29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"15" січня 2024 р. Справа № 924/1325/23
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Кочергіної В.О., при секретарі судового засідання Крупській В.В., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" м. Тернопіль
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" м. Хмельницький
про стягнення 12443,64грн основного боргу, 72,31грн інфляційних втрат, 2738,28грн пені, 1261,41грн 20% річних, 871,05грн штрафу
Представники учасників справи не з'явились
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі ухвалено у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
25.12.2023 на адресу Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" м. Тернопіль до Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" м. Хмельницький про стягнення 12443,64грн основного боргу, 72,31грн інфляційних втрат, 2738,28грн пені, 1261,41грн 20% річних, 871,05грн штрафу.
В обгрунтування позовних вимог посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору поставки №2133 від 30.01.2023, внаслідок чого у відповідача існує заборгованість перед позивачем за поставлений товар у сумі 12443,64грн. Крім цього, за неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2738,28грн пені та 871,05грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 7.1. Договору; 1261,41грн 20% річних, нарахованих відповідно до п. 9.2 Договору, а також 72,31грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.
Крім цього, представник позивача в позовній заяві просив суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.12.2023, позовну заяву передано для розгляду судді Кочергіній В.О.
Ухвалою суду від 29.12.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/1325/23 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10:20год. 15.01.2024.
Цією ж ухвалою зобов'язано позивача надати суду письмове підтвердження станом на 15.01.2024, чи не змінилася ціна позову та у випадку повного або часткового погашення відповідачем спірної заборгованості - надати докази такого погашення.
15.01.2024 на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява (вх.№05-22/267/24), в якій зазначає про те, що відповідач не розрахувався з позивачем. У заяві представник позивача позовні вимоги підтримує, а також просить суд здійснювати розгляд справи без його участі.
Представники учасників справи в судове засідання 15.01.2024 не з'явились.
Рішенням Вищої ради правосуддя №1845-0/15-21 від 17.07.2021р. затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Відповідно до абз.5 ч.37 вказаного Положення, особам, які не мають зареєстрованих Електронних кабінетів, документи у передбачених цим пунктом випадках можуть надсилатися засобами підсистем ЄСІТС на адресу електронної пошти, вказану такими особами під час подання документів до суду.
Ухвала суду від 29.12.2023 надсилалась відповідачу - 29.12.2023 на електронну пошту - capablancallc@gmail.com, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Матеріали справи містять також довідку про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача 29.12.2023.
На підставі наведеного, ухвала суду від 29.12.2023 вважається врученою адресату.
Відповідач письмового відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Дослідивши наявні в справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги суд встановив наступне.
30.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (Покупець) було укладено Договір поставки №2133.
Згідно п. 1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.
Відповідно до п. 3.2 Договору, Постачальник зобов'язаний поставити товар за адресою, яка зазначена в його замовленні, а також в засвідчених Покупцем копіях ліцензій як місце здійснення діяльності, або за адресою, яка зазначена в засвідчених Покупцем копіях довідок про внесення місць зберігання алкоголю до Єдиного державного реєстру.
Згідно з п. 4.1 Договору, найменування, кількість, асортимент товару визначається Покупцем у замовленні та зазначається Постачальником у видатковій накладній на товар.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору, ціна на товар визначена у Прайс-листі Постачальника, який діє на момент здійснення Покупцем замовлення.
Ціна на товар зазначається Постачальником у видатковій накладній на Товар.
Загальна сума Договору дорівнює загальній вартості товару, який Постачальник поставив Покупцю впродовж всього строку дії даного Договору згідно видаткових накладних на товар.
Пунктами 6.1, 6.2 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до п. 7.1 Договору, у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
У випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами (п. 9.2 Договору).
Згідно з п. 9.7 Договору, даний Договір чинний (строк дії): протягом 2 років з дати укладення. У випадку, якщо жодна із сторін не заявила про свої наміри розірвати чи змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається автоматично пролонгованим на той же термін та тих же умовах.
Договір підписаний представниками сторін та скріплений відтиском печаток сторін.
Матеріали справи не містять доказів в підтвердження розірвання або визнання недійсним Договору поставки №2133 від 30.01.2023.
На виконання умов Договору поставки, згідно видаткової накладної №20565/19400 від 09.05.2023 позивач поставив відповідачу продукцію на загальну суму 12443,64грн.
Представник відповідача товар отримав без поправок та зауважень, про що засвідчив своїм підписом.
Відповідач своїх договірних зобов'язань щодо оплати отриманого товару не виконав.
16.10.2023 позивачем на адресу відповідача було надіслано письмову претензію №93/2023 від 10.10.2023 про сплату заборгованості у сумі 12443,64грн за поставлений товар. Надсилання претензії підтверджується копією фіскального чеку від 16.10.2023, який знаходиться в матеріалах справи.
Претензія залишена без відповіді та належного реагування.
В матеріалах справи наявний Акт звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2023 по 30.09.2023 на суму 12443,64грн, підписаний представниками сторін та скріплений печатками товариств.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не сплатив кошти, позивач звернувся до суду із даним позовом про примусове стягнення заборгованості у сумі 12443,64грн.
Крім цього, за неналежне виконання відповідачем умов договору, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2738,28грн пені та 871,05грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 7.1. Договору, 1261,41грн 20% річних, нарахованих відповідно до п. 9.2 Договору, а також 72,31грн інфляційних втрат, нарахованих відповідно до п. 2 ст. 625 ЦК України.
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом береться до уваги таке.
Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Як стверджується матеріалами справи, 30.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (Покупець) було укладено договір поставки №2133, відповідно до умов якого, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця алкогольні напої, а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар в порядку, визначеному умовами цього Договору.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому (п.1 ст. 656 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.ст.663, 664 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлено обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Пунктом 1 ст. 691 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.
Сторонами у п.п. 6.1, 6.2 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Датою оплати Покупцем вартості отриманого від Постачальника Товару є дата зарахування цих грошових коштів на рахунок Постачальника.
Відповідно до видаткової накладної №20565/19400 від 09.05.2023, яка підписаною представниками сторін та скріплена відтисками їх печаток, що позивач поставив відповідачу, а відповідач прийняв товар на загальну суму 12443,64грн.
Матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано доказів оплати поставленого товару на суму 12443,64грн.
Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині заявлені обгрунтовано, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 2738,28грн пені (нарахованої за період прострочення з 23.05.2023 по 23.11.2023) та 871,05грн штрафу (7% від суми боргу) судом враховується таке.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджено факт прострочення виконання грошового зобов'язання по оплаті отриманого товару на суму 12443,64грн.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 7.2 Договору сторони передбачили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Покупцем строків оплати вартості одержаного від Постачальника товару більше ніж на 30 календарних днів, Покупець сплачує Постачальнику штраф в розмірі сім відсотків від суми боргу.
Зважаючи на встановлені судом обставин щодо невиконання відповідачем взятих на себе обов'язків за Договором у частині своєчасної оплати за поставлений товар, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення 2738,28грн пені та 871,05грн штрафу, суд визнав їх обгрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 1261,41грн 20% річних за користування чужими грошовими коштами (за період прострочення з 23.05.2023 по 23.11.2023) та 72,31грн інфляційних втрат (за період прострочення з червня 2023 по листопад 2023 включно), судом враховується таке.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Положеннями ч.1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 6.1 Договору визначено, що розрахунки за товар здійснюються Покупцем протягом 14 календарних днів з дня отримання товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника або в іншому узгодженому Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України, або за домовленістю сторін - шляхом попередньої оплати.
Пунктом 9.2 Договору, сторони погодили, що у випадку порушення Покупцем строків оплати отриманого від Постачальника товару, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.
Провівши перерахунок заявлених до стягнення сум, враховуючи заявлені позивачем періоди нарахування, суд вважає його правомірним та арифметично вірним з огляду на що позовні вимоги щодо стягнення 1261,41грн 20% річних за користування чужими грошовими коштами, за період з 23.05.2023 по 23.11.2023 та 72,31грн інфляційних втрат також підлягають задоволенню.
Статтею 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Згідно вимог статей 73, 76, 77 та 79 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування; Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Дослідивши усі матеріали справи на надавши їм правову оцінку в сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
У зв'язку із задоволенням позову, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 20, 24, 73, 74, 75, 123, 129, 221, 232, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Капабланка" (м. Хмельницький, вул. Зарічанська, 5, код ЄДРПОУ 44457650) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Баядера Логістик" (м. Київ, вул. Харченка Євгенія, 42, код ЄДРПОУ 35871504) 12443,64грн (дванадцять тисяч чотириста сорок три гривні 64 копійки) основного боргу, 72,31грн (сімдесят дві гривні 31 копійка) інфляційних втрат, 2738,28грн (дві тисячі сімсот тридцять вісім гривень 28 копійок) пені, 1261,41грн (одна тисяча двісті шістдесят одна гривня 41 копійка) 20% річних, 871,05 (вісімсот сімдесят одна гривня 05 копійок) штрафу, 2684,00грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 19.01.2024.
Суддя В.О. Кочергіна
Виготовлено 4 примірники:
1-до справи (в паперовому екз.),
2-позивачу ТОВ "Баядера Логістик" (до електронного кабінету),
3-представнику позивача Блащак Н. (nadiya.blaschak@bayaderagroup.com на електронну пошту),
4-відповідачу ТОВ "Капабланка" (до електронного кабінету).