацію
за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Огулькової Анни Миколаївни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ"
про розірвання договору та зобов'язання повернути майно та документацію
в межах справи №910/17785/20
за заявою ОСОБА_91
до Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест"
про банкрутство,
Хід розгляду справи
1. До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Фінансова компанія "Інтербудінвест" (далі - ДП "ФК "Інтербудінвест") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-будівельна фірма "АВМ" (далі - ТОВ "ІБФ "АВМ") про розірвання договору №2-3/12 Управителя із Забудовником житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131 в місті Києві Фонду фінансування будівництва виду "А" від 25.04.2012, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Інтербудінвест" (далі - ТОВ "БІК "Інтербудінвест"), ТОВ "ІБФ "АВМ" та ДП "ФК "Інтербудінвест".
2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач жодним чином не виконав свої зобов'язання за договором №2-3/12 від 25.04.2012.
3. 27.07.2021 до господарського суду надійшла позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ "БІК "Інтербудінвест", у якій заявник просить суд: розірвати договір №1 від 25.04.2012 про внесення змін до договору №1-3/06 Управителя із Забудовником житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131 в місті Києві Фонду фінансування будівництва виду "А" від 17.07.2006 (яким останній викладено в новій редакції з присвоєнням йому нового №2-3/12) від 25.04.2012; зобов'язати ТОВ "ІБФ "АВМ" повернути ТОВ "БІК "Інтербудінвест" одержаний на підставі акта приймання-передачі від 07.12.2012 об'єкт незавершеного будівництва, розташований за будівельною адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 131 у складі: житлового будинку секції №1, підземного паркінгу та офісного центру (секція Г); а також всю проектну і робочу документацію на вказаний об'єкт, одержану: за актом №1 передачі дозвільної документації на будівництво комплексу житлового будинку №1 з вбудованими приміщеннями, підземного паркінгу та офісного центру по проспекту Перемоги, 131 від 27.03.2013 (згідно з переліком); за актом №2 передачі дозвільної документації на будівництво житлового будинку №1 з вбудованими приміщеннями, підземного паркінгу та офісного центру по проспекту Перемоги, 131 від 27.03.2013 (згідно з переліком); за актом №3 передачі актів приймання виконаних робіт КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт КБ-3 на будівництві комплексу житлового будинку №1 з вбудованими приміщеннями, підземного паркінгу та офісного центру по проспекту Перемоги, 131 від 27.03.2013 (згідно з переліком).
4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 у задоволенні позову ДП "ФК "Інтербудінвест" до ТОВ "ІБФ "АВМ" про розірвання договору та зобов'язання повернути майно та документацію відмовлено повністю. У задоволенні позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору ТОВ "БІК "Інтербудінвест" в особі ліквідатора арбітражної керуючої Огулькової А.М. до ТОВ "ІБФ "АВМ" про розірвання договору та зобов'язання повернути майно та документацію відмовлено повністю.
5. Не погодившись з прийнятим рішенням, ліквідатор ТОВ "БІК "Інтербудінвест" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ТОВ "БІК "Інтербудінвест" задовольнити.
6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 апеляційну скаргу ТОВ "БІК "Інтербудінвест" на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 залишено без руху. Зобов'язано скаржника подати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору у встановленому законодавством розмірі і порядку.
7. При цьому в ухвалі про усунення недоліків було зазначено, що ліквідатором при поданні позову заявлено дві вимоги, а саме про: розірвання договору - немайнова вимога та зобов'язання повернути майно та документацію - майнова вимога.
8. Господарський суд апеляційної інстанції встановив, що відповідно до доданої до апеляційної скарги квитанції, скаржник сплатив 62243,57 грн, однак у запереченнях проти відкриття апеляційного провадження ТОВ "ІБФ "АВМ" вказувало на те, що суд першої інстанції визначив вартість майна, яке просить витребувати ліквідатор, у розмірі 38398800,00 грн, тому судовий збір за майнову вимогу має бути обраховано саме з цієї суми.
9. У зв'язку з викладеним, апеляційна інстанція погодилася з відповідачем та зобов'язала скаржника зазначити ціну позову й доплатити судовий збір у встановленому розмірі і порядку.
Стислий виклад ухвали суду апеляційної інстанції
10. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 апеляційну скаргу ТОВ "БІК "Інтербудінвест" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Огулькової А.М. на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2023 повернуто скаржнику.
11. Повертаючи апеляційну скаргу, господарський суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в описовій частині оскаржуваного рішення суду першої інстанції було встановлено вартість оспорюваного майна відповідно до акта приймання-передачі об'єкта незавершеного будівництва у розмірі 38398800,00 грн.
12. Однак, ТОВ "БІК "Інтербудінвест", отримавши 03.10.2023 ухвалу від 20.09.2023 про усунення недоліків, звернулося до апеляційного суду з заявою в якій посилалося на те, що ним було сплачено судовий збір у правильному розмірі. При цьому скаржник у заяві не спростував, що вартість оспорюваного майна не становить 38398800,00 грн та не надав безспірних доказів того, що майно коштує менше ніж зазначено в акті.
13. Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ставка судового збору за подання апеляційної скарги на рішення в даному випадку складає 863973,00 грн, однак скаржник сплатив лише 62243,57 грн з ціни позову 2463713,50 грн.
14. У зв'язку з викладеним, господарський суд апеляційної інстанції з посиланням на ч. 4 ст. 174, ч. 2, ч. 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) дійшов висновку, що скаржник недоліки апеляційної скарги не усунув, а тому апеляційна скарга підлягає поверненню скаржнику.
Стислий виклад вимог касаційних скарг та узагальнення доводів скаржників
15. Ліквідатор ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (далі - скаржник) звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить cкасувати ухвалу Північного апеляційною господарського суду від 18.10.2023, а справу передати для продовження розгляду до Північного апеляційного господарського суду.
16. Зі змісту касаційної скарги скаржника вбачається, що підставою для касаційного оскарження ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 є порушення судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права (абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України).
17. На думку скаржника, господарський суд апеляційної інстанції не надано оцінки фактам та доказам ТОВ "БІК "Інтербудінвест", які ним були подані до Північного апеляційного господарського суду, чим порушено вимоги ст.ст. 86, 236 ГПК України.
18. Також скаржник зауважує, що у поданих до суду першої інстанції поясненнях та документах, що містяться у матеріалах справи, ТОВ "БІК "Інтербудінвест" наголошувало, що станом на момент розгляду спору достовірних даних про вартість спірного майна у ТОВ "БІК "Інтербудінвест" немає. Остання відома інформація щодо вартості майна оприлюднена на сайті www.vgsu.arbitr.gov.ua(http://vgsu.arbitr.gov/ua/pages/158/?d=64171&v=4bd56d40d9&t=7), а також отримана в ході розгляду справи №910/12257/13 про оскарження результатів аукціону з продажу майна ТОВ "БІК "Інтербудінвест", який проводився 15.11.2019 в межах справи про банкрутство ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та відповідно до якого майно було реалізоване за 2463713,50 грн.
19. Скаржник зазначає, що виходячи із зазначеної вартості спірного майна у 2463713,50 грн та розміру сплаченого ТОВ "БІК "Інтербудінвест" судового збору за розгляд справи у господарському суді першої інстанції - розмір судового збору, що сплачений ТОВ "БІК "Інтербудінвест" за розгляд справи у суді апеляційної інстанції склав 62243,57 грн.
20. Скаржник також звертає увагу на те, що дана обставина (визначення вартості спірного майна та перевірка правильності сплати ТОВ "БІК "Інтербудінвест" судового збору тричі перевірялась господарським судом першої інстанції під час підготовчого засідання. Крім того, питання про сплату судового збору також розглядалось за заявою ТОВ "ІБФ "АВМ" від 16.06.2023 про ухвалення додаткового рішення по справі №910/17785/20(910/8077/21), проте ухвалою Господарського суду м. Києва від 21.06.2022 заяву ТОВ "ІБФ "АВМ" про ухвалення додаткового рішення по справі №910/17785/20(910/8077/21) повернуто без розгляду.
21. Скаржник зауважує, що за результатами розгляду справи судом першої інстанції не було прийнято будь-якого рішення про необхідність доплати скаржником суми судового збору відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".
22. Також скаржник з посиланням на правові позиції, що викладені в постановах Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №913/680/17, від 12.08.2021 у справі №910/2675/21, від 09.09.2021 у справі №904/6150/20, від 19.10.2021 у справі №918/188/21, від 28.04.2022 у справі №910/15316/21, зазначив про можливість остаточного визначення в процесі розгляду справи ціни позову (дійсної вартості спірного майна), а отже й сума судового збору може бути визначена апеляційним судом під час апеляційного розгляду справи.
23. Скаржник зазначає, що відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 05.07.2021 у справі №910/12556/20, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху з підстави несплати судового збору в установленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, однак, в порушення вище викладеного, суд апеляційної інстанції в ухвалі від 20.09.2023 про залишення апеляційної скарги без руху не вказав точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити), чим суттєво порушив вимоги ч. 2 ст. 174 ГПК України.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
24. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "ІБФ "АВМ" просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 - без змін.
25. У відзиві вказано, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, оскільки була ухвалена за результатами повного і всебічного з'ясування обставин щодо наявності чи відсутності підстав для відкриття апеляційного провадження за поданою апеляційною скаргою та при правильному застосуванні норм процесуального права.
26. Відповідач зазначає, що господарськими судами встановлено, що вартість майна щодо якого заявлені позовні вимоги, складає 38398800,00 грн.
27. Також відповідач вважає, що посилання ТОВ "БІК "Інтербудінвест" у касаційній скарзі на рішення Господарського суду міста Києва від 11.09.2023 у справі №910/12257/13(910/18736/21) є передчасним, адже останнє не набрало законної сили, а відтак обставини встановлені у зазначеному судовому рішенні не мають преюдиційного значення для розгляду справи №910/17785/20(910/8077/21).
28. У відзиві зазначено, що ТОВ "БІК "Інтербудінвест" вказуючи у своїй заяві про усунення недоліків від 11.10.2023, не подає належних та допустимих доказів вартості проєктної і робочої документації, вартості об'єкта незавершеного будівництва, які просило суд витребувати у відповідача.
29. Відповідач зауважує, що залишаючи апеляційну скаргу ТОВ "БІК "Інтербудінвест" без руху, суд апеляційної інстанції у свої ухвалі від 20.09.2023 зобов'язав апелянта зазначити ціну позову й доплатити судовий збір у встановленому розмірі і порядку, однак ТОВ "БІК "Інтербудінвест" вимоги ухвали Північного апеляційного господарського суду від 20.09.2023 не виконало, і не зазначило ціну позову та не доплатило судовий збір у встановленому законодавством розмірі і порядку.
30. ТОВ "ІБФ "АВМ" вважає, що наведені скаржником у касаційній скарзі постанови Верховного Суду не є подібними до справи №910/17785/20(910/8077/21), а відтак не можуть бути застосовані.
31. У відзиві на касаційну скаргу Служба безпеки України (далі - СБУ) просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
32. СБУ зазначає, що ТОВ "БІК "Інтербудінвест" заявлено позов із одною немайновою вимогою та одною майновою вимогою. При цьому, за подання позову позивачем сплачено до господарського суду 41405,70 грн, однак дійсна вартість майна є іншою, що призвело до недоплати судового збору третьою особою як при поданні позову, так і при апеляційному оскарженні судового рішення.
33. СБУ також вважає, що наведені в касаційній скарзі висновки щодо застосування норм права у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 №913/680/17 та №910/2675/21, від 09.09.2021 у справі №904/6150/20, від 19.10.2021 у справі №918/188/21, від 28.04.2022 у справі №910/15316/21, від 05.07.2021 у справі №910/12556/20 не є релевантними до правовідносин, що скались у справі №910/17785/20(910/8077/21), а відтак не можуть бути застосовані до них.
34. У відзиві на касаційну скаргу Національний банк України (далі - НБУ) просить закрити касаційне провадження у справі №910/17785/20(910/8077/21) з підстави касаційного оскарження, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 296 ГПК України.
35. НБУ зазначає, що проаналізувавши наведені скаржником постанови Верховного Суду щодо застосування норм процесуального права у контексті спірних правовідносинах, ураховуючи критерії подібності, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, НБУ дійшов висновку про неподібність вказаних справ зі справою, що переглядається, з огляду на суттєву відмінність змісту правових відносин, фактичних обставин справи, характеру спірних правовідносин, а тому застосування норм права за неподібності правовідносин у цих справах не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантним до обставин цієї справи. Відмінність судових рішень полягає не у різному застосуванні наведених норм права, а у різних встановлених судами фактичних обставинах справ, в залежності від яких і прийнято судове рішення.
36. У письмових поясненнях щодо відзивів НБУ та СБУ на касаційну скаргу, скаржник просить залишити їх без розгляду з підстав порушення НБУ та СБУ положень ст. 6, ст. 42 та ч. 4 ст. 295 ГПК України, оскільки до відзивів не додано доказів надсилання копій відзивів та доданих до них документів всім учасникам справи.
37. У цьому зв'язку Верховний Суд зазначає.
38. Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 295 ГПК України до відзиву додаються докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу. До відзиву застосовуються правила, встановлені частиною десятою статті 165 цього Кодексу.
39. Частиною 10 ст. 165 ГПК України передбачено, що суд має право вирішити справу за наявними матеріалами також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов'язку.
40. Згідно з ч. 7 ст. 42 ГПК України якщо цим Кодексом передбачено обов'язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.
41. Враховуючи викладене, НБУ та СБУ мали обов'язок направити копії відзиву та доданих до них документів іншим учасникам, у яких немає електронного кабінету (зокрема фізичним особам) у паперовій формі листом з описом вкладення, однак цього обов'язку не виконали.
42. Водночас, ГПК України не містить норми, якою передбачено залишення відзиву без розгляду у зв'язку з невиконанням учасником справи ч. 4 ст. 295 ГПК України.
43. У зв'язку з викладеним, Верховний Суд відхиляє наведені доводи скаржника щодо необхідності залишення відзивів СБУ та НБУ без розгляду.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
44. Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права під час повернення апеляційної скарги ТОВ "БІК "Інтербудінвест" на підставі ч. 4 ст. 174, ч. 2, ч. 6 ст. 260 ГПК України.
45. Відповідно до змісту ухвали господарського суду апеляційної інстанції, що оскаржується, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ліквідатором при поданні позову заявлено дві вимоги, а саме про розірвання договору - немайнова вимога та зобов'язання повернути майно та документацію - майнова вимога.
46. Згідно з ч. 2 ст. 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
47. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
48. Відповідно до ст. 1 вказаного Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
49. За приписами ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору встановлюються у розмірах, які залежать від найменування документа і дії, за яку справляється судовий збір, та платника судового збору.
50. За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").
51. Вимоги щодо оформлення позовної заяви наведені у ст. 162 ГПК України, відповідно до пункту 3 частини третьої якої позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
52. Згідно з ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.
53. У п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
54. Як вбачається з ухвали, що оскаржується, за висновком апеляційного господарського суду заявлені позивачем вимоги про зобов'язання повернути майно та документацію є вимогами майнового характеру.
55. Верховний Суд вважає такий висновок передчасним, з огляду на таке.
56. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 сформулювала висновки щодо питання застосування Закону України "Про судовий збір" в частині визначення розмежування критерію позовних вимог, які мають вартісну оцінку та майновий характер, а також які є вимогами немайнового характеру та не підлягають вартісній оцінці. Згідно з вказаними висновками майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.
57. Тобто, будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов'язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.
58. Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.
59. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17).
60. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об'єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.
61. За змістом ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
62. Відповідно до змісту позовної заяви та обставин, встановлених господарським судом першої інстанції, ліквідатор зазначив про те, що 10.02.2005 між СБУ (замовник) та ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (пайовик) укладено договір №19/3-32-Ж17 пайової участі у будівництво житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземними автостоянками по проспекту Перемоги, 131 у м. Києві, предметом якого є будівництво в порядку пайової участі житлового будинку з вбудовано-прибудованими торговими та офісними приміщеннями та автопаркінгом за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 131 (далі - об'єкт).
63. За положеннями п. 2.3.1 договору замовник отримує у власність: 22% від загальної площі житла завершеного будівництвом об'єкта; замовник доручає пайовику провести розрахунки (за рахунок квоти замовника) з органами місцевої державної виконавчої влади, а саме: передати 5% загальної площі в цих жилих будинках виконавчому органу Київради - Київській міській державній адміністрації або грошовими коштами для забезпечення житлом громадян, що перебувають на кварт обліку в районних у м. Києві державних адміністраціях; передати 2% загальної площі в цих жилих будинках районній у м. Києві державній адміністрації для забезпечення службовим житлом; провести розрахунки з виконавчим органом Київради - Київською міською державною адміністрацією (Головним управлінням економіки та розвитку міста) відповідно до нормативів для визначення розмірів пайової участі (внесків) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва та порядку залучення і використання пайових коштів та іншим організаціями міста; після розрахунків пайовика з органами місцевої державної виконавчої влади та організаціями міста замовник отримує не менше 12% від загальної площі об'єкта.
64. Згідно з п. 2.5 договору пайової участі перелік приміщень та площ об'єкта будівництва, що будуть переходити у власність сторін, визначатимуться після розробки відповідної робочої проектно-кошторисної документації та підписання між ТОВ "БІК "Інтербудінвест" та СБУ додаткової угоди до цього договору.
65. До зазначеного договору було укладено ще ряд додаткових угод.
66. Також ТОВ "БІК "Інтербудінвест" було укладено договір №1-3/06 управителя із забудовником житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131 в місті Києві Фонду фінансування будівництва виду "А" від 17.07.2006, сторонами якого є ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (забудовник) та ДП "ФК "Інтербудінвест" (управитель).
67. Надалі, 25.04.2012 між ДП "ФК "Інтербудінвест" (управитель), ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (первісний забудовник) та ТОВ "ІБФ "АВМ" (новий забудовник) укладено договір про внесення змін до договору №1-3/06 управителя із забудовником житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131 в місті Києві Фонду фінансування будівництва виду "А" від 17.07.2006, згідно з п. 1 якого відповідно до вимог ст. 10 до Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю", управителем, через невиконання первісним забудовником своїх зобов'язань за договором №1-3/06 управителя із забудовником житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131, Фонду фінансування будівництва, виду "А" від 17.07.2006 (далі - договір №1-3/06), прийнято рішення про заміну забудовника комплексу на проспекті Перемоги, 131 у Святошинському районі м. Києва та укладено договір передоручення від 25.04.2012.
68. Відповідно до п. 2 договору за даним договором права і обов'язки ТОВ "БІК "Інтербудінвест" як забудовника по договору №1-3/06 переводяться на нового забудовника - ТОВ "ІБФ "АВМ", внаслідок чого останній заміняє первісного забудовника, як зобов'язану сторону по договору №1-3/06.
69. Відповідно до п. 6 договору сторони вносять зміни до договору №1-3/06 шляхом викладення його в новій редакції з присвоєнням йому нового №2-3/12.
70. Згідно з п. 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, управитель, який діє на праві довірчої власності в інтересах довірителів, замовляє забудовнику завершити спорудження житлового комплексу на проспекті Перемоги, 131 у Святошинському районі м. Києва (далі - об'єкт будівництва), ввести його в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування довірителям ФФБ у власність у встановлені в цьому договорі строки та на умовах, визначених Правилами ФФБ, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів на умовах даного договору.
71. Відповідно до п. 1.2 договору забудовник передає управителю в письмовому вигляді перелік об'єктів інвестування в об'єкті будівництва, який стане додатком №2 та невід'ємною частиною цього договору, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об'єкти інвестування для закріплення їх за довірителями на умовах Правил та для подальшої передачі довірителям.
72. Позивач в обґрунтування позову зазначив, що фактично всі вказані об'єкти та документи отримані відповідачем безоплатно. У зв'язку з тим, що на думку позивача, договір №1 від 25.04.2012, укладений між ДП "ФК "Інтербудінвест" (управитель), ТОВ "БІК "Інтербудінвест" (первісний забудовник) та ТОВ "ІБФ "АВМ" (новий забудовник) про внесення змін до договору №1-3/06, підлягає розірванню у зв'язку з неналежним виконанням його умов новим забудовником, позивач вважає, що у відповідача відсутні правові підстави, за якими об'єкт незавершеного будівництва у складі житлового будинку секції №1, підземного паркінгу та офісного центру (секція Г) знаходиться у володінні ТОВ "ІБФ "АВМ" як і відсутні правові підстави для знаходження у ТОВ "ІБФ "АВМ" відповідної документації на об'єкт незавершеного будівництва.
73. Позивач зазначив, що наслідком розірвання договору №2-3/12 є відновлення дії договору №1-3/06, а тому просив у позовній заяві в тому числі зобов'язати ТОВ "ІБФ "АВМ" повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва, розташований за будівельною адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 131 (секція №1), а також всю проектну і робочу документацію на вказаний об'єкт.
74. Верховний Суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про зобов'язання повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва, розташований за будівельною адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 131 (секція №1), а також всю проектну і робочу документацію на вказаний об'єкт є похідними вимогами від основних позовних вимог про розірвання договору №2-3/12.
75. Позивач не заявив вимоги про визнання за ним права власності на жоден із майнових об'єктів і повернення вказаного майна позивачу не призведе до визнання за позивачем права власності щодо цього майна, отже за своєю правовою природою заявлені вимоги не направлені на отримання позивачем майна або майнових прав, які можна оцінити вартісно. У випадку задоволення таких позовних вимог до позивача повертаються права та обв'язки забудовника по договору №1-3/06.
76. Господарський суд апеляційної інстанції наведеного не врахував, що призвело до помилкового висновку про майновий характер заявлених вимог про зобов'язання повернути позивачу об'єкт незавершеного будівництва, розташований за будівельною адресою: м. Київ, Святошинський район, проспект Перемоги, 131 (секція №1), а також всю проектну і робочу документацію на вказаний об'єкт, які є похідними від вимог про розірвання договору та, як наслідок, повернення апеляційної скарги без розгляду з підстав не усунення недоліків апеляційної скарги, а саме не здійснення доплати судового збору.
77. Отже, доводи касаційної скарги знайшли своє часткове підтвердження.
78. Верховний Суд дійшов висновку, що ліквідатором при поданні позову заявлено дві немайнові вимоги, а саме про розірвання договору та зобов'язання повернути майно та документацію.
79. Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України до апеляційної скарги додаються докази про сплату судового збору.
80. Відповідно до пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб.
81. За подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").
82. Звертаючись з апеляційною скаргою, позивач сплатив суму судового збору у розмірі 62243,57 грн.
83. Так, позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з позовом у липні 2021 року.
84. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", зокрема, установлено у 2021 році прожитковий мінімум для працездатних осіб 2270,00 грн.
85. Отже, за подання апеляційної скарги позивачу належало сплатити 6810,00 грн судового збору, що складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви з двома немайновими вимогами.
86. Враховуючи, що ліквідатор ТОВ "БІК "Інтербудінвест" сплатив судовий збір у більшому розмірі ніж 6810,00 грн, Верховний Суд, з мотивів зазначених вище, частково погоджується з обґрунтованими доводами ліквідатора ТОВ "БІК "Інтербудінвест", наведеними у касаційні скарзі про те, що апеляційний суд помилково залишив без руху апеляційну скаргу з підстав несплати судового збору у встановленому законом обсязі, а в подальшому постановив ухвалу, що оскаржується.
87. За таких обставин касаційна скарга ліквідатора ТОВ "БІК "Інтербудінвест" підлягає задоволенню, а ухвала суду апеляційної інстанції - скасуванню.
88. При цьому, Верховний Суд вважає посилання скаржника у касаційній скарзі та у відзивах на касаційну скаргу інших учасників справи на низку постанов Верховного Суду як на підставу скасування оскаржуваної ухвали апеляційного господарського суду та як на підставу щодо підтвердження правильності висновків суду апеляційної інстанції такими, що не можуть бути взяті до уваги, з урахуванням мотивів, викладених у мотивувальній частині цієї постанови.
89. Також Верховний Суд вважає помилковими доводи НБУ у відзиві на касаційну скаргу про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, зокрема ухвал суду апеляційної інстанції, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, тоді як Верховний Суд встановив неправильне застосування Закону України "Про судовий збір" та ГПК України під час постановлення ухвали, що оскаржується.
90. Крім того, ст. 296 ГПК України не передбачає можливості закриття касаційного провадження у випадку, якщо касаційне провадження у справі відкрито на ухвалу суду апеляційної інстанції на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
91. Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
92. Згідно з ч. 6 ст. 310 ГПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
93. Враховуючи неправильне застосування судом апеляційної інстанції положень ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", Верховний Суд на підставі ч. 6 ст. 310 ГПК України дійшов висновку про необхідність скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 та направлення справи до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Судові витрати
94. У зв'язку з направленням справи до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду апеляційної скарги, питання щодо розподілу витрат зі сплати судового збору за подання і розгляд касаційної скарги відповідно до ст. 129 ГПК України не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "БІК "Інтербудінвест" арбітражного керуючого Огулькової А.М. задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 у справі №910/17785/20(910/8077/21) скасувати.
3. Справу передати до Північного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В. Картере
Судді К. Огороднік
В. Пєсков