17 січня 2024 року м. ТернопільСправа № 921/819/23
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденка О.В.
за участі секретаря судового засідання: Касюдик О.О.
розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"
до відповідача Хоростківської міської ради
про стягнення боргу у загальній сумі 4 238,18 грн, у тому числі основний борг у сумі 3 376,20 грн, пеня в сумі 693,74 грн, 3% річних у сумі 41,62 грн, інфляційні втрати в сумі 126,62 грн.
представники сторін не прибули.
Суть справи: До Господарського суду Тернопільської області поступила позовна заява ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до Хоростківської міської ради про стягнення боргу у загальній сумі 4 238,18 грн.
Судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання його контрагентом умов Типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії" в частині повної та своєчасної сплати коштів за постачання природного газу, що зумовило виникнення заборгованості, а також нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, сума яких заявлена до стягнення у судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не прибув, однак через систему "Електронний суд" подав клопотання №б/н (вх.№ 482) від 17.01.2024 про розгляд справи без його участі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується довідкою про доставку 18.12.2023 електронного листа в Електронний кабінет в підсистемі "Електронний суд" в ЄСІТС, але у судове засідання не з'явився, будь-яких заяв та клопотань до суду від нього не надходило. Відповідач також не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву в установлені строки.
Відтак, приймаючи до уваги висновки Європейського суду з прав людини у справі "В'ячеслав Корчагін проти росії" суд дійшов висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України, а неявка представника відповідача у судове засідання не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.
Судом також враховано, що за ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Розглянувши матеріали справи господарський суд встановив наступне.
ТОВ ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі -НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 провадить діяльність із газопостачання на території України.
За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р позивача визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.
26.10.2021 набула чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 25.10.2021 №1102 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 і від 9 грудня 2020 року № 1236" (далі - Постанова КМ України № 1102).
Пунктом 2 зазначеного нормативно-правового акту покладені зобов'язання на АТ "Магістральні газопроводи України", ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України) постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.
Хоростківська міська рада є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України.
Позивач у позовній заяві зазначає, що у зв'язку з відсутністю постачання природного газу відповідачу іншими постачальниками, спожиті ним у грудні 2022 року об'єми природного газу автоматично включені до портфеля постачальника "останньої надії" - ТОВ "ГК "Нафтогаз України", і відповідно використаний природний газ віднесено до об'ємів, поставлених останнім.
Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за №1378/27823 (далі - Кодекс ГТС ).
В силу положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційною платформою є електронна платформа у вигляді веб - додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування котрою забезпечується оператором газотранспортної системи. Вона використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу. Оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи (пункт 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС) .
Отже, суб'єкти ринку природного газу (в даному випадку позивач та відповідач, як продавець та покупець природного газу, відповідно), користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.
Інформаційна платформа має бути доступною всім суб'єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов'язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом.
Таким чином, позивач, як суб'єкт ринку природного газу має право доступу до Інформаційної платформи у межах прав на перегляд відображених відомостей.
На підтвердження факту включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення спожитого органом місцевого самоврядування газу до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав, позивачем надано лист оператора ГТС від 18.07.2023 №ТОВВИХ-23-9683 з інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U; відомості з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.
Відповідно до п. 1 розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 2496 від 30.09.2015 (далі - Правила), договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 розділу VI, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника "останньої надії" та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання.
Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2501.
Згідно з п. 2.1 цього Договору, Постачальник зобов'язується постачати природний газ Споживачу в необхідних для нього об'ємах (обсягах), а Споживач зобов'язується своєчасно сплачувати Постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим Договором.
За п.3.1 Договору, постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
Відповідно до п. 4.2 Договору, об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.
Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо Сторонами це окремо обумовлено) (п. 4.3 Договору).
За умовами викладеними у п.4.4 цього правочину Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до п.4.3 цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.
У пункті 11.1 Типового договору передбачено, що він набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) договору не звільняє споживача від обов'язку сплатити заборгованість постачальнику за договором.
Таким чином, об'єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається Оператором ГРМ в інформаційну платформу Оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.
Отже, позивач проводить нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.
Вартість природного газу визначається шляхом множення об'ємів природного газу, на ціну природного газу, визначену відповідно до встановленого тарифу.
Позивач стверджує, що ним було виконано в повному обсязі взяті на себе зобов'язання, відповідно до договірних умов. Зокрема, у грудні 2022 року він поставив відповідачу природний газ в об'ємі 0,04800 тис. куб. м. на загальну суму 3 376,20 грн (з урахуванням вартості транспортування). Однак, відповідний рахунок постачальника на оплату поставленого природного газу в грудні 2022 року його контрагент не сплатив. Таким чином, сума заборгованості за спожитий природний газ становить 3 376,20 грн.
Отже, відповідач вимоги Товариства не виконав, заборгованість не сплатив, з огляду на що даний спір переданий на вирішення до суду.
Дослідивши норми чинного законодавства, оцінивши зібрані у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити в повному обсязі, виходячи з наступних міркувань.
Згідно з частинами 1, 3 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов'язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов'язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов'язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Суд констатує, що в силу законодавчих приписів Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України.
Частиною 2 статті 714 ЦК України обумовлено, що до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
Із закріпленого у ч.1 ст.530 ЦК України правила слідує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України забороняють односторонню відмову від зобов'язання або односторонню зміну його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Особливості здійснення постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначені розділом VI Правил.
Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 року №2501. Цей правочин є публічним, а його умови-однаковими для всіх споживачів. Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.
За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов'язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об'ємах (обсягах), а споживач зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором. Максимальна тривалість постачання природного газу постачальником "останньої надії" не може перевищувати шістдесят днів та в будь-якому випадку не має тривати довше ніж до кінця календарного місяця, наступного за тим місяцем, у якому почалося фактичне постачання природного газу споживачеві постачальником "останньої надії".
Постачальник "останньої надії" зобов'язаний на головній сторінці свого сайту розмістити діючу редакцію договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", яка має відповідати типовому договору, роз'яснення щодо його укладання, а також ціну природного газу для споживачів, визначену згідно з вимогами цього розділу.
Після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов'язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.
Постачальник "останньої надії" має повідомити споживача про обмежений строк постачання природного газу, ціну природного газу для споживача та поінформувати споживача про його право та необхідність вибору іншого постачальника шляхом розміщення відповідної інформації на сайті постачальника "останньої надії". Постачальник "останньої надії" зобов'язаний оприлюднювати на своєму веб - сайті та підтримувати в актуальному стані інформацію щодо споживачів, що не є побутовими, з діючими договорами постачання природного газу із зазначенням такої інформації: ЕІС-коди споживачів (точок комерційного обліку); ЄДРПОУ та назва споживача; адреса об'єкта; кінцевий строк постачання природного газу.
За відомостями з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо споживача, Хоростківської міської ради, зазначено ЕІС- код - 56XS0000L4DKK00U.
У листі ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" від 18.07.2023 №ТОВВИХ-23-9683 щодо споживача із ЕІС-кодом 56XS0000L4DKK00U зазначено, що використаний останнім природний газ внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" за періоди з 01.11.2022 по 31.12.2022, з 01.04.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 07.06.2023.
Незважаючи на це, рахунок позивача №1194 за розрахунковий період 1-31 грудня 2022 року Споживач не оплатив. Факт відправлення на його адресу цього рахунка підтверджується наявними в матеріалах справи списками згрупованих відправлень "Рекомендований лист" від 17.01.2023.
В той же час, в матеріалах справи наявні докази включення спожитих об'ємів природного газу в грудні 2022 року, саме до Реєстру споживачів позивача. Отже, факт споживання газу відповідачем із ресурсу постачальника "останньої надії" був підтверджений Оператором ГРМ та не спростований бюджетною установою.
Здійснивши фактичне споживання газу з 01.12.2022 по 31.12.2022 відповідач, з урахуванням даних названої платформи, визнав дію договору з позивачем у цей проміжок часу.
З огляду на викладене, враховуючи умови Типового договору, норми законодавства, якими врегульовано зобов'язальні правовідносини з поставки, господарський суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 376,20 грн обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Пунктом 4.5 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Як уже зазначалось вище, згідно поданого позивачем розрахунку за неналежне виконання умов договору відповідачу за період 01.02.2023 по 30.06.2023 нараховані 693,74 грн пені, 41,62 грн - 3% річних та 126,62 грн інфляційних втрат.
Перевіривши правильність здійснених позивачів обрахунків суд констатує, що останні є арифметично вірними, ґрунтуються на приписах чинного законодавства, а відтак позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, підлягають задоволенню. При цьому суд зауважує, що про зменшення розміру нарахованих санкцій боржник до суду не звертався, жодних доказів, які б слугували підставою для здійснення такого зменшення судом за власною ініціативою до матеріалів справи не долучив.
При цьому суд звертає увагу учасників даного спору на те, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Вона полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності власної правової позиції. Спір повинен вирішуватись на користь тієї сторони, яка за допомогою відповідних процесуальних засобів переконала суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень. Відповідно до принципу змагальності сторони, інші особи, які беруть участь у справі, якщо вони бажають досягти бажаного для себе, або осіб, на захист прав яких подано позов, найбільш сприятливого рішення, зобов'язані повідомити суду усі юридичні факти, що мають значення для справи, вказати або надати докази, які підтверджують чи спростовують ці факти, а також вчинити інші передбачені законом дії, спрямовані на те, аби переконати суд у своїй правоті.
При цьому суд констатує, що Товариство заявлені у справі та задоволені судом позовні вимоги підтвердило належним чином. Натомість, орган місцевого самоврядування їх не спростував.
Судовий збір, в силу ст.129 ГПК України, покладається на відповідача.
Керуючись статтями 20, 42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123, 129, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Хоростківської міської ради (вул. Князя Володимира, будинок 17, Чортківський район, Тернопільська область, 48241, іден. код 21157740) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вул. Шолуденка, будинок, м. Київ, 04116, ідент. код 40121452) - основний борг у сумі 3 376 (три тисячі триста сімдесят шість) грн 20 коп, пеню в сумі 693 (шістсот дев'яносто три) грн 74 коп, 3% річних в сумі 41 (сорок одну) грн 62 коп, інфляційні втрати у сумі 126 (сто двадцять шість) грн 62 коп. та витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, в порядку та строки встановлені ст.ст. 256-257 ГПК України. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Повне рішення складено 19.01.2024.
Суддя О.В. Руденко